Геополітична характеристика Кавказько-Каспійського регіону
Вступ
Актуальність обраної теми позначена тим, що за останнє десятиліття Кавказ і в більш широкому плані Кавказько-Каспійський регіон, довгий час вважався далекій периферією геополітичних інтересів провідних держав світу, мало не відразу опинився в центрі суперництва різних країн і політичних сил, оскільки став розглядатися в якості джерела надзвичайних природних ресурсів, перш за все вуглеводневої сировини. Вуглеводневі ресурси регіону на очах перетворилися в одну із стрижневих проблем сучасної міжнародної політики. Поряд з енергоресурсами регіон багатий запасами таких корисних копалин, як залізні, мідні і хромові руди, глауберова сіль, хлориди, фосфорити, азбест і так далі, а також біоресурсами. У Каспійському морі зосереджено близько 90% світових запасів осетрових риб. Кавказько-Каспійський регіон має великі перспективи стати важливим вузлом комплексних трансконтинентальних транспортних систем по лінії Південь-Північ та Схід-Захід.
Він перетворився на епіцентр широкомасштабних подій і процесів всесвітньо-історичного значення. Несподівано тут зав'язалися багатоскладові вузли місцевих, регіональних і глобальних інтересів. Все це робить Кавказько-Каспійську регіональну систему політичних відносин важливим перехрестям для декількох великомасштабних проектів, які потребують співпраці країн усього континенту.
Мета роботи дати геополітичну характеристику Кавказько-Каспійського регіону.
Для досягнення поставленої мети необхідно розглянути ряд завдань:
- Описати політико-географічні параметри Кавказько-Каспійського регіону;
- Провести геополітичну ідентифікацію Кавказько-Каспійського регіону.
1. Політико-географічні параметри Кавказько-Каспійського регіону
Сьогодні Кавказько-Каспійський регіон знаходиться в фокусі інтересів Росії, Західної Європи, США, а також впливових держав Сходу - Ірану та Туреччини та інших держав, що претендують на роль регіональних лідерів. Зростаючу увагу регіону приділяють Китай, Японія та інші держави. Все це робить Кавказько-Каспійську регіональну систему політичних відносин важливим перехрестям для декількох великомасштабних проектів, які потребують співпраці країн усього континенту.
Кавказько-Каспійський регіон пов'язаний з Росією якісно більш тісними історичними, економічними, політичними і культурними відносинами, ніж із Заходом. З іншого боку, російська геополітика на Північному Кавказі є пасивною, тоді як США, НАТО і Європейський Союз цілеспрямовано реалізують тут свої політичні інтереси.
Кавказько-Каспійський регіон займає в геополітиці стратегічну нішу. З географічної точки зору Кавказько-Каспійський регіон це:
-По-перше, плацдарм, який стягує на себе Чорноморське і Каспійське морські простори;
-По-друге, з військово-стратегічної точки зору - найважливіший плацдарм для тиску і наступу в будь-якому напрямку, на будь-яку країну не тільки даного регіону, а й прилеглих регіонів;
-По-третє - це плацдарм для контролю над комунікаціями;
-По-четверте, з економічної точки зору - це не тільки світовій перехрестя транспортних шляхів по осях Схід-Захід, Північ-Південь, але й регіон з прилеглими до нього величезними вуглеводневими ресурсами.
Міністерство енергетики США оцінює ресурси Каспійського басейну у таких цифрах:
- Нафта - від 17 до 33 млрд. барелів, потенційні запаси 230 млрд. барелів (близько 27,5 млрд. т.);
- Газ - розвідано 232 трлн. куб. футів, потенційно 350 трлн. куб. футів. Таким чином, Каспійський регіон Державним департаментом США визначається як «найбільш значний гравець на світовому нафтовому ринку в майбутньому десятилітті». Як зауважив колишній держсекретар США Д. Бейкер, «в XXI ст. каспійська нафта може мати таке ж значення для індустріального світу, яке сьогодні має нафту Перської затоки ».
Кавказько-Каспійський регіон довгий час був периферійним і не грав скільки-небудь активної ролі у геополітичній стратегії провідних учасників міжнародного процесу. Його становлення як самостійної спільності стало наслідком розпаду СРСР і наступного ослаблення позицій Росії в південних пострадянських державах. Прагнення республік Закавказзя та Центральної Азії закріпити новий, суверенний статус послужило для великих світових і регіональних політичних сил приводом для початку цілеспрямованих дій щодо залучення цих країн до сфери свого впливу. Процес усвідомлення центрально-азіатськими і закавказькими республіками своєї незалежності від Росії, що є базовою умовою для реалізації цілого ряду інтересів провідних держав і недержавних чинників, багато в чому ініціювалося і координувався останніми.
В даний час Кавказько-Каспійський регіон притягує до себе практично всіх провідних світових геополітичних гравців. Особливий інтерес з боку багатьох провідних держав світу пов'язаний не тільки і не стільки з наявністю величезних запасів вуглеводневої сировини, але і з тим, що регіон поступово стає ключовим у гео стратегії світових конкуруючих сил. Зростаюча напруженість у регіоні неминучий наслідок геополітичної ситуації, сприяє гео стратегічної конкуренції.
Необхідно відзначити, що Кавказько-Каспійський регіон має ряд особливостей, які впливають на національну безпеку Росії:
- Специфічні національні особливості народів, що проживають на Північному Кавказі;
- Високий ризик загострення етнічних і релігійних проблем;
- Довгострокова основа для виникнення внутрішніх збройних конфліктів;
- Безперервні спроби Заходу формувати і підтримувати прозахідну орієнтацію в південно-кавказьких і центрально - азіатських державах.
Винятково важливою, ключовою геополітичною проблемою надає важливе значення у процесах політичної інтеграції є «Геополітичний статус Каспійського моря». Тривалі дискусії з приводу міжнародно-правового статусу Каспію призвели лише до того, що він набув статусу «моря розбрату». Суть проблеми полягає в тому, що Каспійська п'ятірка ніяк не може поділити найбільше в світі озеро (яке давно вже прийнято іменувати морем), а з ним і його надра, зокрема, нафту.
З точки зору норми міжнародного морського права, Каспій відноситься до закритих (замкнутим) морів. Відповідно до цієї класифікації можливі два підходи до керування ним:
а) або за допомогою поділу на національні сектори,
б) або шляхом спільного управління.
Загальної, принциповою основою для всіх країн-учасниць численних переговорів є переконання в тому, що:
а) характер міжнародної взаємодії на Каспійському морі - проблема глобальна;
б) забезпечення співпраці всіх прибережних держав на Каспії необхідно, для реалізації цього доцільно створення центру регіонального співробітництва;
в) взаємодія можливо тільки на основі повного паритету всіх прикаспійських держав.
Кавказько-Каспійський регіон відноситься до типу «функціональних» регіонів і його формування було покликане сприяти вирішенню завдань цілого ряду політичних чинників. Концепція регіону спочатку формулювалася як інструмент експансіоністських устремлінь великих західних держав, пов'язаних з проникненням на раніше «закрите» пострадянський простір.
Представляючи основні геополітичні образи Кавказько-Каспійського регіону слід виділити наступні:
образи «енергетичної комори»,
«транспортного коридору»,
«буферної зони»,
«зони нестабільності».
Взаємодія цих та інших образів простору формує кілька концептуальних меж регіону, іноді збігаються з державними, а іноді перетинають їх. Кожен з таких образів, будучи результатом осмислення власних інтересів і просторових реалій, чинить серйозний вплив на динаміку політичних процесів у регіоні, багато в чому визначаючи становлення і задаючи вектор розвитку регіональної системи політичних відносин.
Разом з тим ситуація, що склалася в останні роки у Кавказько-Каспійському регіоні, набуває все більш глобальну значимість. Надзвичайно актуальними стають проблеми нафти і газопроводів, умови видобутку мінералів, а також розгорнулося геополітичне суперництво регіональних і світових держав.
Ситуація ускладнюється ще й тим, що в стратегічному плані прилегла до регіону територія Росії має низький рівень промислового розвитку, відставання по більшості соціально-економічних показників, високий рівень безробіття, тіньової економіки і організованої злочинності. Все це негативно позначається на безпеці Росії, особливо з позицій можливого підвищення ролі Кавказько-Каспійського регіону в перспективі.
Сьогодні напруженість посилюється через активне військового, політичного та економічного проникнення США і НАТО до Грузії, Азербайджан і в перспективі до Вірменії.
Відсутність належної уваги до питань Кавказько-Каспійського регіону з боку колишнього керівництва країни після розпаду Радянського Союзу призвело до того, що Росія ледь не втратила свій вплив у цьому стратегічно важливому місці. Частково цим пояснюється той факт, що в регіоні набув певного поширення релігійний екстремізм, і ми є свідками спроб міжнародного тероризму пустити своє коріння в прикаспійських регіонах.
Висока значимість Кавказько-Каспійського регіону в аспекті російських національних інтересів зумовлюється тим, що Росія є і прикаспійських державою, і територією потенційного і реального транзиту каспійських енергоресурсів, і державою, в значній мірі включеним в глобальний рівень політики. Займане Росією положення пов'язане з особливими труднощами, але одночасно створює для неї додаткові можливості - як у досліджуваному регіоні, так і за його межами. При цьому ситуація в регіоні характеризується стрімким розвитком гострих політичних процесів, радикалізацією суспільно-політичного життя, активним зовнішнім втручанням в регіональні події, що ставить під загрозу політичну стабільність і на прилеглих російських територіях.