Міністерство освіти і науки України
Тернопільський національний педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка
Кафедра природничих і математичних
дисциплін початкового навчання
«Формування в учнів 4 класу умінь працювати з географічними картами»
Виконала:
студентка 31 групи
(заочна форма навчання)
факультету підготовки
вчителів початкових класів
Музичка Віра Михайлівна
Науковий керівник:
доцент кафедри природничих
і математичних дисциплін
початкового навчання
Мечник Лариса Андріївна
Тернопіль-2009
Розділ 1. Проблема використання географічних карт в педагогічній теорії і практиці
1.1 Географічні карти як засіб наочності, їх особливості та значення
1.2 Основні вимоги до використання географічних карт на уроках природознавства в початковій школі
1.3 Сучасний стан організації роботи з географічними картами в початковій школі
Розділ 2. Експериментальна методика формування в учнів 4 класу умінь працювати з географічним картами
2.1 Характеристика шляхів удосконалення процесу формування в учнів 4 класу умінь працювати з географічним картами
2.2 Методика експериментального дослідження
2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Актуальність дослідження. Шкільний курс природознавства в початковій школі потребує опори на значну кількість різноманітних засобів наочності. Обумовлено це, перш за все, особливостями самого навчального предмета, специфікою природничих знань та умінь, що формуються у молодших школярів. Вивчаючи природознавство, учні знайомляться з тілами та явищами живої і неживої природи, вивчають природу, кліматичні умови, населення України і всієї планети Земля, знайомляться із промисловістю та господарством України в цілому і своєї області зокрема, проникають у товщу ґрунту, водойм та атмосфери, виконують різні досліди й практичні роботи і т. ін. Все це вимагає систематичного залучення різноманітних засобів навчання — натуральних об’єктів природи, географічних карт, таблиць, навчальних картин, колекцій, приладів, інструментів тощо. Говорячи про роль засобів навчання, М.М. Баранський писав, що природознавство без використання цих засобів і природознавство із застосуванням цих засобів — це абсолютно різні речі; «наскільки перше для молодшого шкільного віку нудне і складне, настільки ж друге захоплююче й цікаве» [8, с. 108].
Уміння користуватися географічними картами — це одне з предметних умінь, яке формується у процесі вивчення природознавчого змісту більшості розділів у 4 класі, як засіб отримання нових знань.
Об’єктом пізнання молодших школярів у процесі вивчення природознавства в 4 класі є поверхня Землі. Вона вивчається через її моделі: план, глобус, карту. Використовуючи названі моделі для оволодіння знаннями про земну поверхню, учні насамперед оволодівають змістом самих моделей, їх умовними знаками. Це означає, що у дітей необхідно сформувати поняття «глобус», «план місцевості», «географічна карта» та уміння працювати з ними, використовувати їх як джерело знань. Ці знання і вміння дозволяють перекодовувати інформацію моделей на інформацію про реальні об’єкти. Наприклад, блакитний і синій кольори на карті — вода на Землі, зафарбований кубик — родовище кам’яного вугілля і т. ін.
Картографічні знання та відповідні уміння засвоюються молодшими школярами у такій послідовності:
а) горизонт, сторони горизонту (визначення сторін горизонту за Сонцем і за компасом);
б) план предмета, масштаб плану предмета (креслення плану предмета, визначення розмірів предмета за масштабом);
в) план місцевості, умовні знаки плану місцевості, масштаб плану місцевості, сторони горизонту на плані місцевості (креслення найпростішого плану місцевості, читання плану місцевості, визначення відстані на плані місцевості за масштабом, визначення сторін горизонту на плані місцевості, їх позначення);
г) географічна карта, умовні знаки карти, масштаб карти, сторони горизонту на карті (визначення сторін горизонту на карті, визначення відстані на карті за масштабом, читання карти за умовними позначеннями, позначення деяких об’єктів Землі умовними позначеннями на контурній карті).
Одним із найскладніших різновидів практичної діяльності, що передбачає сформованість у молодшого школяра абстрактних уявлень та уміння переводити тривимірне зображення на площину й навпаки, є робота з картографічними посібниками. Вони є одним із важливих засобів наочності під час вивчення природознавства в 4 класі. Це обумовлено тим, що, вивчаючи природознавство, учні початкової школи повинні отримати уявлення про розташування на земній поверхні географічних об’єктів — материків, гір, річок, міст, окремих територій тощо. Зробити це можна тільки за допомогою географічних карт.
Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що проблему формування в учнів умінь працювати з географічними картами учені та методисти вивчали переважно опосередковано. До того ж активніше вона досліджувалась стосовно середньої та старшої ланок навчання і значно менше — щодо учнів молодшого шкільного віку. Окремі положення питання формування у школярів умінь працювати з географічними картами тією чи іншою мірою знайшли відображення у дослідженнях Г.М. Аквілєвої, В.П. Голова, І.І. Заславського, В.А. Рауш, Л.А. Тиричевої та інших учених.
Разом з тим, вивчення масової практики навчання природознавства в 4 класі показує, що на сучасному етапі вчителі початкової школи приділяють увагу головним чином лише формуванню у молодших школярів теоретичних знань про географічну карту, а формування в учнів умінь працювати з картами, отримувати із них відомості про географічні об’єкти і явища, що вивчаються, залишається поза увагою. Це призводить до того, що знання учнів мають формальний характер, вони не вміють їх використовувати на практиці.
Таким чином, робота, спрямована на формування в учнів картографічних знань та умінь працювати з географічними картами, як правило, має епізодичний характер.
Актуальність і недостатність вивчення даної проблеми та об’єктивна необхідність підвищення якості картографічних знань і умінь учнів початкової школи зумовили вибір темидослідження: «Формування в учнів 4 класу умінь працювати з географічними картами».
Об’єктомдослідження є процес формування в учнів початкової школи умінь працювати з географічними картами.
Предметдослідження — шляхи удосконалення процесу формування в учнів 4 класу умінь працювати з географічними картами.
Мета дослідження полягає в розробці шляхів формування у молодших школярів уміння працювати з географічними картами на уроках природознавства та експериментальній перевірці їх ефективності.
В основу дослідження покладено гіпотезу: рівень сформованості в учнів умінь працювати з географічними картами підвищиться, якщо в процесі навчання природознавства в 4 класі дотримуватися певних шляхів його удосконалення. До таких шляхів належать:
1. Використання географічних карт як триєдиного засобу навчання: вони служать об’єктом вивчення, засобом наочності і джерелом знань.
2. Поетапне цілеспрямоване формування в учнів уміння працювати з географічними картами.
3. Використання роботи з контурними картами.
4. Виконання учнями додаткових орієнтувальних завдань на закріплення картографічних знань та умінь.
Відповідно до мети дослідження в дипломній роботі вирішувались такі завдання:
1. Здійснити аналіз науково-методичної літератури з проблеми дослідження.
2. Проаналізувати чинні навчальні програми, підручник «Я і Україна» для 4 класу та сучасну практику роботи вчителів початкової школи з точки зору формування у молодших школярів умінь працювати з географічними картами.
3. Визначити та обґрунтувати шляхи удосконалення процесу формування в учнів 4 класу умінь працювати з географічним картами.
4. Експериментально перевірити ефективність визначених шляхів удосконалення процесу формування в учнів 4 класу умінь працювати з географічним картами.
У процесі написання дипломної роботи застосовувався комплекс теоретичних та емпіричних методівдослідження: аналіз психолого-педагогічної і методичної літератури, чинних навчальних програм та підручників для початкової школи; спостереження навчально-виховного процесу; бесіди; анкетування вчителів; педагогічний експеримент; кількісний і якісний аналіз результатів експериментального дослідження.
Базою експериментального дослідження була загальноосвітня школа І-ІІ ступенів с. Сорока Густинського району Тернопільської області. Експериментальним навчанням було охоплено 19 учнів 4 класу цієї школи.
Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.
Розділ 1. Проблема використання географічних карт в педагогічній теорії і практиці
1.1 Географічні карти як засіб наочності, їх особливості та значення
Найпростіші картографічні рисунки були відомі вже в умовах первісного суспільства. Найдавніші картографічні зображення, що вціліли до нашого часу, належать народам Стародавнього Сходу (Вавилон, Єгипет) і Китаю. При рабовласницькому ладі картографія досягла найвищих успіхів у стародавні часи. Грецькі вчені створили перші географічні карти, побудовані в картографічній проекції з урахуванням кулястості Землі. В середні віки розквіт мореплавства (в зв’язку з великими географічними відкриттями, колонізацією Америки, торгівлею з Ост-Індією і Китаєм) та викликані цим потреби навігації призвели до створення багатьох морських карт. Розвиток картографії в цю епоху диктувався і утворенням крупних феодально-абсолютистських держав, які потребували достовірних географічних карт для управління обширними територіями. В 19 столітті широкого поширення набули військово-топографічні зйомки для створення детальних карт місцевості: топографічні карти полегшували керівництво військами і дозволяли при бойових діях краще враховувати незручності й використовувати переваги місцевості; пізніше ці карти стали незамінними при інженерних проектуваннях — дорожньому, гідротехнічному та ін.