регистрация /  вход

Впровадження інформаційних систем і CASE-засоби (стр. 1 из 3)

Зміст

1.Склад і зміст робіт на стадії впровадження інформаційних систем

2.Технологія проектування систем за CASE-методом

3.Визначення інформаційних систем управління

Висновки

Список використаної літератури


1. Склад і зміст робіт на стадії впровадження інформаційних систем

У вітчизняних стандартах процес впровадження АІС обліку складається з етапів, етапи ділять на стадії, стадії складаються з робіт, табл. 1.1 (Зірочкою помічені обов'язкові стадії).

Табл. 1.1. Стадії, етапи і роботи із створення АІС

Стадії Етапи
1.Формування вимог до АІС Обстеження об'єкту і обґрунтовування необхідності побудови системи
Формування вимог користувача до системи
Оформлення звіту і заявки на розробку АІС (технічне завдання)
2. Розробка концепції АІС Вивчення об'єкту
Проведення необхідних дослідницьких робіт
Розробка варіантів концепції АІС і вибір одного з них
Оформлення звіту про виконану роботу
* 3. Розробка технічного завдання Розробка технічного завдання
Затвердження технічного завдання
4. Ескізне проектування Розробка попередніх проектних рішень щодо системи і її окремих частин
* 5. Технічне проектування Розробка проектних рішень щодо системи і її частин.
Розробка документації АІС і її частин.
Розробка і оформлення документації на поставку або розробку виробів для комплектування системи.
Розробка завдань на проектування в суміжних частинах проекту автоматизації.
* 6. Робоче проектування Розробка робочої документації на систему і на її частині.
Створення або пристосовування програм.
7. Введення системи в дію Підготовка об'єкту автоматизації до упровадження АІС.
Підготовка персоналу.
Комплектування АІС (програмно-технічними і інформаційними засобами).
Будівельно-монтажні роботи.
Пусконалагоджувальні роботи.
Попередні випробування.
Досвідчена експлуатація.
Приймальні випробування.
8. Стадія супроводу Виконання робіт згідно гарантійним зобов'язанням.
Післягарантійне обслуговування

Стадія 3 " Розробка технічного завдання" (ТЗ) обов'язкова. ТЗ звичайно розробляє замовник за планом: загальні відомості, призначення і ціль робіт, характеристика наочної області (відомості про процеси, які необхідно автоматизувати), основні вимоги, (це найважливіший розділ), об'єми і терміни виконання робіт, параметри системи. Об'їм ТЗ є розрізнений, наприклад, в одному випадку закінчене ТЗ на систему "Клієнт-банк займає 5 сторінок, в іншому - зверх 40. [2, стр.43].

На стадії 5 "Технічне проектування" створюється документ "Технічний проект" (ТП), сама трудомістка частина якого - описи постановок функціональних задач. Крім того, технічний проект ТП містить і опис забезпечуючої частини (проектні рішення за інформаційним, програмним, технічному і іншим видам забезпечення).

На стадії 6 "Робоче проектування" самим трудомістким процесом є створення програм і їх відладка. При об'єднанні стадій технічного і робочого проектування об'єм документації скорочується приблизно на 20%..

Особливістю американського підходу до розробки ІС є концепція безперервності вдосконалення ІС, що забезпечує виживання організації в ринкових умовах. У нас цей життєво важливий підхід сформульований як варіант технології проектування у випадку, якщо на об'єкті вже існує АІС.

Якщо АІС на об'єкті вже існує, то процес розробки нових задач (або перепроектували існуючих) охоплює 8 етапів:

1. Формулювання вимог (аналог ТЗ);

2. Постановка задачі (частина ТП);

3. Побудова алгоритму рішення задачі (частина ТП);

4. Розробка контрольного прикладу (частина ТП);

5. Розробка машинної блок-схеми і програм (частина РП);

6. Відладка нових програм на контрольному прикладі (частина РП);

7. Відладка нових програм на реальних даних (пробна експлуатація);

8. Приймання в промислову експлуатацію.

Етапи 6 і 7 можуть об'єднуватися, якщо реальні дані повноцінні, тобто дозволяють перевірити програму на всіх практично можливих ситуаціях.

Взагалі, стадії впровадження Інформаційних систем менеджменту можна означити у вигляді наступної таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

Стадії впровадження Інформаційних систем менеджменту
Постановка завдання й оцінка готовності підприємства до впровадження ERP-системи
Суть процесу. Оцінка апаратного забезпечення, укомплектованості персоналу та інших чинників, які можуть вплинути на успішність і терміни впровадження
Навчання працівників компанії
Суть процесу. Під час навчання працівникам компанії розповідають про стандартні можливості системи й розписують рекомендації для автоматизації бізнес-процесів. Після завершення тренінгів проводиться тестування персоналу
Моделювання
Суть процесу. Обговорення бізнес-процесів, які планується автоматизувати в новому програмному продукті. За підсумками інтерв’ю здійснюється моделювання конфігурації системи й визначається перелік необхідних модифікацій
Конфігурування (налаштування системи)
Суть процесу. Внесення до системи управління модифікацій, розроблених на попередньому етапі, перенесення довідкової інформації в систему, тестування налаштованої моделі в робочому середовищі, навчання ключових користувачів, а також внесення користувальних налаштувань
Тестування системи кінцевими користувачами
Суть процесу. Навчання кінцевих користувачів, підготовка користувальної документації і повна перевірка працездатності системи
Введення системи в експлуатацію
Суть процесу. Під дослідною експлуатацією розуміють паралельне використання нової та старої системи управління
Вдосконалення
Суть процесу. Після введення системи в промислову експлуатацію й стабілізації роботи підрозділів систему вдосконалюють і визначають необхідні доробки

В даний час найсучаснішій і ефективній є CASE-технологія розробки ІС (ретельно розглянемо у наступному розділі), яку активно застосовують крупні промислові підприємства, створюючи автоматизовані робочі місця (АРМ) фахівців і бухгалтерів. [3, гл. 2].

2. Технологія проектування систем за CASE-методом

Оскільки у вітчизняній літературі питання створення бази моделей ІС за CASE-методом практично не висвітлене, доцільно дати опис концепції бази моделей на простому прикладі.

Нехай на підприємстві діють дві прикладні задачі:

Задача А — обчислення повного обсягу збуту продукції за п періодів часу (наприклад, місяць);

Задача В — обчислення середнього обсягу збуту продукції за п періодів часу.

Математичні моделі цих задач і інші характеристики наведені на рис. 2.1. В інформаційних системах першого покоління длярозв'язування цих задач необхідно створити дві незалежні системи зі своїми файлами даних і своїми обчислювальними функціями:

для задачі А — файл даних М1 і обчислювальна функція ПОВН, що охоплює операції підсумовування і присвоєння;

для задачі В — файл даних М1 і величина п; обчислювальні функції: ПОВН, ДІЛ (ділення), ПРИС (присвоєння).

В інформаційних системах другого покоління дані про обсяг збуту розглядались як загальний компонент і були створені два незалежні алгоритми для обробки колективно використовуваних даних.

В третьому поколінні було усвідомлено, що обчислення повного обсягу також необхідне для середнього обсягу збуту, тому один і той самий алгоритм ПОВН застосовувався в обох системах.

На цьому простому прикладі відразу помітна задача розпізнавання одиниць обчислювальних функцій, оскільки у другій прикладній задачі можна не побачити, що обчислення повного обсягу — незалежна частина алгоритму і що можна використати уже створений алгоритм.

CASE-засоби дозволяють створювати ІС і СППР за модульним принципом, причому модулі, що створюються робляться взаємозв’язуємими.

Отже, одна з важливих проблем створення такій єдиної бази моделей полягає в опису обчислень об'єктивно і незалежно від застосування, що має на меті охоплення якомога ширшого діапазону прикладних задач.