Смекни!
smekni.com

Мова програмування Turbo-Basic (стр. 1 из 10)

Курсова робота з інформатики

Мова програмування Turbo-Basic

ЗМIСТ

Вступ......................................................................................................................... 3

СИСТЕМА TURBO-BASIC (версія 1.1)............................................................. 3

Склад системи................................................................................................... 3

Запуск системи.................................................................................................. 3

File (РОБОТА З ФАЙЛАМИ)............................................................................ 4

Edit (РЕДАГУВАHHЯ ПРОГРАМИ)............................................................... 6

КОМАHДИ РЕДАГУВАHHЯ............................................................................ 6

Run (ЗАПУСК ПРОГРАМИ)............................................................................ 8

Compile (КОМПIЛЯЦIЯ ПРОГРАМИ)............................................................ 8

Options (ОПЦІЇ СИСТЕМИ).............................................................................. 9

Setup (НАСТРОЙКА СИСТЕМИ)................................................................. 10

Window (ВIКНА СИСТЕМИ).......................................................................... 11

Debug (ВIДЛАДКА ПРОГРАМИ).................................................................. 12

ЗАГАЛЬHI ВIДОМОСТI ПРО БЕЙСIК............................................................. 12

Формат програмного рядка БЕЙСIКА........................................................ 12

Константи БЕЙСIКА........................................................................................ 13

Змінні БЕЙСIКА............................................................................................... 13

Масиви БЕЙСIКА............................................................................................ 13

Арифметичні операції.................................................................................... 14

Операцiї відношення...................................................................................... 14

Символьні вирази........................................................................................... 15

ОПЕРАТОРИ БЕЙСIКА...................................................................................... 15

ФУНКЦІЇ ТА СИСТЕМНI ЗМIHHI БЕЙСIКА.................................................... 30

HОВI КОМАНДИ СИСТЕМИ TURBO-BASIC................................................. 36

ПРИКЛАДИ ПРОГРАМ НА БЕЙСIКУ............................................................. 37

Основна таблиця ASCII..................................................................................... 46

Розширена таблиця ASCII (альтернативне кодування)............................ 46

ЗАВДАНHЯ ДЛЯ САМОСТIЙНОЇ РОБОТИ.................................................. 46

ЛІТЕРАТУРА......................................................................................................... 49


Вступ

Мова BASIC (Beginners All-purpose Symbolic Instruction Code багатоцільова мова символічних команд для починаючих) розроблена в Дартмутському коледжі (США) на початку 60-х років, як найпростіша мова для навчання програмуванню. З тих часів вона неперервно вдосконалювалася, а з появою та широким розповсюдженням персональних комп'ютерів стала основною, що найбільш часто використовується на ПЕОМ, мовою програмування високого рівня. Потрібно відмітити, що поява системи Тurbo-Basic значно наблизила мову BASIC, яка реалізована в ній, до таких потужних мов програмування, як PASCAL та C.

Turbo-Basic це незалежна система програмування для персональних комп'ютерів фірми IBM та сумісних з ними. В своєму складі Turbo-Basic має потужний текстовий редактор, швидкодіючий компілятор, бібліотеку робочих програм, внутрішній редактор зв'язків та підсистему оперативної допомоги (Help).

Turbo-Basic працює під керуванням операційної системи MS DOS 2.0 і вище, на комп'ютері з оперативною пам'яттю не менш ніж 512 Кбайт, з використанням моніторів, які допускають графічні режими.

В цьому посібнику приводяться відомості про функціональні можливості системи Turbo-Basic, дається описання операторів, функцій та системних змінних мови BASIC, її розширення в системі Turbo-Basic. Наводяться також приклади простих програм, написаних на мові BASIC, пропонуються завдання для самостійної роботи.

СИСТЕМА TURBO-BASIC (версія 1.1)

Склад системи

До складу системи Turbo-Basic (версія 1.1) входять такі програми та допоміжні файли:

TB.EXE (212,844 bytes, 041187) головна програма системи Turbo-Basic;

TBHELP.HLP (41,029 bytes, 041187) файл допомоги (підказки) системи Turbo-Basic;

TBINST.COM (39,976 bytes, 041187) програма установки (настройки) системи Turbo-Basic;

TBCONFIG.TB (886 bytes) файл конфігурації Turbo-Basic;

Біля 50.BAS-, .INC-, .ASM-, .BIN- файлів з прикладами.

Запуск системи

Запуск системи Turbo-Basic з середовища DOS здійснюється набором на клавіатурі директиви TB з наступним натисканням клавіші Enter, після чого з'являється основний екран системи:

Можливі й інші варіанти основного екрана. Їх модифікації залежать в кінцевому результаті від смаку користувача і можуть бути отримані в результаті настройки системи. Цю настройку можна здійснити або після запуску головного файла TB.EXE (в самій системі Turbo-Basic), або ж після запуску програми установки (настройки) системи TBINST.COM.

У верхній частині основного екрана розташоване головне меню (меню верхнього рівня) системи Turbo-Basic, до розгляду команд якого (File, Edit, Run, Compile, Options, Setup, Window, Debug) ми перейдемо.

Кожна з вказаних команд може бути визвана трьома різними способами:

З головного меню:

1. Натисканням виділеної літери (F, E, R, C, O, S, W, D).

2. Вибором за допомогою курсора необхідної команди з наступним натисканням клавіші Enter.

З будь-якого місця:

3. Одночасним натисканням клавіші Alt та виділеної літери.

Після виконання команд File, Options, Setup, Window, Debug на екрані з'являється меню нижнього рівня, що спускається, із своїми командами, вибір яких відбувається першими двома способами. Зауважимо, що для деяких із команд існують меню трьох рівнів. Повернення на попередній рівень здійснюється натисканням клавіші Esc.

File (РОБОТА З ФАЙЛАМИ)

У результаті виконання команди File на екрані з'явиться таке файлове меню:

File . . .
Load Завантажити
New Новий
Save Зберегти
Write to Записати до
Main file Головний файл
Directory Директорій
Change dir Змінити директорій
OS shell Оболонка DOS
Quit Вихід

Розглянемо коротко всі команди файлового меню.

Load Ця команда дозволяє завантажити з диска робочий файл, який можна потім редагувати, компілювати, виконувати або зберігати. При виконанні команди з'являється запрошення для введення імені файлу (за умовчанням .BAS). Якщо при цьому натиснути клавішу Enter, то на екрані з'явиться вікно з іменами BAS-файлів і піддиректоріїв поточного директорію. Вказавши курсором потрібний файл, натисніть клавішу Enter для його завантаження в оперативну пам'ять ЕОМ.

New Ця команда очищає в оперативній пам'яті ЕОМ робочий файл та дає можливість приступити до створення нової програми. За умовчанням новому файлу присвоюється ім'я NONAME.BAS.

Save Ця команда зберігає поточний робочий файл, записуючи його на диск. Стара версія файлу отримує розширення .BAK, якщо опція Backup source files (в підменю Misceleneous команди Setup основного меню) установлена в режим ON. При спробі зберегти робочий файл з іменем NONAME.BAS вам буде запропоновано спочатку переіменувати його.

Write to Ця команда використовується для запису поточного робочого файлу на диск під новим іменем (звичайно, після редагування або створення нового файлу).

Main file При розробці великих програм досить часто виникає необхідність їх розбиття на окремі незалежні частини. Ці частини зберігаються на диску і редагуються як окремі файли. Головний файл має розширення .BAS і містить метаоператори $INCLUDE, які підключають допоміжні файли (з розширенням .INC) під час компіляції або при виконанні програми. За допомогою даної команди можна задати ім'я головного файлу.

Directory Ця команда виводить на екран вміст каталогу поточного директорію. Можливе використання шаблонів (масок) DOS, що задаються символами та ?.

Change dir Ця команда дозволяє перехід до будь-якого диска та/або директорію, які стають активними після її виконання.

OS shell Ця команда використовується для виходу із системи Turbo-Basic до середовища операційної системи DOS. При цьому Turbo-Basic залишається резидентним у пам'яті ЕОМ і повернення до нього здійснюється командою EXIT.

Quit Ця команда використовується для виходу із системи Turbo-Basic до середовища операційної системи DOS. Якщо ви модифікували робочий файл та не зберегли його, послідує пропозиція записати його на диск. Альтернативна можливість виходу натиснути Alt+X.

Edit (РЕДАГУВАHHЯ ПРОГРАМИ)

У результаті виконання команди Edit система перейде в режим редагування, а у верхній частині вікна редактора з'явиться такий рядок стану:

C:filename.ext Line 1 Col 1 Insert Indent Tab

C:filename.ext специфікація файлу, що редагується. За умовчанням Turbo-Basic присвоює програмі ім'я NONAME.BAS;

Line (рядок) вказує номер рядка (відносно початку файлу), який містить курсор;

Col (колонка) вказує номер колонки, яка містить курсор;

Insert (вставка) режим вставки увімкнуто;

Indent (відступ) режим автоматичного вiдступу увімкнуто;

Tab (табуляцiя) режим табуляцiї увімкнуто.

КОМАHДИ РЕДАГУВАHHЯ

Команди переміщення курсора

Новий рядок Enter (при увімкненому режимі вставки)
Hа символ уліво Ctrl+S або
Hа символ управо Ctrl+D або
Hа слово уліво Ctrl+A або Ctrl+
Hа слово управо Ctrl+F або Ctrl+
Hа рядок уверх Ctrl+E або
Hа рядок униз Ctrl+X або
Прокрутка уверх Ctrl+W
Прокрутка униз Ctrl+Z
Hа сторінку уверх Ctrl+R або PgUp
Hа сторінку униз Ctrl+C або PgDn
Hа початок рядка Ctrl+QS або Home
В кінець рядка Ctrl+QD або End
Hа початок екрана Ctrl+QE або Ctrl+Home
В кінець екрана Ctrl+QX або Ctrl+End
Hа початок файлу Ctrl+QR або Ctrl+PgUp
В кінець файлу Ctrl+QC або Ctrl+PgDn
Hа початок блоку Ctrl+QB
В кінець блоку Ctrl+QK
В попередню позицію Ctrl+QP
До маркеру n Ctrl+Qn (n = 0, 1, 2, 3)

Команди вставки та вилучення