Смекни!
smekni.com

Організація баз даних та знань (стр. 1 из 26)

Зміст

С.

1 Основи проектування реляційних баз даних............................................................................... 1

1.1 Інформаційні системи з базами даних................................................................................... 1

1.2 Предметна область БД та її моделі......................................................................................... 8

1.3 Реляційна модель даних........................................................................................................ 21

2 Введення в структуровану мову запитів - SQL......................................................................... 32

2.1 Елементи мови SQL.............................................................................................................. 32

2.2 Припустимі типи даних........................................................................................................ 33

2.3 Оператори SQL...................................................................................................................... 34

2.4 Використання імен кореляції (аліасів, псевдонімів) ......................................................... 39

2.5 Вбудовані функції.................................................................................................................. 41

2.6 Використання підзапитів...................................................................................................... 43

2.7 Використання об'єднання, перетинання й різниці............................................................. 45

2.8 Синтаксис оператора вибірки даних (SELECT).BNF-нотація.......................................... 46

2.9 Порядок виконання оператора SELECT............................................................................. 50

2.10 Реалізація реляційної алгебри засобамиоператора SELECT (Реляційная повнота SQL) 51

3 Основи проектування додатків баз даних.................................................................................. 54

3.1 Функціональна модель ODBC.............................................................................................. 54

3.2 Об'єктна модель OLE DB...................................................................................................... 62

3.3 Реалізація доступу до БД у середовищі DELPHI................................................................ 65

3.4 Проектування модулів додатків........................................................................................... 75

4 VBA відкритий інтерфейс доступу до баз даних –ODBC........................................................ 81

4.1 Структура модуля. Вікно проекту й Вікно коду................................................................ 81

4.2 Типи даних............................................................................................................................. 81

4.3 Оголошення............................................................................................................................ 83

4.4 Правила іменування.............................................................................................................. 84

4.5 Оператори............................................................................................................................... 85

4.6 Операції................................................................................................................................... 89

4.8 Написання надійних програм............................................................................................... 94

4.9 Мистецтво налагодження..................................................................................................... 95

4.10 Доказ правильності програм............................................................................................... 96

Список використаної літератури................................................................................................... 96

1 Основи проектування реляційних баз даних

1.1 Інформаційні системи з базами даних

1.1.1 Інформація й дані

Перш ніж перейти до обговорення поняття інформаційної системи (ІС), спробуємо з'ясувати, що ж розуміється під словом інформація. Відповісти на це питання й просто, і складно: слово "інформація" пов'язане із широким колом понять.

Змістовна сторона поняття "інформація" дуже багатогранна й немає чітких семантичних меж. Однак завжди можна сказати, що можна з нею робити. Саме відповідь на це питання найчастіше й цікавить як системних аналітиків і розроблювачів ІС, так і користувачів інформації (її основних споживачів).

З погляду як користувачів, так і розроблювачів ІС, в інформації є одна важлива властивість - вона є одиницею даних, яка підлягає обробці. Звичайно інформація надходить споживачеві саме у вигляді даних: таблиць, графіків, малюнків, фільмів, усних повідомлень, які фіксують у собі інформацію певної структури й типу. Таким чином, дані виступають як засіб подання інформації у певній, фіксованій формі, придатній для обробки, зберігання й передачі. Хоча дуже часто терміни "інформація" й "дані" виступають як синоніми, варто пам'ятати про цю їхню істотну відмінність. Саме в даних інформація знаходить інтерпретацію у конкретній ІС.

При згадуванні про "форму" подання інформації варто сказати ще про одну, "людську" властивість інформації - її сприйняття різними категоріями людей. Дані можуть бути згруповані спільно у документ. Документ може мати або не мати певну внутрішню структуру. Дані можуть бути відображені на екрані дисплея комп'ютера. Документи можуть мати аудіо- або відеоформу. Розробляючи ІС, ніколи не потрібно забувати, для кого вони (системи) створюються й хто буде їх використовувати. Форма подання інформації в ІС визначає також і категорії користувачів. ІС створюються для конкретних груп користувачів, тобто вони, як правило, проблемно-орієнтовані.

Інформація є дані, яким надається деякий зміст (інтерпретація) у конкретній ситуації у рамках деякої системи понять. Інформація представляється за допомогою кодування даних і витягається шляхом їхнього декодування й інтерпретації.

У цьому визначенні фіксується три основних перетворення інформації й даних у процесі їхньої обробки в ІС: інформація – дані, дані – дані, дані – інформація.

На рис. 1.1 подані дві сторони визначення поняття інформації: функціональна й представницька. Перша загалом визначає коло дій над інформацією, а друга – результат виконання цих дій.

Рисунок 1.1 – Зміст поняття "інформація"

1.1.2 Інформаційні системи

Основною метою створення ІС є задоволення інформаційних потреб користувачів шляхом надання необхідної їм інформації на основі збережених даних. Потреба в інформації як такій не вичерпує поняття інформаційних потреб. Звичайно в поняття інформаційних потреб включають певні вимоги до якості інформаційного обслуговування й поводження системи в цілому (продуктивність, актуальність і надійність даних, орієнтація на користувача та ін.).

Під інформаційною системою розуміється організаційна сукупність технічних засобів, технологічних процесів і кадрів, що реалізують функції збору, обробки, зберігання, пошуку, видачі й передачі інформації.

Необхідність підвищення продуктивності праці у сфері інформаційної діяльності призводить до того, що як зовнішні засоби зберігання й швидкий доступ до інформації найчастіше використовуються засоби обчислювальної техніки (цифровий й аналоговий) на основі комп'ютерів. Сучасні ІС - складні комплекси апаратних і програмних засобів, технології й персоналу, які ще називають автоматизованими інформаційними системами. Структурно ІС містять у собі апаратне (hardware), програмне (software), комунікаційне (netware), проміжного шару (middleware), лінгвістичне й організаційно-технологічне забезпечення.

Апаратне забезпечення ІС містить у собі широкий набір засобів обчислювальної техніки, передачі даних, а також цілий ряд спеціальних технічних пристроїв (пристрою графічного відображення інформації, аудио- і відеопристрою, засобу мовного уведення й т.д.). Апаратне забезпечення є основою будь-якої ІС.

Комунікаційне (мережне) забезпечення містить у собі комплекс апаратних мережних комунікацій і програмних засобів підтримки комунікацій в ІС. Воно має істотне значення при створенні розподілених ІС й ІС на основі Інтернету.

Програмне забезпечення ІС забезпечує реалізацію функцій введення даних, їх розміщення на носіях, модифікації даних, доступ до даних, підтримку функціонування устаткування. Програмне забезпечення можна розділити на системне (яке вінчає процес вибору апаратно-програмного рішення, або платформи) і користувальницьке (яке застосовується для рішення завдань задоволення потреб користувача у комп'ютерному середовищі).

Лінгвістичне забезпечення ІС призначене для рішення завдань формалізації змісту повнотекстової й спеціальної інформації для створення пошукового образу даних (профілю). У класичному змісті звичайно воно включає процедури індексування текстів, їхню класифікацію й тематичну рубрикацію. Найчастіше ІС, що містять складно-структуровану інформацію, містять у собі тезауруси термінів і понять. Сюди можна віднести й створення процесорів спеціалізованих формальних мов кінцевих користувачів, наприклад мов для маніпулювання бухгалтерською інформацією й т.д. Найчастіше роботам по розробці лінгвістичного забезпечення не надається належного значення. Подібні недогляди найчастіше ведуть до несприйняття користувачами самої. Це відноситься в першу чергу до вузько спеціалізованих ІС.

У міру зростання складності й масштабів ІС важливу роль починає грати організаційно-технологічне забезпечення, що з'єднує різнорідні компоненти (апаратури, програми й персонал) у єдину систему й забезпечує процедури її керування й функціонування. Недооцінка цієї складової ІС найчастіше призводить до зриву строків впровадження системи й виводу її на виробничі потужності.

На рис. 1.2 наведені функції ІС через її основні структурні компоненти.

Рисунок 1.2 – Визначення інформаційної системи

1.1.3 Ітераційна процедура побудови ІС

Традиційно й повсюди, особливо на початкових етапах розвитку інформаційної інфраструктури організації, використовується так званий позадачний метод рішення завдань автоматизації, спрямований на рішення досить простих і зрозумілих керівництву завдань. Наприклад, виписка рахунків, підготовка документів. Кон'юнктурна перевага такого методу очевидна: досить швидко може бути отриманий результат, існування модної нині ІТ-служби виправдано. Даний метод дозволяє, з одного боку, начебто б не відставати від життя (наявність ІС в організації найчастіше є одним з визначальних факторів її конкурентноздатності), а з іншого боку - заощаджувати кошти на автоматизації. Вищевказаний підхід дозволяє використовувати службовців невисокої кваліфікації. Рано або пізно це стає гальмом у розвитку інформаційної інфраструктури організації.