регистрация /  вход

Майнове страхування (стр. 1 из 6)

Зміст

Вступ

1.Загальні положення

2.Страхування майна підприємств

3.Страхування майна в сільськогосподарському виробництві

4.Транспортне страхування

5.Страхування електронних баз даних і програм комп’ютерних систем

6.Страхування підприємницьких ризиків

7.Страхування майна громадян

Висновок

Література

Вступ

Тема контрольної роботи «Майнове страхування» з дисципліни «Страхування».

Страхування – це відносини по захисту майнових інтересів громадян і юридичних осіб при настанні окремих не передбачуваних несприятливих подій за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати ними страхових платежів (страхових внесків, страхових премій). Іншими словами, категорія страхування визначає систему економічних відносин, що включає сукупність форм і методів формування цільових фондів грошових коштів і використання їх на відшкодування збитку при різних непередбачених несприятливих явищах (ризиках), а також на надання допомоги громадянам при настанні окремих визначених подій у їхньому житті.

З погляду права страхування відноситься до цивільно-правових відносин.

Специфічні ознаки страхування:

– відносини формуються при наявності імовірності настання непередбачених,раптових, несприятливих подій, що можуть викликати матеріальний збиток;

– при формуванні відносин здійснюється розподіл можливого збитку між учасниками страхування за рахунок того, що випадковий характер подій робить їх малоймовірними для всіх учасників одночасно;

– страхування передбачає перерозподіл збитку, як між учасниками, так і в часі;

– замкнута розкладка збитку обумовлює зворотність коштів, мобілізованих у страховий фонд: уся сума страхових платежів (без обліку витрат організацій, що здійснюють страхування) повертається у формі відшкодування збитку на протязі прийнятого в розрахунок інтервалу часу в тому ж самому територіальному масштабі.

Сутність страхування полягає в розподілі збитку між усіма ділянками страхування. Це є кооперацією по боротьбі з наслідками стихійних лих і протиріччями, що виникають у суспільстві через розходження майнових інтересів людей. Таким чином, страхування – елемент виробничих відносин. Воно пов’язано з відшкодуванням матеріальних втрат, що є основою для безперервності і безперебійності процесу відтворення.

Страхування – одна з найдавніших категорій суспільно-виробничих відносин. По мірі розвитку товарно-грошових відносин примітивна форма – натуральне страхування – була замінена грошовою формою. Страхові відносини, закріплені в письмовому договорі страхування як цивільно-правова угода, відомі, принаймні, з епохи пізнього Середньовіччя. Тоді завдяки великим географічним відкриттям помітно розширилися обсяги морської міжнародної торгівлі. Підприємцям знадобилися великі капітали, щоб використовувати нові можливості, що відкрилися.

Історично виникнувши в зв’язку з необхідністю забезпечити компенсації збитків, які не підлягають перекладанню на інших осіб, страхування перетерпіло в ході свого тривалого розвитку істотні зміни і поширюється зараз на багато випадків, коли настання збитків пов’язане з цивільно-правовою відповідальністю їх носія. У таких випадках страхування є для потерпілого додатковою гарантією охорони його майнових інтересів. Надалі, поряд з майновим страхуванням, що забезпечує відшкодування збитків, пов’язаних з втратою чи ушкодженням матеріальних благ, з’явилося особисте страхування, що гарантує виплати визначених грошових сум при настанні смерті, каліцтва, хвороби та при дожитті до визначеного віку людини.

1.Загальні положення

страхування майно збиток

Майнове страхування – це галузь страхування, у якій об’єктом страхових відносин виступають майно в різних видах і майнові інтереси. Економічним призначенням майнового страхування є відшкодування збитку, що виникає у результаті страхового випадку. Поряд з відшкодуванням збитку майнове страхування передбачає проведення заходів щодо запобігання чи зниженню втрат, забезпеченню збереження застрахованого майна. Виконання цієї ролі досягається застосуванням юридичних норм, що потребують виконання страхувальником визначених превентивних робіт, стимулюванням цих мір через систему знижок-надбавок до платежів і обмеження виплат відшкодування, а також шляхом відрахування частини страхових платежів на фінансування відповідних попереджувальних заходів.

Майнове страхування буває добровільним і обов’язковим.

Застрахованими можуть бути ризики, пов’язані як із власним майном страхувальника, так і знаходиться в його володінні, користуванні і розпорядженні.

Основними ризиками, що підлягають страхуванню, є:

1) ризик утрати (загибелі), чи нестачі ушкодження визначеного майна внаслідок:

– пожежі;

– стихійних лих (повеней, посух, заморозків, землетрусів, бур, ураганів, штормів, вихрів, смерчів, цунамі, граду, обвалів, зсувів, осідання ґрунту й ін.)

– протиправних дій третіх осіб, включаючи крадіжки і грабежі;

– аварії водопровідної, опалювальної, каналізаційний систем;

– непередбаченого відключення електроенергії, водопостачання, подачі тепла;

– внутрішнього загоряння машин, устаткування, електроапаратів, електроприладів та ін.

Не визнаються страховими випадками і не покриваються страхуванням збитки від ушкодження, знищення (загибелі), утрати майна в результаті:

– наміру чи грубої необережності страхувальника (вигодоздобувача);

– дефекту в майні, що був відомий страхувальнику до укладання договору страхування, але про що не був сповіщений страховик;

– недотримання вимог нормативних документів, правил, і інструкцій з експлуатації й обслуговування об’єктів майна;

– використання об’єкта майна по чи призначенню не в стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння;

– природних процесів (корозії, зносу, шумування, гниття, псування і т.п.), обумовлених внутрішніми властивостями об’єктів майна.

Крім того, не відшкодовується збиток, нанесений унаслідок подій нездоланної сили (форс-мажорних обставин), якщо договором страхування не передбачене інше.

2) ризик відповідальності по зобов’язаннях, що виникають внаслідок заподіяння шкоди життю, здоров’ю чи майну інших осіб;

3) ризик збитків від підприємницької діяльності через порушення своїх зобов’язань контрагентами підприємця чи зміни умов цієї діяльності з незалежних від підприємця обставин, у тому числі ризик неотримання очікуваних доходів – підприємницький ризик.

Страхувальник за договором майнового страхування після того, як йому стало відомо про настання страхового випадку, зобов’язаний негайно повідомити про це страховика чи його представника. Якщо договором передбачені термін і (чи) спосіб повідомлення, воно повинно бути зроблене в домовлений термін і зазначеним у договорі способом. Такий же обов’язок лежить на вигодоздобувачі, якому відомо про укладання договору страхування на його користь, якщо він має намір скористатися правом на страхове відшкодування.

Невиконання даного обов’язку дає страховику право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо не буде доведено, що страховик вчасно довідався про настання страхового випадку, або що відсутність у страховика даних про це не могло позначитися на його зобов’язанні виплатити страхове відшкодування.

При настанні страхового випадку, передбаченого договором майнового страхування, страхувальник зобов’язаний прийняти розумні і доступні в діючих обставинах заходи, щоб зменшити можливі збитки.

Приймаючи такі міри, страхувальник повинний керуватись вказівкам страховика, якщо вони повідомлені страхувальнику.

Витрати з метою зменшення збитків, що підлягають відшкодуванню страховиком, якщо такі витрати були необхідні чи були зроблені для виконання вказівок страховика, повинні бути відшкодовані страховиком, навіть якщо відповідні заходи виявилися невтішними. Такі витрати відшкодовуються пропорційно відношенню страхової суми до страхової вартості незалежно від того, що разом з відшкодуванням інших збитків вони можуть перевищити страхову суму.

Страховик звільняється від відшкодування збитків, що виникли внаслідок того, що страхувальник навмисне не прийняв розумних і доступних йому заходів, щоб зменшити можливі збитки.

Однією з важливих особливостей майнового страхування є суброгація – перехід права страхувальника (вигодоздобувача) до страховика. Якщо договором страхування не передбачене інше, у майновому страхуванні до страховика, що виплатив страхове відшкодування, переходить у межах виплаченої суми право вимоги, що страхувальник (вигодоздобувач) має до особи, що несе відповідальність за відшкодовані страховиком збитки. Суброгація застосовується в будь-яких відносинах по майновому страхуванню, у тому числі і при страхуванні цивільної відповідальності.

Право страхувальника (вигодоздобувача) переходить до страховика в межах виплаченого страхового відшкодування, в іншій частині воно зберігається за потерпілим страхувальником, що вправі жадати від відповідальної за шкоду особи сплати різниці, якщо фактичні збитки перевищують отримане від страховика.

Страхові компанії мають право на регресний позов.

Регрес (зворотний рух) – це зворотна вимога про відшкодування сплаченої суми, пропоноване одним господарчим суб’єктом чи громадянином іншому суб’єкту.

Так, знищення чи ушкодження майна може відбутися з вини третьої особи, але не страхувальника. Це стосується випадків пожежі, проникнення води із сусідніх приміщень чи викрадення майна. У таких випадках, страховик, що виплатив страхове відшкодування за збиток, заподіяний з вини третього особи, має право пред’явити до неї регресний позов незалежно від того, чи заподіяний збиток здійснено навмисне чи по необережності.

Для цілей страхування прийнято класифікувати майно по видах господарчих, яким воно належить. Розрізняють майно промислових підприємств, сільськогосподарських, майно громадян.