Смекни!
smekni.com

Теорія ймовірності та її застосування в економіці (стр. 1 из 3)

Контрольна робота

З дисципліни: Теорія ймовірностей та математична статистика

Прізвище,ім’я, по-батькові студента

Данiщук Мирослава Евгенiївна

Прізвище та ініціали викладача

Степахно Ірина Василівна

Київ 2009 рік

Зміст

Завдання 1

Завдання 2

Завдання 3

Завдання 4

Завдання 5

Завдання 6

Завдання 7

Список використаної літератури


Завдання 1

В ящику 50 куль: 36 жовтих і 14 синіх. З ящика навмання виймають одну кулю. Визначити ймовірність того, що ця куля:

а) жовта; б) синя.

Розв’язання:

Ймовірність того, що з ящика наймання виймають жовту кулю становить відношення кількості жовтих кульок до загального числа кульок:

а) Рч = 36/50 = 0,72

Ймовірність того, що з ящика наймання виймають синю кулю становить відношення кількості синіх кульок до загального числа кульок:

б) Рс = 14/50 = 0,28.

Відповідь: а) 0,72; б) 0,28.

Завдання 2

Імовірність несплати податку для кожного з n підприємців становить p. Визначити ймовірність того, що не сплатять податки не менше m1 і не більше m2 підприємців.

n=300; p=0,05; m1=25; m2=60

n=500; p=0,05; m1=10; m2=250

Розв’язання:

Якщо випадкова величина попадає в інтервал

.

Позначимо шукану імовірність Рn (m).

Ми доведемо що має місце наступна формула Бернуллі:

Позначимо через Вm складна подія, що полягає в тому, що в n досвідах подія А відбулося точно m раз. Запис

буде означати, що в першому досвіді подія А відбулося, у другі і третьому - не відбулися і т.п. Тому що досвіди проводяться при незмінних умовах, те

Подія Вmможна представити у виді суми всіляких подій зазначеного виду, причому в кожнім доданку буква А без риси зустрічається точно m раз. Доданки в цій сумі несумісні й імовірність кожного доданка дорівнює

Щоб підрахувати кількість доданків, помітимо, що їх стільки, скільки є способів для вибору m місць для букви А без риси. Але m місць з n для букви А можна вибрати
способами. Отже,

Завдання 3

Задано ряд розподілу добового попиту на певний продукт Х. Знайти числові характеристики цієї дискретної випадкової величини:

А) математичне сподівання М (Х);

Б) дисперсію D (X);

В) середнє квадратичне відхилення σ Х.

Х 1 3 5 7 11
p 0,10 0,15 0,42 0,25 0,08

Розв’язання.

а) Математичне сподівання величини визначається як:

Запишемо результати в таблиці.

Х 1 3 5 7 11
P 0,10 0,15 0,42 0,25 0,08
Х*Р 0,10 0,45 2,10 1,75 0,88

б) Дисперсія визначається як:

Х 1 3 5 7 11
Р (Х) 0,10 0,15 0,42 0,25 0,08
Х - М (Х) -4,28 -2,28 -0,28 1,72 5,72
(Х - М (Х)) 2 18,32 5, 20 0,08 2,96 32,72
P (Х) * (Х - М (Х)) 2 1,83 0,78 0,03 0,74 2,62

Дисперсія характеризує розкид значень від середнього.

D (Х) =6,00.

в) середнє квадратичне відхилення δхзнаходиться як корінь квадратний з дисперсії.

Завдання 4

Знаючи, що випадкова величина Х підпорядковується біноміальному закону розподілу з параметрами n, p, записати ряд розподілу цієї величини і знайти основні числові характеристики:

А) математичне сподівання М (Х);

Б) дисперсію D (X);

В) середнє квадратичне відхилення σ Х. n=3; p=0,5

Розв’язання.

Біноміальний закон розподілу описується наступним виразом:

Підставивши значення параметрів, отримаємо:

Запишемо ряд розподілу цієї величини:


Таблиця 1

m 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Pn (m)

Таблиця 2

Х 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Pn (Х) 1.29E-01 9.68E-03 4.84E-04 1.82E-05 5.45E-07 1.36E-08 2.92E-10 5.47E-12 9.12E-14 1.37E-15

Рис.1. Графік біноміального розподілу

а) Математичне сподівання величини визначається як:

Запишемо результати в таблиці 3.

Таблиця 3

Х 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Pn (Х) 1.29E-01 9.68E-03 4.84E-04 1.82E-05 5.45E-07 1.36E-08 2.92E-10 5.47E-12 9.12E-14 1.37E-15
ХP (Х) 1.29E-01 1.94E-02 1.45E-03 7.26E-05 2.72E-06 8.17E-08 2.04E-09 4.38E-11 8.21E-13 1.37E-14

б) Дисперсія визначається як:


Таблиця 4

Х 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Сума
Х-M (Х) 0.850 1.850 2.850 3.850 4.850 5.850 6.850 7.850 8.850 9.850 53.500
(Х-M (Х)) 2 0.723 3.423 8.123 14.823 23.523 34.223 46.923 61.623 78.323 97.023 368.725
Pn (Х) 0.129 0.010 4.84E-04 1.82E-05 5.45E-07 1.36E-08 2.92E-10 5.47E-12 9.12E-14 1.37E-15 0.139
(Х-M (Х)) 2P (m) 0.093 0.033 3.93E-03 2.69E-04 1.28E-05 4.66E-07 1.37E-08 3.37E-10 7.14E-12 1.33E-13 0.131

Дисперсія характеризує розкид значень від середнього.

D (Х) =0,131.

в) середнє квадратичне відхилення δхзнаходиться як корінь квадратний з дисперсії.

Завдання 5

Побудувати графік функції щільності розподілу неперервної випадкової величини Х, яка має нормальний закон розподілу з математичним сподіванням М (Х) =а і проходить через задані точки.

a=5

x 1 2 4 5
f (x) 0,033 0,081 0,081 0,033

a=2

x 0,5 1 3 3,5
f (x) 0,13 0,24 0,24 0,13

Розв’язання.

а) М (Х) =5.

Нормальний закон розподілу описується формулою:

Знайдемо середньоквадратичне відхилення.

Дисперсія визначається як:

,

де М (Х) - математичне сподівання.

Математичне сподівання обчислюється за формулою: