Курсова робота
на тему:
«Системний аналіз ризику в економіці»
Київ-2010
Зміст
Вступ………………………………………………………………………………....3
1. Поняття ризику………………………………………………...………...………4
2. Системний аналіз ризику в економіці та підприємництві……………...….….5
2.1 Загальні принципи аналізу ризику…………………………………...…….7
2.2 Якісний аналіз ризику………………………………………………...…….8
2.3 Кількісний аналіз …………………………………………………..……...10
2.4 Загальні підходи до кількісного оцінювання ризику………....……..…..14
Вступ
Фінансова діяльність фірми у всіх її формах пов'язана з численними ризиками, ступінь впливу яких на результати цієї діяльності фірми досить висока. Ризики, які мають зв'язок із фінансовою діяльністю фірми, виділяються в особливу групу ризиків, які носять назву - економічні ризики. Зростання ступеня впливу економічних ризиків не тільки на результати фінансової діяльності фірми, але і в цілому на результати виробничо-господарської діяльності пов'язано з швидкою мінливістю економічної ситуації та кон'юнктури фінансового ринку, розширенням сфери фінансових відносин фірми та іншими факторами.
Ризик виникає тоді, коли приймається рішення з кількох можливих, і є непевність в тому, що воно, це рішення, призведе до найефективніших наслідків. Саме тому варто проводити аналіз ризиків. Призначення аналізу ризику - дати потенційним партнерам необхідні дані, переконавшись у цьому самому, для прийняття рішень стосовно доцільності участі у певній економічній діяльності (проекті) і передбачити заходи захисту від можливих збитків.
Метою даної роботи є розгляд основних методів аналізу ризиків і застосування на практиці моделі квазі-Шарпа.
1. Поняття ризику
Поняття ризику пов'язується з усвідомленням небезпеки, загрози, ненадійності, невизначеності, непевності, випадковості, збитку. На думку дослідників, термін «ризик» походить від латинського слова «resecum» — скеля або небезпека зіткнення з нею. Протягом тривалого часу поняття ризику не лише асоціювалося з багатозначними негативними проявами життєвих ситуацій, а й часто вживалося як їх синонім.
В економічній літературі відомі численні спроби сформулювати теоретичні визначення поняття ризику. Найбільш послідовним серед них є твердження, згідно з яким ризик у своїй першооснові є невизначеністю.
Стан невизначеності можливий у кожній суспільно-економічній ситуації, якщо наперед не можна виявити причинно-наслідкового зв'язку між основними елементами процесу господарської діяльності чи суспільного буття. Невизначеність породжується непередбачуваністю кінцевого результату, який може або збігатися з очікуваним, або бути ліпшим чи гіршим за нього. В умовах невизначеності кінцевий результат можна передбачити лише наближено, узявши одне з потенційно можливих значень. Така невизначеність зумовлюється, як правило, суб'єктивним сприйняттям реальних явищ. Поняття ризику, на противагу поняттю невизначеності, має практичне застосування, а тому його зміст потребує об'єктивного визначення. Отже, потрібний перехід від суб'єктивно сприйманої непевності, випадковості до об'єктивного поняття ризику, що на ній базується. Єдиний спосіб такого переходу — оцінити непевність (випадковість) кількісними методами, надавши їй реальних числових значень. Звідси випливає: ризиком буде визнано лише таку невизначеність, яку можна оцінити кількісно.
Варто зауважити, що поряд із суто науковим визначенням ризику існують інтуїтивні, побутові його тлумачення, коли він асоціюється з небезпекою:
• ризик як «дамоклів меч»;
• ризик як удар долі;
• ризик як виклик власним силам;
• ризик як гра;
• ризик як ранній індикатор небезпеки.
Об’єктом ризику називають економічну систему, ефективність та умови функціонування якої наперед точно не відомі.
Під суб’єктом ризику розуміють особу (індивід або колектив), яка зацікавлена в результатах керування об’єктом ризику і має компетенцію приймати рішення щодо об’єкта ризику.
Джерело ризику - це чинники (явища, процеси), які спричиняють невизначеність результатів (конфліктність).
2. Системний аналіз ризику в економіці та підприємництві
Аналіз ризику — це методологія, за допомогою якої невизначеність, що притаманна найважливішим показникам, які характеризують основні технiко-економiчнi параметри господарської діяльності, піддається аналізу, саме для того, щоб оцінити вплив ризику на вiдповiднi результати.
Наука про економічний ризик називається ризикологія, яка покликана вивчати на засадах синергетичного підходу та системного аналізу закономірності, принципи, інструментарій щодо оцінювання, моделювання та управління ризиком. Зокрема, йдеться про:
- якісний аналіз ризику;
- формування системи кількісних показників ступеня ризику;
- кількісний аналіз ризику;
- моделювання та прогнозування ризику;
- управління ризиком та зниження його ступеня.
Комплексний підхід у ризикології дає можливість менеджерам та підприємцям більш ефективно використовувати ресурси, розподіляти відповідальність, покращувати результати діяльності підприємства та забезпечувати прийнятний рівень ризику.
Системний аналіз - це методологія дослідження об’єктів з метою визначення найбільш ефективних методів керування ними.
Системний підхід ґрунтується на необхідності розглядати всі явища та процеси в їх взаємозв’язку, із урахування впливу елементів один на одного та зворотного зв’язку.
Призначення аналізу ризику - дати потенційним партнерам необхідні дані, переконавшись у цьому самому, для прийняття рішень стосовно доцільності участі у певній економічній діяльності (проекті) і передбачити заходи захисту від можливих збитків.
Аналізувати, ідентифікувати, оцінювати та оптимізувати ступінь ризику в економіці, зокрема, необхідно:
- перед прийняттям стратегічних, іноваційних, інвестиційних рішень;
- при стабілізації портфеля після здіснення угод, що впливають на ступінь ризику;
- при профілактичній діагностиці портфеля, котра провадиться одночасно з інвентаризацією, аудитом тощо;
- при необхідності одержання кредитів та залученні інвестиційних засобів;
- при прогнозуванні кон’юктури і поведінки сторін;
- при маркетингових дослідженнях вироблюваних товарів та послуг (прогноз попиту, поведінка споживачів);
- при пошуках аргументів в конфліктних ситуаціях;
- при керуванні чужим портфелем (трастові компанії);
- при здійсненні діяльності у сфері аудиту (менеджменту, консалтингу) тощо.
Своєчасна ідентифікація ризику та станів, до яких він може призвести, дає можливість вчасно попередити небажані наслідки, обрати більш гнучку стратегію. У разі підтвердження (перевірки) за допомогою кількісних оцінок показників ефективності і ризикованості, з’являється можливість формувати достовірні прогнози щодо майбутньої діяльності та планувати економічні результати.
Таким чином, доцільно здійснювати аналіз ризику як діяльності та стану безпосередньо самого підприємства, так і проектів та стратегій, що реалізуються ним, а також порівняльний аналіз щодо ризикованості діяльності в межах ринкового сегменту, галузі, країни тощо.
2.1 Загальні принципи аналізу ризику
Коли говорять про необхідність урахування ризику в певному виді економічної діяльності (певному проекті), мають на увазі інтереси суб’єктів, котрі беруть у ньому участь: замовника, інвестора, виконавця (підрядника) чи продавця, покупця, а також страхову компанію.
Для аналізу ризику використовують критерії, запропоновані відомим американським експертом Б. Берлімером [2]:
· збитки від ризику незалежні один від одного;
· збитки за одним напрямком із „портфеля ризиків” не обов’язково збільшують ймовірність збитків за іншим (за виключенням форс-мажорних обставин);
· максимально можливі збитки не повинні перевищувати фінансових можливостей суб’єктів, що беруть участь у даному виді економічної діяльності.
Аналіз ризику проводять у такій послідовності:
1. визначення внутрішніх та зовнішніх чинників, що збільшують чи зменшують ступінь певного виду ризику;
2. аналіз виявлених чинників;
3. оцінювання певного виду ризику за двома підходами:
а) визначення фінансової доцільності (ліквідності);
б) визначення економічної доцільності (ефективності вкладених засобів);
4. встановлення допустимого ступеня ризику;
5. аналіз окремих операцій щодо обраного ступеня ризику;
6. розробка заходів щодо зниження ступеня ризику.
Всі менеджери (суб’єкти) у будь- якій сфері економічної діяльності зацікавлені в уникненні значних збитків. За умов нестабільної та швидко змінюваної ситуації суб’єкти економічної діяльності змушені враховувати всі можливі наслідки дій своїх конкурентів, а також інших змін у ринковій ситуації. Аналіз ризиків поділяють на два взаємодоповнюючі один одного види: якісний та кількісний.