регистрация / вход

Процесуальний порядок накладення заборони на відчуження нерухомого майна

Накладення заборони на відчуження нерухомого майна провадиться вчиненням відповідного напису на повідомленні установи, банку, підприємства про видачу позички. Накладення заборони на відчуження нерухомого майна здійснюється за їхнім місцезнаходженням.

Реферат:

Процесуальний порядок накладення заборони на відчуження нерухомого майна

План

Вступ

1. Процесуальний порядок накладення заборони на відчуження нерухомого майна

Висновок

Література


Вступ

Накладення заборони на відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна здійснюється за їхнім місцезнаходженням.

Заборона на відчуження земельної ділянки накладається за місцем її розташування.

Провадження по вчиненню цієї нотаріальної дії, можна умовно розділити на дві стадії:

• власне вчинення нотаріальної дії;

• внесення відомостей про вчинену нотаріальну дію до єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Визначивши, що вчинення цієї нотаріальної дії належить до його компетенції, нотаріус має отримати відповідні документи, які є підставою для вчинення дії, а саме:

• повідомлення установи, банку, підприємства або організації про видачу громадянинові позички на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку;

• договір довічного утримання;

• договір застави;

• постанова слідчих чи судових органів про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна;

• інші документи, передбачені чинним законодавством.


1. Процесуальний порядок накладення заборони на відчуження нерухомого майна

Накладення заборони провадиться вчиненням відповідного напису на повідомленні установи, банку, підприємства чи організації про видачу позички.

Один примірник повідомлення з написом нотаріуса про надходження заборони надсилається відповідній установі, банкові, підприємству чи організації, що видала позичку, а другий залишається у справах нотаріуса.

Форма напису, що вчиняється на повідомленні про видану позичку, передбачається формою № 63 Форм реєстрів для реєстрацій нотаріальних дій, нотаріальних свідоцтв, посвідчувальних написів, написів на угодах і засвідчуваних документах.

Накладення заборони за договором довічного утримання та про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна провадиться вчиненням відповідного напису на всіх примірниках договору.

Накладення заборони на відчуження жилого будинку на підставі договору довічного утримання, як правило, провадиться тим нотаріусом, який посвідчив договір довічного утримання, враховуючи те, що обидві нотаріальні дії вчиняються одночасно.

При накладенні заборон в силу застави нерухомості можливі варіанти. Якщо сам договір застави посвідчується державним нотаріусом, то він і накладає заборону на відчуження цього об'єкта застави у передбачених випадках. Якщо ж договір застави посвідчується приватним нотаріусом, то приватний нотаріус вправі звернутися з проханням до державного нотаріуса накласти заборону на відчуження предмета застави, а з 1.10.1998 р. він уже сам має право накласти заборону на відчуження предмета застави.

Звертатися до державного нотаріуса за вчиненням такої нотаріальної дії, як накладення заборони на відчуження об'єкта приватний нотаріус міг тоді, коли він не мав права взагалі вчиняти цю нотаріальну дію. Такий порядок зберігається і на сьогоднішній час, коли вже приватний нотаріус має право самостійно вчиняти цю дію.

Таким чином, посвідчуючи договір застави, приватний нотаріус має вибір: або повідомити державного нотаріуса про посвідчений ним договір застави, який і буде підставою для накладення заборони, або на підставі ст. 32 Закону "Про заставу" вчинити цю дію.

Форма напису, що вчиняється на повідомленні про видану позичку, передбачається формою № 64 Форм реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, нотаріальних свідоцтв, посвідчувальних написів, написів на угодах і засвідчуваних документах.

Як і всяка нотаріальна дія, накладення заборони вноситься до реєстру. У державних нотаріальних конторах ведуться спеціальні реєстри заборон. Їхня форма передбачена і затверджена формою № 2 вказаних Форм.

Ведення приватними нотаріусами спеціальних реєстрів заборон відчуження ще не передбачено нормативними актами, але враховуючи те, що накладення заборони відчуження нерухомого майна зараз віднесено і до компетенції приватного нотаріуса, то потрібно користуватися формою спеціального реєстру, передбаченого для вчинення цієї нотаріальної дії в державній нотаріальній конторі.

Заборона відчуження реєструється також в алфавітній книзі обліку заборон.

Після вчинення нотаріальної дії відомості про неї мають бути внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна — це комп'ютерна база даних, яка містить відомості про:

— накладені заборони та арешти;

— зняття заборон та арештів;

— видані довідки щодо відсутності або наявності заборон та арештів.

Держателем Єдиного реєстру, до обов'язків якого відноситься забезпечення функціонування Єдиного реєстру, є Міністерство юстиції України. Адміністратором Єдиного реєстру виступає державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України. Воно відповідає за створення та ведення цієї комп'ютерної бази даних, матеріально-технічне та технологічне забезпечення, збереження і захист даних, що містяться у Єдиному реєстрі, і має повний прямий доступ до бази диних. Користувачами Єдиного реєстру є державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси.

Реєстраторами Єдиного реєстру є державні нотаріальні контори, нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, що уклали відповідні угоди з Адміністратором і мають повний прямий доступ до Єдиного реєстру через комп'ютерну мережу. Визнання Реєстраторів у межах району, міста здійснюється Головним Управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласним, Київським та Севастопольським міським Управлінням юстиції за погодженням з Адміністратором.

Підставою для внесення до Єдиного реєстру відомостей про заборони на відчуження та арешти об'єктів нерухомого майна є:

• накладення державним або приватним нотаріусом, який є Реєстратором, заборони на об'єкт нерухомого майна;

• повідомлення посадової особи виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради про накладення заборони на об'єкт нерухомого майна;

• повідомлення судових і слідчих органів про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна;

• повідомлення про накладення заборони відчуження на об'єкт нерухомого майна державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом, які не є реєстраторами.

Всі посадові особи, які накладають заборону на відчуження об'єкта нерухомого майна чи то вчиненням нотаріальної дії, чи то накладенням арешту, зобов'язані надіслати Реєстратору в день накладення заборони або арешту повідомлення встановленого зразка про вже накладені заборони чи арешти.

Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна затверджений Наказом МЮ України від 9 червня 1999 р. за № 31/5.


Висновок

Зняття заборони провадиться на підставі повідомлення установи, банку, підприємства чи організації про погашення позички, повідомлення про припинення договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання.

Одержавши повідомлення установи, банку, підприємства чи організації про погашення позички, повідомлення про припинення договору застави, а також припинення (у зв'язку зі смертю відчужувача чи набувача жилого будинку, крім випадку успадкування цього будинку спадкоємцями набувача) чи розірвання договору довічного утримання, нотаріус знімає заборону на відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Про зняття заборони, а також про зняття судовими або слідчими органами накладеного ними арешту на нерухоме майно нотаріус робить відповідні записи в реєстрі заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон на відчуження та арешти нерухомого майна. Повідомлення судових або слідчих органів про зняття арешту залишається у справах нотаріуса.

Після того, як буде знято заборону на відчуження чи арешт, відповідні посадові особи, які зняли відповідні заборони чи арешт, надають ці відомості до Єдиного реєстру. Підставами для внесення відомостей до Єдиного реєстру про зняття заборони на відчуження є повідомлення встановленого зразка, які надсилаються Реєстратору в день зняття заборони або арешту про зняття заборони відчуження або арешту об'єктів нерухомого майна.

Література

1.Л. К. Радзієвська, С.Г. Пасічник-НОТАРІАТ В УКРАЇНІ,2007

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий