Смекни!
smekni.com

Розкриття суті видів та форм цивільно-правової відповідальності (стр. 1 из 17)

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 Цивільно-правова відповідальність як вид юридичної відповідальності

1.1 Поняття юридичної відповідальності

1.2 Цивільно-правова відповідальність як вид юридичної відповідальності

РОЗДІЛ 2 Види цивільно-правової відповідальності

2.1 Субсидіарна, дольова, солідарна відповідальність

2.2 Договірна, не договірна цивільно-правовова відповідальність

РОЗДІЛ 3 Форми цивільної відповідальності

3.1 Неустойка як форма цивільно-правової відповідальності

3.2 Збитки

3.3 Відповідальність за невиконання грошового зобов’язання

3.4 Співвідношення неустойки (штрафа, пені) у цивільному праві та інших галузях права

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


ВСТУП

Середньостатистична особа у буденному житті щодня вступає в цивільно-правові відносини, тому актуальність теми не викликає сумніву, оскільки на даний час немає комплексної роботи, в якій проводиться дослідження проблеми форм і видів цивільно-правової відповідальності, до того ж існують проблеми визначення неустойки та її особливостей у різних галузях права .

Ступень наукової розробки теми. Питання цивільно-правової відповідальності завжди викликали інтерес науковців. Цій проблематиці приділяли увагу, зокрема, С.Братусь, В.Грибанов, О.Йоффе, Н.С.Малеїн, В.В.Вітрянський, В.А.Тархов, Д.А.Ліпинський, О.Е.Кутафіна. Вони досліджували як сутність цивільно-правової відповідальності, так і її функції, види, підстави, умови та розмір. Цивільно-правова відповідальність розглядалась і з загальногалузевих позицій, і з позицій окремих її інститутів. В останньому випадку переважно аналізувалися норми, що передбачали відповідальність за порушення у сфері договірних зобов’язань [44, c.80] .

Зазначені дослідники звертали увагу на таке. По-перше, цивільно-правова відповідальність – це не просто санкція за правопорушення, а лише така санкція, яка тягне для правопорушника відповідні негативні наслідки у вигляді позбавлення його суб'єктивних цивільних прав або покладення на нього нових чи додаткових цивільно-правових обов'язків. Інші санкції, за допомогою яких також здійснюється захист порушеного права, не є мірами цивільно-правової відповідальності. По - друге, цивільно-правовій відповідальності притаманні певні особливі риси, які надають можливість відокремлювати її з - поміж інших видів юридичної відповідальності (майновий характер цивільно-правової відповідальності, здійснення її в межах правовідношення між потерпілою особою та правопорушником, її спрямованість на поновлення або компенсацію порушеного права потерпілої особи та відповідність розміру відповідальності розміру завданої шкоди чи збитків) [44,c.81].

Визнання об'єктивного характеру поділу права на приватне і публічне дає підстави стверджувати, що категорія «відповідальність» є притаманною виключно сфері цивільного (приватного) права і не може розглядатись я загально-правова категорія. Загальноправовою, (родовою) категорією, пов’язаною із вчиненням особою правопорушення, слід визнати категорію «примус» , що застосовується до правопорушника. Види примусу залежать від сфери, в якій сталось правопорушення.

При вчиненні правопорушення у сфері публічного права формою такого примусу є покарання, що спрямоване безпосередньо на особу правопорушника і зачіпає його особистий статус. Воно здійснюється в межах публічно-правових відносин, суб'єктами яких виступають, з одного боку, публічна влада в особі відповідних органів та їх посадових осіб, а з другого – правопорушник. За своєю сутністю ці відносини є відносинами юридично нерівних осіб (відносини влади і підкорення ). Склади правопорушень у сфері публічного права, види покарань за них та процедура їх застосування заздалегідь встановлені законодавчими приписами, що мають імперативний характер. Критерієм міри покарання виступає перш за все вина правопорушника [45,c.35].

При вчиненні правопорушення у сфері приватного права , формою такого примусу є цивільно-правова відповідальність, спрямована не на особу правопорушника, а на її майнову сферу, а тому вона не зачіпає особистого статусу правопорушника. Цивільно-правова відповідальність здійснюється в межах приватноправових відносин, суб'єктами яких виступають особа, яка зазнала майнових чи немайнових втрат, та правопорушник. За своєю сутністю ці відносини є відносинами осіб , що не підпорядковані одна одній (відносини юридичної рівності). При цьому не виникає необхідності у закріпленні окремих складів правопорушень. Достатнім є закріплення в Цивільному кодексі загальних правових наслідків порушення зобов’язання, які мають універсальний характер і охоплюють міри цивільно-правової відповідальності , до яких належить відшкодування збитків та моральної шкоди, а також сплата неустойки. Критерієм міри обсягу цивільно-правової відповідальності є не вина правопорушника, а перш за все розмір завданих збитків [45,c.50].

З урахуванням викладеного можна сказати, що підставою цивільно-правової відповідальності є порушення суб'єктивного цивільного права.

Метою даної роботи є розкриття суті видів та форм цивільно-правової відповідальності.

Задачами дослідження є :

- Дати визначення поняттю «юридична відповідальність»;

- Дослідження цивільно-правової відповідальності як виду юридичної відповідальності

- Характеристика субсидіарної, дольової, солідарної відповідальності

- Характеристика договірної, не договірної цивільно-правової відповідальності;

- Характеристика таких форм цивільної відповідальності, як неустойка, збитки, відповідальність за невиконання грошового зобов’язання.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що склалися у цивільному праві з питання несення особою цивільно-правової відповідальності.

Предметом дослідження є форми і види цивільно-правової відповідальності.

Методологічною основою даного дослідження є :

- історичний метод – використовувався при розробленні питання розвитку визначень які дані в роботі ;

- метод індукції і дедукції – використовувались при дослідженні таких понять, як юридична та цивільно-правова відовідальність ;

- метод аналізу та синтезу – у роботі проаналізовані визначення, їх зміст та синтезовані оптимальні поняття ;

Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати можуть використовуватись в навчальному процесі у вищих навчальних закладах, як теоретична основа для подальшого наукового допрацювання та як основа для розроблення та внесення змін в законодавство України суб'єктами законодавчої ініціативи .


РОЗДІЛ 1 ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЯК ВИД ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

1.1 Поняття юридичної відповідальності

Юридична відповідальність — це застосування до особи, яка здійснила правопорушення, передбачених законом заходів примусу.

Ці заходи завжди накладаються від імені держави і в певному порядку, і лише на особу, яка здійснила правопорушення. Несприятливими наслідками юридичної відповідальності можуть бути, наприклад, штраф за безквитковий проїзд або необхідність відшкодування збитку, позбавлення волі або позбавлення батьківських прав. Таким чином, штраф, позбавлення волі, обов'язок відшкодувати заподіяний збиток і так далі є правовими заходами юридичної відповідальності.

Юридична відповідальність — це «відповідь» держави на порушення норм права. Не лише заходами переконання, але і цими заходами держава здійснює боротьбу з правопорушеннями і запобігає їх здійсненню в майбутньому.

У юридичній літературі представлена безліч визначень юридичної відповідальності. В зв'язку з цим слід звернути увагу на окремі авторські підходи.

В узагальненому вигляді можна виділити два основні підходи до розуміння юридичної відповідальності. Існуючі визначення розглядають її або як реакцію держави на правопорушення (вживання заходів покарання, реалізацію санкцій і тому подібне) – Малєїн Н.С., Кутафін О.Є. [46,c.30] ; Венгеров А.Б. також вважає, що «юридична відповідальність – одна з форм державного примусу, яка забезпечує правову систему суспільства» [9, c.468] ; або як особливе правовідношення, відповідно до якого, правопорушник зобов'язаний зазнати негативні наслідки свого діяння. Наприклад, Братусь С.Н. пропонує наступне визначення: «Юридична відповідальність – це виконання обов'язку на основі державного або прирівняного до нього суспільного примусу» [8, c.85]

Кудрявцев В.Н. вважає, що «юридична відповідальність – специфічний інститут соціального контролю, який передбачає права і обов'язки суб'єкта у зв'язку з дорученою йому справою і юридичні або моральні – позитивні і негативні наслідки в разі його виконання або відповідно невиконання»

Ліпінський Д.А. вважає, що юридична відповідальність – «юридичний обов'язок дотримання і виконання вимог, передбачених нормою права, який реалізовується в правомірній поведінці суб'єктів, яка схвалюється або заохочується державою, а в разі її порушення – обов'язок правопорушника зазнати засудження, обмеження прав матеріального або особистого характеру і їх реалізації».[41, c. 29]

На базі названих ознак можна дати наступне визначення юридичної відповідальності:

Юридична відповідальність — це застосування до правопорушника за рішенням компетентного органу заходів державного примусу, в результаті яких громадянин або інша особа зазнає негативних наслідків особистого або майнового характеру.

Цікаво те, що останнім часом стали говорити про так звану позитивну відповідальність. У цьому аспекті відповідальність не зв'язується з правопорушенням, а розуміється як відповідальність за доручену справу, за виконання поставленого завдання. Під перспективною (позитивною) відповідальністю, розуміють правильне, активно-свідоме виконання людиною своїх соціальних обов'язків, обумовлених необхідністю дотримання суспільних інтересів.