Розслідування самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва

Поняття та порядок визначення самовільного зайняття земельної ділянки, способи реалізації даного злочину та відповідальність за нього. Порядок зібрання матеріалу по злочину, вимоги до нього, прийняття обґрунтованого рішення по справі. Завдання слідчого.

Самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, що свідчать про її фактичне використання за відсутності відповідного вирішення органу виконавчої влади або органу місцевої самоврядності про його передачу у власність або надання в користування (оренду), або за відсутності укладеної операції відносно такої земельної ділянки, окрім дій, які, згідно із законом, є правомірними.

Способами вказаного злочину можуть бути: незаконне огородження ділянки; знищення і встановлення «своїх» межових знаків; виставлення охорони, яка перешкоджає власнику земельної ділянки чи землекористувачеві здійснювати свої права на землю; протиправне використання землі у своїх потребах (обробка, удобрення землі, висів насіння, вирощування сільськогосподарських культур, насадження дерев або чагарників, меліорація, видобування корисних копалин, виконання інших робіт, розміщення товарів, техніки і будівельних матеріалів).

Самовільне будівництво будівель і споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці має місце, якщо на зазначеній ділянці збудовано або будується (у тому числі реконструюється раніше збудований) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно; при цьому земельна ділянка не відведена для будівництва названих об'єктів нерухомості, а забудова здійснюється без одержаного в установленому порядку дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Предметом злочину є конкретна земельна ділянка, тобто частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Приводами до порушення справ про зазначені злочини, як правило, є: заяви громадян, постраждалих від незаконних дій; повідомлення службових осіб підприємств, установ, організацій, у віданні яких знаходиться незаконно зайнята земля; безпосереднє виявлення ознак злочину співробітниками оперативних підрозділів; повідомлення службових осіб органів, які здійснюють контроль у сфері землекористування; повідомлення, опубліковані в пресі.

Відповідно до діючого законодавства, перевірка заяв і повідомлень про злочини за необхідності проводиться у строк не більше десяти днів шляхом відбирання пояснень, витребування необхідних документів, проведення оперативно-розшукової діяльності. Також до порушення справи про самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво доцільно проводити огляд місця події.

У результаті має бути зібраний первинний матеріал, який оцінюється слідчим. Для прийняття обґрунтованого рішення в цьому матеріалі повинні міститись достатні дані, які вказують на ознаки злочину (підтверджують об’єктивну сторону та об’єкт посягання). Тобто у первинних матеріалах мають бути документально встановлені такі обставини:

а) факт зайняття встановленою або невстановленою особою (особами) земельної ділянки, яка має певне місце розташування та площу в складі однієї з категорій земель;

б) правова належність цієї земельної ділянки певній фізичній чи юридичній особі, державі;

в) відсутність правових підстав для розпорядження земельною ділянкою у особи (осіб), які її зайняли (тобто факт самовільності зайняття);

г) значний розмір шкоди, завданої законному володільцю або власнику земельної ділянки.

Рішення про порушення кримінальної справи слідчий приймає на підставі аналізу матеріалів, наданих співробітниками органу дізнання, які проводили дослідчу перевірку, а саме:

а) заяви або повідомлення, яке стало приводом до проведення перевірки, з усіма наданими заявником матеріалами;

б) рапорту з ґрунтовним викладенням виявлених обставин самовільних дій із землею;

в) оригіналів або копій документів, які посвідчують право володіння або користування земельною ділянкою та визначають її межі на місцевості (державний акт на право власності (або користування) землею; рішення державної адміністрації або місцевої ради про відвід земельної ділянки; договір оренди з усіма складовими частинами: план або схема ділянки, кадастровий план, акт визначення меж, викопіювання з топографічної карти відповідної місцевості тощо);

г) протоколу огляду місця події;

д) довідки територіального підрозділу земельних ресурсів про категорію земель, де знаходиться захоплена ділянка;

е) акту обстеження земельної ділянки фахівцями територіального підрозділу Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Державного комітету України із земельних ресурсів (Держземінспекції);

ж) акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства фахівцями Держземінспекції;

з) розрахунків розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, здійснених фахівцями Держземінспекції;

к) пояснень законного володільця або власника земельної ділянки;

л) пояснень осіб, запідозрених у вчиненні злочину (якщо вони встановлені);

м) пояснень очевидців протиправних дій.

До матеріалів за наявності мають додаватись документи, надані зацікавленими особами, зокрема, листування з органами влади та самоврядування, судові рішення та інші документи у залежності від обставин події (наприклад, матеріали адміністративного провадження, довідки з місцевої ради про сплату земельного податку та ін.).

У зв’язку з тим, що принципове значення для вирішення питання про порушення справи має встановлення розміру завданої шкоди, необхідно наголосити на обов’язковій наявності в первинному матеріалі та ретельному аналізові слідчим розрахунків розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, який проводився відповідними інспекціями Мінприроди або Держкомзему, а також аналізові розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, який проводився територіальними органами Держземінспекції, відповідно до чинних нормативно-правових актів.

Оцінивши інформацію, одержану в результаті проведеної дослідчої перевірки, слідчий, прокурор або орган дізнання у залежності від наявності або відсутності підстав для порушення кримінальної справи повинні прийняти одне з рішень, передбачених ч. 2 ст. 97 КПК, а саме: порушити кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 197 КК; порушити кримінальну справу про інший злочин, якщо в результаті перевірки не встановлено факт діяння, передбаченого ст. 197 КК, але є достатні дані, які вказують на ознаки вимагання, шахрайства, заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем; відмовити у порушенні кримінальної справи, якщо за наслідками перевірки не встановлено достатніх даних про ознаки злочину; направити матеріали за належністю (наприклад, органам Держземінспекції для прийняття рішення щодо накладення адміністративного стягнення за ст. 531 КУпроАП).

Основними завданнями, які постають перед слідчим після порушення кримінальної справи з метою успішного завершення розслідування, є: припинення злочинної діяльності, якщо вона продовжується; усунення прогалин та недоліків огляду місця події; одержання показань від потерпілих; встановлення всіх свідків злочину та одержання від них показань; уточнення розміру заподіяної шкоди та вжиття заходів щодо забезпечення цивільного позову; забезпечення збереження документів – джерел доказів; одержання показань від підозрюваного; збір і перевірка даних про наявність кваліфікуючих ознак самовільних діянь, ознак інших злочинів (службових, проти довкілля та ін.), обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність; висунення обвинувачення; збір інформації про особистість обвинуваченого; встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, та вжиття заходів щодо їх усунення.

Найбільш характерними для зазначеного виду кримінальних справ слідчими діями є: огляд місця події, допит потерпілих, свідків, підозрюваних (обвинувачених), виїмка документів, призначення судових експертиз.

Огляд місця події рекомендується проводити до порушення кримінальної справи, оскільки саме ця дія дозволяє встановити та зафіксувати ознаки самовільного зайняття земельної ділянки. До участі в огляді як спеціалістів у залежності від обставин доцільно залучати: землевпорядників місцевих рад; працівників Держземінспекції або відділів земельних ресурсів; працівників Державної архітектурно-будівельної інспекції; працівників територіального підрозділу Державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища; інших фахівців (інженерів, геологів, агрономів тощо). Завданням огляду є фіксація ознак самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва, а також слідів злочинця. Зокрема, слід звертати увагу на: наявність на ділянці огорожі, межових знаків; сліди знищення раніше встановленої огорожі чи межових знаків; сліди обробки та удобрення землі; сліди висіву насіння, вирощування сільськогосподарських культур; наявність насаджених дерев або чагарників чи сліди їх знищення; наявність засобів і слідів меліорації; наявність слідів видобування корисних копалин; ознаки виконання будівельних та інших робіт; наявність розміщених матеріальних цінностей, будівельних матеріалів, техніки, сміття; наявність будівель або споруд; сліди рук, ніг, транспортних засобів, які можуть бути використані для ідентифікації.

Загалом при огляді місця події застосовується тактичний порядок і правила огляду ділянки місцевості. У разі наявності на захопленій території будівель або споруд, вони також мають бути оглянуті, у першу чергу, з точки зору зовнішніх ознак. Під час огляду слід здійснювати фотозйомку. При цьому треба сфотографувати всю ділянку за допомогою методів орієнтовної та оглядової зйомки. Методами вузлової зйомки фіксуються місця зі слідами знищення огорожі, насаджень, видобування корисних копалин і т. п., місця накопичення будівельних матеріалів, сміття, фундаменти, недобудовані та збудовані об’єкти, будівельна, сільськогосподарська та інша техніка тощо. Окремі сліди (злому, транспортних засобів, ніг, рук) фотографують шляхом детальної зйомки. Місцезнаходження всіх перерахованих об’єктів необхідно відобразити на схемі місця події.

Виїмціу справах просамовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво підлягають документи, які можна класифікувати на такі групи:

а) правовстановлюючі документи, які надають право на володіння чи користування земельною ділянкою та право власності на майно (державні акти, рішення місцевих рад, договори оренди чи суборенди);

б) матеріали державних інспекцій, в яких зафіксований факт самовільного зайняття земельної ділянки чи самовільного будівництва (акти відомчих перевірок, протоколи про вчинені за певний період адміністративні порушення, розрахунки розміру заподіяної шкоди та ін.);

в) документація, в якій міститься інформація про замовлення чи виконання земельних та будівельних робіт (договори про виконання земельних чи будівельних робіт, акти про їх виконання, банківські виписки, що підтверджують факт сплати, товарно-транспортні накладні та ін.).

Частина цих документів міститься у первинних матеріалах. Решту необхідно вилучити шляхом виїмки. Слідчому доцільно ознайомитись із документами-оригіналами. Вилучати необхідно ті документи, які містять важливі для розслідування відомості. Із цією метою виїмки у справах про незаконне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво можуть бути проведені в: місцевих державних адміністраціях та місцевих радах щодо документів про відвід земельної ділянки – предмет злочину; бюро технічної інвентаризації щодо документів, поданих для реєстрації права власності на будівлі або споруди; територіальних відділах земельних ресурсів, Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» Держкомзему щодо документів про технічне супроводження оформлення та реєстрацію права власності на земельну ділянку; установах, які мають повноваження з користування та контролю за землями відповідної категорії (зокрема, підрозділах Держземінспекції, Державної екологічної інспекції міністерства охорони навколишнього природного середовища, Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо документів про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства; на підприємствах, які мають право користування земельною ділянкою, щодо документів, які мають значення для справи у залежності від обставин (реєстр орендодавців, списки працівників, посадові обов’язки службових осіб і т.д.); на підприємствах, які проводили земельні та будівельні роботи на самовільно зайнятій ділянці.

У деяких випадках при розслідуванні доцільно проводити обшукиза місцем роботи та проживання підозрюваних (обвинувачених). Зокрема, під час обшуку можуть бути виявленідокументи, які вони складали під час підготовки до злочину чи у ході його вчинення та які підтверджують факт самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва (договори, чорнові записи, плани місцевості, земельної ділянки, будівлі тощо).

З метою виявлення слідів злочину та інших обставин, що мають значення для справи, вилучені документи можуть бути оглянуті.

Детальному допиту в якості свідків підлягають власники та користувачі сусідніх ділянок; особи, котрі в силу своїх професійних функцій присутні поблизу незаконно зайнятої ділянки (охоронці, будівельники, лісники, сільгосппрацівники, інспектори рибоохорони і т. п.); працівники органів державної влади та місцевого самоврядування, до повноважень яких входить землевідведення та контроль за землекористуванням. Під час допиту необхідно з’ясовувати відомі свідкам обставини користування незаконно зайнятою землею; ознаки зовнішності осіб, котрі вчиняли протиправні дії; ознаки транспортних засобів та іншої техніки, яка при цьому використовувалась; хто з осіб спілкувався із захоплювачами; чи не відомо їм про перевірки дотримання земельного законодавства, які здійснювали представники державних органів, тощо.

Як свідків також доцільно допитувати голів місцевих держадміністрацій і рад, землевпорядників, секретарів, спеціалістів, інспекторів відділів земельних ресурсів, державної архітектурно-будівельної інспекції, БТІ і т.п. з питань, що мають значення для справи, які відомі їм у зв’язку з виконанням своїх професійних функцій. При підготовці та проведенні допитів цих осіб слід враховувати, чи не порушували вони при цьому свої обов’язки.

Особливу увагу треба приділити допиту інспекторів Держземінспекції або Державної екологічної інспекції, котрі проводили обстеження землі. При цьому можуть бути з’ясовані питання: коли, за яких обставин і які саме порушення земельного законодавства були виявлені; які особи знаходились на обстежуваній ділянці, як вони вели себе при здійсненні контрольних дій; чи не намагався хто-небудь впливати на рішення; чи не виявлялись раніше на цій ділянці або з боку цих осіб порушення, якщо так, то які заходи вживались; як вони реагували на приписи; які умови сприяли порушенню та які заходи доцільно здійснити для їх усунення.

Деякі особливості має предмет допиту громадян – власників або законних користувачів земельної ділянки, потерпілих від злочину. Зокрема, з’ясуванню підлягають: обставини одержання права власності чи користування землею; повнота наявних правоустановчих документів, причини їх неповноти; чи передавав комусь право землекористування, якщо так, то кому і за яких обставин, на яких умовах; яких осіб підозрює в самовільному зайнятті землі; як і коли йому стало відомо про незаконні дії, які заходи було вжито у зв’язку з цим; які об’єкти містились на ділянці, які посіви та насадження, в якому стані знаходився поверхневий шар ґрунту і т. п. Якщо незаконно зайнята ділянка знаходилась у віданні юридичної особи, з цих питань допитують її керівників.

Після початкових слідчих дій подальше розслідування самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва найчастіше зводиться до продовження збирання, аналізу та перевірки доказів, висунення обвинувачення, допиту обвинуваченого та кола подальших слідчих дій з метою уточнення та додаткової перевірки окремих обставин справи.

Зокрема, на даному етапі проводиться значний комплекс слідчих дій, до якого входять допити обвинувачених, очні ставки, експертизи, в деяких ситуаціях пред’явлення для впізнання, відтворення обстановки і обставин події. На цій стадії є необхідність висунення нових та уточнення попередніх слідчих версій і коректування плану розслідування злочину. Може виникнути потреба проведення додаткових чи повторних будівельно-технічних або інших експертиз, допити експертів, державних інспекторів, посадових осіб органів влади чи місцевого самоврядування, нових свідків, виїмка та огляд нової документації.

Під час допиту підозрюваного (обвинуваченого) необхідно намагатись отримати показання про те, що спонукало його на самовільне зайняття ділянки; які саме дії здійснювались у зв’язку з цим; хто допомагав і як саме; які зміни були внесені ним у початковий стан земельної ділянки, які роботи проводились, ким, чи знали виконавці про незаконне зайняття землі, які документи складались при цьому і де вони знаходяться; як було виявлено порушення і як відреагував обвинувачений на це; які умови сприяли вчиненню злочину; чим, на його думку, слід доповнити розслідування, які експертизи провести, які питання поставити експертам.

При підготовці до допиту слідчому важливо детальніше розібратися у спеціальній термінології, технічній сутності питань, що відносяться до предмету допиту, а також, у разі необхідності, й у деяких питаннях земельного, лісового та іншого законодавства. Це дозволить більш повно з’ясувати механізм скоєного злочину, а також причини та умови, що сприяли його вчиненню.

Пред’явлення для впізнання підозрюваного (обвинуваченого) проводиться у тих випадках, коли потерпілі та свідки заявляють, що бачили та можуть впізнати особу, яка самовільно зайняла земельну ділянку, та осіб, які проводили на ній певні роботи (робочі, будівельники, водії та ін.). У деяких ситуаціях доцільно провести пред’явлення ділянок місцевості для впізнання, у ході якого свідок (робочий, будівельник, водій чи інша особа) може впізнати ту ділянку, на якій проводились земельні, будівельні чи інші роботи. Під час розслідування самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва може виникнути ситуація, коли необхідно пред’явити для впізнання окремі будівлі, транспортні засоби чи будівельну техніку, яка при цьому використовувалась. Таке пред’явлення для впізнання може бути проведено за фотознімками вказаних вище об’єктів.

Відтворення обстановки і обставин подіїу справах про даного виду злочини проводиться у тих випадках, коли необхідно перевірити наявні у справі показання, уточнити вже отримані дані й тоді, коли прогнозується можливість одержання нових доказів – слідів, предметів та інших об’єктів на місці події, що з якихось причин (поверхове проведення огляду місця події або його непроведення взагалі) не зафіксовані в матеріалах справи, проте мають певне доказове значення.

Найбільш типовим видом експертизи у методиці розслідування самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва є судова будівельно-технічна експертиза. Завдання, що вирішуються нею, можна умовно (за змістом) поділяти на чотири категорії: дослідження об’єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій і відповідних документів; розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками; визначення оціночної вартості будівельних об'єктів та споруд; оцінка земельних ділянок.

У ситуаціях, коли внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва була заподіяна шкода навколишньому середовищу, слідчому треба призначати відповідну експертизу, виходячи з сутності події, наприклад експертизу матеріалів, речовин та виробів (з метою дослідження ґрунтів, наявності шкідливих речовин у навколишньому середовищі), біологічну експертизу (для дослідження об’єктів рослинного та тваринного походження).