Застосування технологій навчання на уроках фізики (стр. 2 из 10)
Педагогічна технологія передбачає формулювання цілей через результати навчання, які виражаються в діях учнів, надійно усвідомлюються, визначаються і перевіряються.
В педагогічній технології виділяють такі послідовні кроки:
– постановка цілей і їх максимально можливе уточнення;
– сувора орієнтація всього ходу навчання на навчальні цілі;
– орієнтація навчальних цілей, а разом з ними і всього ходу навчання на гарантоване досягнення результатів;
– оцінка поточних результатів, корекція навчання, спрямована на досягнення поставлених цілей;
– заключна оцінка результатів.
Педагогічна технологія, або більш уже – технологія навчання є основною (процесуальною) частиною дидактичної або методичної системи. [19]
Методична система спрямована на розв’язання наступних задач: “Для чого треба вчити?”, “Чому навчати учня?”, “Як навчати?”, то технологія навчання відповідає на третє питання – “Як навчати результативно?”
Педагогічна технологія як процес є керованою системою з планованими результатами. Структуру технологічного процесу навчання можна подати в вигляді наступної схеми (Рис. 1.2[33]).
Рис 1.2. Структура технологічного процесу навчання
Огляд структури технологічного процесу показує, що підвищення його ефективності можна одержати за рахунок:
– оптимальної структури змісту навчальної інформації, яка передається учню;
– ефективного управління і організації пізнавальної діяльності учнів;
– використання можливостей індивідуальних самокерованих процесів засвоєння інформації учнем;
– організації ефективного контролю за засвоєнням інформації (зворотного зв’язку).
Тільки тоді можна говорити про достатній рівень управління навчальним процесом, коли в результаті його учні опановують знаннями і вміннями на рівні планових результатів.
1.2. Науково-понятійний апарат педагогічної технології,
як основа механізму її реалізації
Педагогічна технологія – це наука про розвиток, освіту, навчання і виховання особистості школяра на основі позитивних загальнолюдських якостей та досягнень педагогічної думки, а також основ інформатики.
Розвиток особистості учня – це рух від незнання до знання учня, збільшення його фізичних та моральних сил, набуття певного життєвого досвіду, відмирання старих якостей і зародження нових. В основі розвитку є інтелект школяра.
Навчання – це спільна цілеспрямована діяльність вчителів та учнів, за якої учні здобувають знання, уміння, навички, формується світогляд, розвиваються пізнавальні та творчі сили[33].
Виховання – це процес впливу вихователя на учня з метою формування в нього совісті, честі, людяності, правдивості та інших рис характеру, які визначатимуть особистість школяра як майбутнього свідомого громадянина незалежної України[33].
Предмет педагогічної технології – це навчально-виховний процес у сучасній школі, який впливає на розвиток особистості школяра як вільного громадянина суверенної держави. Предмет педагогічної технології є стрижнем науки, головною її базою і визначає основні завдання розвитку педагогічної науки[33].
Освіта – це процес і результат засвоєння знань, умінь і навичок, який потрібний особистості для загальнолюдської та професійної діяльності[33].
Технологія навчання – це розділ педагогічної технології, який вивчає, досліджує, узагальнює принципи, закономірності, форми, методи та прийоми навчального процесу, їх вплив на формування в особистості учня знань, умінь та навичок, розвиток його світогляду та громадської позиції[33].
Знання учня – це систематизовані наукові та загальнолюдські факти, які засвоюються на основі свідомості і підтверджуються реальною практичною діяльністю школяра[33].
Вміння – це система набутих навичок на основі виконання дій, які виконуються незалежно від свідомості особистості[33].
Навички – це певна система вправ, що дозволяє виконувати фізичну або теоретичну працю на основі певних знань[33].
Педагогічна технологія базується на наукових розробках навчання, виховання, інформатики, на національних традиціях українського народу та на досвіді сімейного виховання.
Соціально-теоретичною основою сучасної педагогічної технології є:
1. Основні закони діалектики в їх сучасному розумінні:
– закон заперечення заперечень;
– закон переходу кількості в якість;
– закон єдності і боротьби протилежностей.
2. Закони розвитку природи, суспільства та мислення, використання досягнень інформатики.
3. Збереження і розвиток національних традицій.
Розвиток педагогічної технології визначається такими факторами:
– ефективність навчання, виховання, розвитку особистості залежить від розвитку суспільства, від того, як розв’язуються основні освітні завдання (9-річна обов’язкова освіта);
– науковий потенціал власної нації, який визначається кількістю вчених у різних галузях науки;
– матеріальна база школи, професійна майстерність вчителів.
Завдання сучасної педагогічної технології:
– виховувати інтелектуально розвинену особистість (цінити людину за розум, її ділові та людські якості);
– виховувати свідомих громадян незалежної України;
– формувати творчу особистість для праці в майбутніх ринкових відносинах, з почуттям гідності, розуміння суті приватної та державної власності.
2. Сучасні технології навчання в фізиці
«Портфель учня» - це технологія (точніше - пакет технологій) особисто-орієнтованого навчання, направлених на формування в учнів навиків рефлексії процесу і результатів власної навчальної праці[23].
Педагогічна технологія «Портфель учня» робить можливим створення сприятливого для школяра навчального середовища і досягнення мети, проголошеної особистісно-орієнтованим підходом. До таких цілей слід віднести формування у школярів здібності до об'єктивної самооцінки процесу і результатів навчальної праці, прийняття учнем на себе відповідальності за власні успіхи в навчанні, освоєння учнем різноманітних методів самоосвіти і формування навиків роботи з різними джерелами навчальної інформації. Такий акцент у визначенні цілей не зменшує, а навіть підсилює спрямованість на розвиток інтелектуальних і творчих можливостей школярів, на отриманні ними глибоких, міцних і системних знань по фізиці, або інших предметах. Якщо спробувати узагальнити заявлені цілі, то можна сказати, що застосування технологій особистісно-орієнтованого навчання (і зокрема «Портфеля учня») націлене на підвищення статусу учнів в освітньому процесі.
Поняття «Портфель учня» використовуватиметься для позначення і самої педагогічної технології і для того конкретного матеріалу, який напрацює учень у процесі вивчення теми, і збере в теку, пакет або реальний портфель.
Принципи складання «Портфеля»:
•Самооцінка результатів. Організація процесу навчання повинна бути така, щоб учень кожну самостійно виконану роботу міг також самостійно оцінити. Вчитель повинен розробити завдання, що дозволяють осмислювати, порівнювати, оцінювати не тільки результат освоєння теми, але і засоби, використані учнем задля досягнення цього результату.
• Систематичність і регулярність самомоніторингу. Навик рефлексії формується не миттєво, тому зусилля педагога повинні бути націлені на створення умов, в яких самооцінка учнем своєї діяльності і її результатів була б неминуча і здійснювалася б регулярно протягом всього часу навчання. Врешті-решт, самомоніторинг повинен стати для учня логічним і закономірним елементом навчального процесу.
• Самостійність мислення. Організація навчальної діяльності учня і всього навчального процесу повинна стимулювати самостійне ухвалення рішень учнем, ухвалення їм на себе відповідальності за результати власної навчальної праці.
• Цілісність і тематична завершеність. Матеріали, що показують ступінь освоєння учнем матеріалу, що вивчається, повинні відображати тему цілком і різні її аспекти, повинні утворювати логічну структуру всередині цілого. Для цього вчитель повинен поклопотатися про відповідну організацію навчального процесу і завдань і рекомендацій для учня.
• Акуратне і естетичне оформлення портфеля. Це повинно стати турботою і вчителя, і учня.
• Наочність презентації. Матеріали, зібрані в «Портфель учня» повинні бути придатні для його підсумкового звіту про свою учбову роботу. Ці матеріали повинні свідчити про успішне оволодіння школярем темою, що вивчається.
Зміст «Портфеля учня»
«Портфель учня» складається з декількох частин. Мінімально таких частин дві: пакет документів, він розробляється вчителем, і комплект самостійних робіт учня.
Пакет документів створюється вчителем і виконує довідково-організуючу функцію. Він задає напрями і зразкові способи роботи учня. Підготовлені вчителем документи повинні стати орієнтиром для учня в побудові їм власної навчальної діяльності. Можна виділити декілька типів документів, що входять в пакет і розрізняються по своїх функціях:
1. Документи, що визначають зміст матеріалу, що вивчається. В першу чергу учень повинен знати якісні, кількісні і тимчасові параметри матеріалу, що вивчається, тобто бути обізнаним який матеріал, в якому об'ємі, в які терміни йому доведеться вивчати. Учень повинен знати, які роботи він повинен виконати в обов'язковому порядку. До документів цього типу можна віднести програми вивчення теми, календарні плани, завдання по відбору матеріалу, обов'язковий мінімум змісту освіти і т.п. Сюди ж можна віднести план-щоденник. Цей документ поєднує в собі планування навчального процесу, розроблене вчителем і місце для записів учня. Напроти кожної теми уроку учень записує короткий самоаналіз власної роботи і засвоєння відповідного матеріалу теми. На цій основі учень може побудувати власний, особистий план вивчення теми (план самостійної роботи над темою).