Міністерство освіти і науки України
Дніпропетровський національний університет
Хімічний факультет
Кафедра фізичної хімії
Дипломна робота
Розкриття міжпредметних зв’язків при проведенні інтегрованих уроків з хімії у 9 класі
Виконавець
студентка групи
ХФ – 01 – 1з/о Т.В.Кудрявцева
Керівник
доцент, к. х. н. В.С.Коваленко
Консультант з розділу
«Охорона праці»
доцент, к. х. н. В. І. Довгаль
Рецензент
доцент, к. х. н.Н.В. Стець
Допускається до захисту
Зав. кафедри
доцент,к. х. н. В.І. Коробов
2006
РЕФЕРАТ
Дипломна робота: 99с., 2 схеми, 5 табл., 43 джерела.
Мета роботи – аналіз основних ідей інтеграції змісту природничої освіти та розробка уроків з хімії для дев’ятого класу на зазначених концептуальних засадах.
Основні результати дослідження – проведено порівняльний аналіз нової програми з хімії для 12-річного терміну навчання; здійснено методичні розробки інтегрованих уроків з хімії для 9 класу (теми «Хімічні реакції» та «Узагальнення знань з хімії») з використанням міжпредметних зв’язків, також підібрані завдання і вправи для актуалізації знань, їх узагальнення та систематизації.
Розробки уроків, наведені в роботі, у 2005-2006 н. р. опробуванні у середній школі № 7 м. Жовті Води. Передбачається їх подальше використання у навчальному процесі школи.
Ключові слова: інтеграція знань, інтегрований урок, міжпредметні зв’язки, неорганічні сполуки, добрива, тепловий ефект реакції, хімічні реакції, захист довкілля.
RESUME
The graduation research of the five years student – T. Kudriavzeva (DNU, Chemical faculty, Department of Physical Chemistry) deals with the analysis of the basic ideas of the integration of the contents of natural history education and the development of the lessons of chemistry for the ninth form.
The work is interesting for the student’s chemistry and pedagogical faculty, and the teachers of the schools.
Bibliog. 99. Tables 5. Schemes 2
Key words: integration of knowledge, integration lesson, subject ties, inorganic substances, fertilizers, thermal effect of reaction, chemical reactions, environment protection.
ЗМІСТ
Вступ
1. Літературний огляд
1.1 Інтеграція природничо-наукових знань як нагальна потреба сучасної освіти ……………………………………………………………….….………….7
1.2 Методичні аспекти інтеграції знань …………………………………..…..15
1.3 Засоби інтеграції природничих знань ………………………………..…...24
2. Основні результати дослідження
2.1 Відображення міжпредметних зв’язків у програмах з хімії (порівняльний аналіз) ………………………………………………..………………………….26
2.2 Поурочне планування з теми «Хімічні реакції»………………..………..43
2.3 Методичні розробки уроків
2.3.1 Класифікація хімічних реакцій за різними ознаками. Реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну ……………………………………………..……46
2.3.2 Тепловий ефект реакції …………………………………………..………52
2.3.3 Узагальнення знань про хімічні реакції………………………….……..55
2.3.4 Нітратні та фосфатні добрива ………………………………………..….64
2.3.5 Хімія. Суспільство. Природа ………………………………………….…69
2.4 Завдання та вправи для самоперевірки та контролю знань учнів
2.4.1 Класифікація хімічних реакцій ………………………………………….78
2.4.2 Окисно-відновні реакції, їхнє значення ………………………………..81
2.4.3 Тепловий ефект реакції. Екзотермічні та ендотермічні реакції. Термохімічне рівняння ………………………………………………………....83
2.4.4 Швидкість хімічної реакції, залежність швидкості реакції від різних чинників …………………………………………………………………………84
2.4.5 Експериментальні досліди ………………………………………….……85
3. Висновки ……………………………………………………………………...90
Охорона праці …………………………………………………………….……. 89
Перелік посилань ……………………………………………………………….96
ВСТУП
Середня освіта України переживає сьогодні своєрідний період перебудови. У зв’язку з переходом до 12-річного терміну навчання прийнято новий освітній стандарт та розроблено на його основі відповідні програми, зокрема з природничих дисциплін.
До основних завдань середньої освіти віднесено набуття школярами практично-необхідних життєвоважливих знань, а поряд із цим – розвиток творчої особистості, формування цілісного природничонаукового світогляду учнів. Розв’язання останнього завдання можливо лише за умови інтеграції змісту природничих предметів, особливо з урахуванням однієї із визначальних рис нових програм – інформаційного розвантаження навчального матеріалу. І тут перед педагогами і методистами постає проблема вибору засобів інтеграції, того стержня, який об’єднував би матеріал власне хімії та допомагав здійснювати міжпредметні та трансдисциплінарні зв’язки.
На наш погляд, у якості чинника інтеграції найдоцільнішим є використання загальних законів природи – збереження матерії та її руху, спрямованості процесів до мінімуму енергії та їх періодичності. Їх використання має ряд дидактичних переваг, оскільки дія цих законів має універсальний характер, а їх розуміння доступне уже учням молодшого і середнього шкільного віку. Ефективність їх застосування підтверджена більше, ніж 10-річним досвідом навчання за освітнім проектом «Довкілля».
Слід зазначити, що якщо проведення уроків з акцентом на набуття практично значимих знань забезпечене досить широким спектром навчально-методичної літератури, то для проведення уроків на концептуальних засадах інтеграції природничих знань в умовах суттєвого зниження інформаційної складової навчання будь-які методичні розробки поки-що відсутні.
Тому до основних задач дипломної роботи було віднесено методичну розробку уроків з хімії у 9 класі основної школи на засадах інтеграції змісту природничих знань та навчально-методичного забезпечення для їх проведення. Враховуючи, що через 2 – 3 роки в школах України розпочнеться вивчення хімії та інших предметів за новими програмами, а методичне забезпечення їх проведення відсутнє, то зазначена тема уявляється нам практично важливою та актуальною.
1.ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
1.1.ІНТЕГРАЦІЯ ПРИРОДНИЧО–НАУКОВИХ ЗНАНЬ ЯК НАГАЛЬНА ПОТРЕБА СУЧАСНОЇ ОСВІТИ
Освіта набуває на сучасному етапі особливого характеру як соціальний інститут розвитку особистості, разом з наукою і культурою стає продуктивною силою, найбільш перспективною інвестиційною галуззю духовного виробництва. Тому, відповідно до Закону України « Про загальну середню освіту», навчально – виховний процес має забезпечити умови для інтелектуального, соціального, морального і фізичного розвитку та саморозвитку учнів, виховання громадянина – патріота на українознавчих цінностях, які потенційно здатні відігравати роль консолідуючого фактора, створити нове соціальне, інтелектуальне, інтегральне середовище в контексті навчання та виховання – самовиховання засобами гуманітарних, природничих, математичних дисциплін [1].
Здійснюючи вибір шляхів оновлення педагогічного процесу, кожна школа прагне врахувати тенденції політичних, економічних та соціальних змін у суспільстві, запити учнів та їх батьків, професійний потенціал учителів.
Саме в змісті освіти знаходять відображення ті складові людської культури, які суспільство, школа і сім’я пропонують новим поколінням. Існуючі сьогодні програми й підручники, навчальні й методичні посібники різко контрастують з тими новими умовами, до яких рухається суспільство, і тому потребують оперативної зміни. При цьому не досить замінити програми й підручники, або ввести окремо нові курси – економіка, право, екологія, народознавство тощо [1].
Завдання оновлення змісту шкільної освіти в черговий раз вимагає розв’язання багатьох складних проблем:
- Як перетворити гігантський масив знань і культурних цінностей в індивідуальне надбання і інтелектуальне знаряддя кожної особистості без переобтяження дітей, без шкоди для їх здоров’я?
- Як зробити постійно поновлюваний матеріал з різних предметів найбільш придатним для цього засвоєння?
- Як, якими шляхами перейти від вивчення окремих предметів до вивчення наук у їхньому взаємозв’язку і взаємо переплетенню?
- Як змінити методи навчання, щоб учити умінню самостійно мислити на основі цих знань?
- Як привчити учнів до оволодіння методами наукового пізнання? Як з молодих років виховувати в них потребу у власному духовному самовдосконаленні, збуджувати інтерес до творчого пошуку?
- Яка роль цілісності змісту освіти в процесі метаморфозу мислення дитини як індивіда в мислення соціально зрілої особистості, індивідуальності?
Психологи доводять, що формування цілісності знань - систематизація їх дає дітям насолоду більшу, ніж смачна їжа, відпочинок і пестощі, вона є однією з основних умов гуманізації освітнього процесу. Систематизація уявлень, утворення впорядкованих ланок знань - самочинний процес, аналогічний процесу утворення впорядкованих структур у природі, природний процес перетворення дитячого мислення в соціально зрілий розум. Незабезпеченість педагогічних умов для такого процесу - грубе порушення принципу природовідповідності в навчанні і вихованні підростаючого покоління, що веде до інфантильності суспільства, його нездатності об’єктивно прогнозувати свій розвиток [2].
Систематизація та інтеграція - процеси, близькі за своєю сутністю. "Система" у перекладі з грецької означає "ціле, складене з частин", а "інтеграція" з латинської — "об'єднання в ціле будь-яких частин".
Суть інтеграції полягає в об’єднанні ідей, наукових теорій, технологій навчання в процесі скоординованої діяльності учителів різних навчальних предметів та навчально-пізнавальної діяльності учнів. Інтеграція сприяє успішному формуванню світогляду учнів, засвоєнню систематичних знань, підвищенню рівня практичних умінь та навичок [3].