Смекни!
smekni.com

Оцінка стану міської системи м. Києва (стр. 4 из 5)

(3.4)

де: А – фонове забруднення атмосферного повітря (0,5 мг/м3),

N – сумарна інтенсивність руху автомобілів за одну годину,

Кв, - коефіцієнт впливу певного типу автотранспорту,

Ка, - коефіцієнт, що враховує аерацію місцевості,

Кв – коефіцієнт, що враховує вологість повітря,

Кс, - коефіцієнт, що враховує швидкість вітру,

Кн - коефіцієнт, що враховує ухил місцевості,

Кп – коефіцієнт перехрестя.

Вантажні та нелегкові автомобілі:

К со =(0,5+0,01*1230*2,9)*1*1,18*1,20*3*1,8=275,3

Вантажні і нелегкові спеціальні:

К со =(0,5+0,01*1230*0,2)*1*1,18*1,20*3*1,8=23,2


Автобуси:

К со =(0,5+0,01*1230*3,7)*1*1,18*1,20*3*1,8=347,9

Легкові, службові і спеціальні:

К со =(0,5+0,01*1230*1,5)*1*1,18*1,20*3*1,8=48,3

Легкові індивідуального користування:

К со =(0,5+0,01*1230*1,0)*1*1,18*1,20*3*1,8=97,9

3.2 Визначення критерію самоочищення атмосфери

Оскільки природна незмінена рослинність у межах урбоекосистеми відсутня, то доцільно визначати потенціал самоочищення для компонентів ПТК.

Основним критерієм самоочищення атмосфери є числове значення метеорологічного потенціалу самоочищення атмосфери (МПСОА). Цей показник розраховується за формулою:

(3.5.)

де: К – числове значення МПСОА,

Т – кількість днів з туманами,

О – кількість днів з опадами,

В1 – кількість днів з швидкістю вітру 0 – 1 м/с,

В2 – кількість днів з швидкістю вітру > 6 м/с.


К=(20+50)/(10+20)=2,3

Згідно варіанту, з таблиці 7 вибраємо значення показників підставляємо у формулу та розрахувуємо числове значення МПСОА. Дані розрахунків заносяться до таблиці 3.3.

Таблиця 3.3.

Розрахунок значення метеорологічного потенціалу самоочищення атмосфери

Показники Значення
1 Кількість днів з туманами 20
2 Швидкість вітру 0 – 1 м/c 50
3 Швидкість вітру > 6 м/с 20
4 Кількість днів з опадами 10
5 МПСОА 2,3

3.3 Заходи по забезпеченню охорони атмосферного повітря

Заходи по дотриманню охорони атмосферного повітря поділяють на наступні:

Організація санітарно – захисних зон;

Архітектурно – планувальні рішення;

Інженерно – організаційні заходи;

Безвідходні та маловідходні технології;

Технічні засоби та технології очищення відходів.

Необхідно, користуючись формулою по розрахунку СЗЗ:

(3.6.)

де: L, - розрахунковий рівень СЗЗ,

L0 - розрахунковий розмір ділянки місцевості в даному напрямі м,

P – середньорічна повторюваність напрямків вітру %,

P0 – повторюваність напрямків вітру одного румба при круговій розі вітрів %.

(3.7.)

Таблиця 3.4.

Середньобагаторічна повторюваність вітрів (станція Київ)

Назва румбів
Пн. Пн.Сх.. С Пд.Сх.. Пд. Пд.Зх. З. Пн.Зх. Штиль
9 9 12 17 9 14 16 14 15

Уточнюємо санітарно – захисну зону (СЗЗ) для підприємств, які розташовані на планшеті. Перед цим, користуючись даними таблиці 5, визначаємо до якого класу належить дане підприємство.

Уточнюємо санітарно – захисну зону (СЗЗ) за формулою:

Пн.: L=250*(9/12,5)=180

Пн.Сх..:L=180

Сх..:L=240

Пд.Сх..:L=340

Пд.:L=180

Пд.Зх.:L=280

Зх.:L=320

Пн.Зх.:L=280

Штиль:L=300

За даними таблиці 3.4. будуємо розу вітрів (зобразимо її на рисунку 3.1.), та за розрахованими даними будуємо уточнену санітарно-захисну зону (рис. 3.2.).


3.4 Оцінка шумового забруднення

Згідно з діючим в Україні законодавством, рівень шуму. Що створюється автотранспортом (акустична характеристика) визначається шумометром на відстані 7 м від першої (ближньої) розрахункової точки до смуги транспортного потоку.

Якщо такого пристрою немає, то для наближеного визначення шуму на відстані 7 метрів (норматив), користуються розрахунком.

Рівень шуму на нормативній відстані визначається за формулою:

(3.8.)

де: N – інтенсивність руху автотранспорту авто/год,

∑n – сума поправок, яка враховує відхилення умов від типових.

Поправки визначаються за формулою:

(3.9.)

де: XN, - поправка на співвідношення громадського та вантажного транспорту (1 – 5 дБ),

XV, - поправка на відхилення швидкості руху (2 – 8дБ),

XI, - поправка на ухил автошляху (Додаток 2),

Xтр – поправка на рух трамваю вздовж вулиці (2 – 3 дБ).

∑n =2+5-2,75+3=7,25

V7= 46 + 11,8 lg 1230 +7,25 = 89,71 дБ

Наступним шляхом є розрахунок рівня шуму від автомагістралі, на відстані м. (згідно варіанту) за формулою:


(3.10.)

Де: VN – рівень шуму від джерела на відстані (за варіантом),

V7 - рівень шуму від джерела,

X1 – зниження шуму внаслідок поширення звукових хвиль в атмосфері,

X2 – зниження шуму під впливом земної поверхні,

X3 – зниження шуму під впливом зелених насаджень,

X4 – поглинаючий ефект будівель (25 дБ).

(3.11.)

де: PI – відстань від джерела шуму.

Х1=10 lg15/7=3,86

де: КN - коефіцієнт поглинання шуму, який дорівнює для асфальту – 0,9, відкритого грунту – 1, газону – 1,1.

Х2=0,9*3,86 =3,48

де: К3 – коефіцієнт зниження звукової енергії зеленими насадженнями, що становить – 1,2 для смуги з двох рядів дерев з чагарником та шириною 6 м, 1,5 – для тієї ж смуги, але шириною 7 м.

Х3=1,2*3,86=4,63


Після виконання розрахунків отриманий результат по рівню шуму необхідно порівняти з нормативними значеннями (Додаток 4).

За наведеною формулою обраховуємо рівень шуму від автомагістралі:

Вантажні та нелегкові автомобілі:

VN=89,71-3,86-3,48-4,63-25=52,74 дБ

Виходячи з обробки інтенсивності шумового забруднення, можна зробити висновок, що даний район міста перевантажений кількістю автотранспорту.

Тому можна запропонувати вантажні автомобілі в години “пік” пускати на об’їздні автотраси, а також зменшити кількість індивідуального автотранспорту.


Розділ 4. Процеси формування якості міської води

Поверхневий стік з територій міст та промислових майданчиків є суттєвим джерелом забруднення та замулення водних об’єктів. Встановлено, що у заселених зонах з поверхневим стоком у поверхневі води потрапляє 80% забруднюючих речовин (Додаток 5).

Найбільш високий рівень забруднення поверхневого стоку спостерігається на територіях великих торгівельних центрів, автомагістралях, територіях промислових підприємств.

Склад поверхневого стоку з території промислових підприємств визначається характером загальних технологічних процесів, ефективністю роботи установок по очищенню промислових стоків та пилогазоочисного обладнання. В залежності від складу накопичених на території промислових підприємств забруднюючих речовин, промислові підприємства поділяють на дві групи.

До першої відносять підприємства, стік з території яких не містить специфічних речовин токсичної дії (енергетика, чорна металургія, машинобудування, приладобудівельні заводи, легка, харчова, електротехнічна промисловість). Інші підприємства відносять до другої групи та характеризуються великою кількістю органічних домішок та специфічних речовин.

4.1 Умови прийому промислових стічних вод у міську систему водовідведення

У відповідності з положенням величина Сгдс не повинна перевищувати фактично допустиму (проектну) Сст у стічних водах:

Сгдс ≤ Сст (3.12.)


Виходячи з цього, можна записати:

Сгдс = Qmin [ГДК (ЗВ) Сст] (3.13.)

Використовуючи наведену вище формулу, визначимо значення СГДС для заданих речовин:

Завислі речовини:

Сгдс = 0,2*(0,75*25,8)=3,9

Азот: Сгдс = 0,2*(9,1*6,44)=11,7

СПАР: Сгдс = 0,2*(0,5*2,11)=0,2

Для речовин 1 та 2 класів небезпеки норми якості будуть дотримані у стічній воді, якщо виконyється співвідношення:

(3.14.)

Для кожної речовини Сгдс складає свою долю ГДК:

Сгдс = Кі ГДКі (3.15.)

Де Кі < 1

(3.16.)

За вищенаведеними співвідношеннями розраховуємо:

Для завислих речовин:

∑ СГДС/ГДК=15,8/10,35=1,5

Сст. – 100%

СГДС - х, де для завислих речовин

25,8 – 100%

0,75 – х%

х=2,9;

для азоту х=141,3;

для СПАРу х=23,7

Для того щоб визначити кількість речовин, які надходять у водний об’єкт з поверхневим стоком, необхідно знати його склад та витрату. Частина води перехоплюється верхніми шарами рослинного покриву, частина стікає по ухилах поверхні у водний об’єкт, частина випаровується, частина уходить у грунтові води. Та частина води яка залишається являє собою загальний шар поверхневого стоку. Для його врахування вводиться коефіцієнт стоку (φ). Цей коефіцієнт чисельно дорівнює відношенню кількості води яка стікає разом з поверхневим стоком у водний об’єкт з одиниці площі за одиницю часу, на одиницю площі в одиницю часу опадів. Величина цього коефіцієнту для стічних вод після поливу приймається рівною φ = 0,6. (Додаток 6).

Значення коефіцієнту стоку для водозбірного басейну розраховується як середньозважене для всієї площі по формулі:

(3.17.)