Смекни!
smekni.com

Ліс – народне багатство Закарпаття (стр. 1 из 7)

ЛІС – НАРОДНЕ БАГАТСТВО ЗАКАРПАТТЯ

Автор: Біланич Михайло

Ужгород

2010


ПЛАН

Вступ

1. Загальна характеристика лісів України

2. Роль лісів у природі

3. Значення лісів для людини

4. Охорона і відновлення лісів України

Висновки


ВСТУП

„У лісі я знайшов для себе джерело безконечних відкриттів...”

М. Пришвін

Одним із найкращих багатств, якими наділена наша держава і вся планета Земля, являється ліс.Справді, в лісі ми зустрічаємося зі своєрідною сукупністю рослин, різноманітним тваринним світом. Ліс для людини є джерелом чималої кількості необхідних їй ресурсів: деревини, ягід, горіхів, плодів кісточкових порід дерев, грибів.

Крім ресурсного, ліс має й інші важливі для людини значення: естетичне, оздоровче (лікарські трави, очищення повітря хвойними лісами), екологічне (водоохоронне, захисне, санітарно-гігієнічне), рекреаційне, науково-освітнє, виховне.

Світові ліси надихали і надихають поетів, прозаїків, композиторів, художників на створення прекрасних творів, а навіть і шедеврів. Також вони надають прихисток тваринам і деяким групам людей. Крім того, ліси відіграють надзвичайно важливу і незамінну роль в природі, будучи «легенями» планети, регуляторами водного режиму і т.д.

Враховуючи міжнародну практику, сьогодні суспільство розглядає рівноцінними екологічні, соціальні та економічні функції лісів, без надання переваги будь-якій з них. Тому ліси підлягають державному обліку, охороні та відносленню особливо в часи сучасних інтенсивних рубок (Лісовий кодекс України, Стаття 3).

Відповідальним за цей природний і народний скарб є лісове господарство, яке є самостійною галуззю суспільного виробництва, що займається вивчення, обліком, вирощуванням лісів, охороняє їх від пожеж, шкідників і хвороб, регулює користування лісом із метою задоволення потреб народного господарства. До лісового господарства входять усі лісові угіддя державного лісового фонду, лісогосподарські підприємства та установи, техніка та механізації лісових робіт та ін.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІСІВ УКРАЇНИ

Ліс – це сукупність землі, рослинності, в якій домінують дерева та чагарники, тварин, мікроорганізмів та інших природних компонентів, що в своєму розвитку біологічно взаємопов’язані, впливають одне на одного і на навколишнє середовище (Лісовий кодекс України, Стаття 3).

Як сказано в Статті 4 Лісового фонду України, усі ліси на території України становлять її лісовий фонд. До лісового фонду належать також земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства.

Потрібно сказати, що визначення поняття «Ліс» в Лісовому кодексі України не є досконалим, оскільки: 1) не містить кількісних критеріїв, що дозволяють відокремити ліс від інших типів деревної рослинності; 2) відірвано від поняття "земля". У розумінні ЛК України (2006) ліс не є "приналежністю землі", а розглядається у відриві від неї як самостійний об’єкт права; 3) не є юридично достатнім, тому що для розуміння того, що є, а що не є лісом, потрібно звертатися до визначення "лісового фонду";

Для порівняння наведемо визначення поняття «Ліс», прийняте в Європі: Ліс – земельна ділянка площею більше 0,5 га, вкрита деревами, висотою більше п’яти метрів із зімкнутістю крон більше 10% або деревами, здатними досягти цих показників у конкретних умовах. Ряди дерев, або лісосмуги вважаються лісом, якщо їхня ширина становить20 і більшеметрів.

Загальна площа земель лісового фонду становить 10,8 млн га, з яких вкрито лісовою рослинністю 9,5 млн га, з них хвойні ліси (переважаюча порода – сосна та ялина) займають 42,2%, твердолистяні (дуб, бук) – 43,2% та м’яколистяні (береза, осика) – 13,6%. Лісами покрито 15,6% території країни. За 50 років лісистість зросла майже в 1,5 рази, а запас деревини – в 2,5 рази і досяг 1,8 млрд м3. Середній щорічний приріст у лісах Держкомлісгоспу дорівнює 4,0 м3 на 1 гектар і коливається від 5,0 м3 в Карпатах до 2,5 м3 у Степовій зоні. Серед європейських країн Україна посідає восьме місце за площею та запасами лісу (не враховуючи Росію). Ліси на території України розташовані дуже нерівномірно. Вони сконцентровані переважно в Поліссі та в Українських Карпатах. Лісистість у різних природних зонах має значні відмінності й не досягає оптимального рівня, за якого ліси найбільш позитивно впливають на клімат, ґрунти, водні ресурси, пом’якшують наслідки ерозійних процесів, а також забезпечується одержання більшої кількості деревини.

Ліси України поділяються на природні та штучні. Природні лісостани складаються з дерев різного віку, штучні лісостани – з дерев, які були одночасно в один рік висаджені на певних ділянках. У природних лісостанах відбувається природне самовідтворення лісу. Старі дерева відмирають, їхнє місце займають підростаючі дерева. У штучному лісі всі дерева мають однаковий вік, одночасно зростають, перестигають і відмирають. Тому штучні ліси мають в основному промислове значення.

Основні породи лісових дерев: Ліси України сформовані понад 30 видами деревних порід, серед яких домінують: сосна (Pinus silvestris), дуб (Quercus robur), бук (Fagus silvatica), ялина (Рісеа abies), береза (Betula pendula), вільха (Alnus glutinosa), ясен (Fraxinus excelsior), граб (Carpinus betulus), ялиця (Abies alba). Хвойні насадження займають 42 % загальної площі, зокрема, сосна – 33 %. Твердолистяні насадження становлять 43 %, зокрема, дуб і бук – 32 %.

Важливим показником стану лісів з погляду довгострокової перспективи їх використання є вікова структура лісів – розподіл площ лісів за групами віку. В українському господарстві зберігся поділ лісів на молодняки (вік до 40 років), середньовікові (40-60 років), пристигаючі (60-80 років) і стиглі та перестійні (понад 80 років). Економічно найбільш вигідним є рівномірний розподіл площ насаджень за групами віку. На жаль, ліси України характеризуються нерівномірним розподілом лісонасаджень за групами віку зі значним переважанням молодняків та середньовікових (70-80% від усіх площ) і недостатньою кількістю стиглих та перестійних (6-15%).

Іншою важливою ознакою є бонітет, який визначається рядом характеристик: середньою висотою дерев залежно від віку, середнім об’ємом стовбура, кількістю дерев на 1 га, а отже – запасом деревини (об’єм деревини на 1 га), поточним і середнім приростами запасу деревини. Для кожної породи та бонітету складаються таблиці ходу росту лісостану, які відображають величину вище перелічених показників, починаючи від посадки і до віку перестиглості, з інтервалом у 10-20 років.

У лісничій термнології для характеристики лісів існує термін «нормальне насадження», замість якого ми будемо використовувати поняття «нормальний ліс». Нормальний ліс – це здоровий, могутній, самодостатній, здатний самотужки боротись і перемагати хвороби та зовнішні впливи. Нормальні лісостани становлять лісову систему, стійку до кліматичних впливів, найбільш продуктивну для експлуатації та найбільш ефективну з погляду її захисних функцій.

Дослідження показало, що ділянки таких недоторканих лісів усе ще трапляються в Україні, зокрема, в гірських, важкодоступних районах Карпат. У цілому ж по країні ситуація зі станом лісів досить складна.

Порівняння показників реальних та нормальних лісів показує, що на сьогодні типовий стан українських лісів характеризується такими показниками:

– густина насаджень і об’єм деревини в молодих лісах перевищують відповідні характеристики нормального лісу;

– для насаджень середнього віку характеристики реальних лісостанів близькі до характеристик нормальних лісів;

– починаючи з пристигаючих насаджень, спостерігається різке зниження запасів у реальних лісостанах, порівняно з нормальними лісами;

– стиглі лісостани надмірно зріджені внаслідок різного роду рубок, пов’язаних із «доглядом» за лісом. Такі ліси, як правило, наближаються до розряду деградованих.

На території України ліси найбільше розповсюджені в зоні Полісся та гірських зонах Карпат і Криму. В зоні Лісостепу ліси росповсюджені нерівномірно і в меншій мірі, ніж у вищезгаданих географічних зонах. У гірських зонах України для лісів характерний висотний розподіл. У різних гірських поясах буде переважати та чи інша порода дерев, яка і визначатиме тип лісу: широколистяний (дубові, букові), хвойний або мішаний.

Таким чином, ми коротко розглянули характеристику лісів України. Далі зробимо детльніший огляд ролі лісів у природі та значення їх для суспільства.

РОЛЬ ЛІСІВ У ПРИРОДІ

Крім господарського, ліси мають величезне екологічне значення. Ліси виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні та інші важливі функції. Тому шкода, заподіяна лісам надмірними рубками, може призвести до дуже істотних, непорівняних із вигодами від продажу деревини негативних наслідків і навіть до екологічної катастрофи.

Саме їм належить впливова роль у підтриманні гідрологічного режиму річок, запобіганні розвитку ерозійних процесів ґрунтів, у регулюванні кисневого балансу в атмосфері.

Тому поруч із заходами, спрямованими на підвищення їх продуктивності, основною метою лісівництва повинно бути збереження біологічної стійкості біоценозів і, перш за все, посилення їх водоохоронно-захисних функцій.

Не менш важливу екологічну роль відіграють ліси в захисті ґрунтів від шкідливих ерозійних процесів, особливо в гірських умовах, виконують значну ґрунтозахисну, кліматоутворюючу й кліматорегулюючу роль та різноманітні санітарно-гігієнічні й оздоровчі функції. Перетворюючи поверхневий стік у внутрішньоґрунтовий, ліси сприяють нагромадженню ґрунтових вод, які живлять численні джерела, потоки й річки. Влітку вони захищають ґрунт від висушування, створюючи своєрідний мікроклімат і позитивно впливаючи на клімат прилеглих територій.

Тобто ліси, особливо гірські, захищаючи ґрунти, знову ж таки є регуляторами водного режиму на всій території їх зростання. Під гідрологічною роллю лісу слід розуміти багатогранний його вплив на формування водного балансу і річкового стоку (Чубатий, 1984).