По-третє, органічною теорією запроваджується (Спенсер) диференціація й інтеграція суспільного життя. Одне з важливих її положень полягає в тому, що поділ праці веде до диференціації суспільства. З іншого боку, інтеграція поєднує людей у державу, за допомогою якої вони можуть задовольняти і захищати свої інтереси.
У даний час органічна теорія, хоча і не користується колишньою популярністю, але, однак, має дотепер поширення на Заході.
Дана теорія виходить з того, що держава виникла перш за все в силу економічних причин: суспільного поділу праці, появи надлишкового продукту і приватної власності, а потім розколу суспільства на класи з протилежними економічними інтересами. Як об'єктивний результат цих процесів виникає держава, що спеціальними засобами придушення і управління стримує протиборство цих класів, забезпечуючи переважно інтереси економічно пануючого класу.
Суть теорії полягає в тому, що держава з'явилася на зміну родоплемінній організації, а право - звичаям. У матеріалістичній теорії держава не нав'язується суспільству ззовні, а виникає на основі природного розвитку самого суспільства, пов'язаного з розкладанням родового ладу, появою приватної власності і соціальним розшаруванням суспільства за майновою ознакою (з появою багатих і бідних) інтереси різних соціальних груп стали суперечити один одному. У нових економічних умовах, що складаються, родоплемінна організація виявилася нездатною керувати суспільством. Виникла потреба у владному органі, здатному забезпечувати перевагу інтересів одних членів суспільства в противагу інтересам інших. Тому суспільство, що складається з економічно нерівних соціальних шарів, породжує особливу організацію, що підтримуючи інтереси імущих, стримує протиборство залежної частини суспільства. Такою особливою організацією стала держава.
За твердженням представників матеріалістичної теорії вона є історично плинним, тимчасовим явищем і відімре зі зникненням класових розходжень.
Матеріалістична теорія виділяє три основні форми виникнення держави: афінську, римську і німецьку.
Афінська форма - класична. Держава виникає безпосередньо і переважно з класових протиріч виникаючих всередині суспільства.
Римська форма відрізняється тим, що родове суспільство перетворюється в замкнуту аристократію, ізольовану від численної і безправної плебейської маси. Перемога останніх підриває родовий лад, на руїнах якого виникає держава.
Німецька форма - держава виникає як результат завоювання великих територій для держави над який родовий лад не дає ні яких засобів впливу.
Основні положення матеріалістичної теорії представлені в роботах К.Маркса і Ф.Энгельса.
Представники інших концепцій і теорій походження держави вважають положення матеріалістичної теорії однобічними, невірними, тому що вони не враховують психологічних, біологічний, моральних, етнічний і інші факторів, що обумовили формування суспільства і виникнення держави. Так, вважає Шершеневич, величезна заслуга економічного матеріалізму полягає в доказі видатного значення економічного фактору, завдяки якому «у кінцевому рахунку» можна зв’язати «навіть високі і шляхетні почуття людини з матеріальною стороною його існування». «У всякому разі, - продовжує Шершеневич, - економічний матеріалізм представляє одну із самих великих гіпотез у вченні про суспільство, здатну найкраще пояснити масу суспільних явищ».
Уже тисячоріччя люди живуть в умовах державно-правової дійсності. Вони є громадянами певної держави, підкоряються державній владі, погоджують свої дії з правовими розпорядженнями і вимогами. Природно, що ще в далекій давнині вони стали задумуватися над питаннями про причини і шляхи виникнення держави і права. Створювалися найрізноманітніші теорії, що по-різному відповідаючі на такі питання. Множинність цих теорій пояснюється різними історичними і соціальними умовами, в яких жили їх автори, розмаїтістю ідеологічних і філософських позицій, що вони займали.
Держава явище багатогранне. Розглянуті нами теорії по різному пояснюють причини походження держави. Спроба їх узагальнення й осмислення в рамках однієї універсальної теорії навряд чи можлива, хоча такі спроби і робилися. Кожна з цих теорій розкриває одну з можливих сторін процесу виникнення держави.
Історія цивілізації знає десятки, сотні правових теорій. Великі розуми людства в плині століть билися над розгадкою феномену права, розкриттям його сутності. Правові теорії минулого були завоюванням людської культури, прагненням наукової думки проникнути в саму серцевину людських відносин.
У найбільш загальному виді вся розмаїтість поглядів на розмаїтість права і держави може бути зведене до протистоянь двох вихідних принципових позицій. Одна з них полягає в пояснення держави і права як засобів сили, засобів подолання суспільних протиріч і забезпечення порядку насамперед шляхом насильства, шляхом примусу. З цього погляду держава і право є знаряддями і засобами в руках однієї частини суспільства для проведення своєї волі, для підпорядкування цій волі інших членів суспільства. Суть держави і права складає силу примусу, придушення. Найбільше чітко і послідовно ця позиція обґрунтована теорією насильства. Друга точка зору полягає в тому, що держава і право забезпечує порядок у суспільстві шляхом зняття протиріччя, досягнення соціальних компромісів. З цієї позиції в діяльності держави, функціонування права виражаються загальні скоординовані інтереси різних груп суспільства. Суть держави і права складає суспільну згоду, компроміс. Найбільше чітко ця позиція обґрунтована теорією суспільного договору.
1. Конституция України, 1996 р.
2. Актуальные проблемы истории политических и правовых учений. Москва 1990 г.
3. Алексеев С.С. Государство и право. М., 1993 г.
4. Алексеев С.С. Общая теория права. т.1. М., 1981 г.
5. Загальна теорія держави та права. За ред. Копейчикова В.В.. - К., “Юрінком”, 1997 р.
6. Копейчиков В.В., Лысенков С.Л., Пастухов В.П., Сумин В.О. "Теория государства и права" ,1995 г. Киев.
7. Лазарев В.В. Общая теория права и государства - М.: Юрист, 1994. - 360 С.
8. Лившиц Р.З. Теория права - М.: БЕК, 1994 - 224 С.
9. Марченко М.Н. Теория государства и права. - М.: Зерцало, ТЕИС, 1996, 476 С.
10. Новицкий И.Б. Римское право. М., 1993.
11. Советский Энциклопедический словарь - М.: Советская энциклопедия, 1989. - 1632 С.
12. Храпанюк В.Н. Теория государства и права М., 1993.
[1] Алексеев С.С. Государство и право. М., 1993 г.
[2]Марченко М.Н. Основы государства и права - М. 1992 с. 6.
[3]Див. Там же с. 6.
[4]Маркс К. И Энгельс Ф. Соч., т. 21, с. 169.
[5] Марченко М.Н. Теория государства и права. - М.: Зерцало, ТЕИС, 1996, 476 С.
[6]Дидро Д. Соч. Т. VII. М., 1939. С. 236.
[7]Див. : Руссо Ж.-Ж. О причинах неравенства. СПб., 1907. С. 87.
[8]Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре., М., 1938 С. 13.
[9]Коркунов М.Н. Лекции по общей теории права. СПб., 1894 С. 184-185.
[10]Гумплович Л. Общее учение о государстве. СПб., 1910.
[11]Г. Спенсер. Основание социологии. т. I. II. СПб.. 1908.