М.С. ХРУШОВ: ДВА КОЛЬОРИ ЧАСУ
(Урок-суд)
Тема: М.С.Хрущов: два кольори часу. «Відлига».
Мета: розкрити позитивні і негативні наслідки діяльності лідера КПРС і Радянської держави М.С.Хрущова, вчити давати характеристику історичного діяча, розвивати навички дискутування. Виховувати прагнення приносити людям користь і протистояти злу, вчити аналізувати і узагальнювати матеріал, давати свою оцінку явищам і процесам.
Форма уроку: урок-суд.
Обладнання: політична карта світу, портрет М.С. Хрущова, плакати з історії космонавтики.
Література:
1. Алексей Аджубей. Крушение иллюзий. — М.: «Интербук», 1991.
2. Рой Медведєв. Н.С. Хрущев. Политическая био-графия. — М.:«Книга»,1990.
3. XXсьезд КПСС и его исторические реальности. Под общей ред. В.В. Журавяна. — М.: 1991.
4. Турченко Ф.Г., Панченко П.П., Тимченко С.П. Новітня історія України. — ч. II. — К.: «Генеза», 2001.
5. Давлетов О.Р., Комина В.Г., Мороко В.М. Всесвітня історія, 1945-1997. — Запоріжжя: видавництво «Просвіта», 1997.
Хід заняття.
І. Вступне слово викладача. Швидко пробігають дні за днями, і кожен прожитий день стає історією. Хто ж творить історію? Чому одні люди скромно проживають життя і непомітно відходять у вічність, а інші залишаються у пам'яті нащадків (вдячній чи невдячній — це вже по заслугах) не лише на роки, а й на цілі століття.
Сьогодні ми поведемо мову про одного з таких історичних діячів СРСР, чия особиста діяльність вплинула не лише на долю радянського народу, а й на перебіг подій в Європі і навіть у світі — Микиту Сергійовича Хрущова. Влаштуємо своєрідний суд над його справами, постараємось зрозуміти суть і наслідки його реформ, успіхи і невдачі у політиці. Спочатку пригадаємо:
а) Коли Хрущов займав найвищі партійні і урядові пости на Україні?
— З 1938 по грудень 1949 — Перший секретар ЦК КП(б)У і Голова Ради Міністрів СРСР.
б) Коли він займав найвищі пости у СРСР?
— З 1953 по жовтень 1964 — Перший секретар ЦК КПРС і з 1958 — Голова Ради Міністрів СРСР.
в) Який період в історії називають хрущовською «відлигою»?
— 1956—1961 рр.
г) Чому? Що це значить?
— «Потепління» серед зими. Це час демократизації, лібералізації існуючої командно-адміністративної системи. А наступні всі кроки у зовнішній і внутрішній політиці розглянемо у вигляді судового засідання.
Завдання студентам (на дошці).
1. На основі виступів обвинувальної і захищаючої сторін зробити висновки і відповісти на питання.
«Основні напрями політики Хрущова»
| Зміни в суспільно-політичній сфері | Основні заходи в реформуванні промисловості | Основні заходи у реформу- ванні сільського господарства | Суть соціальної політики | ||||
| Результати | |||||||
| Позитивні | Негативні | Позитивні | Негативні | Позитивні | Негативні | Позитивні | Негативні |
2. У чому проявлявся волюнтаризм та суб'єктивізм М.С. Хрущова?
3. Чому ми кажемо про суперечливий характер у розвитку культури в той час?
Сценарій суду.
Дійові особи:
— суддя (веде судове засідання);
— секретар суду (складає протокол);
— народні засідателі;
— державний обвинувач;
— адвокат;
— підсудний (М.С. Хрущов);
— свідки;
— експерти;
Всі інші студенти можуть з дозволу судді виступати як обвинувачі або захисники.
— Прошу учасників судового засідання зайняти свої місця і розпочати судове засідання.
— Встати! Суд іде. Прошу сісти.
Суддя: (інформує про обвинувачення М.С. Хрущова).
— Сьогодні слухається справа про одного з найвидатніших керівників Радянської держави середини 50-х — середини 60-х років XXст. — М.С. Хрущова.
М.С. Хрущов народився 17 квітня 1894 року у с. Калинівка Дмитрієвського повіту Курської губернії у селянській сім'ї. До 15 років наймитував у поміщиків, а далі почалось робітниче життя на Україні — Донбасі, де у трудовій Юзовці працював слюсарем. У 1919 р. вступив до лав більшовицької партії. Під час громадянської війни він — червоноармієць, голова партосередку, політрук, комісар батальйону, інспектор політвідділу 9-ї Кубанської армії.
Після війни — знову на Рутченській копальні. Із серпня 1922 р. він — учень робітфаку при Юзівському гірничому технікумі, з 1923 р. — член Юзівського окружкому партії. З липня 1925 р. — на партійній роботі. У квітні 1928 р. за рекомендацією Л. Кагановича його забирають у Київ на посаду завідуючого оргвідділом Київського окружного партійного комітету. У 1929—1931рр. — на навчанні у Московській Промисловій академії ім. Сталіна (теж допоміг Каганович).
У 1935 р. — він очолює уже Московську парторганізацію. У 1938—1949 рр. — І секретар ЦК КП(б)У. З 1953 по 1964 — 1 секретар КПРС і з 1958 по 1964 р. — Голова Раді Міністрів СРСР.
Прокурор: М.С.Хрущов обвинувачується у наступному:
1. У провалі спроб підняти сільське господарство (зокрема, у намаганні штучно впровадити кукурудзу на непідготовлених для цього ґрунтах і без урахування відповідних природно-кліматичних умов).
2. Різкому скороченні підсобного господарства колгоспників.
3. Падінні життєвого рівня населення з 1959 р.
4. Пограбуванні населення внаслідок грошової реформи 1961 р.
5. Урядових репресіях на Україні у 1930— 40-х рр.
6. Розриві з українською інтелігенцією, репресіях щодо неї у 1960-х рр.
7. Карибській кризі 1961—1962 рр.
8. Берлінській кризі 1961 р.
9. Придушенні революції в Угорщині у 1956 р.
10. Погіршенні відносин з Китаєм.
11. Присвоєнні звання Героя Радянського Союзу керівникові Єгипту Г.А. Насеру, а також у Суецькій кризі.
12. Порушенні принципів колегіального керівництва, прояві власного культу особи.
Секретар: Слово учню-експерту.
Студент-експерт: Удень свого 70-річчя (1964 р.) Хрущов порівняв власне життя з драбиною, підкреслюючи, що подолав її, не перестрибуючи через «щаблі», виконуючи будь-яку справу.
Загалом, як свідчать факти, так воно й було. Разом з тим не слід забувати, що деякі «щаблі» йому допомагали долати впливові тогочасні керівники. Серед них варто назвати, насамперед, Л. Кагановича, який очолив ЦК КП(б)У у квітні 1925 р. Саме він, викликавши Хрущова у 1928 р. в Харків, запропонував йому посаду заступника завідуючого оргвідділом ЦК, мотивуючи це тим, що в апараті ЦК дуже мало робітників.
Так Хрущов вперше опинився у Києві.
Вступити у Московську промислову академію ім. Сталіна не міг, бо мало було стажу керівної господарської роботи, але теж допоміг Каганович. Не закінчивши академії, Хрущова забирають на партійну роботу в Москву.
Вже у ті роки Сталін шанобливо ставився до Хрущова. Чому? Бо М.С.Хрущов беззастережно підтримував ту політичну лінію, яку поступово нав'язували партії і суспільству Сталін і його найближче оточення. У політичному доробку М.С.Хрущова — енергійна боротьба з усякого роду опозиціонерами, багато з яких виступали не проти лінії партії, а проти Сталінського диктату. У 1920-і роки Хрущов підтримував Кагановича, а Сталін, який зміцнював свої позиції, спираючись головним чином на молоді сили партії, гнівно засуджував «нову опозицію», потім «правий ухил» в партії. Тоді М.С.Хрущов був «вірним учнем і соратником Сталіна».
У 1938 р. Хрущов — на Україні, на посаді І секретаря ЦК КП(б)У. У цей час політика «коренізації» остаточно зійшла нанівець. У школах ведеться боротьба проти «буржуазно-націоналістичного впливу на дітей» у національних школах. Поступово ліквідуються національні школи, здійснюється русифікація шкіл, чистка партії від «шкідників» і «ворогів народу». Серед жертв репресій можна назвати таких партійних і державних діячів, як Попов, Любченко, Затонський, Сухомлинь, Хатаєвич, Квірінг, Демченко, Савицький, Якір, Вегер, Кулик, Саркісов, Клименко, Строганов, Чернявський та ін., майже весь керівний склад КПЗУ. Згадуючи пізніше про свої враження після приїзду в Україну, Хрущов зазначив: «Партійне керівництво було майже повністю розгромлено. Нам довелося починати з нуля». У лютому 1938 у Київ приїжджав тодішній нарком внутрішніх справ М.І.Єжов. Наркомом внутрішніх справ України був призначений О.І.Успенський, після чого «розпочався на Україні справжній розгром ворожих міст». Єжов на оперативній нараді дав вказівку: на Україні потрібно розстріляти ще ЗО тисяч «ворогів народу». Хрущов закликав на XVIII з'їзді ВКП(б) до нещадності знищення ворогів, усіх «підлих шпигунів любченків, хвильових, затонських та інших нечистей». Майже всі репресовані засуджувались до найвищої міри покарання.
В той час, коли голова НКВС на Україні (Успенський) керував боротьбою з «ворогами народу», було викрито «замах» на самого Хрущова. Отже, він, як і інші представники сталінського оточення, повинен нести відповідальність за всі викривлення і злочини, які вчинив Сталін. Ряд справ діячів, приречених у роки терору на смерть, вже у період «відлиги» були вилучені з архівів О.І.Серовим, — робилося це за прямою вказівкою Хрущова: адже на них стояв і його підпис.
Секретар: Слова просить адвокат.
Адвокат: Микита Сергійович Хрущов є людиною цікавою. Як говорив академік А.Д.Сахаров, він є фігурою світового значення. У який час прийшов він до влади? Все більш убожіюче і, по суті, напівзруйноване село, технічно відстала промисловість, найгостріший дефіцит житла, низький рівень життя населення, мільйони ув'язнених у тюрмах і таборах, ізольованість країни від зовнішнього світу — все це вимагало нової політики, радикальних змін. Не варто забувати того, що органи держбезпеки стояли фактично поза реальним партійним контролем. Вони, загалом по країні, замикалися безпосередньо на Сталіна, та багато регіональних керівників часто-густо змушені були брати на віру ті версії про «шкідників» та «шпигунів», що їх пропонували «драматурги» з НКВС. З приїздом Хрущова на Україну почалося «виправлення помилок», які мали місце при виключенні комуністів з партії, багато з них були поновлені у її лавах.