Смекни!
smekni.com

Конституційне врегулювання виборів і референдумів (стр. 2 из 2)

Своєю чергою, кандидати також мають право на зустрічі з виборцями — як безпосередньо, так і через довірених осіб. Кандидати можуть здійснювати пе­редвиборчу агітацію в будь-яких формах та будь-якими засобами.

Закон України "Про вибори народних депутатів України" складається з 11 розділів (53 статті). Це розділи: 1. Загальні положення. 2. Організація вибо­рів. 3. Списки виборців. 4. Висування і реєстрація кандидатів у депутати. 5. Передвиборна агітація.

6. Фінансування виборчої кампанії. 7. Голосування. 8. Підрахунок голосів і визначення результатів ви­борів. 9. Повторне голосування, повторні вибори, порядок заміни народних депутатів, позачергові ви­бори. 10. Заключні положення. 11. Прикінцеві по­ложення.

Окрім уже розглянутих принципів виборчого пра­ва, цей Закон регламентує, що вибори народних де­путатів України можуть бути черговими, позачерго­вими (достроковими), повторними, а також замість депутатів, які вибули, і що вони здійснюються за змішаною мажоритарно-пропорційною системою.

Усього обирається 450 депутатів; із них 225 — в одномандатних виборчих округах на основі віднос­ної більшості, а 225 — за списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків партій у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі на основі пропорційного представ­ництва.

Оголошення про початок виборчої кампанії здійс­нює Центральна виборча комісія. Чергові вибори відбуваються в останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної Ради України; позачер­гові — призначаються Президентом України і прово­дяться в межах 60 днів од дня опублікування рішен­ня про дострокове припинення повноважень Вер­ховної Ради України. Рішення про проведення повторних виборів, а також виборів замість депу­татів, які вибули, виносить Центральна виборча комісія у випадках і в порядку, передбаченому цим Законом.

Далі утворюються одно- та багатомандатні вибор­чі округи. Територія останніх поділяється на вибор­чі дільниці.

Вибори організовують і проводять: Центральна виборча комісія; окружні виборчі комісії; дільничні виборчі комісії. Центральна виборча комісія є по­стійно діючим державним органом. Вона визнається юридичною особою, має печатку зі своїм найменуванням і зображенням Державного Герба України. До складу Центральної виборчої комісії входять 15 членів, призначуваних Верховною Радою України за поданням Президента України.

Для організації голосування виконавчими органа­ми сільських, селищних, міських, районних у міс­тах рад, а в містах Києві та Севастополі — відповід­ними місцевими державними адміністраціями, по кожній виборчій дільниці, складаються списки ви­борців, що передаються дільничним виборчим комі­сіям не пізніш як за 45 днів до дня виборів.

Голосування проводиться в день виборів або в день повторного голосування з 7-ї до 22-ї години. Про час і місце голосування дільнична виборча комі­сія сповіщає виборців не пізніш як за 15 днів до дня виборів.

Підрахунок голосів здійснюється виключно чле­нами дільничної виборчої комісії на її засіданні. Ко­місія підраховує кількість голосів, поданих за кож­ного кандидата, а також за кожен список кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків партій.

Обраним уважається кандидат у депутати, котрий одержав більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, відносно інших кандидатів, які балотувалися в цьому виборчому окрузі. Якщо найбільшу і водночас однакову кількість голосів набрали два чи більше кандидатів у депутати, прово­диться повторне голосування з цих кандидатур.

Закон України "Про вибори Президента України" складається з 7 глав (45 статей). Це глави:

1. Загальні положення.

2. Порядок і строки призначення виборів.

3. Організація та забезпечення проведення вибо­рів Президента України.

4. Висування і реєстрація кандидатів у Президен­ти України.

5. Передвиборна агітація.

6. Гарантії діяльності кандидатів у Президенти України та інших учасників виборів.

7. Проведення голосування, визначення результа­тів виборів Президента України.

Як і Закон України "Про вибори народних депу­татів України", цей Закон у гл. 1 фіксує основні принципи й засади виборів Президента України. Конституція України передбачає, що Президент Ук­раїни обирається громадянами України на основі за­гального, рівного і прямого виборчого права таєм­ним голосуванням строком на п'ять років. Далі вста­новлюється, що вибори Президента України можуть бути черговими, позачерговими (достроковими) і по­вторними. Чергові вибори Президента України про­водяться в останню неділю жовтня п'ятого року пов­новажень Президента України. Рішення про прове­дення виборів Президента України ухвалює Верховна Рада України не пізніш як за шість міся­ців до закінчення терміну повноважень Президента України і за чотири місяці до дня виборів. У разі до­строкового припинення повноважень Президента України вибори Президента України проводяться в період 90 днів од дня припинення повноважень. Ви­бори призначаються на неділю або інший неробочий день, про що повідомляється через засоби масової інформації.

Для проведення виборів створюються 27 вибор­чих округів (по одному в Автономній Республіці Крим, областях України, містах Києві та Севастопо­лі). Виборчі округи поділяються на виборчі дільни­ці, з кількістю від 20 до 3000 виборців, а у винятко­вих випадках — з меншою чи більшою кількістю ви­борців.

Організацію та проведення виборів Президента України здійснює Центральна виборча комісія з ви­борів народних депутатів України — Центральна ви­борча комісія з виборів Президента України, окруж­ні та дільничні комісії.

Право висувати кандидатів у Президенти України належить громадянам України, які мають право го­лосу. Вони реалізують це право через політичні пар­тії та їхні виборчі блоки, зареєстровані відповідним чином, а також через збори виборців. Реєстрація претендентів як кандидатів у Президенти України здійснюється Центральною виборчою комісією не пізніше як на п'ятий день після подання всіх необ* хід них для реєстрації документів.

Особа, яка отримала посвідчення про реєстрацію її як кандидата в Президенти України, має право вести передвиборну агітацію та користуватися пе­редбаченими в законодавстві гарантіями діяльності.

Час і місце, організація і порядок голосування, підрахунок голосів на виборчій дільниці та підведен­ня підсумків голосування у виборчому округу відбу­ваються в порядку, передбаченому Законом України "Про вибори народних депутатів України". Цен­тральна виборча комісія з виборів Президента України на підставі протоколів окружних виборчих комі­сій не пізніш як у тижневий строк після виборів установлює результати виборів Президента України. Вибори вважаються такими, що відбулися, якщо в них узяло участь більше половини виборців, внесе­них до списків виборців. Обраним Президентом Ук­раїни вважається кандидат, який одержав на вибо­рах більше половини голосів виборців, котрі взяли участь у голосуванні. Конституція додає до цього, що Президент України вступає на пост не пізніше ніж через ЗО днів після офіційного оголошення ре­зультатів виборів. Вступаючи на пост, Президент України складає присягу на урочистому засіданні Верховної Ради України, текст і порядок проголо­шення якої визначається Конституцією України.

За Законом України "Про вибори депутатів і го­лів сільських, селищних, районних, міських, район­них у містах, обласних рад" основні принципи й за­гальні засади виборів депутатів і голів сільських, се­лищних, районних, міських, районних у містах, обласних рад є такими ж, як принципи й засади ви­борів народних депутатів України та Президента Ук­раїни, Цей Закон установлює, що вибори депутатів і голів рад можуть бути черговими, повторними, а та­кож, замість депутатів і голів рад, які вибули, і по­зачерговими (достроковими). Рішення про проведен­ня чергових і позачергових (дострокових) виборів народних депутатів і голів рад ухвалює Верховна Ра­да України, про проведення виборів голів рад за­мість тих, які вибули, — відповідні ради, а про про­ведення повторних виборів і голів рад, і депутатів замість тих, які вибули, — відповідна сільська, се­лищна, районна, міська, районна у місті, обласна виборча комісія.

Чергові вибори депутатів і голів рад призначають­ся не пізніше як за три місяці до закінчення строку повноважень депутатів і голів рад. Вони призначаю­ться на неділю або інший неробочий день, про що повідомляється через засоби масової інформації не пізніше ніж на третій день після їх призначення.

Для проведення виборів депутатів рад утворюють­ся виборчі округи, а для проведення голосування і підрахунку голосів під час виборів депутатів і голів рад територія районів, міст обласного підпорядку­вання, районів у містах ділиться на виборчі дільни­ці. Створюються також виборчі комісії:

• сільські, селищні, районні, міські, районні у містах, обласні (територіальні) виборчі комісії з виборів депутатів і голів рад;

• окружні виборчі комісії з виборів депутатів об­ласних, Київської та Севастопольської міських рад;

• дільничні виборчі комісії.

Останні складають списки виборців із виборів на­родних депутатів і голів рад. Право висування кан­дидатів належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується ними як безпо­середньо на зборах громадян, так і через політичні партії, рухи, виборчі блоки, громадські організації та трудові колективи. Висування кандидатів почи­нається за 70 днів до дня виборів. Реєстрація канди­датів здійснюється відповідною (окружною) терито­ріальною виборчою комісією за наявності передбаче­них законодавством документів. Зареєстрований відповідним чином кандидат відтоді має право на здійснення передвиборної агітації та використання гарантій його діяльності.

Голосування проводиться у день виборів із 7-ї до 20-ї години. Відповідальність за організацію голосу­вання несе дільнична виборча комісія.

Обраним слід уважати кандидата в депутати, який одержав найбільшу порівняно з іншими канди­датами кількість голосів виборців. Кандидат на по­саду голови ради вважається обраним за умови до­держання вимог, передбачених для кандидата в де­путати, якщо за нього проголосували принаймні 10% виборців, яких було внесено до списку.

Використана література:

1. Основи конституційного права. – К., 2001.

2. Основи правознавства. – Харків, 2002.