Смекни!
smekni.com

Йосип Сліпий - голова Української підпільної церкви (стр. 1 из 15)

Міністерство Освіти і науки України

Галицький інститу

Імені В’ячеслава Чорновола

Наукова робота

на тему:

"Йосип Сліпий - глава Української підпільної Церкви"

Виконав:

Студент групи П - 21

Гуменюк Іван

Науковий керівник

Викладач історії

Рудик Марія Степанівна

Тернопіль 2008

Скорочення

БНТ - Богословське Наукове Товариство

КГБ - Комитет государственной безопасности

К.О. - Каспрук Орест

ЛБА - Львівська Богословська Академія

МВД - Министерство внутренних дел

НКВД - Народный Комиссариат Внутренних Дел

СРСР - Союз Радянських Соціалістичних Республік

СС - Січові Стрільці

УАПЦ - Українська Автокефальна Православна Церква

УКУ - Український Католицький Університет

Зміст

Вступ

Розділ I. Становлення особи Йосипа Сліпого

1.1 Родинне виховання, шкільні роки

1.2 Духовні і наукові студії Йосипа Сліпого

1.3 Сліпий - ректор семінарії і академії

Розділ II. Праця на благо Церкви і народу

2.1 Сліпий - архипастир Української Греко-Католицької Церкви

2.2 Більшовицька окупація

2.3 Арешт митрополита

2.4 Львівський псевдособор 1946р.

2.5 Роки ув’язнення

Розділ III. Спадщина Йосипа Сліпого

3.1 Пасторальна праця

3.2 Наукова діяльність

3.3 Культурна діяльність

Висновок

Бібліографія

Вступ

Без знання минулого не може бути майбутнього. Ця істина відноситься як до кожної людини на сімейному, родинному рівні, так і до народу взагалі. Так само як долі окремо взятої людини складаються у історію родини, так само вони витворюють історію нації і далі, - всесвітню історію. Важливо, відчитуючи цю історію, добратися до першоджерел, зрозуміти чим керувалося суспільство і кожен його член в тих чи інших життєвих обставинах, щоб взяти собі на озброєння їх геніальні винаходи й здобутки і, навпаки, вберегтися від помилок. Від помилок не застрахований ніхто, потрібно лише їх щиро визнавати й каятися, щоб на майбутнє їх обминути. І тут якраз стається найгірше - з наміром приховати свої минулі помилки й провини свідомо перекручується історична дійсність і підтасовуються факти. Це є великий злочин, бо людство вводиться такими фальсифікаціями в оману з усіма негативними наслідками.

Так діяла й діє історична наука, що стоїть на більшовицьких засадах, по відношенню до глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Патріарха Кир Йосипа Сліпого. Озброєні принципами великодержавного шовінізму сили хотіли знищити цю багатостраждальну Церкву. Бачачи лише свої власні інтереси і, опираючись на фальшиву історію і відірвану від життя ідеологію, хотіли спотворити історичну дійсність. Через це велика кількість людей живе в полоні історичних міфів, не знаючи чиїх батьків вони діти, пристають до табору своїх ворогів.

Тому дана праця "Йосип Сліпий - голова Української підпільної Церкви" покликана усунути незнання чи перекручування історичних фактів стосовно особи Блаженнішого Йосипа Сліпого й Церкви, на чолі якої він, волею Божою, стояв. Між Церквою і її главою був і є тісний зв'язок, що добре розуміли мучителі Кир Йосипа. Вони старалися перетягнути його на свою сторону і, прикриваючись його ім'ям, продовжувати свою справу. Але незважаючи на тортури, Патріарх Йосип не залишив своїх духовних дітей і вони з вдячністю бережуть його ім'я у своїх серцях.

Йосип Сліпий був главою церкви - мучениці, якої довгі роки офіційно не існувало, але, тим не менше вона жила й існувала. Після Львівського псевдо собору 1946 р. Українська Греко-Католицька Церква аж до початку 90-х років знаходилась у підпіллі. Але вона мала свого голову - Патріарха, що волів віддати за неї життя і скрізь, де міг, говорив про цю "мовчазну церкву", все, що робив, робив для того, щоб ця церква не зникла, але розвивалась. Бо він мав свідомість того,що рано чи пізно Українська Католицька Церква відновиться і тому заповідав у своєму "Заповіті" поховати його на рідній землі.

Вивчаючи особу Йосипа Сліпого, вчимося як поступати в тій чи іншій ситуації. Вражаючою тут є його незламна міцність, із якою він перебув 18-річне ув'язнення. Але Йосип Сліпий може послужити своїм прикладом і в інших ділянках життя. Він був ученим - богословом, що не боявся розглядати складні богословські теми, даючи в них свою розв'язку проблеми. Він вивчав минуле, аналізував і на майбутнє давав указівки для своїх вірних. Чи не найголовнішою з них була та, щоб прямувати до єдності. Бо через брак єдності й нерозуміння базових питань поставало багато бід для народу. Сліпий старався змінити на краще долю свого народу. Це він робив через виховання добрих пастирів, слуг свого народу. Бо який пастир, такі вівці. Як говорив папа Пій X: "Коли духовенство святе, тоді народ добрий, коли воно добре, тоді народ ледве середній, коли ж духовенство тільки середнє, тоді народ поганий. "

Бувши рідним батьком для своєї Церкви, Сліпий залишався вірним сином Вселенської Церкви. У своїх творах він показував як перебуваючи в єдності, зберегти свою самобутність, як іншим давати своє, а від них узяти те, що було б корисне для нас.

Такі риси характеризують особу Блаженнішого Патріарха Кир Йосипа Сліпого, людину, із діяльністю якої тісно зв'язана діяльність всієї Греко-Католицької Церкви XX-го століття. Це століття було переломним у діяльності Вселенської Церкви, яка від рубрицизму і ригористичних практик повернулася до першоджерел - до Святого Письма і християнської Традиції. В цьому плані Йосип Сліпий є для нас зразком того як треба дотримуватись старих традицій - як він зберіг і примножив здобутки свого попередника, Слуги Божого Андрея Шептицького, а з іншого, Сліпий як учасник II-го Ватиканського Собору, вчить як треба рухатись вперед, але відштовхуючись від минулого, зберігаючи зв'язок між поколіннями.

Дана праця складається з трьох частин, що хронологічно пов'язані між собою. І взагалі, у праці старався дотримуватися хронологічної послідовності подій, хоча в окремих винятках порівнював деякі віддалені в часі події для доведення тези.

При написанні кожної частини робив невеличкий відступ, своєрідний історичний екскурс, щоб відобразити певний момент, його проблеми й прагнення. Такі відступи дають можливість подивитися на Патріарха Йосипа через призму того часу, в якому він жив, допомагають зрозуміти, що спонукало його до тої чи іншої дії й рішення, глибше розкривають цю людину для сучасників.

В перші частині праці розглянуто молоді роки Кир Йосипа, становлення особи майбутнього Патріарха і його навчання. Другий розділ присвячений праці на рідних теренах і ув'язненню, третій висвітлює життя і діяльність Блаженнішого на вигнанні, поза межами батьківщини.

При написанні праці використовував аналітично - історичний метод опрацювання матеріалу, збираючи з різних джерел дані, які дозволяли розкрити дану тему.

З певних об'єктивних причин не мав змоги ознайомитись з науковими працями інших навчальних закладів, які б займалися вивченням особистості Патріарха Йосипа Сліпого. Правда, мав змогу ознайомитись з магістерською працею о. Петра Глібчука на тему "Ісповідник віри Патріарх Йосип Сліпий - роки заслання", в якій автор досліджує життя й діяльність Кир Йосипа, особливо зупинившись на тому етапі життя, коли він знаходився в ув'язненні.

Розглядаючи матеріали, на базі яких була написана праця, то хотілося б відзначити велику заслугу в оприлюдненні відомостей про Йосипа Сліпого владику Івана Хому. Так склалася доля, що йому випало довгі роки бути біля Блаженнішого як його помічник і секретар. Тому він опрацював і опублікував найбільше матеріалів на цю тему. А особливо про дитинство і молоді роки Сліпого - матеріали про цей період вдалося знайти в рукописах владики Івана. Він також зібрав і опрацював матеріали про інші періоди життя Блаженнішого. Можливо, в майбутньому, коли будуть опрацьовані архіви Йосипа Сліпого, з'явиться більше публікацій про його життя й діяльність.

При написанні праці використовував, в основному, україномовні друковані джерела, як найбільш повні й об'єктивні. Використав також і періодичні видання. Останні, як правило, вийшли у світ після визволення Блаженнішого і висвітлюють цей, третій період його життя.

Серед використаних матеріалів майже немає архівних даних, якщо не рахувати використану книжку Олекси Мишанича, яка повністю побудована на архівних матеріалах про слідство й суд Сліпого.

Так що опрацьовуючи цю в майбутньому, можливо вдасться знайти якісь нові архівні матеріали, які б збагачували картину життя й діяльності Митрополита Йосипа.

Немає нічого в світі досконалого, так що, звичайно, дана праця далека від досконалості. При її написанні хотів створити образ людини широкого світогляду і твердих переконань, яким був Блаженніший. Буду дуже радий, коли ця скромна праця допоможе читачеві відкрити щось нове з життя Патріарха Йосипа і цим самим збагатити себе.

Розділ I. Становлення особи Йосипа Сліпого

1.1 Родинне виховання, шкільні роки

Блаженніший Кир Йосип Сліпий народився 17 лютого 1892 року в с. Заздрість Теребовлянського повіту. Як він пізніше сам згадує у споминах, записаним його довголітнім помічником вл. Іваном Хомою: "Моє родинне село називається Заздрістю, кажуть тому, що всі навколишні села заздрили йому багатства і говорили, що воно справді, є оселею, медом і молоком пливучою. Заздрість лежить на високій подільській рівнині між Серетом і Стрипою, близько містечка Струсів, Теребовельського повіту. З неї дуже добре видно Теребовлянські і Струсівські гори, покриті лісами. ”[1]

Батьки Йосипа були простими селянами. Тато - Іван Коберницький (1848 - 1930), мама - Анастасія (1850 - 1924), із роду Дичковських. Йосип Сліпий так згадує про батька: "Мій батько Іван походив із заможної родини. Назвисько його, властиво, було Коберницький і так загально звали його в парохії. "[2]