Смекни!
smekni.com

Оборона Брестської Фортеці (стр. 1 из 3)

ОБОРОНА БРЕСТСЬКОЇ ФОРТЕЦІ

Вступ

Мабуть, самий загальновідомий епізод початку Великої Вітчизняної війни 1941–1945 – подвиг захисників Брестської фортеці. Офіційна версія свідчила – «малочисельний гарнізон протягом місяця сковував значні сили супротивника».

Однак це не цілком вірно. І хоча подвигу захисників Брестської фортеці присвячено чимало книг, фільмів і статей, я ризикну дати свій опис подій, використовуючи як радянські, так і німецькі джерела.Як писав С.С. Смирнов у книзі «Брестська фортеця»:

«Навесні 1941 року на території Брестської фортеці розміщувалися частини двох стрілецьких дивізій Радянської Армії. Це були стійкі, загартовані, добре навчені війська… Одна з цих дивізій – 6-а Орловська Червонопрапорна – мала довгу і славну бойову історію… Інша – 42-та стрілецька дивізія – була створена в 1940 році під час фінської кампанії і вже встигла добре показати себе в боях на лінії Маннергейма.»

Передусім, я хотів би надати загальну інформацію про Брестську Фортецю.


Брестська фортеця

Берестейська фортеця (біл. Брэсцкая крэпасць) – фортеця в місті Брест (Берестя) в Білорусі. Фортеця-герой (з 1965 року). З 1971 – меморіальний комплекс. Відома також під назвою Брестська фортеця.

Будівництво

Після III поділу Речі Посполитої в 1795 році Берестя переходить до складу Російської імперії. Згодом виникла необхідність в укріпленні східних кордонів держави. Тому в 1830 році був погоджений план будівництва Берестейської фортеці. 1 червня 1833 року був закладений перший камінь будівництва. 26 квітня 1842 року Берестейська фортеця стала діючою фортецею I класу Російської імперії. Загальна площа фортеці – 4 км2 (400 га).

Фортеця складалася з Цитаделі та трьох широких укріплень, які прикривали Цитадель: Волинське (з півдня), Тереспільске (із заходу), Кобринське (з півночі та сходу). Цитадель розташовувалася на острові, утвореному Бугом і двома рукавами річки Мухавець. По периметру була розташована оборонна казарма довжиною 1,8 км.

Укріплення фортеці

В другій половині XIX століття для запобігання обходу фортеці почали створювати оборонні укріплення – форти. У 1864 році розпочалася реконструкція фортеці за планом, розробленим російським генерал-ад'юдантом Тотлебеном. Будівництво фортів розпочалося 1869 року. Довжина оборонної лінії досягла 30 км. Також у 1870–1876 рр. на Цитаделі був збудований Свято-Миколаївський храм. У 1912 році був розроблений ще один план розширення фортеці (до 45 км розширити оборонну лінію). Наприкінці 1914 року на зовнішній лінії оборони було 14 фортів, 21 проміжний опорний пункт, 5 оборонних казарм, 7 порохових погребів, 38 артилерійний батарей.

Фортеця в 1914–1939 рр.

фортеця оборона звільнення брест

В 1914 році розпочалася I світова війна. Оборона фортеці була недовгою – 13 серпня 1915 року фортецю та місто було покинуто. Форти та оборонні пункти були практично повністю зруйновані.

3 березня 1918 року в приміщенні «Білого палацу» був підписаний Берестейський мир.

Під час радянсько-польської війни Берестейська фортеця неодноразово переходила з рук у руки. За Ризьким мирним договором Берестя перейшло до складу Польщі. Поляки використовували фортецю як казарму, склад і в'язницю для політичних діячів.

Друга світова війна

Оборона Берестя(1939)

2 вересня 1939 року перші бомби впали на фортецю. 7 вересня в Берестя тимчасово перебував Генеральний штаб Другої Речі Посполитої на чолі з Верховним головнокомандувачем Едвардом Ридз-Смігли та міністр закордонних справ Юзеф Бек. Військові частини, що базувалися поблизу Берестя, повинні були обороняти місто по лінії фортів, а у випадку невдачі – знищувати мости та концентрувати оборону на 4 укріпленнях. 10 вересня була створена група «Берестя» на чолі з Костянтином Плісовскі. До групи входило 4 піхотні полки, дві батареї 30-го артилерійського полку, 56-ий саперний батальйон, рота зв'язку та медико-санітарна служба.

14 вересня 1939 року частини 10-ї танкової дивізії Гудеріана захопили місто, але наступ на фортецю було відбито. На протязі 3 днів поляки мужньо захищали фортецю. В ніч на 17 вересня Константин Плісовський наказав військам залишити фортецю. Вранці підрозділи 76-го піхотного полку німецької армії захопили Берестейську фортецю. 22 вересня 1939 в місті був проведений марш радянського та німецького полків. Місто та Цитадель були передані СРСР.

Оборона Берестя(1941)

До 22 червня 1941 у фортеці дислокувалися 8 стрілецьких і 1 розвідувальний батальйон, 2 артилерійських дивізіони (ПТО і ППО), деякі спецпідрозділи стрілецьких полків та підрозділи корпусних частин, збори приписного складу 6-ї Орловської та 42-ї стрілецької дивізій 28-го стрілецького корпусу 4-ї армії, підрозділи 17-го Червонопрапорного Брестського прикордонного загону, 33-го окремого інженерного полку, кілька підрозділів 132-го окремого батальйону конвойних військ НКВС, штаби частин (штаби дивізій і 28-го стрілецького корпусу розташовувалися в Бресті), всього 9–11 тисяч чоловік, не рахуючи членів сімей (300 сімей військовослужбовців).

Штурм фортеці був доручений 45-ї піхотної дивізії генерал-майора Фріца Шлiпера (близько 17 тисяч осіб) з частинами посилення і у взаємодії з частинами сусідніх сполук (в т.ч. мортирні дивізіони, додані 31-й і 34-й піхотним дивізіям 12-го армійського корпусу 4-ї німецької армії і використовувані 45-ї пд протягом перших п'яти хвилин артилерійського нальоту), в загальній кількості до 20 тис. осіб.

22 червня о 3:15 (за європейським часом) або 4:15 (за московським) по фортеці був відкритий ураганний артилерійський вогонь, що застав гарнізон зненацька. У результаті були знищені склади, пошкоджений водопровід, перервано зв'язок, нанесені великі втрати гарнізону. У 3:23 почався штурм. Несподіванка атаки призвела до того, що єдиного скоординованого опору гарнізон надати не зміг і був розбитий на кілька окремих вогнищ. Штурмовий загін німців, що наступав через Тереспольское зміцнення, спочатку не зустрів серйозного опору і, пройшовши Цитадель, передовими групами вийшов на Кобринської зміцнення. Однак вони виявилися в тилу німців частини гарнізону перейшли в контратаку, розчленувавши і частково знищивши атакуючих. Німці в Цитаделі змогли закріпитися лише на окремих ділянках, включаючи панівне над фортецею будівля клубу (колишня церква св. Миколая), столову командного складу і ділянка казарми у Брестських воріт. Сильний опір німці зустріли на Волинському і, особливо, на Кобринському зміцненні, де справа доходила до штикових атак. Мала частина гарнізону з частиною техніки зуміла покинути фортецю і з'єднатися зі своїми частинами; до 9 години ранку фортеця з залишалися в ній 6–8 тисячами чоловік була оточена.

Вночі на 23 червня, відвівши війська на зовнішні вали фортеці, німці почали артобстріл, в перервах пропонуючи гарнізону здатися. Здалося близько 1900 чоловік. Але, тим не менш, 23 червня залишалися захисникам фортеці вдалося, вибивши німців з примикає до Брестських воріт ділянки кільцевої казарми, об'єднати два найбільш потужних що залишалися на Цитаделі вогнищ опору – бойову групу 455 сп, очолювану лейтенантом Виноградовим і капітаном Зубачевим, і бойову групу т.зв. «Будинку офіцерів» (підрозділами, зосередили тут для запланованій спроби прориву, керували полковий комісар Фомін, старший лейтенант Щербаков та рядовий Шугуров.

Зустрівшись в підвалі «Будинку офіцерів», захисники Цитаделі спробували скоординувати свої дії: був підготовлений датований 24 червня проект «Наказ №1», в якому пропонувалося створити зведену бойову групу і штаб на чолі з капітаном Зубачевим і його заступником полковим комісаром Фоміним, підрахувати остаточний особовий склад. Проте наступного ж дня раптовою атакою німці увірвалися в Цитадель. Велика група захисників Цитаделі на чолі з лейтенантом Виноградовим намагалася прорватися з Фортеці через Кобринської зміцнення. Але це закінчилося невдачею: хоча групі прориву, розділившись на кілька загонів, вдалося вирватися за головний вал, її бійці були полонені або знищені підрозділами 45-ї пд, що посідали оборону на Брест шосе.

З Північного і Південного островів противник почав психологічну атаку: німецькі автомашини з гучномовцями стали закликати захисників здаватися. О 17:15 гітлерівці оголосили про припинення артобстрілу на півтори години – для бажаючих здатися. З руїн вийшло кілька сотень людей, значна частина з них – жінки і діти сімей комскладу. З настанням темряви кілька груп обложених спробували вирватися з фортеці. Як і напередодні, всі ці спроби закінчилися невдачею – проривалися або гинули, або потрапляли в полон, або знову займали оборону.

24 червня противнику вдалося створити коридор і вивести своїх солдатів, блокованих в Церкві. Крім Центрального острова, під контролем захисників фортеці, як і раніше залишалася східна частина Північного острова. Весь день тривав артобстріл. О 16:00 24 червня штаб 45-ї дивізії доповів, що Цитадель взята і проводиться придушення окремих осередків опору. У 21:40 в штаб корпусу було повідомлено про повну захопленні Брестської фортеці. Проте бойові дії продовжувалися.

Німці сформували бойові групи з саперів і піхоти, які методично ліквідували залишалися осередки опору. Для цього використовувалися підривні заряди і вогнемети, однак 25 червня у німецьких саперів залишився лише один вогнемет (з дев'яти), який вони не могли використовувати без підтримки бронетехніки. 26 червня на Північному острові німецькі сапери підірвали стіну будівлі школи політскладу. Там було взято 450 полонених. Основним осередком опору на Північному острові залишився Східний форт. За свідченнями перебіжчика, 27 червня там оборонялось до 400 бійців і командирів на чолі з майором Петром Гавриловим.

Проти форту німці застосували два залишалися у них танка. Танки стріляли по мурам форту, і в результаті, як сказано в доповіді штабу 45-ї дивізії, «росіяни стали вести себе тихіше, але безперервна стрілянина снайперів тривала з найнесподіваніших місць».