План
1 Вступ
7 Висновки
Список використаних джерел
1 Вступ
В практичному посібнику до російського кримінального судочинства, який був виданий в 1852 році, Н.І. Стояновський писав, що слідчий повинний знайти і зберегти усі сліди, злочином чи злочинцем залишені, якими, наприклад є сліди ніг на грунті або на снігу біля міста вчинення злочину и т.п.” Вивчення і дослідження слідів ніг, зокрема у ході огляду міста події, надає об'єктивну інформацію для вирішення таких, наприклад, питань, як звідки прийшов і куди зник злочинець, який механізм утворення слідів на місті злочину тощо. В окремих випадках сліди ніг приводять до міста, де переховується злочинець.
Лише з середини 19 сторіччя дослідження слідів взуття набуло наукового характеру. Так, наприклад, фіксацію їх з цього часу стали проводити не тільки за допомогою вимірювання, як це проводилось раніще, а і з використанням фотографії, моделювання і інших сучасних способів.
Криміналістичне значення слідів ніг людини визначається використанням їх для одержання інформації про подію злочину та можливістю ідентифікувати особу, що їх залишила (по слідам босих ніг), або взуття, яким вони утворені. Тобто одержати данні, корисні для розкриття злочину та встановлення злочинця.
Вивчаючи обстановку на місці події по слідам ніг можна визначити:
- у якому напрямку рухались злочинці;
- до яких предметів вони підходили;
- скільки осіб приймали участь у вчиненні злочину;
- які дії здійснювали злочинці;
- яким видом взуття залишені сліди;
- чи залишені сліди ніг при ходьбі, бігу, стрибках, ударах ногою;
- з якою швидкістю рухався злочинець, де зупинявся.
Середня довжина кроку чоловіка складає 70–85 см, жінки – 50–56 см. Підвищення темпу ходьби веде до збільшення довжини кроків. У чоловіків довжина кроків при повільному бігу досягає 85 – 100 см, а при швидкому 150 см і більше. На місцях зупинок утворюється хаотичне розміщення слідів, перекриття одним одного.
· Приблизно, у певних межах, можна визначити розмір взуття. Приблизно, тому що зараз розміри підошви у різних моделях можуть значно відрізнятися від розміру колодки /в бік збільшення/ як залежно від способу кріплення підошви, так і в зв'язку з, так би мовити, примхами моди.
· Приблизний зріст людини по сліду босої ноги. Довжина підошви босої ноги складає 15,8% зросту чоловіка, 15,5% - зростужінки. Щоб визначити зріст людини по сліду, треба довжину сліду босої ноги розділити на коефіцієнт (15,8 - чоловічого сліду і 15,5 – жіночого) і помножити на 100. Існує також закономірність між шириною плюсні і п'ятки та зростом. Так, ширина плюсні у 18 разів, а п'ятки у 27 разів менше зросту людини незалежно від статі.
· Деякі фізичні особливості людини. По доріжці слідів – особливості ходи, наявність фізичних вад чи каліцтва. По слідам босих ніг – будову стопи, наявність шрамів, пошкоджень чи відсутність пальців.
· відносну давність слідів. До опадів чи після них (дощ, сніг). Прим'ята в слідах трава піднімається через 3 – 4 години, мох – через три. Спресований під слідом сніг залишається при здуванні навколишнього снігу у вигляді підвищеної ділянки.
Трасологічною експертизою слідів ніг (взуття) людини можуть бути вирішені такі питання ідентифікаційного характеру, включаючи встановлення групової належності взуття, яке залишило сліди:
· взуттям якого типу і розміру залишено сліди?;
· чи не залишені сліди, виявлені на місці події, взуттям, вилученим у підозрюваного?;
· чи не залишені сліди взуття (босих ніг), виявлені у процесі оглядів різних місць подій, одним і тим же взуттям (однією і тою ж особою)?;
· чи не залишені сліди ніг, виявлені на місці події, підозрюваним, на ногах якого були вдягнені шкарпетки (панчохи, колготи), вилучені у нього?;
· чи не залишені сліди босих ніг підозрюваним?;
· чи не однакові елементи ланцюжка слідів ніг, виявлених на місці події та елементи експериментального ланцюжка слідів ніг, який залишений підозрюваним?;
· який механізм утворення сяідів ніг (взуття)? Чи не залишені вони у процесі бігу, ходьби та ін.?;
· чи придатні для ототожнення взуття сліди, виявлені на місці події?
Останнє питання вирішується тільки за наявності конкретного взуття, вилученого у певної особи.
Необхідно відзначити, що у ході експертизі слідів взуття вирішеня питання про придатність слідів до ототожнення пов'язане зі значними труднощами. Не маючи у своєму розпорядженні взуття, яким міг бути залишений досліджуваний слід, здебільшого неможливо встановити, чи є певні деталі зовнішньої будови сліду – різноманітні заглиблення та виступи (випуклості) на поверхні зліпку, забарвлені чи незабарвлені ділянки у сліді відображеннями деталей рельєфу взуття, чи вони виникли внаслідок якихось випадкових причин (дефектів зліпку, наявності повітряних пухирів в гіпсовому розчині, камінців у грунті, порушень умов фіксації сліду, тощо).
У таких випадках експерт повинен зробити висновок, що вирішення питання про придатність сліду дяя ототожнення можливе лише за умови наявності взуття, яким міг бути залишений досліджуваний слід.
Наведений перелік не є вичерпним. В експертній практиці інколи доводиться вирішувати окремі питання ситуаційного характеру, які стосуються дослідження механізмуутворення слідів при певних обставинах та ін.
3 Класифікація слідів ніг людини і взуття і механізм їх утворення
Сліди ніг класифікуються за такими чинниками:
- виду слідоутворюючого об'єкта;
- розташуванню слідів на місці події;
- механізму їх утворення;
По виду об’єкта сліди діляться на сліди босої ноги, або ноги, одягнутої в панчоху чи шкарпетку.
Слід босої ноги відображає контури ступні та папілярний узор. А слід одягнутої в панчохи або шкарпетки ступні, крім контурів ступні може відображати малюнок ниток тканини панчохи чи шкарпетки, а також шви і дефекти (дірки, штопку, вузли).
Слід взуття може бути утворений підошвою (низом) або верхом взуття.
За розташуванням сліди ніг можуть бути одинарними, груповими (доріжка слідів).
За механізмом утворення сліди ніг бувають, об'ємними і поверхневими.
Визначальним в формуванні слідів босих ніг або взуття є головне зусилля, яке залежить від ваги тіла, м'язевої енергії людини, а також сили інерції, що виникає при переміщенні людини. Ознаки зовнішньої будови підошв ступні і взуття в слідах відображуються дзеркально.
Об'ємні сліди ніг утворюються на сприймаючому об'єкті внаслідок деформації його поверхні. Деформація виникав внаслідоктиску чи ковзання. Тому об’ємні сліди діляться на сліди тиску (вдавлені) і ковзання.
Вдавлені сліди утворюються при ходьбі, бігу, стрибках і стоянні на м'ягкому грунті. Звичайно вдавлені сліди повно передають форму і розмір підошви ноги чи взуття, але як у всіх вдавлених слідах – конформно і дзеркально.
Під час ходьби спочатку грунту торкається задній зріз каблука, потім відбувається перенос зусилля на проміжню частину підошви і, нарешті, на носок. Відбувається перекат підошви. При цьому зусилля носка при закінченні контакту з грунтом направлене вниз і назад. Внаслідок чого відбувається зсув грунту в передній частині сліду назад. Тому слід має опуклу форму, а довжина сліду від відбитка заднього зрізу каблука до відбитка переднього зрізу носка може бути меншою за довжину підошви.
Такі особливості слідоутворення ще більш характерні при бігу.
Сліди ковзання можуть утворюватися при ходьбі, подоланні перешкод, ударах. Вони мають вигляд трас. У зв’язку з характерним матеріалом підошв взуття (досить пластчний, не дуже твердий) такі сліди рідко бувають придатні для ідентифікації.
Поверхневі сліди утворюються у зв'язку з нашаруванням якої-небудь речовини на слідосприймаючий об'єкт (скажімо з забрудненої підошви залишився відбиток на чистій підлозі), або відшаруванням пилу чи свіжої фарби з підлоги на підошву.
Такі сліди при сприятливих умовах можуть передати загальну форму та форму окремих деталей підошви ноги чи низу взуття.
4 Ідентифікаційні ознаки слідів ніг людини і взуття
Взуття, як слідоутворюючий об'єкт, має велику кількість ідентифікаційних ознак. Ці ознаки з'являються на взутті при її виготовленні, експлуатації і ремонті. Взуття складається з деталей верху і низу, скріплених між собою. Ми найчастіше маємо справу зі слідами низу взуття.
Підошва умовно ділиться на каблучну, проміжню та підметочну частини. Торці підошви та її частин називаються зрізами.
Ідентифікаційні ознаки низу взуття відносно сталі. Проте з часом вони частково змінюються або зникають. Це залежить від якостей матеріалу, підошви, її фасону, але найбільше – від ступеню зносу.
Ідентифікаційні ознаки низу взуття, як і всі ознаки об’єктів трасологічних досліджень, поділяються на загальні і особливі. Перші характеризують підошву в цілому, другі – окремі її частини та деталі.
Загальними ознаками підошви взуття є:
- форма і розміри підошви і її частин;
- форма і вид рельєфних малюнків на підметочній і каблучній частинах;
- наявність металевих підковок і шипів;
- спосіб кріплення підошви до верху (наявність лінії підрізу в пришитих підошвах, цвяхів, або шпильок при шпильочно–цвяховому способі);
- кількість однотипних деталей рельєфного малюнку;
- рельєфні позначки на проміжній частині (букви, цифри, фірмені знаки);
- ступінь зносу підошви.
Особливі ознаки підошви взуття:
Виникають як при виготовленні так і у результаті її носіння та ремонту.