Діяльність комерційних банків і страхових компаній на ринку фінансо (стр. 1 из 3)

Контрольная робота

з Фінансового ринку України

на тему

Діяльність комерційних банків і страхових компаній на ринку фінансових послуг


Діяльність комерційних банків і страхових компаній на ринку фінансових послуг

Дослідженню діяльності комерційних банків і страхових компаній у сучасній літературі приділяється багато уваги.

У праці В. Корнеева [34] розглянуті традиційні і нетрадиційні послуги банківських посередників на ринку фінансових послуг. При цьому автор розподіляє всіх фінансових посередників на банківських і небанківських через їх інституційні позиції на ринку фінуслуг. Автор наполягає на тому, що потреба у небанківських фінансових посередниках виникає при необхідності диверсифікації ринкових позицій у суміжних сферах бізнесу. Цю думку підтримано у роботу Т. Андрушківа [8], який аналізуючи рост впливу банків на ринку фінансових послуг, робить акцент на все більш довершених механізмах комплексного обслуговування клієнтів в банках.

Найчастіше дослідники пов'язують співпрацю фінансових установ (банків і страхових компаній) в зв’язку з тим, що на ринку фінансових послуг кредитуваня населеня і юридичних осіб дуже розвинено.

Система управління кредитними ризиками займає важливе місце у дослідженнях наших і зарубіжних авторів. В зв’язку с цим треба звернути увагу на дослідження наступних авторів. Так, система управління кредитними ризиками проаналізована в роботіП. Гардмирова [21], О.Ю. Макаренко [38], Н. Верхоглядової [15], Е.В. Строганової [48]і В.А Воровського [18]. Дослідники висловлюють загальну думку про те що головне завдання управління в банку це аналіз кредитного ризику і оптимізація методів управління ним. Особливості страхування як засобу забеспечення кредитів описані у роботі Л. Шевельової [54].

Зарубіжний досвід банківського страхування кредитних ризиків проаналізований в роботах А. Адамчука [7], С.І. Чорних [53]. Так у дослідженях А. Снітко[46] розглянуто систему депозитного страхування в США Л. Віноградова [16] класіфікує моделі гарантування вкладів. У праці О.Ю.Макаренко[38] проведено аналіз і розглянуті перспективи розвитку систем управління кредитним ризиком в Україні. А. Артеменко наполягає на тому, що страхування фінансових відносин і ризиків які відбуваються під час цих відносин залежить від нормативно правової бази держави (зокрема в Україні).

Дослідник І. Шубенко [55] аналізуючи природу кредитних ризиків вказує на вдосконалення форм надання кредитів і механізмів їх забезпечення в сучасному комерційному банку, при цьому він на перше місце в даному забезпеченні ставить саме страхування.

Треба відзначити глибокий аналіз Р.Сабодаша [42], який розглядає предмет банківського страхування і форми його здійснення в Україні. Такі питання розлядаються також у роботі А.І. Плотниковой

Теоретико-методологічні проблеми взаємодії страхових і банківських установ в Україні розглянуті у праці Л. Кузнецової. Практичний досвід цієї взаємодії розглянуті у дослідженнях В. Загребного [24]. Цей автор розкриває механізм роботи фінансових супермаркетів на прикладі банківських установ України.

Питанням співпраці банків і страхових компаній в країнах СНД і за кордоном присвячені праці І.А. Габібуліна [19] і О.Яцентюк [58]. При цьому О. Яцентюк розглядає питання банківського страхування в розрізі світового досвіду і особливостей його розвитку окремо у Росії. Дослідники аналізують всі можливості застосування страхових послуг в банківському секторі. В данному аспекті заслуговує уваги дослідження Н.А. Кричевського [37], який розглядає особливості добровільного страхування банківських внесків для фізичних і юридичних осіб у Росії.

Практика створення і реалізації сумісних продуктів банку і страхової компанії розглянута Р. Суськіним[45]. Цей автор розподіляє всі ризики в банківській сфері на дві великі групи, пов'язані з внутрішньою діяльністю банку і ризики зовнішні, пов'язані з його кредитною і інвестиційною діяльністю. У праці В.А. Козлової [30] розглянуті види страхового покриття іпотечного житлового кредитуваня і запропонування механізму аналізу ризиків цього страхування. У монографії І.Н. Кожевнікова [33] дає описання економічних основ взаємодії страхових компаній і банківських установ як економічних відносин, що пов’язані з залученням і використанням грошових доходів і вільних коштів населення і підприємств.

Всі господарюючі суб'єкти стикаються з фінансовим ринком, саме на ньому шукають необхідні для себе грошові кошти або отримують додатковий дохід від вдалого інвестування тимчасово вільних коштів. В процесі господарювання у одних суб'єктів виникає потреба в грошових коштах для розширення їх діяльності, а у інших накопичуються заощадження. Розподіл коштів відбувається за допомогою формування фондів: централізованих (що є власністю держави) і децентралізованих (що належать суб'єктам виробництва). Фінансовий ринок — це і місце купівлі-продажу фінансових ресурсів, і сукупність інститутів, які забезпечують їх обіг, тобто сукупність соціально-економічних відносин у сфері трансформації недіючих грошових коштів в позиковий капітал через кредитно-фінансові інститути на основі попиту і пропозиції.

Взаємини продавців і покупців на фінансовому ринку розглядають через призму ВНП, що перерозподіляється (рис.1.1).


Рис.1.1.Взаємини продавців і покупців на фінансовому ринку.


У економіці постійно відбувається кругообіг фінансових ресурсів, суб'єктами якого є домашні господарства (господарства громадян і їх сімей), підприємства, держава і різні фінансові інститути — посередники (рис.1.2).


Рис.1.2. Кругообіг фінансових ресурсів на фінансовому ринку

Ринок фінансових послуг це особлива, притаманна тільки ринковій економіці сфера економічних взаємовідносин, де здійснюється купівля-продаж, розподіл і перерозподіл фінансових активів країни між сферами економіки. Суб'єктами фінансового ринку, ринку фінансових послуг є позичальники, інвестори і фінансові інститути - фінансові поередники. У додатку А наведемо сучасну структуру фінансових інститутів — посередників на фінансовому ринку. Серед фінансових інститутів найбільш універсальними фінансовими посередниками є комерційні банки (кредитні установи). Комерційні банки є універсальними фінансовими посередниками на ринку фінансових послуг на відміну від всіх інших, які є спеціалізованими установами і, як правило, здійснюють одну або декілька однотипних фінансових операцій як винятковий вид діяльності. Згідно з національним правовим полем комерційні банки України — це організації, функціями яких є кредитування суб'єктів підприємницької діяльності і громадян за рахунок залучення засобів підприємств і організацій, населення, а також інших кредитних ресурсів, касове і розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних і інших банківських операцій. Сьогодні сучасний комерційний банк здатний запропонувати клієнтові до 200 видів різноманітних банківських продуктів і послуг. Обширна функціональна сфера діяльності комерційних банків - посередництво в кредиті. Комерційні банки виконують роль посередників між господарськими одиницями і секторами, що накопичують тимчасово вільні грошові кошти, і тими учасниками економічного обороту, які тимчасово потребують додаткового капіталу. Банківські кредитні операції підрозділяються на дві великі групи: активні, коли банк виступає в особі кредитора, видаючи позики; пасивні, коли банк виступає в ролі позичальника (дебітора), привертаючи гроші від клієнтів і інших банків в банк на умовах платності терміновості, поворотності [25, с.55].

Розвинення ринкових відносин в Україні, формування багатоукладної системи господарювання, заснованій на різноманітних формах власності, створили об'єктивні умови для активного впровадження в сферу економіки страхування, як одного з гарантів забезпечення фінансовій стійкості господарюючих суб'єктів. Сучасне страхування надає надійні і гарантовані фінансові джерела покриття збитків від різних несприятливих ситуацій, стихійних лих, техногенних аварій і інших мінливостей життя. Тому підвищення ролі банків та страхових компаній в розвитку ринку фінансових послуг полягає в забезпечені ефективного розміщення наявного капіталу шляхом акумуляції та розміщення фінансових ресурсів індивідуальних інвесторів. Ця роль реалізується в результаті виконання ними певних функцій.

Найчастіше серед найважливіших спеціалізованих функцій комерційних банків у ринкової економиці дослідники називають:

- акумуляція і мобілізація грошового капіталу;

- посередництво в кредиті;

- проведення розрахунків і платежів в господарстві;

- створення платіжних засобів;

- організація випуску і розміщення цінних паперів;

- консультаційне обслуговування клієнтів.

Для страховиків найважливішими функціями є

- формування спеціалізованого страхового фонду грошових коштів;

- відшкодування збитку і особисте матеріальне забезпечення громадян;

- попередження страхового випадку і мінімізація збитку.

Дамо кратку характеристику функцій страховиків.

Формування спеціалізованого страхового фонду грошових коштів це фонд для плати за ризики, які беруть на свою відповідальність страхові компанії. Цей фонд може формуватися як в обов'язковому, так і в добровільному порядку. Держава, виходячи з економічної і соціальної обстановки, регулює розвиток національного ринку страхових послуг.

Відшкодування збитку і особисте матеріальне забезпечення громадян. Право на відшкодування збитку в майні мають тільки фізичні і юридичні особи, які є учасниками формування страхового фонду в рамках наявних договорів майнового страхування.


Copyright © MirZnanii.com 2015-2018. All rigths reserved.