регистрация / вход

Суб’єктивні суміжні права

Поняття, види та характеристика суміжних прав. Період існування суміжних прав у національному законодавстві. Правова охорона iнтелектуальної власностi. Особи, які мають суміжні права. Захист суміжних прав. Повноваження на управління майновими правами.

Міністерство освіти та науки , молоді та спорту України

Черкаський національний університет ім.Б.Хмельницького

ННІ “Єкономіки і права”

Кафедра права інтелектуальної власності та цивільно - правових дисциплін

Тютюнника Тараса Петровича

Суб’єктивні суміжні права

Студента 3 б курсу

Заочної форми навчання

ННІ “Єкономіки і права”

спеціальність “Правознавство”

28.01.2011

Науковий керівник:

доцент Комзюк Л.Т

Черкаси 2011


Зміст

Вступ

Розділ 1Поняття , види та характеристика суміжних прав

Розділ 2Захист суміжних прав

Висновки

Список використаних джерел


Вступ

Період існування суміжних прав у національному законодавстві незначний, що само по собі говорить про початок вивчення, по суті, нового явища у цивільному праві України. Актуальність полягає саме в моловивченості даного інституту. Об'єктом дослідження є iнститут сумiжних прав.

Предмет дослідження: сумiжнi права, їх юридична природа, змiст, специфiка, мiсце iнституту сумiжних прав в системi цивiльного пра, види субєктів сумiжних прав, цивiльно-правовi способи захисту та мiри цивiльно-правової вiдповiдальностi за порушення сумiжних прав. У зв'язку з цим особливе значення має розширення кола об'єктiв iнтелектуальної власностi, що охороняються, i включення до системи авторсько-правової охорони iнституту сумiжних прав .Питання правової охорони iнтелектуальної власностi заслуговують на особливу увагу, оскiльки ефективнiсть цiєї охорони сприяє успiшному розвитку економiки i збереженню нацiонального культурного потенцiалу. Становлення цивiлiзованого ринку iнтелектуальної власностi потребує створення досконалої, заснованої на мiжнародних принципах системи правової охорони, пiдвищення рiвня правової культури, усунення такого негативного явища як "iнтелектуальне пiратство". Успiшне вирiшення цих завдань вiдповiдає iнтересам не тільки осiб, що володiють виключними правами на об'єкти iнтелектуальної власностi, але й iнтересам суспiльства в цiлому, його соцiально-економiчним та духовним потребам.

РОЗДІЛ 1

Поняття , види та характеристика суміжних прав

Суміжні суміжні права - це права виконавців на результати творчої діяльності, їх спадкоємців та осіб, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконання, права виробників фонограм, відеограм, їх спадкоємців (правонаступників) та осіб, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм і відеограм, а також організацій мовлення та їх правонаступників, які охороняються авторським правом. Ці права виникають з відносин, які вже давно існують у творчому житті нашого суспільства. Особливого значення ці відносини набули з розвитком техніки, що зумовило виникнення нових можливостей щодо виконання та розповсюдження авторських творів, заразом з тим і необхідність їх правового захисту.

Первинними суб'єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення. За відсутності доказів іншого виконавцем, виробником фонограми, відеограми, програми (передачі) організації мовлення вважається особа, ім'я (найменування) якої зазначено відповідно у фонограмі, відеограмі, їх примірниках чи на упаковці, а також під час передачі організації мовлення.

Суб'єктами суміжних прав є також інші особи, які набули таких прав відповідно до договору чи закону.

Виконавцями можуть бути громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства незалежно від віку. Виконавець - актор (театру, кіно тощо), співак, музикант, танцюрист або інша особа, яка виконує роль, співає, читає, декламує, грає на музичному інструменті, танцює чи будь-яким іншим способом виконує твори літератури, мистецтва чи твори народної творчості, циркові, естрадні, лялькові номери, пантоміми тощо, а також диригент музичних і музично-драматичних творів.

Виробник відеограми – фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший відеозапис виконання або будь-яких рухомих зображень (як із звуковим супроводом, так і без нього).

Виробник фонограми - фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший звукозапис виконання або будь-яких звуків.

Права виробників фонограм та відеограм :

1)відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх фонограм і відеограм у будь-якій формі і будь-яким способом;

2)розповсюдження серед публіки фонограм, відеограм та їх примірників шляхом першого продажу або іншої передачі права власності;

3)комерційний прокат фонограм, відеограм та їх примірників, навіть після їх розповсюдження, здійсненого виробником фонограми чи відеограми або за їх дозволом;

4) публічне сповіщення фонограм, відеограм та їх примірників через будь-які засоби зв'язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором;

5)будь-яку видозміну своїх фонограм, відеограм;

6)ввезення на митну територію України фонограм, відеограм та їх примірників для розповсюдження їх серед публіки.[1]

Організацією мовлення є юридична особа - організація ефірного мовлення чи організація кабельного мовлення. Відповідно, організацією ефірного мовлення визнається телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) шляхом передачі в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерного проміння, гама-промін супутників), а організацією кабельного мовлення - телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) шляхом передачі на віддаль сигналу за допомогою того чи іншого виду наземного, підземного чи підводного кабелю (провідникового, оптоволоконного чи іншого виду).Важливим аспектом реалізації виконавцями своїх прав є передумова додержання ними прав авторів виконуваних творів та інших суб’єктів авторського права. Виробники фонограм, виробники відеограм мають додержуватися прав суб’єктів авторського права і виконавців. Організації мовлення повинні додержуватися прав суб’єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм (відеограм).[2] Організації мовлення, до яких належать телерадіоорганізації, мають виключні права щодо використання своїх програм у будь-якій формі, дозволяти чи забороняти публічне сповіщення своїх програм шляхом їх ретрансляції, фіксації на матеріальному носії, відтворення своїх передач, сповіщення в ефір і по проводах, публічного сповіщення передач у місцях з платним входом, а також забороняти поширення на території України чи з території України сигналу, що несе програми, органом, який поширював цей сигнал і для якого він не призначався.

Організаціям мовлення належить право на одержання винагороди за будь-яке використання їх передач.

Виникнення і здійснення суміжних прав не потребує виконання будь-яких формальностей. Виробники фонограм і виконавці для сповіщення про свої права можуть на всіх примірниках фонограм (відеограм) або їх упаковках використовувати знак охорони суміжних прав, який складається з латинської літери Р у колі - (р), імені (найменування) особи, що має суміжні права, і зазначення року першої публікації фонограми (відеограми). Прикладом може бути напис на компактному диску, (р) Веселі чоловічки 2002.

За відсутності доказів іншого, виконавцем, виробником фонограми чи відеограми вважаються особи, імена (назви) яких зазначені на фонограмі, відеограмі та їх примірниках або на їх упаковці.

РОЗДІЛ 2

Захист суміжних прав

Особи, які мають суміжні права, можуть вимагати:

1. відновлення положення, що існувало до порушення прав, і припинення дій, що порушують суміжні права або створюють загрозу його порушення;

2. визнання суміжних прав;

3. відшкодування збитків, включаючи втрачену вигоду;

4. стягнення доходу, одержаного порушником внаслідок порушення суміжних прав, замість відшкодування збитків;

5. виплати компенсації в сумі від 5 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених законодавством України, що визначається судом замість відшкодування збитків або стягнення доходу;

6. вжиття інших, передбачених законодавчими актами, заходів, пов'язаних із захистом суміжних прав.

Зазначені в пунктах 3-5 заходи вживаються за вибором особи, що має суміжні права.

У разі відмови порушника виконати рішення суду про припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення, на нього може бути накладений штраф у розмірі 10 відсотків від суми, присудженої судом на користь позивача.

Суд, визначаючи розмір заподіяних позивачу збитків, зобов'язаний врахувати характер порушення, майнову і моральну шкоду, а також можливий доход, який могла б одержати особа, що має суміжні права, при правомірному використанні об'єкта цих прав.

До обсягу збитків повинні включатися витрати на ведення судового процесу, в тому числі виплата гонорару адвокатові. Розмір компенсації визначається судом з урахуванням характеру і суспільного значення порушення. Контрафактні примірники твору або фонограми, матеріали і обладнання, що використовувались для їх відтворення, судом можуть бути конфісковані. Проте контрафактні примірники творів чи фонограм можуть бути передані позивачеві на його прохання. Не затребувані позивачем контрафактні примірники твору чи фонограми, а також матеріали і обладнання, що використовувалось для їх відтворення, за рішенням суду підлягає знищенню.

Однак конфіскації не підлягають контрафактні примірники творів чи фонограм, добросовісно придбані третіми особами.

Своєрідною формою захисту суміжних прав є управління майновими правами суб'єктів суміжних прав на колективній основі. У Законі проголошено, що з метою забезпечення майнових прав авторів та їх правонаступників, суб'єктів суміжних прав створюються спеціальні організації з правами юридичної особи. Такі організації діють на основі законодавства про об'єднання громадян у межах повноважень, що добровільно передаються їм суб'єктами авторського права і суміжних прав. Зазначені організації можуть створюватись окремо для управління різними правами в інтересах різних суб'єктів авторського права чи суміжних прав. Може бути створена одна організація для управління одночасно авторськими і суміжними правами.

За письмовими договорами суб'єкти суміжних прав добровільно передають повноваження на управління майновими правами на колективній основі зазначеним організаціям. На основі повноважень, переданих суб'єктами авторського права і суміжних прав, організація видає ліцензії користувачам на відповідні способи використання творів та об'єктів суміжних прав. Такі ліцензії надаються зазначеними організаціями від імені суб'єктів авторського права і суміжних прав як тих, що передали свої права, так і тих, які не передали свої повноваження організації, що управляє майновими правами на колективній основі. Зазначені організації мають право вимагати від користувачів творів і об'єктів суміжних прав надання їм документів, що містять точні дані про використання творів і об'єктів суміжних прав, необхідні для збору і розподілу винагороди. У свою чергу користувачі творів і об'єктів суміжних прав зобов'язані надавати суб'єктам авторських і суміжних прав, їх представникам або організаціям, які управляють майновими правами на колективній основі, точний перелік і програми публічного використання творів, виконання, фонограм, програм мовлення і забезпечувати їх завіреним звітом про одержані прибутки.

Організації, що управляють майновими правами на колективній основі, мають право резервувати на своєму рахунку суми незапитаної винагороди, що надійшла їм від користувачів. Ці суми можуть бути використані для чергових виплат або спрямовані на інші цілі, передбачені їхніми статутами, в інтересах суб'єктів авторського права і суміжних прав після спливу трьох років з дня надходження їх на рахунок організації.

ВИСНОВКИ

Iнститут сумiжних прав та iнститут авторського права складають одну пiдгалузь цивiльного права "авторське право i сумiжнi права".

Виконання за своєю природою (вони є результатом творчої дiяльностi) мають визнаватися об'єктами авторського права як твори виконавчого мистецтва. Авторське право вiдповiдає цiлям охорони виконань, лiквiдує прогалини в регулюваннi та забезпечує бiльш ефективну охорону прав виконавцiв. Сумiжнi права носять економiчний характер i покликанi забезпечити лише майновий, комерцiйний iнтерес суб'єкта.

Правомочностi, що здійснюються суб'єктами сумiжних прав по відношенню до вторинних об'єктів, класифікуються на первинні виключні та похідні. Похiднi виникають у результатi надання їх авторами творiв, що були використанi при створеннi вторинних об'єктiв сумiжних прав. Змiст їх полягає в можливостi виробникiв фонограм та органiзацiй мовлення здiйснювати використання фонограм i програм мовлення шляхом фiксацiї на матерiальний носiй, вiдтворення, розповсюдження, iмпорту, сповiщення в ефiр i по проводах. Первиннi виключнi права виникають у суб'єкта сумiжних прав у силу вказiвки Закону з моменту правомiрного створення вторинного об'єкта. Це - права дозволяти чи забороняти третiм особам використовувати об'єкт сумiжних прав зазначеними способами. Саме ця група правомочностей є виключними сумiжними правами.

Виключнi сумiжнi права не поширюються на змiст вторинних об'єктiв сумiжних прав (авторськi твори), тому використання таких об'єктiв третiми особами потребує дозволу авторiв та осiб, що мають сумiжнi права.

Обсяг виключних сумiжних прав у створювачiв самостiйних об'єктiв сумiжних прав включає не тiльки право дозволяти чи забороняти використання, але й виключне право здiйснювати використання.

Видання мають бути визнанi об'єктом сумiжних прав видавцiв. Останнiм необхiдно надати виключнi сумiжнi права дозволяти чи забороняти вiдтворення, розповсюдження та iмпорт екземплярiв видання.

Найбiльш важливе значення для захисту порушених сумiжних прав мають компенсацiйнi способи захисту (вiдшкодування збиткiв, вилучення на користь суб'єкта сумiжних прав незаконних прибуткiв порушника, виплата компенсацiї), оскiльки тiльки вони в повнiй мiрi здатнi поновити порушене сумiжне право i компенсувати майновi втрати. Неодержанi доходи - найбiльш iмовiрнi i поширенi наслiдки порушення виключних сумiжних прав.

Особливе значення альтернативних збиткам мiр цивільно-правової відповідальності за порушення суміжних прав (вилучення незаконних прибутків порушника та виплата компенсації у сумi вiд 10 до 50 000 мiнiмальних розмiрiв заробiтної плати) полягає в можливостi уникнути труднощiв визначення i доказування збиткiв. Цi санкцiї хоча i покликанi виконати функцiю компенсацiї майнових втрат, але незаконний прибуток порушника та компенсацiя не є еквiвалентом збиткiв. Розмiр незаконно отриманого прибутку повинен бути доказово пiдтверджений i не може бути розрахований з промiжних величин. Для стягнення компенсацiї необхiдно встановити масштаб шкоди, а не її точний розмiр.

Список використаних джерел

1. Конституція України № 254к/96-ВР від 28.06.96 року.

2.Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV

3.«Про авторське право і суміжні права» : Закон України в редакції від 11 липня 2001 року № 2627-ІІІ

4. « Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року № 5

6. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В Дзери, Н.С. Кузнєцової. - 2-е вид., допов. і перероб. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - Кн.1. - 736 с.

7. Боярчук Олександр Миколайович. Цивільно-правова охорона суміжних прав в Україні: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2002. - 201арк. - Бібліогр.: арк. 186-199. [Електронний ресурс]- Режим доступу- http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/33268.html#download

8.Вероніка Березанська -Інтелектуальна власність -Підстави визначення розміру компенсації за порушення авторських і суміжних прав публікація від 01.07.2008- [Електронний ресурс]- Режим доступу http://www.intelvlas.com.ua/consultation/miscellaneous/1605/

9.Яркiна Н.Є. Сумiжнi права в авторському правi.- Рукопис.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. - Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, Харків, 2000.[Електронний ресурс]-Режим доступу- http://avtoreferat.net/content/view/5213/45/

10. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В Дзери, Н.С. Кузнєцової. - 2-е вид., допов. і перероб. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - Кн.1. - 736 с.


[1] Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В Дзери, Н.С. Кузнєцової. - 2-е вид., допов. і перероб. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - Кн.1. - 736 с.

[2] Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В Дзери, Н.С. Кузнєцової. - 2-е вид., допов. і перероб. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - Кн.1. - 736 с.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий