Курсова робота
Добро і зло у творчості Ч. Діккенса (на матеріалі романів „Пригоди Олівера Твіста” і „Домбі і син”)
ЗМІСТ
ВСТУП......................................................................................................................3
І. СВІТ ДОБРА І ЛЮБОВІ ОЧИМА ПЕРСОНАЖІВ – ДІТЕЙ ЧАРЛЬЗА ДІККЕНСА...............................................................................................................6
І. 1. Дитячий світ у творах письменника.....................................................6
І. 2. Образи Поля і Флоренс – втілення добра і всепрощення з роману „Домбі і син”............................................................................................................8
І. 3. Добро, що перемагає зло у романі – повчанні „Пригоди Олівера Твіста”...........................................................................................................13
ІІ. ЗЛО У ПРОЗІ Ч. ДІККЕНСА …………………………………………17
ІІ. 1. Зло, що покаране добром, у романі „Домбі і син”.....................17
ІІ.2. „Пригоди Олівера Твіста” - роман-повчання про життя дітей з приюту, що постійно терплять знущання над собою..................................19
ВИСНОВКИ......................................................................................................... 21
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.......................................................24
ВСТУП
Ч. Діккенс жив і творив у бурхливу епоху чартизму. Будучи репортером-стенографістом газети «Морнінг Кронікл», романіст опинився в епіцентрі політичного життя, був присутній на основних парламентських дебатах 1832-1836 pp. ( 1832 - парламентська реформа; р. — закон про часові обмеження дитячої праці; 1833 р. — закон про бідних, запровадження робітніх будинків). Усі ці події наклали відбиток на творчості прозаїка, у його романах завжди порушуються актуальні проблеми тогочасної Англії. Перебуваючи на галереї палати общин, майстер слова спостерігав безпринциповість політичної гри, не бачив справжнього бажання чиновників прийти на допомогу чесному працівникові. Це гостро вразило його. Чарлз Діккенс розпочинає боротьбу. Його зброя - сатиричне слово. Автор вміло змальовує реалії вікторіанської Англії, до носить до свідомості читача істинну картину життя, націлює свої твори на покращення суспільного буття.
Чарлз Діккенс не перший у світовій літературі писав про дітей, однак він вперше подивився на молодь по-новому. Романіст не тільки описував їхні пригоди, як це робилось раніше, а проник у дитячу душу, у почуття та розум маленької дитини. Юні герої займають почесне місце у його творах. Це справжній талант - бачити світ дитячими очима. Цій грані творчості митця присвячено багато наукових розвідок зарубіжних науковців, зокрема монографія англійського вченого Ф. Донавана „Діккенс та молодь” та А. Адріана „Про взаємини батьків та дітей у романах Ч. Діккенса”.
Зневірені у суспільних порядках, письменники вбачали краще майбутнє у вихованні та розвитку моральної та чесної особистості. А ці якості, як відомо, закладаються у дитинстві, тому у творчості багато сторінок присвячено дитячим образам. Митці ховаються від сірих буднів у світі щирості, наївності, доброти. Віра в маленьку людину ще раз переконливо свідчить про великий гуманізм авторів. Актуальною у їхній творчості є морально-етична проблематика. Майстри слова оспівують красу дитячої душі, описують чисті та високі мрії своїх маленьких героїв.
Найкраще, що створив англійський романіст, — це його юні персонажі, які з'являються майже в кожному романі. їх історії найчастіше починаються з народження чи раннього дитинства і займають значну частину оповіді. Симпатію читача викликають образи персонажів: крихітки Нел («Лавка старовини»), сміливого Олівера Твіста («Пригоди Олівера Твіста»), знедоленого Смайка («Ніколас Нікльбі»), співчутливої Естер та сироти метільщика вулиць Джо («Холодний Дім»), люблячих одне одного брата та сестру Домбі («Домбі та син») та інші, - так вважало чимало дослідників творчості письменника.
Піднесеною чистою, світлою тональністю пронизані сюжетні лінії романів Ч. Діккенса пов'язані з дитинством. Поетичність та ліризм, стилістична ефектність досягається використанням митцями троп та художніх засобів зображення. Митець вміло переносять зміст одних слів для позначення інших понять. Завдяки цьому читач глибше розуміє сенс, який вкладає автор у свої образи, його відношення щодо описуваного, яке розривається у новому незвичному світлі.
Питання дітей-сиріт та дітей, що почувають себе чужими в батьківському домі, питання добра і зла в житті кожної людини та в житті головних героїв з романів „Домбі і син”, „Пригоди Олівера Твіста” ніколи не перестають старіють. Актуальні вони і сьогодні, як і ввесь творчий доробок англійського письменника Чарльза Діккенса.
М е т а даної курсової роботи полягає в розкритті зображення добра і зла Чарльзом Діккенсом у його романах „Пригоди Олівера Твіста” і „Домбі і син”.
Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати ряд з а в д а н ь: 1) вказати на висвітлення дитячого світу в творах письменника;
2) розкрити образ Поля Домбі з роману „Домбі і син”;
3) з’ясувати, чому Флоренс – втілення добра і всепрощення та інші жіночі образи у романі Ч. Діккенса „Домбі і син”;
4) охарактеризувати добро, що перемагає зло у романі – повчанні „Пригоди Олівера Твіста”;
5) проаналізувати, як відбувається боротьба двох світів: добра і зла у прозі Чарльза Діккенса.
О б’ є к т о м дослідження даної курсової роботи є моральні критерії – добро і зло в романах Ч. Діккенса „Пригоди Олівера Твіста” і „Домбі і син”.
П р е д м е т о м – романи англійського письменника Ч. Діккенса.
До с к л а д у даної курсової роботи входять:
- вступ;
- два розділи;
- висновки;
- список використаної літератури.
Перший розділ розкриває риси характеру головних героїв, які постаждали від байдужості чи жорстокосві на перший погляд близьких їм людей, або принаймі тих, хто мав би бути носієм добра.
Другий – про наказаність зла, про те, як перемає добро, бо зло не може бути вічним.
Під час написання курсової роботи були використані методи порівняння двох вище названих романів та їх аналіз.
І. СВІТ ДОБРА І ЛЮБОВІ ОЧИМА ПЕРСОНАЖІВ – ДІТЕЙ ЧАРЛЬЗА ДІККЕНСА
І.1. Дитячий світ у творах письменника.
Чарльза Діккенса в житті вирізняли пристрасне співчуття до життя і долі бідної людини. Впродовж усього життя він активно займався благодійництвом, був прекрасним актором, оратором, надзвичайно цікавим моралістом.
Для Діккенса характерні потяг до спокійного домашнього затишку, вміння перевтілитись у свого літературного героя, ні з чим не зрівнянна щедрість, делікатність та гордість, що ніби возвеличувались над усім, скромність і могутня воля.
Нетлінний спадок Ч. Діккенса – це нескінченно прекрасний і одухотворений світ у його романах, животворний і неповторний світ дитинства, який у той самий час є дуже не простим, ба навіть складним.
Світ дітей особливий і водночас невід’ємний від світу дорослих, дуже тендітний, що потребує постійного піклування, такий світ уперше в художній літературі було відкрито Діккенсом.
Зацікавлення письменника дитячим і юнацьким віком було зумовлене його власними ранніми переживаннями, його розумінням обездоленого дитинства і співчуття йому, розумінням того, що становище дитини відбиває становище сім’ї загалом.
„Він писав про дітей, керуючись потребою змінити й поліпшити умови їх життя, праці, освіти, виховання з надією і впевненістю, що правдивим, викривальним та натхненим словом можна всьому зарадити” [13;45].
„Нерідко очима дітей Діккенс дивиться на світ, на різні сфери соціального життя, на людей і природу, розмірковує про все це з урахуванням їх душевного стану, згорьованого та радісного, впливаючи на читача комплексом почуттів, що їх переживає герой і з якими співпереживає автор” [13;46].
У дитинстві все, що відбувається, закарбовується в памяті не подіями, а переживаннями. Для дитячого серця немає ні багатих, ні бідних, немає знатних і знаменитих, є лише люблячі і байдужі, злі і добрі. Діти безпомилково вгадують у будь-якій людині її душу і тягнуться до тої людини, в котрої чуйне серце, в котрій не згас святий вогник добра та взаєморозуміння.
Якось Чарльз Діккенс сказав такі слова:
„Там, де я впевнений в істині, я не буду хитрувати з будь-ким...” [;102] Цими словами письменник хотів розкрити нам зміст свого роману „Пригоди Олівера Твіста”, бо тільки через дитяче сприйняття можна реально показати світ, знайти правду істини. Діккенс непримеренно ставився до всього, що людину принижує, сковує, нівечить уже з раннього дитинства. Дитинство має бути щасливим, та інколи воно може проходити і в робітному домі, і у в'язниці. А може бути нещасною дитина і в батьківському домі. Про все це твори Чарльза Діккенса.
І.2. Образи Поля і Флоренс – втілення добра і всепрощення з роману „Домбі і син”.
У власника фірми „Домбі і син” нарешті народився спадкоємець. Сина назвали Полем. Так звали його батька і діда. Містер Домбі виріс від Сина до Домбі і майже 20 років був єдиним представником фірми. Тобто, він усе успадкував від батька, а не заробив. І мусить тепер передати своєму синові-спадкоємцеві.
„Річардс почала уявляти його собі в'язнем в окремій камері або марою, до якої не слід наближатися чи то озиватися словом” [5;5;386]. І в цьому похмурому будинку мусить проходити дитинство маленького Поля.
А ось настрій і поведінка містера Домбі під час хрестин. Автор змальовує похмуру погоду в цей день, яка цілком пасує настрою містера Домбі. „Абув то сірий, наче залізо, осінній день з пронизливим" східним вітром, що цілком пасував до загального настрою в домі. Містер Домбі, стоячи у своїй бібліотеці, уособлював у власній персоні і вітер, і сірість, і весь цей осінній день хрестин. Він чекав на гостей, холодний та непривітний, як погода, і коли його погляд падав крізь шибку вікна на дерева в маленькому подвір'ї, з них осипалося брунасте й жовте листя, немов уражене хворобою”.