- робота з тестами, що дав учитель
3 група (синій)
- робота з вчителем
1. Відзначити за кольором риси характеру.
2. Скласти кольорову веселку.
Образ Ігоря
План
Головний герой твору.
Як виступає в похід, які якості виявляє?
Як поводиться під час битви (+ якості), його досягнення.
Ставлення до Всеволода та воїнів під час поразки.
Ставлення до нього князів.
Авторська позиція (+ цитати).
Образ Святослава
План:
1. «… Грізний, великий» Святослав, перемогти героя.
2. Сон Святослава.
3. Його промова, її ідея.
4. Головні якості князя.
5. Авторське ставлення (+ цитати).
6. Висновок.
Образ Ярославни
План:
1. Єдиний жіночий образ, справжнє ім’я.
2. Її душевний стан (+ цитати).
3. Плач героїні (уривок напам’ять – переспів Т.Шевченка).
а) до кого звертається;
б) з яким проханням;
в) які художні засоби використані автором.
4. Якими рисами характеру наділена (вірність, активна життєва позиція, патріотизм)?
5. Ставлення автора до Ярославни.
6. Значення образу для української літератури.
Образ природи
План:
1. Описи природи (+ художні засоби, які використовує автор):
а) затемнення сонця;
б) перед загибеллю руського війська;
в) після битви;
г) як допомагає Ігореві під час утечі.
2. Образи богів стародавніх слов’ян.
3. Значення образу природи, висновок.
3. Перевірка виконаної групами роботи, аналіз образів.
Презентація
Характеристика образу Ігоря
1) Відповідь учнів на 1 і 2 пункти плану.
2) Аналіз репродукції картини І.Глазунова «Князь Ігор»:
- Яке враження справляє на вас картина?
- Які кольори використовує автор? Чому?
- Які символи ви побачили на картині?
3) Розповідь учнів про те, як відбувається битва, якості, що виявляє князь Ігор, його досягнення (звертання до ілюстрації С.Кобуладзе до «Слова …». Битва з половцями).
4) Аналіз картини В.Васнєцова «Після побоїща Ігоря Святославича з половцями». (Ми бачимо, що художник зобразив поле після битви. Йому важливо було показати велич почуттів руських воїнів, які віддали свої життя за рідну землю. Хто падає без сил на труп свого ворога, в хто, вмираючи, широко розкинув свої могутні руки, намагаючись і мертвим тілом прикрити, захистити рідну землю.)
5) Прослуховування арії Ігоря з опери Бородіна «Князь Ігор», аналіз:
- Які риси характеру виділяє герой?
- Що відчуває у складний для батьківщини момент?
6) Розкриття учнями 4-7 пунктів плану.
Характеристика образу Святослава
1) Аналіз учнями образу Святослава за планом.
2) Порівняльна характеристика Ігоря й Святослава (на дошці записуються риси характеру, які називають учні).
Характеристика образу Ярославни
1) Представлення роботи групи за 1, 2 пунктами плану.
2) Виразне читання плачу Ярославни в переспіві Т.Шевченка, його аналіз.
3) Обговорення гравюри В.А.Фоворського «Плач Ярославни»:
- Який момент зображено?
- Який настрій передається?
4) Методом «ПРЕС» обговорюється питання:
Чому християнка у тяжку хвилину звертається до сил природи, що є уособлення язичеських богів?
5) Аналіз образу Ярославни за 4-6 пунктами плану.
6) Порівняльний аналіз ілюстрацій І.Я.Білібіна та Р.Бєлоусова «Ярославна»
- Який стан героїні передає митець?
- Які риси героїні найважливіші для художника?
- Як він зміг це відобразити?
Характеристика образу природи
1) Представлення роботи групи за планом.
2) Прослуховування опису природи перед битвою, що провіщує поразку, у виконанні Кисельова (до першого пункту плану).
Характеристика образу автора
Фронтальна бесіда.
- Чи відчуваємо ми присутність автора? Як само?
- Як автор висловлює своє ставлення до героїв? (Через епітети та символічно-метафоричні образи птахів, тварин. Автор відкрито звинувачує князів у міжусобиці та закликає їх до об’єднання й боротьби за рідну Русь.)
V. Підсумок уроку, оцінювання
- Якою спільною рисою наділені всі герої «Слова …»?
- Який з образів твору вас найбільше вразив? Чому?
VI. Домашнє завдання
- Написати твір-мініатюру на тему «Чи є місце патріотизму наш
- Урок №4
Тема: Зв'язок поеми «Слово про похід Ігорів» з усною народною творчістю, з героїчним епосом. переклади «Слова…»
Мета : Розкрити учням жанрову природу слова, його зв'язок з усною народною творчістю; досліди фольклорні мотиві у творі; розвивати вміння аналізувати ідейний зміст твору, при цьому грамотно висловлювати свої думки, спостереження; раціонально використовувати навчальний час; формувати кругозір школярів; виховувати в учнів любов до рідного краю, прагнення зняти і зберігати народні надбання.
Тип уроку. Лекція з елементами бесіди.
Теорія літератури. Героїчний епос.
Обладнання. Репродукції до «Слова…», учнівські малюнки, історичні матеріали, дидактичні матеріали.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент.
II. Оголошення теми і мети уроку.
III. Мотивація навчальної діяльності школярів.
Вступне слово вчителя.
Чому понад два століття (саме стільки «Слово…» відоме широкому колу читачів) усі захоплюються цим твором? Мабуть, не лише через глибоко патріотичну ідею, приваблюючи образи, чітку композицію. Перш за все, приваблює чудова поетична мова, її образність, влучність, метафоричність. Спостереження автора над світом природи такі тонкі та влучні, що створюють ефект присутності. Тож перекинемо місточок до сердець і таланту наших славних пращурів. Нам є чого в них повчитися, незважаючи на незмірно вищий інтелектуальний, інформаційно – технічний рівень.
Актуалізація опорних знань.
Інтелектуальна гра «Так чи ні?»
(Відпові ді давати лише слова ми «Так» чи «Ні» кожна правильна оцінюється в один бал. Проводити за методикою літературного диктанту.)
1. Боян – це «Соловій години дивньої» (так .)
2. Князь Ігор хоче напитися шоломом води з Волги (ні)
3. «Чорнії тучі з моря йдуть, хотять прикрити чотири сонця» - це гіпербола? (ні)
4. Гзак і Кончак допомогли Ігорю втекти з полону (ні)
5. Всеволод славно загинув у битві з половцями (так)
6. Воїни князя Ігоря - християни( так)
7. Князь Святослав взяв в полон Кобяка (так)
8. Князь Святослав перед звісткою про поразку Ігоря бачив поганий сон (так)
9. Дружину Всеволода звали Глибіна (так)
10. Ярославна хоче чайкою полетіти на Чорне море, щоб побачити свого судженого (ні)
11. «Землі раді, городи веселі», тому що повернувся Ігор (ні)
12. Головна думка «Слова…» - уславлення краси рідної природи.(ні)
IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
Жанрова природа твору.
Зв'язок «Слова…» з фольклором виявляється передусім у його народності. Провідні ідеї співзвучності думкам, прагненням і настроям
народних мас, сповнені закликами до захисту країни, до єдності, до мирної праці, і все це іде від народу, від його гуманізму і патріотизму. У поемі відчувається використання двох фольклорних жанрів: «плачу» і пісенних прославлянь – «слов».
У «Слові…» зберігається й тісний зв'язок з фактами. Ми виразно бачимо його історичність, документальність. І в той же час ці факти, подані в ліричному сприйняті автора який і не видає свого вимислу за дійсність. Коли автор «Слова…» передає бесіду Ігоря з Дінцем, він не вважає, що ця бесіда мала місце в справжньому житті, природа поетично, а не зовсім реально оживає в «Слові…».
Епічність «Слова…» особлива: вона перебуває по сусідству з книжними елементами. Авторські міркування, звернення
до слухачів, все це безумовно риси «книжної» природи поеми. Але з нею гармонійно поєднана і інша - фольклорна стихія. Ця стихія знайшла своє зображення в «словах» і особливу в плачах пам’ятки (плач Ярославни, плач матері Ростислава ), в пісенній символіці (князь) - це сонце. Фольклорними є також і образи вовка, тура, соколів, з кими порівнюються герої «Слова…» .
За всіма ознаками, перед нами – героїчний епос.
Епос – літературний рід, у творах якого основним способом зображення подій, явищ, людей є розповідь та опис.
VI. Осмислення матеріалу.
Дати відповідь на поставленні запитання.
1. Як же сам автор називає «Слово…»?
2. Чи є у творі розповідь ? Доведіть свою думку на прикладі з твору.
3. Який жанр поеми?
Робота з текстом.
- Що спільного у «Слові…» з народною піснею? (відповідь підтвердити цитатами з творів.
Повідомлення учнів про переклади «Слова…»
Коротке повідомлення учениці 8-Б класу Кравець Ілони.
Історія перекладень «Слова…» багата талановитими іменами – цей пам’ятник ніби притягував найкращі поетичні сили країни. Після перекладу І.Сєрякова 1807 році в Харькові було опубліковане віршоване перекладення «Слова…», що його здійснив наш земляк видатний просвітитель, поет, перекладач і архітектор О.О.Паліцен. на України над перекладом «Слова…» ритмічною прозою працював 1809 – 1813 роках В.В.Капніст. протягом минулих двох століть вийшло багато перекладів цього видатного літературного пам’ятника, серед яких твори В.А.Жуковського (1819), Л.Мея (1850), А.Н.Майкова (1870), Н.А.Заболоцького (1946), І.Шкляревського (1980).
Коротек повідомлення учениці 8класу.
Глибоко знав і любив «Слово…» Тарас Шевченко. 1854 року перебуваючи на заслані, поет звертався до друзів з проханням надіслати йому оригінальний текст славетної пам’ятки, зауважуючи при цьому: «Перевода читати не втну». Він був не задоволений тодішніми перекладами і мріяв зробити свій. Але здійснити цей задум Т.Шевченко міг тільки після заслання і то не повністю – переклав лише два уривки: «Плач Ярославни» та «Битву при Каялі».
УІІ. Закріплення матеріалу.
- Назвіть хто з російський поетів робив переклад «Слова…» ?
- Назвіть перших перекладачів «Слова…» українською мовою.
- Що вам відомо про Шевченка – перекладача?
- У чому полягає основна цінність «Слова…»