Смекни!
smekni.com

Зарубежная литература 10 класс Ковбасенко стандарт (стр. 1 из 8)

Ю. І. Ковбасенко

Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів

(рівень стандарту)

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України

Київ

«Грамота»

2010

УДК 373.5:82(1!87).09+82(1!87).09](075.3)

ББК 83.3(О)я721

К56

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(наказ МОН України № 177 від 3.03. 2010 р.)

Виготовлено за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

Наукову експертизу проведено в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

Психологопедагогічну експертизу проведено в Інституті педагогіки НАПН України.

Експерти, які здійснювали експертизу:

Дячок А. В., Вінницький технічний ліцей, учитель!методист;

Рада І. М., Миколаївський навчально!науковий інститут Одеського націо!

нального університету, методист;

Пономаренко Г. В., Миколаївський обласний інститут післядипломної педаго! гічної освіти, методист.

Ковбасенко Ю. І.

К56 Зарубіжна література : Підручн. для 10 кл. загальноосвіт.

навч. закладів (рівень стандарту). — К. : Грамота, 2010. —

280 с. : іл.

ISBN 978!966!349!263!6

Підручник повністю відповідає чинній програмі для 10 класів (рівень стандарту). У ньому розглянуто провідні тенденції розвитку літературного процесу ХІХ ст. (епохи реалізму та раннього модернізму) на прикладах життя і творчості Стендаля, О. де Бальзака, Ф. Достоєвського, Л. Толстого, В. Вітмена, Ш. Бодлера, П. Верлена, А. Рембо та О. Уайльда.

Підручник зорієнтований на роботу школярів під керівництвом учите! ля та самостійне опрацювання ними навчального матеріалу. Наявність обов’язкового та додаткового літературознавчого й культурологічного ма! теріалу допоможе учням успішно підготуватися до різноманітних форм по! точного та підсумкового моніторингу (у т.ч. ЗНО) навчальних досягнень не лише із зарубіжної та української літератур, а й також з історії та інших суміжних дисциплін.

УДК 373.5:82(187).09+82(187).09](075.3)

ББК 83.3(О)я721

© Ковбасенко Ю. І., 2010

ISBN 9789663492636 © Видавництво «Грамота», 2010

ЗМІСТ

Від автора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ

ХІХ століття: історико#культурна ситуація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 Доба реалізму в європейській літературі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23

Стендаль. Життєвий і творчий шлях . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35

Роман «Червоне і чорне» — широка панорама

життя Франції періоду Реставрації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38 Доля Жульєна Сореля і формування його характеру . . . . . . . . . . . . . . . . . 50 Внутрішня драма Сореля як результат конфлікту із

суспільством. Психологізм у романі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62

Жіночі образи роману . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69

Оноре де Бальзак. Життєвий і творчий шлях . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80

«Людська комедія»: творча історія, структура

та художня своєрідність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86

Повість «Гобсек». Неоднозначна постать головного героя.

Влада золота та її філософія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 94 Жіночі образи в повісті «Гобсек» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100

Композиція та різні редакції повісті, поєднання в ній

елементів реалізму й романтизму . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 104

Федір Достоєвський. Життєвий і творчий шлях . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112

«Злочин і кара» — філософський поліфонічний

соціально#психологічний роман . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 117

Філософські та соціальні витоки теорії Родіона

Раскольникова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 125 Мармеладови та інші персонажі роману . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 131 Петербург Достоєвського . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 137

Сенс заголовка та проблематика роману . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141

Лев Толстой. Життєвий і творчий шлях . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 149 Роман «Анна Кареніна»: творча історія та художня своєрідність . . . . . 156

Головні образи роману «Анна Кареніна». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 162 «Думка сімейна» в романі «Анна Кареніна» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 176

ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ середини — другої половини ХІХ ст.

Загальна характеристика провідних шляхів розвитку поезії

середини ХІХ ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 181

Волт Вітмен. Життєвий і творчий шлях . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 185 «Листя трави» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 187

«Пісня про себе» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 190

Шарль Бодлер. Життєвий і творчий шлях . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 199

«Квіти зла» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 201 Творча історія збірки «Квіти зла» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 203

Трагічна складність і суперечливість світогляду та естетичні

погляди Бодлера . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 207 «Квіти зла» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 212 «Альбатрос» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 222 «Відповідності» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 222

«Вечорова гармонія» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 223 Розширюючи коло читання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 228

Із поезії французького символізму

Імпресіонізм і символізм як мистецькі явища останньої третини XIX —

початку ХХ ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 230

Поль Верлен. Життєвий і творчий шлях . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 236 «Так тихо серце плаче...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 239

«Мистецтво поетичне » . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 241

Артюр Рембо. Життєвий і творчий шлях . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 245

«Відчуття» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 248 «П’яний корабель» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 249 «Голосівки» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 252

РОМАН РАННЬОМОДЕРНІСТСЬКОЇ ДОБИ

Оскар Уайльд. Життєвий і творчий шлях . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 256

«Портрет Доріана Грея» як інтелектуальний роман.

Його художня своєрідність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 264 Словник літературознавчих термінів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 275

4

ШАНОВНІ ДЕСЯТИКЛАСНИКИ!

Як немає й не може бути двох абсолютно однакових людей, так немає ідентичних історичних або мистецьких епох. Кожна з них має своє специфічне обличчя, навіть за одночасного розвитку.

Упродовж минулих років ви спостерігали калейдоскопічні зміни історичних і літературних епох. Урівноважено#гармонійну антич# ність змінило розмаїте середньовіччя, яке згодом поступилося гума# ністичному Відродженню. А бароко й класицизм (XVII–XVIII ст.) стали не лише його естетичними спадкоємцями, а й водночас своє# рідним містком до Просвітництва (XVIII ст.) — «доби розуму». Проте незабаром виник нещадний критик класицизму — творчо роз# кутий і екзотичний романтизм, що став володарем дум кількох поко# лінь європейців. На зміну йому прийшов новий володар літератур# ного олімпу — реалізм… А що ж далі? Яким було естетичне «облич# чя» всього ХІХ ст.? Це й буде предметом вивчення в 10 класі.

ХІХ ст. постало на певному порубіжжі історії, філософії та літе# ратури: усе, що було до нього, сприймалося як минуле, а все, що настало після, — це новітня історія, новітня філософія, новітня лі# тература.

Здавалося, за попередні тисячоліття в житті людства відбулося менше змін, аніж за цю сотню років: на початку ХІХ ст. люди їзди# ли кіньми і про небо могли тільки мріяти, а вже наприкінці його долали простір на автомобілях, освоювали повітряний простір і ди# вилися перші кінострічки братів Люм’єр. Століття розпочалося ві# рою в усеперемагаючу силу людського духу й розуму, а закінчило# ся зневірою в ідеалах, виплеканих століттями.

У цьому шаленому русі, іноді навіть випереджаючи час, красне письменство теж стрімко змінювалося від романтизму до реаліз# му, аби зустріти ХХ ст. принципово новою літературою, яку назва# ли модерною або модерністською (від фр. moderne — сучасний, новий).

Мабуть, у житті суспільства й окремої особистості художня лі# тература ще ніколи не відігравала таку важливу роль. Так, новий капіталістичний устрій ще тільки зароджувався, а витворений ге# нієм Оноре де Бальзака лихвар Гобсек уже дав йому нищівну, бага# то в чому випереджувальну оцінку. В Англії після виходу у світ чергового роману Чарльза Діккенса про злиденне життя знедоле# них дітей народ очікував змін у законодавстві, як це сталося після публікації «Пригод Олівера Твіста». Сила художнього слова була такою, що письменники нерідко потрапляли на лаву підсудних за свої твори чи переконання, як, наприклад, Шарль Бодлер після опублікування збірки поезій «Квіти зла», або їх відлучали від церкви, як Льва Толстого.

Водночас суспільство ставилося до своїх улюблених письмен# ників як до новоявлених пророків, оголошуючи, хоча й згодом, їхні дні народження національними святами (день народження О. Пушкіна — нині День Росії).

Саме ХІХ ст. чи не вперше примусило дещо зарозумілий і впев# нений у своїй естетичній неперевершеності Старий Світ, передов# сім Західну Європу, подивитися на культуру Нового Світу по#но# вому. Це сталося в період злету літератури Сполучених Штатів Америки, які тоді щойно вибороли державну незалежність. І, мабуть, лише американський поет Волт Вітмен зміг так повно втілити в художньому слові дух американського вільнолюбства, ві# тер американських прерій, світогляд «людей, які торують найперші шляхи, ступаючи впевнено, гордо і вільно, безжурно дивляться в обличчя президентів і губернаторів, немов кажучи: “А хто ти?”»