Украинский язык 10 класс Бондаренко для русских школ (стр. 3 из 7)

не підлягає

сумніву

Тож не підлягає сумніву^{^[12]}, що книжка була, є і буде основою духов ного життя народу. У книжки довгий і щасливий вік. Це універсальне сховище думки, надихаюче джерело нових ідей (За В. Драчуком, Ю. Ліхтенштейном).

Перекладіть афоризми українською мовою. Поясніть, як ви їх розумієте.

1. Книга делает человека хозяином Вселенной (П. Павленко). 2. Суть книги — вечна. Суть эта — увековечение мысли (Л. Тол стой). 3. Две силы наиболее успешно содействуют воспитанию культурного человека: искусство и наука. Обе эти силы соединены в книге (Максим Горький). 4. Не забывай, что самое колоссальное орудие многостороннего образования — чтение (А. Герцен). 5. Кни га — коллективный опыт. Тот, кто прочёл два десятка великих книг, прожил два десятка великих жизней (П. Павленко). 6. Наш наставник — знание. Книга — наш учитель (В. Маяковский).

Висловіть свою згоду чи незгоду з думкою англійського письменника Самюеля Смайлса: «Людину можна пізнати по тих книжках, які вона читає». Обґрунтуйте свою думку.

Одні фахівці радять читати повільно, інші рекомендують учитися читати швидко. Поміркуйте, до кого варто дослуха тися. Чи ці поради тільки видаються суперечливими^{^[13]}?

Прочитайте слова і словосполучення двома мовами. Скла діть і запишіть речення з українськомовними варіантами.

Українською одного чудового дня на відміну від на мій подив

Російською

в один прекрасный день в отличие от к моему удивлению

Українською уперше

час від часу дорогою назад насилу

Російською в первый раз, впервые время от времени на обратном пути с трудом

Розіграйте діалоги за наведеними ситуаціями.

1. Ви прочитали цікаву книжку. Переконайте однокласникатеж прочитати її.

2. Ви зацікавилися книжкою, яку бачили у свого друга, але вінїї ще не дочитав.

3. Ви вибираєте книжку на подарунок у книжковому магазині.Попросіть поради в продавця.

1. Прочитайте текст. З’ясуйте, що таке привітальна промова.

з нагоди ювілею

Привітальна промова — це урочисте звернення з нагоди^{^[14]}якоїсь особливої події. Зміст промови становлять: вказівка на нагоду; похвала і вдячність конкретній особі чи групі осіб; перелік пози тивних якостей і заслуг, заклик до подаль ших добрих справ, побажання всіх благ, які сприяють успіхові.

Привітальна промова відповідає на запитання чому? кому? що?

2. Обміркуйте зміст привітальної промови з нагоди: 1) Днязнань; 2) Дня вчителя; 3) ювілею вчительки. Текст промови (до семи речень) запишіть і виголосіть її в класі.

Визначте види помилок і запишіть відредаговані речення. У разі потреби користуйтеся словником.

1. Ми не могли побачитися по багатьох причинах і до говорилися зустрітися в другий раз. 2. Учні попросили но венького, що ти розкажеш нам про себе в двух словах. 3. Поїзди ходили точно по графіку. 4. Пасажир запитав у провідника, що чи скоро ви подаcте мені чай. 5. Це лікар ство слід приймати у два прийоми. 6. В прошлому році ми їздили в Крим залізною дорогою, а тепер їдемо на машині. 7. У крайньому випадку Ігорь прилетить літаком. 8. По ба жанню клієнта вибирають обої.

СТИЛІСТИКА ТЕКСТУ

§ 3. Стилі мовлення

Великі Українці

— Великі Українці й Україна;

— ідеальний образ українки;

— благодійництво в ім’я науки; — професійні знання; — український гумор.

— розвивати стилістичні вміння на основі знань зі стиліс тики.

Наші висловлювання залежать від того, з ким ми говоримо, де говоримо і з якою метою, тобто від мовленнєвої ситуації. Саме вона визначає вибір мовних засобів, які ми використовуємо для вислов лення думки. Відбір виражальних засобів мови залежно від мети висловлювання та мовленнєвої ситуації вивчає наука стилістика.

Одиницею стилістики є стиль мовлення.

Стиль мовлення — це своєрідна^{^[15]}сукупність мовних засобів, що використовуються мовцем за певних умов спілкування.

Стиль мовлення залежить від його призначення. Так, основна функція розмовного стилю — спілкування; наукового — з’ясування, доведення, повідомлення; публіцистичного — вплив, переконання. Кожен стиль обслуговує свою сферу діяльності: розмовний — побу тову, науковий — наукову, офіційноділовий — законодавчу, ділову, публіцистичний — громадськополітичну та суспільнокультурну.

Усі стилі мають усну і писемну форми, але визначальною для кожного стилю є одна з них. Так, для розмовного стилю — це усна форма, для решти — писемна.

Науковий, офіційноділовий, публіцистичний і художній стилі, на противагу^{^[16]}розмовному, називаються книжними, оскільки вони були сформовані на книжній основі.

Стилі

книжні

науковий художній офіційно публіцистичний розмовний діловий

Структура текстів різних стилів теж неоднакова. Для розмовного стилю характерний діалог (полілог), а для решти чотирьох — монолог.

Наявність у мові виражальних засобів, з одного боку, та їх вико ристання в мовленні — з другого, зумовлюють розмежування сти лістики мови і стилістики мовлення.

Для створення різностильових текстів використовують увесь ар сенал мовних засобів (морфеми, слова, словоформи, словосполу чення, речення). Стилістичні ресурси всіх мовних рівнів і виражальні можливості мовних одиниць вивчає стилістика мови. Вона встанов лює систему стилістичних протиставлень одиниць та їх варіантів на кожному рівні мови. Завдяки цьому мовець має можливість вибрати саме ту мовну одиницю, яка відповідає конкретній ситуації спілку вання.

Використання стилістичних засобів мови в мовленнєвій діяльнос ті вивчає стилістика мовлення.

Прочитайте афоризми. Поясніть, як у них розкривається по няття стилю.

1. Стиль — одяг думок (Ф. Честерфілд). 2. Стиль — як криш таль: від чистоти його залежить його блиск (В. Гюго). 3. Хороший стиль не повинен зберігати слідів зусиль: написане має здаватися щасливою випадковістю (С. Моем). 4. Не можна писати високим стилем про дрібниці (С. Моем).

Розмовний стиль

1. Прочитайте уривок із повісті Івана НечуяЛевицького «Кайдашева сім’я». Проаналізуйте критичні репліки Карпа, ужиті ним засоби гумору й зробіть висновок, яким був ідеа льний образ української дівчини наприкінці ХІХ століття. Яких змін він зазнав і яким бачиться сучасним хлопцям?

— Карпе! — тихо почав Лаврін, дуже охочий до гарних дівчат. — Скажибо, кого ти будеш сватать?

— Ат! Одчепись од мене, — тихо промовив Карпо.

— Сватай Олену Головківну. Олена кругла, як цибулька, повно вида, як повний місяць; у неї щоки, мов яблука, зуби, як біла ріпа, коса, як праник^{^[17]}, сама дівка здорова, як тур: як іде, то під нею аж земля стугонить.

— Гарна... мордою хоч пацюки бий; са ма товста, як бодня, а шия хоч обіддя гни.

— Ну то сватай Одарку Ходаківну: ця тоненька, як очеретина, гнучка станом, як тополя; личко маленьке й тоненьке, мов шовкова нитка; губи маленькі, як рутя ний^{^[18]}лист. З маленького личка хоч води напийся, а сама пишна, як у саду вишня, а тиха, неначе вода в криниці.

Старий Кайдаш аж набік сплюнув, а Карпо промовив:

— Вже й знайшов красуню! Та в неї лице, як тріска, стан, наче копистка^{^[19]}^{^[20]}, руки, як кочерги, сама, як дошка, а як іде, то аж кістки торохтять.

— Але ж ти й вередливий! То сватай

Сцена з вистави

«Кайдашева сім’я»

(Національний академічний

драматичний театр ім. І. Франка)

Хотину Корчаківну, — сказав Лаврін і за сміявся.

— Чи ти здурів? Хотина як вигляне у вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду в неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив. — Ну, то бери Ганну.

— Авжеж! Оце взяв би той кадівб4, що бублика з’їси, поки кру гом обійдеш, а як іде...