Смекни!
smekni.com

Методи кількісної оцінки якісних показників (стр. 2 из 4)

Були складені відеоуроки по техніці і тактиці гри, використовувалися відеоуроки, розроблені іноземними фахівцями.

У зв'язку з відсутністю в доступній нам літературі зведень про методику визначення ступеня пізнавальної активності студентів на заняттях були розроблені формули, що дозволяють визначити її відповідний коефіцієнт .

Послідовність наших міркувань полягала в наступному. Тривалість аудиторних занять у Кубанській державній академії фізичної культури складає 80 хв, тому теоретично максимальний час пізнавальної активності (ПА) студентів на занятті може складати також 80 хв, чи 100%.

Однак практично якийсь час студентам на занятті не потрібно пізнавальна активність (переклик, підведення підсумків заняття,

розминка, перебудування і т.д.), тому за час заняття вона завжди буде менше 100%.

Якщо час виконання завдання, що підсилює ПА студентів, позначити як Р, а його порядковий номер у конспекті у виді і, то формула коефіцієнта ПА (КПА) прийме наступний вид:

Оскільки в практичній діяльності часто виникають ситуації, коли у виконанні завдання бере участь не вся група студентів (частина що навчається, частина - пасивна), те Рі буде розраховуватися по формулі 2:

,

де А - число студентів, що виявляють ПА при виконанні завдання; N - загальна кількість студентів на занятті; Т - час виконання завдання.

Значення визначеного за допомогою розроблених формул коефіцієнта пізнавальної активності студентів на заняттях склали на різних профілюючих кафедрах КУБГАФК від 5 - 7 до 20 - 25%, на різних спеціалізаціях кафедри спортивних ігор - 17 - 23%.

При традиційному навчанні ступінь пізнавальної активності студентів на лекційних заняттях складає в середньому 6,3%, а при експериментальному - 30%, на методичних заняттях відповідно 15 і 50% (табл. 1).

Таблиця 1 . Показники пізнавальної активності студентів на заняттях, проведених по традиційній і експериментальній програмах навчання, %

Заняття

Програма навчання Лекційні Методичні Практичні

1-й курс Традиційна 6,3 1,8 16,3

Експериментальна 25 31,3 37,3

2-й курс Традиційна 1,2 12,5 11,3

Експериментальна 31,3 56,3 66,3

Найбільш високі значення коефіцієнта пізнавальної активності студентів виявлені на практичних заняттях. При організації і проведенні занять по традиційній програмі вони складають у середньому 20%, по экспериментальній програмі досягають 66%.

Алгоритм дій викладача, що веде курс "Обраний вид спорту" для студентів, що спеціалізуються в спортивних іграх, містить у собі наступне:

1. Вивчення програми по предметі , визначення складу і рівня розвитку здібностей студентів, що необхідні для ефективного рішення задач з погляду майбутньої професійної діяльності.

2. Визначення програмних вимог до тем. Виділення ключових понять, умінь і навичок, що повинні бути засвоєні студентами при вивченні кожної теми.

3. Поділ теми на конкретні заняття відповідно до логіки навчального предмета, визначенням форми організації, мети і задач кожного з них. Аналіз змісту і прийомів піднесення навчального матеріалу. Визначення ступеня пізнавальної активності студентів.

4. Добір засобів і методів навчання, що підсилюють пізнавальну активність студентів , що дозволяють переходити від репродуктивного (учнівський і типовий) рівня підготовленості до продуктивного (евристичному і творчий).

5. Включення сучасних способів контролю засвоєння навчального матеріалу, більш інформативному, відповідному продуктивному рівню підготовленості майбутніх тренерів-викладачів.

6. Складання модифікованої програми вивчення курсу "Обраний вид спорту" і конспектів окремих занять.

7. Реалізація розробленої програми занять і її поточна корекція (при необхідності) за результатами контролю засвоєння професійних знань, умінь і навичок.

Реалізація розроблених програм протягом семестру привела до того, що в эксперимен тальних групах студентів 1-го і 2-го курсів достовірний приріст результатів здачі перекладних технічних нормативів відзначений по всіх розглянутих параметрах.

Середня оцінка результатів тестування, проведеного після вивчення курсу в контрольній групі, склала 56,3% від максимально можливого результату, а в експериментальній групі вона досягла 84,2%, що говорить про значне поліпшення якості освоєння навчального матеріалу (мал. 1).

Проведене через півроку повторне тестування показало зниження обсягу знань у контрольній групі на 20,3% і виявило досить низьку (всього 36%) засвоєння знань. В експериментальній групі зниження рівня знань склало 14,7%, а їхній залишковий рівень виявився на 33,5% вище, ніж у контрольній групі.

За результатами контент-аналізу навчальної документації студентів 2-го курсу, після традиційного навчання минаючих педагогічну практику в дитячих оздоровчих центрах, був визначений рівень сформованості їхньої професійної підготовленості. На 90 - 95% його можна було охарактеризувати як типовий і учнівський і лише на 5 - 10% - як евристичний і творчий.

Середній бал, отриманий по закінченні педагогічної практики групами студентів, що навчаються по експериментальній програмі, склав 4,4 - 4,7, що на 0,4 - 0,5 краще, ніж при традиційному навчанні, оцінка професійної підготовленості студентів на основі аналізу звітної документації виявила, що вона на 70% відповідає учнівському і типовому рівням і на 30% - евристичному і творчий. Це на 20% більше, ніж при традиційному навчанні.

Перевірка ефективності традиційної програми занять на прикладі вивчення студентами різних спеціалізації основ баскетболу на загальному курсі показала, що рівень технічної підготовленості студентів підвищився за період навчання в середньому усього на 13%, обсяг знань склав 61,2%, а через рік знизився до 40,8%.

Викладені вище факти переконали в необхідності обов'язкового включення в эксперимен тальну програму занять баскетболом на загальному курсі комплексу методик, що дозволяють активізувати учбово-пізнавальну діяльність студентів.

Лекційна частина курсу була перероблена за методикою В.Ф. Шаталова.

Було відібрано і внесене в конспекти практичних занять 13 ігор, що на 90% більше, ніж у традиційній програмі.

Переклад процесу навчання на другий тип орієнтованої основи дії зажадав виділення в кожній виконуваній вправі орієнтирів - ознак рухової дії.

Як засоби активізації пізнавальної діяльності студентів застосовувалися розроблені контрольно-навчальні завдання, що дозволяють самостійно здійснювати контроль за засвоєнням матеріалу, розвивати вербальний компонент інтелекту і закріплювати відповідні навички, а також комплекс ТСО, покликаний підвищувати ефективність виконання вправ і щільність занять.

Також широко використовувалися ігровий і змагання як методи засобу ефективного закріплення пройденого матеріалу.

Для розробки диференційованих оцінок якості виконання контрольних нормативів застосовувалася методика розрахунку результатів по шкалі обраних крапок [6]. Результати виконання студентами нормативів послужили основою для розробки шкали ранжирування результатів виконання тестів (табл. 2) [9].

У середньому за результатами виконання всієї батареї тестів у контрольній групі частка оцінок "добре" і "відмінно" на початку занять баскетболом склала 13,3%, наприкінці занять вона збільшилася до 38,5%.

Таблиця 2. Шкала ранжирування результатів виконання тестів

Тести

\

Оцінка Передачі м'яча двома руками від грудей Передачі м'яча однією рукою від плеча Кидки м'яча після лову від щита Штрафні кидки Кидки м'яча із середньої дистанції

М Д

2 < 15 <3 <3 <4 <4 <3

3 15-16 3 3 4 4 3

4 17-18 4 4 5 5 4

5 > 18 5 5 >5 >5 >4

В експериментальній групі поліпшення цього критерію набагато значніше. Частка оцінок "4" і "5" на початку занять склала 6% від загального спектра результатів, а наприкінці зросла до 51,2%.

Рівень знань в експериментальній групі студентів відразу після завершення курсу навчання склав 82,4%, а через рік знизився до 68,8%, у контрольної відповідно 62,4 і 41,8% (мал. 2).

Таким чином, студенти, що навчаються по експериментальній програмі, продемонструвавали більш високий (на 20-30%), чим при традиційному викладанні рівень знань навчального матеріалу і його збереження через рік.

Висновки. 1. Однієї з характерних рис сучасного розвитку вищого утворення в галузі "Фізична культура і спорт" є посилення протиріччя між потребами суспільства в підвищенні якості підготовки фахівців і дефіцитом навчального часу, виділюваного на вивчення окремих дисциплін. Крім того, підвищення якості навчального процесу на курсі "Обраний вид спорту" для студентів, що спеціалізуються в спортивних іграх, стримується переважним використанням на заняттях пояснювально-ілюстративного і репродуктивного методів навчання, що утрудняють підвищення кваліфікаційного рівня що займаються. Подолання відзначених труднощів на заняттях спортивними іграми у вузах фізичної культури передбачає розробку і використання технологій навчання, що підсилюють ПА студентів.

2. Розроблена експериментальна програма викладання загального курсу баскетболу як обов'язкові елементи містить у собі комплекс методів, що активізують навчально-пізнавальну діяльність студентів:

а) лекційний курс переробляється за методикою В.Ф. Шаталова;

б) навчання проводиться по другому типі орієнтованої основи дії з використанням ігрового методу і методу змагань .

в) використовуються розроблені контрольно -навчальні завдання, комплекс спеціальних рухливих ігор, допоміжних і вправ, що підводять, тренажерні пристрої і технічні засоби навчання; м) підвищення ефективності контролю якості придбаних знань, умінь і навичок забезпечується використанням розробленої шкали ранжирування тестів технічної підготовленості.