регистрация / вход

Обороно-промисловий комплекс на Алтаї

Обороно-промисловий комплекс (ОПК) та історія його розвитку на Алтаї. Стан та перспективи розвитку підприємств ОПК Алтайського Краю. Стан та загальні проблеми оборонної промисловості. Ефективні шляхи виходу оборонного комплексу із системної кризи.

Обороно - промисловий комплекс наАлтаї


Зміст

Вступ

1. Обороно - промисловий комплекс, історія його розвитку на Алтаї

2. Стан та перспективи розвитку підприємств ОПК Алтайського Краю

2.1 Стан оборонної промисловості та шляхи виходу оборонного комплексу із системної кризи

3. Підприємства оборонно-промислового комплексу Алтайського краю знаходять ефективні шляхи розвитку

Висновок

Список літератури


Вступ

Тема реферату - проблеми оборонно-промислового комплексу. Невипадково питання було поставлено саме так, а не інакше. Питанню стану нашої промисловості, тим більше в галузі оборони, відводиться дуже мала роль, хоча це невід'ємна проблема, що стосується нашого повсякденного життя. Дана тема завжди актуальна, тому що зараз дуже гостро стоїть питання, що стосується промисловості.

При підготовці даної роботи було вивчено та проаналізовано маса джерел, як нормативно-правових актів, так і наукових робіт, навчальної літератури, посібників стосуються прямо чи опосередковано цієї теми. До даної проблеми звертається велика кількість вчених. Більш детально в своїх роботах дану тему розглядає професор Конін Н.М.

Розглядаючи тему роботи, автор мав на меті докладного вивчення оборонно-промислового комплексу. Для її досягнення необхідно проаналізувати вище означені питання.

• проаналізувати питання оборонно-промислового комплексу;

• розкрити поняття, види, структуру ОПК на Алтаї;

• розкрити перспективи розвитку ОПК Алтайського краю


1. Оборонно-промисловий комплекс

Оборонно-промисловий комплекс (ОПК), як і частина інших галузей економіки та науки, переважно працюють у військовій області, є провідною ланкою в системі життєзабезпечення збройної організації держави (Збройних Сил Російської Федерації, інших військ і військових формувань). Перетворення у вітчизняному оборонно-промисловому комплексі почалися в кінці 80-х років. Протягом усіх наступних років перетворення в галузі управління ОПК здійснювалися в різноманітних організаційно-правових формах: конверсії оборонного виробництва; реформування системи управління виробничими оборонними підприємствами (приватизації, акціонування); реструктуризації вітчизняного ОПК.

Оборонно-промисловий комплекс став створюватися в Алтайському краї на початку Великої Вітчизняної війни, коли в 1941-1942 рр.. на Алтай був евакуйований ряд найважливіших заводів, частина з яких мала оборонний профіль виробництва. У 50-ті-60-ті роки створено кущ підприємств в м. Бійськ. Поблизу м. Барнаула побудований Алтайський приладобудівний завод "Ротор", були введені оборонні підприємства й в інших містах краю. В даний час на Алтаї зосереджено унікальний науковий і виробничий потенціал оборонної промисловості, який представляють Федеральний науково-виробничий центр "Алтай", акціонерні товариства: "Барнаултрансмаш", "Барнаульський верстатобудівний завод", "Алтайський приладобудівний завод" Ротор "," Поліекс ", державні унітарні підприємства Бійський олеумний завод, ВО "Алмаз", ВО "Сібпрібормаш". Процеси конверсії в Алтайському краї, як і по всій Росії, протікали на тлі постійного спаду виробництва, скорочення чисельності працюючих. Випуск всієї продукції оборонних підприємств упав за 11 років у 4 рази, у тому числі військовий - майже в 30 разів. Сформоване положення в ОПК краю стало результатом різкого скорочення, а для половини оборонних підприємств краю - повної відсутності державного замовлення, що не було компенсовано заходами державної організації конверсії військового виробництва, активізації військово-технічного співробітництва із зарубіжними країнами, соціального захисту вивільнюваних висококваліфікованих кадрів. Ситуація посилюється з причин невиконання державних зобов'язань по раніше виконаного оборонним замовленням і підтримці мобілізаційних потужностей.

Особливо гостро негативні соціально-економічні наслідки обвального скорочення державного оборонного замовлення позначилися на місто утворюючих оборонних підприємствах - ВАТ АПЗ "Ротор", ВАТ "Поліекс", ВАТ "Рубцовський машзавод". У 1996 році була розроблена і затверджена на Раді адміністрації краю "Програма конверсії підприємств оборонного комплексу краю". Основне завдання цієї Програми - збереження та ефективне використання виробничого та кадрового потенціалу оборонних підприємств шляхом подальшого перепрофілювання спеціальних виробництв на випуск цивільної продукції, створення додаткових робочих місць. За минулі роки в рамках програми конверсії були освоєні і розпочато випуск багатьох десятків нових видів промислової продукції і товарів народного споживання. Особливо велика робота в цьому напрямку проведена в ФНПЦ "Алтай", АПЗ "Ротор", Рубцовск машинобудівному заводі, "Геофізика", "Поліекс", "Барнаултрансмаш", Барнаульском верстатобудівному заводі. На Алтаї випускаються дизелі та дизельні генератори, вся гама погружних насосів для води, пластинчасті теплообмінники, пральні машини, електроінструмент, лакофарбові матеріали, медична і побутова техніка, композиційні матеріали. Освоєно виробництво унікальних посівних і ґрунтообробних комплексів, раніше не випускалися в Росії, і багато іншої продукції для підприємств різних галузей економіки і населення. На ВАТ "" Барнаултрансмаш "" іде активна робота з освоєння і початку масового виробництва дизельних двигунів для легкових автомобілів. Виконання заходів щодо реалізації програми конверсії дозволило забезпечити збільшення виробництва цивільної продукції в 1,5 рази в порівнянні з 1990 роком. Однак через вкрай слабке фінансування з федерального бюджету процесу конверсії відчутно заповнити по суті відразу випали величезні обсяги оборонного виробництва виявилося неможливим. На рівні адміністрації краю частина найбільш важливих для регіону проектів оборонних підприємств включається до складу пріоритетних напрямів розвитку промисловості краю. Серед них: організація серійного виробництва комплексу сільгоспмашин, що дозволяють здійснити перехід землеробства на нові прогресивні технології, організація виробництва гербіцидів, синтетичних миючих засобів, технічних засобів переробки сільгосппродукції.

Військово-промисловий комплекс представлений 12 підприємствами. У результаті проведеної конверсії оборонних підприємств здійснюється приріст потужностей з випуску цивільної продукції і товарів народного споживання. В останні роки налагоджено виробництво пральних і кухонних машин, телефонних апаратів, електроінструменту, різних медичних приладів і т.д., які раніше завозилися з інших регіонів країни. На підприємствах хімічної та нафтохімічної промисловості випускаються хімічні волокна, кордна тканина, автомобільні та авіаційні шини, формові і неформові гумові технічні вироби, технічний вуглець, лакофарбові вироби, розчинники, хімічні реактиви, різні товари народного споживання, вироби побутової хімії. Частка підприємств цієї галузі в промисловому виробництві становить близько 18%. Підприємства текстильної та легкої промисловості (у їх числі два найбільших в Сибіру - меланжевий і бавовняний) виробляють тканини бавовняні і лляні. панчішно-шкарпеткові. трикотажні і швейні вироби, взуття. Багато виробів відрізняються високою якістю і користуються підвищеним попитом у населення. Починаючи з 1991 року, початку радикальних економічних перетворень, промислові підприємства краю, як і в цілому Росії, переживають важкі часи. Порушені ритмічність основної частини підприємств, кооперовані зв'язку, хронічними стали простої виробництва через відсутність сировини, комплектуючих, є труднощі зі збутом готової продукції у зв'язку з неплатоспроможністю споживачів, триває спад виробництва. Глибина економічного спаду набагато вище, ніж у середньому по Росії і в більшості її регіонів. Найбільше падіння за роки реформ відбулося у легкій промисловості. Створилася залежність текстильних підприємств краю від узбецької бавовни. Ринки збуту продукції сільгоспмашинобудування традиційно були орієнтовані в результаті загальносоюзної спеціалізації на середньоазіатські республіки і Казахстан. Тепер це самостійні держави, які не потребують сільгосптехніки, виробленої в краї, в колишніх обсягах, до того ж з-за митних бар'єрів утруднені взаєморозрахунки за поставлену техніку. Повільно здійснюється конверсія оборонних підприємств, так як допомогу держави з федерального бюджету на його проведення з кожним роком слабшає. Заходи з перепрофілювання спецвиробництва на випуск цивільної продукції в останні роки здійснюються в основному за рахунок власних коштів і банківських кредитів, що при високій ставці відсотка і знижується платоспроможний попит споживачів ставить підприємства в надзвичайно складне фінансове становище, обумовлює подальший спад виробництва. У краї визначені перспективні напрямки по виходу з кризи і стабілізації промислового виробництва. Це:

• Розвиток підприємств тракторного і сільськогосподарського машинобудування (Програма "Алтайський трактор");

• Організація випуску обладнання і запчастин для агропромислового комплексу краю;

• Переведення підприємств текстильної та пов'язаних з ними підприємств легкої промисловості на місцеве натуральну сировину (льон, вовна, хімічні волокна), що дозволить зняти гостроту проблеми через брак сировини, що привезла (бавовни), завантажити наявні виробничі потужності, забезпечити зайнятість працівників (Програма " Тканина ").

Для здійснення намічених програм буде потрібно нормалізувати інвестиційний процес, створити умови для зростання інвестицій у промислове виробництво. Серед інших заходів пожвавлення роботи промисловості - формування крайового замовлення, який забезпечує діяльність цілої ланцюжку підприємств-суміжників. У поточному році він сформований на випуск 340 тракторів, 60 посівних грунтообробних комплексів та іншої сільгосптехніки для АПК краю на загальну суму 190 млн. рублів. Подібним чином формується крайової замовлення і на соціальні потреби краю. На підтримку товаровиробників краю направлений і прийнятий закон про пільгове оподаткування, що передбачає зниження до 50% податків в крайовій і місцеві бюджети за умови збільшення обсягів виробництва від досягнутого на одну чверть. Реалізація всіх перерахованих вище заходів вимагатиме посилення роботи в напрямі поліпшення якості та вдосконалення асортименту виробленої промислової продукції, технічного переозброєння, реконструкції та оновлення виробництв та основних фондів і в кінцевому рахунку дозволить подолати падіння промислового виробництва та створити передумови для його підйому.

У 2008 році зростання виробництва на оборонно-промислових підприємствах Алтайського краю склав не менше 108%. Його планується забезпечити за рахунок виконання оборонного замовлення, постачання агрегатів і комплектуючих для виконання експортних контрактів.


2. Стан та перспективи розвитку підприємств ОПК Алтайського краю

оборонний промисловий комплекс

За оборонно-промисловому комплексу краю у 2007 році індекс промислового виробництва склав 115,3%, що було значно вище показника (110,3%). У першому кварталі 2008 року відзначалася тенденція до зниження динаміки індексу промислового виробництва галузі, якщо у січні він становив 106%, то з січня по березень ІПП знизився до 101% на тлі нарощування загального індексу. Починаючи з квітня, тенденція змінюється до послідовного зростання. За 8 місяців 2008 року темп зростання ІПП з оборонно-промислової галузі до аналогічного періоду минулого року склав 114%. За цей період підприємствами ОПК вироблено продукції та надано послуг на загальну суму понад 3,7 млрд. руб. Незважаючи на те, що показники галузі як і раніше нижче за індекс підвідомчих підприємств по повному колу (119,0%), ситуація змінюється, і вже до кінця року прогнозується перевищення значення індексу промислового виробництва ОПК по відношенню до показників. Зазначена вище тенденція пояснюється існуючою специфікою роботи з Міністерством оборони Російської Федерації. Це і пізніше проведення тендерів на роботи (до липня цього року), і раннє завершення фінансового року (до листопада), і найчастіше припускаються розриви у фінансуванні робіт, та затримки в авансування. Все це призводить до того, що основна маса робіт в рамках підписаних у поточному році контрактів випадає на друге півріччя. За січень-серпень 2009 року досягнуто збільшення обсягів виробництва наступними підприємствами та організаціями ОПК краю (у порівнянних цінах до відповідного періоду минулого року):

ВАТ АПЗ «Ротор» - 183,8%,

ВАТ ХК «Барнаултрансмаш» - 133,5%,

ВАТ ХК «Барнаульський верстатобудівний завод» - 124,9%,

ФГУП БПО «Сібпрібормаш» - 110,0%.

Незважаючи на незначність обсягів держ охорон замовлення минулих років, більшість з підприємств ОПК краю зумів вижити, при цьому забезпечуючи зростання обсягів конверсійної цивільної продукції. Сьогодні, при позитивній тенденції зростання держ охорон замовлення і міцних позиціях на ринку високотехнологічної цивільної продукції, підприємства комплексу динамічно розвиваються (з темпами в середньому по року перевищують показники загальні), освоюють випуск нових конкурентоспроможних виробів, нарощують експортний потенціал і розширюють географію поставок. Завдяки реалізованої промислової політики більшості підприємств ОПК, збереженому потужному кадровому інженерно-технічному потенціалу, висококваліфікованому менеджменту, а також надається підтримці з боку Адміністрації краю, оборонно-промисловий комплекс сьогодні має реальні передумови для проведення масштабної технічної модернізації власних виробництв з метою освоєння випуску інноваційної продукції. Ця політика є пріоритетним напрямком роботи Адміністрації краю і вже приносить свої позитивні результати. Завдяки спільним зусиллям влади, керівників і власників підприємств збільшується державне оборонне замовлення, вирівнюється фінансово-економічна ситуація в галузі, зростає соціальна відповідальність власників і менеджерів. У рамках федеральної цільової програми «Реформування і розвиток оборонно-промислового комплексу (2002-2006 роки)», пролонгованої до 2015 року, відбувається активне перетворення організаційної структури оборонно-промислового комплексу краю. Її мета - створення укрупнених вертикально інтегрованих оборонно-промислових структур з замкнутих циклом виробництва кінцевої продукції за основними напрямками випуску, що відповідає високим вимогам сучасної Російської Армії і Військово-Морського Флоту. Позитивні приклади успішної роботи в цьому напрямку в краї є. ВАТ "Славгородський завод радіоапаратури» увійшло у вертикально інтегровану структуру ВАТ «Концерн« Сузір'я », створену для виробництва складних систем і засобів зв'язку на підставі Указу Президента Російської Федерації від 29 липня 2004 року № 993.

З метою збереження і концентрації науково-виробничого потенціалу приладобудівних підприємств суднобудівної промисловості країни Указом Президента Російської Федерації від 21 березня 2007 р. № 400 перетворено федеральне державне унітарне підприємство «Центральний науково-дослідний інститут« Електроприлад »(м. Санкт-Петербург) у відкрите акціонерне товариство «Концерн« Центральний науково-дослідний інститут «Електроприлад», 100 відсотків акцій якого перебуває у федеральній власності, і в якості внеску Російської Федерації в статутний капітал створеного холдингу внесені раніше перебувають у федеральній власності 38% плюс одна акція відкритого акціонерного товариства «Алтайський приладобудівний завод «Ротор». Основним напрямком діяльності новоствореної державної корпорації, до якої увійшло алтайське підприємство, є проведення розробок, виробництво, модернізація і подальший супровід в експлуатації навігаційної техніки та засобів зв'язку для надводних кораблів, підводних човнів, морських та річкових суден. В даний час ведеться активна робота зі створення сибірського холдингу НПК «Оріон-СРС», що об'єднує розробників і виробників засобів дальнього зв'язку. У нього планується включення ряду підприємств ОПК Омської, Свердловської областей, Алтайського краю. При цьому передбачається внести до статутного капіталу створюваного холдингу 75% акцій ВАТ «Барнаульський радіозавод», що знаходяться у власності Російської Федерації. Сьогодні отримано погодження Роспрому в тому, що акції ВАТ «БРЗ» в План приватизації федерального майна в 2009 р. включатися не будуть, а питання входження алтайських підприємств у «НПК« Оріон-СРС »Роспрому підтримується. Також згідно з Указом Президента Російської Федерації № 1102 від 28.08.2007 федеральне державне унітарне підприємство "Уралвагонзавод" перетворено у відкрите акціонерне товариство «НПК" Уралвагонзавод "зі стовідсотковим пакетом акцій у державній власності. Формується державний холдинг об'єднає найбільші промислові підприємства, провідні галузеві конструкторські бюро і науково-дослідні інститути країни. Основною діяльністю холдингу планується розробка і виготовлення машинобудівної продукції світового класу (спеціальна військова бронетанкової-артилерійська техніка, вагонобудування, тракторобудування, спеціальна громадянська техніка та ін.) Також на підставі цього Указу ВАТ «Рубцовський машинобудівний завод» виключено зі списку стратегічних підприємств і наказано передати державний пакет акцій заводу (38%) у створюваний холдінг. Недивлячись на позитивні тенденції розвитку оборонно-промислового комплексу останніх років існують і певні труднощі, які гальмують подальший динамічний розвиток галузі.

2.1 Стан оборонної промисловості та шляхи виходу оборонного комплексу із системної кризи

Протягом досить тривалого часу оборонні галузі промисловості, втім, як і вся промисловість, охоплені глибокою кризою, однак криза оборонного комплексу має свої специфічні особливості, а саме: Підприємства, зайняті виконанням державного оборонного замовлення, повністю залежать від рівня його фінансування. Несвоєчасні розрахунки за виконаний державне оборонне замовлення протягом 1992-1997 років призвели не тільки до руйнування фінансового благополуччя підприємств, але і до утворення величезних пені та штрафів до бюджетів різних рівнів, а також позабюджетні фонди. Оборонний комплекс з 1992р. отримав величезну надмірність потужностей у зв'язку з різким зменшенням держзамовлення, але мобілізаційні завдання залишилися на рівні 1986 розрахункового року, і підприємства змушені витрачати величезні кошти, посилюючи і без того своє складне фінансове становище. Лібералізація цін позбавила підприємства власних оборотних коштів, що послідувала в подальшому інфляція, пов'язана з цією кредитно-фінансова політика на тлі відкритих кордонів для ввезення імпортних промислових товарів зруйнували виробництво цивільної продукції.

Проводилося безперервно з 1986 року зміна схем управління (що триває і зараз), ліквідація відповідних міністерств в 1992 і в 1997 роках згубно відбилося на стан оборонної промисловості. Найбільш суттєве - це руйнування єдиного економічного, митного, законодавчого простору у зв'язку з розпадом СРСР. Відсутність перспективи і ясності (у 1992-1994 роках) у розумінні: зовнішньої політики, критеріїв національної безпеки, військової доктрини, реформи збройних сил, програми озброєнь, безперервна зміна кадрів в Уряді та керівництві силових міністерств породили ще більшу плутанину в оборонній промисловості. Уряд відмовився займатися (промисловою політикою, структурною перебудовою і т.д.), у тому числі і оборонною галуззю промисловості, вважаючи, що ринок все розставить на свої місця. Випереджаюче зростання цін на продукцію ПЕК і транспортні перевезення, комунальні послуги, жорстка податкова політика призвели до важких наслідків.


3. Підприємства оборонно-промислового комплексу Алтайського краю знаходять ефективні шляхи розвитку

Розвиток військово-промислового комплексу експерти називають однією з точок зростання економіки. Причиною загибелі багатьох промислових підприємств, в тому числі і оборонних, стали не об'єктивні, а скоріше суб'єктивні фактори: власники намагалися виконувати роль менеджерів і не справлялися з керуванням. Разом з тим, в Алтайському краї є чимало позитивних прикладів, пише «Російська газета». Деякі підприємства оборонно-промислового комплексу, щоб вижити в 1990-і роки, пішли на ризиковий крок - повну диверсифікацію виробництва. Свого часу завдяки цій процедурі керівництву заводу «Ротор» вдалося в буквальному сенсі слова врятувати своє підприємство. Оборонне замовлення підприємства тоді становив лише 0,015 відсотка загального обсягу продукції, що випускається. Вижили і ті, хто зумів зберегти за собою ринок продукції, що випускається. За радянських часів в Російській Федерації існувало чотири заводи з виробництва детонаторів для різних снарядів, в їх числі і алтайський завод «Сібпрібормаш». Об'єктивно у нього було найменше шансів на виживання. Однак він залишився на плаву і сьогодні випускає номенклатуру всіх трьох інших закрилися заводів. «У цьому випадку спрацював аж ніяк не ефективний власник, тому що це державне підприємство, просто на заводі вишикувалася ефективна система управління», так вважає колишній віце-губернатор Алтайського краю Віталій Ряполов. У порівняльних показниках у 2006 році алтайська промисловість виробила лише 42% від рівня обсягів 1991 року. Щоб повернути результати п'ятнадцятирічної давності або хоча б наблизитися до них, реальному сектору потрібні серйозна завантаження, модернізація виробництва та впровадження сучасних технологій, що при існуючих скромних бюджетах можливо лише завдяки вливанню в серйозні інтегровані структури. Деякі підприємства військово-промислового комплексу вибрали саме такий шлях. Славгородський завод радіоапаратури увійшов в концерн «Сузір'я», а алтайський приладобудівний завод «Ротор» - в санкт-петербурзький концерн Центрального науково-дослідного інституту «Електроприлад» і протягом трьох років планує збільшити обсяг продукції втричі. У колишнього гіганта - Рубцовського тракторного заводу, який тільки починає «підніматися з колін», з'явився шанс увійти в артилерійсько-бронетанковий холдинг (головне підприємство «Уралвагонзаводу»). Хоча завод має й інший варіант самостійного розвитку, згідно з яким на наступний рік він повинен виробляти продукції на два мільярди рублів.

Другий за величиною місто Алтайського краю - Бійськ. Він представлений великим оборонно-промисловим комплексом, що включає в себе такі підприємства, як Бійський олеумний завод, АНІХТ, ​​«Сібпрібормаш», хімкомбінат, ФНПЦ «Алтай». У всіх цих підприємств різні долі: одні акціонувалися, інші частково акціонувалися або створили холдинг. Бійський олеумний завод зберіг свій статус і 87% мобілізаційних потужностей завдяки тому, що в період становлення ринку знайшов свою нішу, випускаючи близько 60% продукції за новими розробками: промислові засоби підривання і вибух речовини. До 2001 року прибуток заводу досягала 190 мільйонів рублів, після чого почався спад. Його вибухівка не витримала конкуренції за ціною з продукцією дрібного виробництва. З 1993 року Бійський олеумний завод постійно знаходиться в стані пошуку. Але всі спроби зайняти нову нішу приводили до простої істини - спеціалізацію підприємства не скасувати. Виробництво фарби, електродів та інші починання виявилися безрезультатними, тому що завжди знаходилися великі компанії, які постачали на ринок Алтайського краю більш конкурентоспроможні аналоги. В даний час ФКП «Бійський олеумний завод» виробляє продукції на 1,5 мільярда рублів, але щороку падіння виробництва становить 100 мільйонів рублів. І знову постало питання: що робити? «Велика хімія вся розібрана. Потужностей в країні в надлишку. Якщо чимось займатися, треба враховувати нашу велику транспортну складову », - розповів заступник генерального директора Дмитро Левушкін. Роздуми про майбутнє привели підприємство до ідеї зайнятися переробкою корисних копалин - їх в Алтайському краї достатньо. Індекс промислового виробництва в ОПК регіону минулого року склав 110,3 відсотка. Оборонно-промислові підприємства краю у 2008 році виробили продукції та надали послуг на загальну суму понад 7,3 млрд. руб. Динаміка зростання обсягів виробництва протягом 2008 року на підприємствах даної галузі була вище общекраевого рівня. Серед найбільш успішних підприємств ОПК за обсягами випуску товарної продукції - ВАТ «Рубцовський машзавод», ВАТ «Барнаульський радіозавод», ВАТ «Барнаульський геофізичний завод», ВАТ АПЗ «Ротор», ФКП «Бійський олеумний завод», ФГУП БПО «Сібпрібормаш», ВАТ "Славгородський завод радіоапаратури», ВАТ ХК «Барнаульський верстатобудівний завод», ФГУП ФНПЦ «Алтай». Вплив світової фінансової кризи на підприємства ОПК незначно, зазначають в управлінні краю з промисловості і енергетики. Це дозволяє уникати суттєвого зниження обсягів виробництва, а також будувати сприятливий прогноз на майбутнє, Остаточний план роботи галузі на 2009 рік буде сформований у першому кварталі поточного року, що пов'язано зі специфікою формування та доведення до виконавців державного замовлення Міністерства оборони РФ. На підставі тенденцій останніх років вже зараз можна припустити, що обсяг держ охорон замовлення на підприємствах Алтайського краю кожен рік буде приростати на 10 - 15% у грошовому вираженні. Додаткові перспективні напрями відкриваються у зв'язку з вступом до Державної корпорації «Ростехнології» таких оборонно-промислових підприємств Алтайського краю, як ВАТ «Барнаульський радіозавод», ФГУП БПО «Сібпрібормаш», ФГУП БСКБ «Схід». Ряд підприємств, що раніше увійшли в російські холдингові структури, реалізують програми підтримки їх з боку головних компаній. Позитивний приріст обсягів виробництва на ряді підприємств ОПК у поточному році слід чекати в рамках вже підписаних контрактів, а також попередньо опрацьованих домовленостей.

Висновок

Роблячи висновок в до роботи, необхідно зазначити, що оборонно-промисловому комплексу зараз не приділяється достатньої уваги, якого б необхідно було докласти. Також зауважу, що робота з удосконалення ОПК, в нашій країні проводиться. Так у липні 2000 року Урядом Російської Федерації була схвалена в цілому Федеральна цільова програма з реформування і розвитку ОПК на період 2001 - 2006 роки. Але дана програма себе зжила, так як вже 2009р. Необхідні нові пропозиції, нові розробки, нові програми.

У висновку слід зазначити, що питання, розкриті роботою не мають необхідну всебічність та глибину розкриття даної теми. Частина з них, безумовно, вимагають більш глибокого теоретичного вивчення і практичних перевірок, існує необхідність подальшої теоретичної розробки даної теми.


Список використовуваної літератури:

1. Цивільний процесуальний кодекс Російської Федерації. Федеральний закон від 14 листопада 2002р. № 138-ФЗ.

2. Арбітражний процесуальний кодекс Російської Федерації. Федеральний закон від 24 липня 2002р. № 95-ФЗ.

3. Федеральний Закон від 6 лютого 1997р. «Про внутрішні війська міністерства внутрішніх справ Російської Федерації» / / Відомості Верховної, 2004, № 19.Ст.1784.-М., 2004.

4. Конін Н.М. Російське адміністративне право: курс лекцій / Н. М. Конін .- М.: Юрист, 2004.

5. Адміністративне право в запитаннях і відповідях: навчальний посібник. Саратов: СВІ, 2005.

6. Промислова політика як інструмент економічного зростання. Спеціальний випуск. Частина II / Аналітичний вісник Ради Федерації ФС РФ. - 1998. - № 2 (69). - Стор 98-129

7. Copyright © АНО Центр інформаційних досліджень, 2001-2003

8. "Ваша справа", 28.10.2008

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий