регистрация / вход

Недійсний шлюб

Історичний розвиток інституту недійсності шлюбу. Визнання безумовної недійсності шлюбу рішенням суду. Порушення умови добровільності вступу до шлюбу. Підстави, судовий порядок та правові наслідки (в тому числі и майнові питання) визнання шлюбу недійсним.

План

Вступ

1. Історичний розвиток інституту недійсності шлюбу

2. Підстави визнання шлюбу недійсним

3. Порядок визнання шлюбу недійсним

4. Правові наслідки визнання шлюбу недійсним

Висновок

Список використаної літератури


Вступ

Шлюб є початком і ядром сім'ї, він пов'язаний переважно з народженням дітей та їх вихованням, а тому держава не може залишити його поза правовою регламентацією в противагу дружбі, яка такій регламентації не підлягає. Характерними особливостями шлюбу є взаємна любов, моральна і матеріальна підтримка, спільне виховання дітей. Наше суспільство вимагає від своїх членів дотримуватися правил моралі в питаннях шлюбу та сім'ї,але законодавством встановлено підстави, за яких шлюб визнається недісним. У своїй роботі я намагатимусь розкрити такі питання, як підстави та порядок визнання шлюбу недійсним а також наслідки, які випливають з цього явища. Я вважаю що ця тема дуже актуальна та цікава.

шлюб недійсний суд


1. Історичний розвиток інституту недійсності шлюбу

Недійсність шлюбу - правовий інститут, що має давню історію та бере свій початок ще з церковного права. Зокрема, значна частина перешкод до вступу у шлюб походить з християнських канонів. Так, Кодекс канонів східних церков, проголошений Папою Іоаном Павлом II, наводить такі підстави недійсності шлюбу.

• недосягнення шлюбного віку, що становив 17 років для чоловіків і 15 для жінок. При цьому, відповідно до канону 800, партикулярне право Церкви свого права може встановлювати вищий вік для законного вінчання;

• зв'язаність вузами попереднього вінчання (канон 802), тобто порушення принципу моногамії;

• укладення шлюбу з нехрещеною особою (канон 803);

• укладення шлюбу особою, яка була поставлена у священний чин або склала довічну обітницю чистоти у чернечому інституті (канони 804-805);

• викрадення або затримання особи з наміром одруження (канон 806), а також укладення шлюбу під примусом (канон 825);

• заподіяння, заради шлюбу з певною особою, смерті її чоловіку (дружині) або власному чоловіку (дружині), а також фізична або моральна співучасть у заподіянні смерті чоловіку (дружині) (канон 807);

• укладення шлюбу між родичами прямої лінії споріднення з усіх висхідних і низхідних та родичами побічної лінії споріднення до четвертого ступеня (канон 808);

• укладення шлюбу між свояками в будь-якому ступені прямої лінії та в другому ступені бічної лінії (канон 809);

• укладення шлюбу між особами, які пов'язані правовим спорідненням, наприклад, усиновлення в прямій лінії або другому ступені побічної лінії (канон 812);

• укладення шлюбу особою, яка позбавлена достатнього користування розумом, має поважний брак критичного розрізнення щодо істотних подружніх прав і обов'язків, які взаємно передаються та приймаються, або з психічної натури нездатна взяти на себе істотні подружні обов'язки (канон 818);

• помилка щодо особи, з якою укладається шлюб (канон 820);

• обман підступом, учинений заради згоди на подружжя щодо певної якості другої сторони, яка може за своєю природою істотно порушити спільність подружнього життя (канон 821);

• укладення шлюбу з умовою (канон 826).

Таким чином, більшість церковних підстав недійсності шлюбу (полігамія, дефект волі, недосягнення шлюбного віку, споріднення, усиновлення) згодом дістали законодавче закріплення.

2. Підстави визнання шлюбу недійсним

Недійсність шлюбу — це особливий вид сімейно-правової санкції, яка застосовується у випадках порушення передбачених законом умов укладення шлюбу і означає анулювання тих юридичних наслідків, які законом пов'язуються з дійсним шлюбом. Шлюб визнається недійсним лише за рішенням суду, і на вимоги про визнання шлюбу недійсним позовна давність не поширюється.У відповідності із ст. 38 СК України шлюб може бути визнано судом недійсним при порушенні встановлених законом умов його укладення, зокрема при відсутності взаємної згоди осіб, які вступили до шлюбу; наявності іншого, не розірваного шлюбу; вступу до шлюбу з особою, визнаною недієздатною внаслідок душевної хвороби або недоумства; з особою, яка не досягла шлюбного віку, якщо він не знижений у встановленому законом порядку. Шлюб також може бути визнаний недійсним, якщо буде встановлено, що на момент його реєстрації особа не розуміла значення своїх дій і не могла ними керувати, тому не висловила своєї незгоди при вступі до шлюбу, хоча і не була визнана недієздатною.

Шлюб також визнається недійсним, якщо він укладений між родичами по прямій висхідній та низхідній лініях родства, між повнорідними та неповнорідними братами та сестрами, усиновителями та усиновленими.

Недійсним може бути визнаний шлюб, якщо він реєструється без наміру створити сім'ю (фіктивний шлюб). Вступ до фіктивного шлюбу переслідує мету набуття права на пенсію, житлову площу тощо.

Якщо намір створити сім'ю відсутній тільки у однієї із осіб, що реєструють шлюб, то він не може бути визнаний фіктивним. В цьому випадку можливо визнати шлюб недійсним за ознакою відсутності згоди на вступ до шлюбу.

Шлюб не може бути визнаний фіктивним, якщо особи, які вступили до нього, фактично створили сім'ю до розгляду справи судом.

В силу ст.40 СК України шлюб не визнається недійсним, якщо до моменту розгляду судом справи відпали ті обставини, які в силу закону перешкоджали його укладенню (неповнолітній чоловік (дружина) досяг повноліття, помер чоловік (дружина) за попереднім шлюбом або шлюб з ним розірвано, особи, які вступили в фіктивний шлюб, фактично утворили сім'ю).

Шлюб вважається дійсним з моменту, коли відпали ці обставини.

Шлюб, укладений до досягнення хоча б одним з подружжя шлюбного віку, також не визнається недійсним за цією підставою у випадку вагітності дружини або народження дитини.

Слід підкреслити, що кровне родство завжди є неусуненою перешкодою існування шлюбу. В цьому випадку безумовна недійсність шлюбу повинна бути визнана рішенням суду.

3. Порядок визнання шлюбу недійсним

Визнання шлюбу дійсним проводиться тільки в судовому порядку. Закон визначає коло осіб, які можуть звернутися в суд з позовом про визнання шлюбу недійсним. Це особи, які мають особистий чи громадський інтерес: подружжя та особи, права яких порушені укладенням цього шлюбу, а також органи опіки та піклування чи прокурор. Порушення умови добровільності вступу до шлюбу зачіпає особистий інтерес другого з подружжя, і тому саме він може вимагати визнання шлюбу недійсним. Визнання шлюбу недійсним, як укладеного з порушенням принципу одношлюбності, може вимагати не тільки інший з подружжя, але і прокурор, оскільки в даному випадку порушений не тільки особистий, але і громадський інтерес. Прокурор має право порушувати будь-яку справу про визнання шлюбу недійсним, незалежно від підстав, якщо він вважає, що цього потребує охорона державних або громадських інтересів чи прав і охоронюваних законом інтересів громадян.

Після смерті чоловіка (дружини), який перебував у недійсному шлюбі, з позовом до суду може звертатися особа, яка є спадкоємцем померлого (діти від першого шлюбу померлого, брати, сестри). Чоловік (дружина) вад першого нерозірваного шлюбу може вимагати визнання шлюбу недійсним як при житті дружини (чоловіка), так і після її смерті, оскільки це пов'язано з правом спадкування пережилого чоловіка (дружини). Позов про недійсність шлюбу, укладений з недієздатною особою внаслідок душевної хвороби чи недоумства, можуть подати батьки, органи опіки та піклування чи прокурор, оскільки на них лежить обов'язок охорони інтересів недієздатних, а також осіб, інтереси яких порушені укладенням такого шлюбу. В законі визначено коло осіб, які мають право вимагати визнання шлюбу недійсним, внаслідок недосягнення подружжям шлюбного віку. Це неповнолітній чоловік (дружина), їх батьки, органи опіки і піклування чи прокурор. Розгляд цієї категорії справ повинен провадитись з обов'язковою участю органу опіки і піклування. Якщо судом винесено рішення про розірвання шлюбу, позов про визнання цього шлюбу недійсним підлягає розгляду лише при скасуванні вказаного рішення, оскільки, приймаючи його, суд виходив з факту дійсності шлюбу. В тих випадках, коли шлюб розірваний органами РАГСу, а пізніше пред'явлена вимога про анулювання запису про розірвання шлюбу, про визнання його недійсним, суд вирішує обидві вказані вимоги одночасно.

4. Правові наслідки визнання шлюбу недійсним

Шлюб, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його укладення. Цим самим анулюються всі права і обов'язки, які виникли з моменту реєстрації цього шлюбу.

Наслідки недійсності торкаються як особистих немайнових, так і майнових прав. При визнанні шлюбу недійсним, чоловік (дружина) позбавляється прав носити прізвище другого з подружжя, обране ним при реєстрації шлюбу, що відображається в рішенні суду.

Всі питання майнового характеру, які можуть виникнути між особами, що перебувають в шлюбі, визнаному недійсним, вирішуються на підставі норм не шлюбно-сімейного, а цивільного законодавства.

Так, майно, набуте сторонами під час такого шлюбу, підлягає поділу на підставі ст.ст.112—119 ЦК України. В цьому випадку долі майна, які будуть належати кожній особі, визначаються не за принципами рівності, як це передбачено в СК України, а з врахуванням участі кожної особи в набутті майна. Ведення домашнього господарства, нагляд за дітьми і т.п. не дають права особі, яка знаходиться у недійсному шлюбі, вимагати визнання за нею рівного права) на майно. Внесок в ощадний банк, внесений на ім'я одного з подружжя, розділу не підлягає. Незалежно від часу і причин непрацездатності однієї з осіб, шлюб яких визнаний недійсним, вони не мають права звертатись один до одного з вимогами про стягнення аліментів.

Такі загальні юридичні наслідки визнання шлюбу недійсним.

Разом з тим, ст.45 СК України передбачає спеціальні юридичні наслідки, які застосовуються до особи, яка не знала не повинна була знати про перешкоди до укладення шлюбу (добросовісна особа).

За такою особою суд може визнати право на майно, нажите під час недійсного шлюбу, у відповідності з правилами шлюбно-сімейного законодавства.

В законі спеціально встановлено правило (ст.47 СК України) про те, що визнання шлюбу недійсним не впливає на права дітей, які народилися в такому шлюбі. Діти, зачаті чи народжені у шлюбі, визнаному недійсним, мають такі ж права і обов'язки, що і діти, народжені в дійсному шлюбі.

Це правило обумовлене тим, що походження дитини, хоча і народженої в недійсному, але зареєстрованому шлюбі, не викликає сумніву і не потребує будь-якого доказу.

Слід відрізняти визнання шлюбу недійсним від розірвання шлюбу. Розірвати можна лише дійсний шлюб, укладення якого не супроводжувалось порушенням закону. Недійсним визнається шлюб, укладення якого було пов'язане з порушенням вимог закону.

Заява про розірвання шлюбу може виходити тільки від подружжя, тоді як позов про визнання шлюбу недійсним може пред'явити досить широке коло осіб.

Для розірвання шлюбу в суді необхідно, щоб сім'я розпалась, а для визнання шлюбу недійсним така обставина юридичного значення не має.


Висновок

Аналізуючи законодавство що до недійсності шлюбу, я зробив наступні висновки:

По-перше, в ст. 38 СК України зазначено, що недійсним вважається шлюб який був укладений в протиріччі з ст..22-24 СК України:

- недосягнення хоч однією особою шлюбного віку ст..22 СК України;

- не був добровільним однією з сторін ст.24 СК України;

- одна з осіб була недієздатною, або з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати ними ст. 24 СК України.

А також вважається недійсним шлюб:

- зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;

- зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою

По-друге, ст.40 та ст. 41 СК України визначають що шлюб може бути визнаним недійсним в судовому порядку:

- якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка;

- шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності.

- між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою статті 26 Сімейного Кодексу України;

- між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею;

- з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;

- з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.

Отже, таке поняття як недійсний шлюб має повне право на існування. Статті які визначають та обумовлюють недійсність шлюбу є конче необхідними під час переходу суспільства до ринкових відносин.

Але було б набагато краще коли таких шлюбів – недійсних не утворювалося взагалі. Адже шлюб – не іграшка, не тимчасовий стан, він повинен стати основою вільного вибору подружжям принципів врегулювання певних відносин сімейного життя.


Список використаної літератури

1.Сімейне право України за редакціею Є.О Харитонова.Київ видавництво Істина 2008 .

2. Сімейне право України: Підручн. За ред. Гопанчука В.С. - К. : Істина, 2002. 304

3. Сімейний кодекс України. – К.: Атіка 2010

4. Підприемство господарство і право 2010 №1 с 128-130

5. Ковшунова А.Ю. Проблеми цивільного права та процесу 2008 с .351-355

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий