Смекни!
smekni.com

Загальні методичні рекомендації до курсу Страхування (стр. 2 из 8)

- до якої страхової компанії доцільно звернутися за страховою послугоюта інше.

Ключові положення та поняття для засвоєння

1. Поняття класифікації, її наукове та практичне значення.

2. Ознаки класифікації.

3. Класифікація страхування за об'єктами. Визначення галузей та видів страхування.

4. Системи страхового забезпечення.

5. Класифікація за родом небезпек.

6. Форми проведення страхування. Принципи добровільного і обов'язкового страхування.

7. Визначення обов'язкових видів страхування Законом України "Про страхування".

8. Класифікація за статусом страхувальника.

9. Класифікація страхування за спеціалізацією страховика.

Рекомендована література

Основна: 5, 8, 9, 17,19.

Додаткова: 12, 20.


Тема 3. Страхові ризики та їх оцінка

Міні-лексикон

Ризик, майнові ризики, особисті ризики; катастрофічні, великі, середні, малі ризики; чисті та спекулятивні ризики; відбір ризиків, ризик-менеджмент; аналіз ризику; страховий ризик, нестройовий ризик, методи оцінки ризику, страховий тариф, страховий платіж (премія, внесок), страхова сума, страхова оцінка, статистика страхова, ступінь ризику, нетто-ставка, брутто-ставка, надбавка, актуарні розрахунки, актуарій, андеррайтер.

Приступаючи до вивчення цієї теми, необхідно зазначити, що саме ризик слугує передумовою виникнення страхових відносин. Без наявності відповідного ризику немає страхування, оскільки немає страхового інтересу. Фактор ризику та необхідність його покриття в результаті проявлення викликають потребу в страхуванні Зміст ризику та ступінь ймовірності настання визначають зміст та межі страхового захисту. Ризик існує протягом дії договору страхування.

Після розкриття поняття ризику, слід звернути увагу на те, що прояв різноманітних ризиків у всіх сферах суспільно-економічного життя зумовлює необхідність їх видової класифікації з метою застосування системного аналізу та прийняття раціональних управлінських рішень. Наскільки точно оцінюється імовірність настання даної події, настільки об'єктивно може бути оцінений розмір ризику. Страхування і розмір ризику є тісно пов'язані Вирівнювання ризику, його розподіл та управління складають арсенал технічних прийомів страховика, за допомогою яких на практиці організується проведення страхування.

Доцільно визначити, що ризик - величина непостійна. Його зміни у багатьох випадках зумовлені змінами в економіці, а також рядом інших факторів. Страховик повинен постійно стежити за розвитком ризику. Для цього ведеться відповідний статистичний облік, аналіз, обробка зібраної інформації, виходячи з якої страховик робить відповідну його оцінку, що полягає в аналізі усіх ризикових обставин. Результатом такої роботи є виділення відповідних груп ризику, які слугують мірою та критерієм оцінки.

Оцінка об'єкта страхування є необхідна для встановлення страхової суми, що визначає міру обов'язку з боку страховика або максимальну межу відшкодування збитку. Величина якого визначається ступенем понесеного збитку, вона може збігатися або бути меншою за страхову суму залежно від видів та умов страхування. Крім того, страхова сума визначає можливість та неможливість прийняття на страхування конкретного ризику.


Для оцінки ризику в страховій практиці використовують наступні методи:

- середніх величин;

- відсотків;

- індивідуальних оцінок.

За результатами оцінки приймаються рішення, до якої ризикової групи слід віднести той чи інший об'єкт, яка тарифна ставка найкращим чином відповідає даному ризику. Ціна страхового ризику та інших витрат, адекватних грошовому виразу обов'язків страховика по укладанню договору страхування, носить назву тарифної ставки. Розгляд структури страхового тарифу доцільно здійснювати за схемою.

Ключові положення та поняття для засвоєння

1. Поняття ризику.

2. Основні характеристики ризику.

3. Визначення страхового ризику та його ознаки.

4. Класифікація ризиків у різних видах страхування.

5. Методи оцінки ризику.

6. Управління ризиком у страхуванні

7. Визначення ціни ризику у страхуванні

8. Структура страхового тарифу.

Рекомендована література

Основна: 1,2,6, 8, 9, 17, 19.

Додаткова:1, б, 8, 10, 11, 18, 30, 31.

Розділ 2. Страховий ринок Тема 4. Страховий ринок

Міні-лексикон

Страховий ринок, страховик, страхувальник, страхова послуга, страховий агент, страховий брокер, сліп, аквізиція, "Ллойд", страховий маркетинг, страховий договір, інфраструктура страховика, строк дії договору страхування, правила страхування, страховий поліс.

Перш ніж приступити до роботи над цією темою, доцільно згадати з попередніх навчальних дисциплін, які вивчали студенти, що являє собою ринок як економічна категорія. Після чого, вже усвідомлюючи сутність страхування, спробувати самостійно дати визначення страхового ринку та зазначити об'єктивну необхідність його існування.


Після розкриття поняття страхового ринку, доцільно самостійне опрацювання питання впливу основних економічних законів (вартості попиту та пропозиції, конкуренції) на його формування та функціонування.

У процесі вивчення цієї теми особливу увагу слід звернути на те, що однією із трьох головних дійових осіб на страховому ринку поряд зі страхувальником і страховиком виступає страховий посередник. Оскільки на страховому ринку України діють два основні типи посередників -страхові агенти та страхові брокери, слід чітко визначити їх основні функції та усвідомити відміни між ними. Для цього необхідно ознайомитися з діючим інструктивним та нормативним матеріалом.

Визначивши загальну характеристику страхового ринку, необхідно здійснити аналіз стану та перспектив його розвитку. Для цього слід визначити, що відноситься до основних параметрів розвитку страхового ринку (політична ситуація, правова система, економічні зв'язки з країнами-партнерами та ін.), та дві групи фінансових і нефінансових показників, які сприяють розвитку на ринку повноцінних суб'єктів страхових відносин. Після цього можна дати характеристику основних етапів розвитку страхування в Україні (визначити основні недоліки та зробити висновки), аналізуючи відповідний статистичний та графічний матеріал.

Особлива увага у цій темі приділяється питанню сутності та завдання маркетингу у страхуванні Перш ніж приступати до його вивчення, слід згадати раніше засвоєний курс маркетингу та спробувати самостійно визначити, що являє собою маркетинг у страхуванні Такий метод сприяє кращому засвоєнню та розумінню питання. Маркетинг у страхуванні може бути визначений як комплекс заходів страхової компанії, включаючи планування, ціноутворення, рекламу, організацію мережі просування страхових полісів, виходячи з наявного реального та потенційного попиту на страхові послуги. Користуючись інформацією рекламного характеру та матеріалами періодичних та статистичних видань, доцільно з'ясувати реалізацію цих головних завдань на практиці

Окреме і дуже важливе питання цієї теми - договір страхування, який є правовою основою взаємовідносин між страховиком і страхувальником. Такий договір виконує дві основні функції - юридичного факту виникнення договірних зобов'язань та засобу регулювання відносин і умов, на яких будується правовий зв'язок його учасників. При вивченні цього питання необхідно ознайомитися із чинним законодавчим та інструктивним матеріалом. Особливу увагу слід звернути на те, що основою укладання договору страхування є правила страхування, а факт його укладання може засвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом), що є формою договору.


Ключові положення та поняття для засвоєння

1. Поняття страхового ринку, умови його формування і розвитку.

2. Структура страхового ринку залежно від критерію, покладеного в основу його класифікації.

3. Учасники страхового ринку та взаємовідносини між ними.

4. Визначення страховиків та страхувальників згідно із законодавством України.

5. Страхові послуги як об'єкт купівлі-продажу на страховому ринку.

6. Роль посередників на страховому ринку.

7. Характеристика основних етапів розвитку страхового ринку України.

8. Перспективи розвитку страхового ринку України.

9. Страховий маркетинг.

10. Функції маркетингу страховика.

11. Страхові договори, порядок їх підготовки й укладання.

Рекомендована література

Основна: 1, 2, 4, 5, 8, 9, 17, 18, 19.

Додаткова:7, 17, 19, 20, 24, 34.

Тема 5. Страхова організація

Міні-лексикон

Страхова компанія, страхова система, акціонерне страхове товариство, командитне товариство, страхові об'єднання, представництво страхової компанії, агентство страхової компанії, філіал (відділення) страхової компанії, кептивні страхові компанії. Ліга страхових організацій України, холдинг, страховий пул, страхове бюро.

Вивчаючи цю тему, слід усвідомити, що діяльність будь-якої страхової компанії як історично визначеної організаційної форми страхового фонду завжди знаходиться в залежності від економічного середовища, в межах якого здійснюють свою діяльність страховики. Сукупність страхових компаній, які функціонують у даному економічному середовищі, створює страхову систему, основною метою якої є надання комплексу страхових послуг. Таким чином страхову індустрію можна визначити як частину сфери послуг, але слід зазначити, що страхова послуга має специфічний характер.

Необхідно звернути увагу на те, що страхові компанії складають основу інституціональної структури страхового ринку та поділяються на види залежно від критерію, покладеного в основу класифікації (за формою


власності; за характером виконуваних операцій; за зоною обслуговування, за величиною статутного капіталу).