регистрация / вход

Науково-методичні та організаційні засади оптимізації використання спеціальних криміналістичних знань в обліковій діяльності експертної служби МВС України

Функціональна класифікація інформаційних підсистем УМВС України в Луганській області. Ефективність оперативного обліку за способом вчинення злочинів. Рекомендації щодо якісного ведення аналітичної роботи з розпізнавання та розкриття осередків злочинів.

злочин криміналістичний облік оперативний

Реферат з теми:

Науково-методичні та організаційні засади оптимізації використання спеціальних криміналістичних знань в обліковій діяльності експертної служби МВС України

Оптимізація використання криміналістичної техніки в обліковій діяльності з розслідування крадіжок з проникненням у житло – один з важливих напрямків ТКЗ розслідування злочинів. Вирішення цієї проблематики передбачає включення в неї науково-методичних, організаційних та правових засад.

Аналізуючи сутність використання спеціальних криміналістичних знань у цьому виді криміналістичної діяльності, ми ґрунтуємося на тому, що використання системного, системно-структурного, системно-діяльнісного підходів до вивчення даної практики правозастосування дає змогу при взаємодії елементів системи утворити нову якість, не притаманну елементам, що її складають, на основі синтезу наукових напрямків забезпечити аналіз та підтримку будь-якої діяльності, розділити її на елементи, відслідковуючи структуру системи. Саме в цих аспектах мають застосовуватися зазначені підходи до науково-методичних та організаційних засад використання криміналістичної техніки в обліковій діяльності експертної служби МВС України, для оптимізації якої була запропонована інтегративна модель використання спеціальних знань, сфокусована криміналістичною характеристикою крадіжок із проникненням у житло.

Як зазначалося, велика кількість крадіжок з проникненням у житло скоюється злочинними групами, набуваючи серійного характеру.

Матеріали кримінальних справ свідчать, що однією з головних організаційних проблем розслідування серійних крадіжок із проникненням у житло є їх виявлення системності їх скоєння. Своєчасне об’єднання кримінальних справ по них в одному провадженні (ст. 26 КПК України) дає змогу акумулювати, та більш ефективно використовувати необхідну для їх розслідування інформацію, яка містилася в раніш розрізнених матеріалах.

Рішення про об’єднання кримінальних справ, що розслідуються окремо, повинно бути прийнято лише на основі аналізу відомостей, що містяться в них, про співпадаючи ознаки, які дають змогу зробити висновок про те, що групу злочинів вчинено однією особою (особами). Такими ознаками є відомості про вік, місце, час, спосіб вчинення низки крадіжок, знаряддя злочину тощо. Зокрема, в способі вчинення серії квартирних крадіжок виявляються особливості дій – «почерк» злочинця.

Реалізація цього положення в практичній діяльності правоохоронних органів слугувала утворенню системи « Modus operandi » , які спочатку були запропоновані Етчерлі (Англія) та вдосконалені А. Фольмером (США).

Сутність даної системи полягала в наступному. Її основу складав розподіл відомостей про злочинця на 10 груп, які визначалися буквами алфавіту: А, Б, В, Г, Д тощо. В групі А позначається злочин за його правовим визначенням (склад злочину) в кримінальному законі країни (вбивство, крадіжка, підпал та ін.), Б – особа чи місце, на які було здійснено посягання з боку злочинця, В – спосіб посягання, Г – застосовані злочинцем знаряддя чи засоби, Д – час посягання, Е – предмет посягання, І – кількість співучасників, К – індивідуальні особливості роботи злочинця, як вони виявилися в даному злочині. Кожна з цих груп для окремого роду злочинів поділялася на окремі випадки, які позначалися числами, від 1 до будь-якого числа (відсутність відомостей позначалася «0») [2, с. 107].

Сучасний потенціал високих технологій містить потужні можливості проведення моніторингу нерозкритих злочинів за ознакою способу вчинення злочину, шляхом утворення єдиних інтегрованих інформаційних систем. При цьому термін «єдина інформаційна система» на практиці не виключає її поділення на окремі функціонально та логічно завершені підсистеми. В подібній інтегрованій інформаційній системі функціональні модулі не еквівалентні традиційним АРМам з їх жорсткою структурою меню та набором функцій, а являють собою набори спеціалізованих програмних комплексів, що об’єднують функції різних модулів системи.

Функціональна класифікація, що найбільш точно відображає існуючу сьогодні структуру інформаційних підсистем УМВС України в Луганській області складається з: а) автоматизована інформаційно-пошукова система «Армор», функції – пошукові, облікові, довідкові, прогнозуючі; б) інформаційно-аналітична система «Сова», функції – аналітичні, плануючі, діагностичні; в) інтегрована біометрична система «Аргус» – окрім функцій цих систем в даній системі реалізовані можливості біометричної ідентифікації людини по зображенню обличчя.

Зокрема, АІПС «Армор» об’єднує 19 комп’ютерних інформаційних підсистем: АІС «Особа», АІС «Дактилоскопічні обліки», АІС «Оріон», АІС «Нерозкриті злочини» з відомостями про нерозкриті злочини, вчинені на території області, а саме: розбої, скоєні із застосуванням вогнепальної зброї; викрадення цінностей з металевих сховищ; викрадення із квартир, вчинені характерним способом; викрадення антикваріату, культурних та історичних цінностей тощо [6, с. 20-26].

Таким чином, сьогодні використання системи MOSдозволяє: судити про можливу кримінальну активність злочинця; об’єднувати кримінальні справи в одному провадженні (ст. 26 КПК) та вести його цілеспрямований пошук на основі використання в комплексі інформації про конкретний випадок, профілактичну роботу тощо. Функціонування цього виду обліку забезпечується підрозділами ДІТ МВС України [4, с. 97].

Втім, цей вид обліку майже за весь період свого існування характеризувався незадовільними показниками ефективності його використання, які, згідно з статистичних даних майже не долають 5-7 відсоткової межі [7]. За результатами анкетування слідчих, на питання про рівень ефективності обліку MOS, його високу ефективність відзначили 2,6% опитаних, низьку – 69,4%. Це кореспондується з даними опитування, проведеного С.М. Зав’яловим, згідно з якими тільки 1,7% опитаних слідчих та оперативних працівників відзначили його високу ефективність, а 48,5% назвали його неефективним [8, с. 154].

У ході вивчення матеріалів кримінальних справ, опитування слідчих та аналізу спеціальної літератури, було встановлено, що найбільш суттєвими чинниками, що впливають на ефективність оперативного обліку за способом вчинення злочинів є: а) слабка інтеграція з криміналістичними обліками (67,8% опитаних слідчих); б) невірогідність та неповнота інформації, яка надається в облікові дані (75,3% опитаних); в) недосконалість інформаційно-пошукової картки «злочин» (91,6% опитаних); г) недостатня поінформованість практичних працівників про можливості використання даних про спосіб для розкриття та розслідування злочинів (49,1% опитаних).

Для реєстрації інформації про нерозкритий злочин, відповідно до наказу МВС України № 1395 від 17.11.2003 р. «Про інформаційні системи органів внутрішніх справ» в інтегрованому банку даних (ІБД) використовується уніфікована інформаційно-пошукова карта на злочин (ІПК-«Злочин») [8].

ІПК має блоки: «Вид злочину», «спосіб проникнення», в якому розрізняється 90 різновидів, «спосіб насильницьких дій», «засоби скоєння злочину», «предмет злочинного посягання», «місце скоєння злочину», «по справі є», в якому перераховуються вилучені сліди та речові докази: відбитки пальців, сліди ніг, крові, транспортних засобів тощо. Проте, в блоці «спосіб проникнення» фактично описуються прийоми, що призводить до зниження рівня індивідуальності та, як наслідок, видачі для перевірки великого кола осіб перевірити який в умовах великого міста доволі складно.

З іншого боку, моніторинг інформації в системі проводиться лише за умови адресного запиту, що знижує його ефективність.

Певні недоліки містить також методика постановки на облік. Зокрема, згідно з діючими відомчими наказами, заповнення первинних документів ІБД (ІБД-«Злочин», ІБД-«Особа») здійснюється працівниками карного розшуку, а в блоці ІПК «по справі є» слідова інформація фіксується в текстовій формі у вигляді переліку.

Облік матеріальних слідів-відображень здійснюється експертною службою МВС України, а для виявлення серій злочинів використовуються, зазвичай, інформаційні можливості лише дактилоскопічних обліків.

Чітке визначення всіх епізодів злочинів, необхідність виявлення в процесі розслідування відомої серії крадіжок інших подібних злочинів, які можуть бути вчинені обвинуваченим (підозрюваним), прийняття заходів щодо перевірки цієї версії, виділення злочинів ситуаційного характеру, які повинні ставитися до вини лише деяким обвинуваченим – важливе завдання розслідування таких злочинів. Однією з передумов оптимізації цієї діяльності є взаємодія оперативного обліку за способом вчинення злочину та використання спеціальних криміналістичних знань при проведенні обліків кримінальних справ підрозділами експертної служби МВС України з метою розробки єдиної уніфікованої форми обміну відомостями про крадіжки з проникненням у житло, що мають ознаки серійності, накопичення первинної бази даних, звернення до якої дозволяло б своєчасно перевірити зацікавленими співробітниками можливість скоєння аналогічних крадіжок та інших пов’язаних із крадіжками злочинів, справи про які вони розслідують, виявити серії таких злочинів, об’єднати зусилля для розслідування.

Втім, якісному використанню спеціальних криміналістичних знань у проведенні пошуково-аналітичної роботи з цього напрямку перешкоджає низка перешкод науково-методичного та організаційного характеру.

Наприклад, колекції слідів , що складають слідові комплекси крадіжок з проникненням у житло, зосереджені на місцевому рівні, не є автоматизованими, систематизовані не за категоріями злочинів, а здійснювані перевірки проводяться не систематично та мають здебільшого нульовий результат, який залежить від суб’єктивних якостей співробітників (бажанням) ніж об’єктивних принципів та засад облікової діяльності. До цього слід додати й те, що обов’язок моніторингу інформації фактично покладений на підрозділи, що забезпечують функціонування дактилоскопічних обліків, отже виявлення серій злочинів відбувається, зазвичай, випадково в результаті перевірок лише слідів пальців рук.

Основними принципами дослідницької роботи в цьому напрямку є: постійний аналіз та оцінка, безперервність отримання, накопичення, систематизації та порівняльній обробці інформації, яка надходить про знов вчинені злочини, подібних із вже відомими, та по яким вже проводиться розслідування.

Ю.П. Аленін для розслідування злочинів, вчинених одними й тими ж особами, ввів поняття осередку злочинів, як сукупності навмисних, перед усім однорідних злочинних посягань, аналогічність характеру яких визначається системою об’єктивних критеріїв кримінально-правових та криміналістичних якостей (подібність територіально-часових характеристик, способу вчинення та приховання злочинних посягань та їх слідів, предметів посягань та ін.), що дозволяє висувати версії про вчинення їх однією й тією ж особою (групою злочинців), які підтверджуються результатами подальшого розслідування. З процесуального боку це має відбиватися в об’єднанні матеріалів кримінальних справ у єдиному провадженні згідно зі ст. 26 КПК України [6, с. 149-152].

Даним автором для якісного ведення аналітичної роботи з розпізнавання та розкриття осередків злочинів висунуто низку рекомендацій.

1. Окрім збігу способів вчинення злочинів, використовувати ознаки: 1) ідентичність або однакова групова приналежність слідів, які вилучені з місць скоєння різних злочинів; 2) збіг конкретного часу, доби чи днів тижня вчинення злочинних діянь; 3) збіжні часові інтервали між злочинами; 4) територіальні особливості вчинення аналогічних посягань; 5) збіжність конкретної обстановки вчинення злочинів; 6) збіжність мотивів та цілей; 7) однорідність об’єктів посягання; збіг предметів посягання; однакові чи збіжні прикмети одягу, взуття тощо.

2. Діяльність по виявленню сігнікативних ознак вести безперервно.

3. При проведенні дослідницької роботи по розпізнанню та розкриттю конкретного ОЗ не слід зводити її лише до аналізу злочинів одного виду, а розширювати коло пошуку та вивчати відомості про злочинні діяння, які за своїми кримінально-правовими ознаками не збігаються з тими, що досліджуються, але є близькими за криміналістичними якостями.

Для встановлення першоджерел про аналогічні злочини треба використовувати відомості, які містяться в:

· кримінальних справах, що розглядані судом або знаходяться в слідчому провадженні, матеріали перевірки;

· закритих та призупинених, у т.ч. так званих «старих» кримінальних справах [1, с. 146-147].

Отже, на нашу думку, з метою оптимізації облікової діяльності по боротьбі з крадіжками з ознаками серійності необхідно:

· постійно проводити моніторинг та аналіз інформації щодо крадіжок з проникненням у житло з метою виявлення ознак серійності, взаємодії слідчих, оперативних, експертних та інших підрозділів у цієї діяльності;

· підвищити оперативність виявлення серійних крадіжок з проникненням у житло за рахунок більш чіткої інформаційно-аналітичної роботи, покращення поінформованості співробітників слідчих та оперативних підрозділів про такі злочини;

· ширше використовувати спеціальні криміналістичні знання для виявлення та діагностики серійних крадіжок з проникненням у житло, всебічного виявлення існуючих між ними зв’язків, формування інформаційних масивів;

· забезпечувати своєчасне об’єднання кримінальних справ в одному провадженні (ст. 26 КПК України);

· вжити заходів щодо створення первісного обліку кримінальних справ по крадіжках з проникненням у житло, функціонування яких повинна забезпечувати експертна служба МВС України.

Метою створення, накопичення та використання первісного обліку кримінальних справ по крадіжках із проникненням у житло, є отримання аналітичної інформації про особу злочинця, склад, структуру злочинних груп, ознаки дій та способів їх вчинення, факти перебування однієї й тієї ж особи на місці скоєння двох та більше злочинів, використання однієї й тієї ж зброї або знаряддя, транспортного засобу для скоєння декількох крадіжок, а також:

· виявлення групи неодноразових крадіжок з проникненням у житло, ймовірно вчинених однією і тією ж особою (особами);

· встановлення та розшук осіб, що вчинили крадіжки з проникненням у житло;

· виявлення додаткових епізодів, що складають серію крадіжок, вчинених обвинуваченим чи підозрюваним, який намагається приховати ці факти від слідства.

Створення первинного обліку кримінальних справ потребує методології проектування реляційних баз даних, інформаційно-пошукового тезаурусу для документальної інформаційно-пошукової системи, розробки методики постановки на облік та максимальної інтеграції можливостей кожної з форм використання спеціальних знань, що складають інтегративну модель, яка має забезпечуватися чіткою організацією процесу техніко-криміналістичного забезпечення процесу розкриття злочинів та використанням відповідної криміналістичної характеристики.

Оптимальним засобом групування кримінальних справ по крадіжках, вчинених одними й тими ж особами є їх конкретизована криміналістична характеристика, що містить наступні елементи: 1) спосіб вчинення злочину; 2) механізм слідоутворення; 3) обстановка злочину: місце, час, та ін.; 4) предмет злочинного посягання. Основою групування кримінальних справ про нерозкриті злочини є їх кваліфікація, окремі елементи їх кримінально-правової характеристики та спосіб вчинення злочину.

З метою групування кримінальних справ потрібно виділити всю сукупність дій, скоєних на місці події, та сформувати модель злочинної події, що надасть можливість проводити порівняння між злочинами, ідентифікаційний пошук шуканих об’єктів, адже механізм слідоутворення, як елемент криміналістичної характеристики злочину, пов’язує всі елементи характеристики між собою з виходом на особу злочинця.

Що стосується призупинених кримінальних справ, механізм слідоутворення є засобом інтеграції між подібними криміналістичними характеристиками злочинів, що дає змогу більш чітко провести групування та об’єднання кримінальних справ, вчинених однією особою (особами).

Тому, для встановлення першоджерел про аналогічні злочини треба використовувати відомості, які містяться в:

· кримінальних справах, що розглядані судом або знаходяться в слідчому провадженні, матеріали перевірки;

· закритих та призупинених, так званих «старих» кримінальних справах.

Джерелами інформаційно-аналітичного первісного обліку кримінальних справ по крадіжках з проникненням у житло повинні бути:

· слідові комплекси: сліди рук, взуття, злому, транспортних засобів;

· відомості про спосіб дій злочинця (ців), час, місце, предмет злочинного посягання тощо.

Тому, по-перше, реєстрації підлягають не окремі сліди, а слідові комплекси, які необхідно систематизувати за категоріями злочинів. По-друге, – не тільки ідентифікаційні ознаки матеріальних слідів-відображень, а й чітко зафіксовані місця їх виявлення. Отже, в процесі аналізу відомостей про місця подій по кримінальних справах про крадіжки з проникненням у житло з ознаками серійності, потрібно використовувати докладні схематичні плани, фотознімки місць розташування слідових комплексів. Висока якість виготовлення планів місць подій має досягатися за рахунок використання комп’ютерної техніки, фотограмметричних комплексів ФОМП-КС, ФОТОКОМ, до складу яких входять цифровий калібрований фотоапарат, персональний комп’ютер та спеціальне програмне забезпечення (Adobe Premiere, PocketDivXEncoder_0.3.50), що працює в операційній системі Windows, об’єктно-орієнтований графічний редактор для побудови схем в 3D форматі. Точність фіксації розташування слідових комплексів на місцевості має бути забезпечена за рахунок використання далекомірів, а при значному удаленні – за допомогою приладу супутникової орієнтації (типу «GarminGPS-65»). Це дасть змогу при вивченні й аналізі відомостей про місця вчинення крадіжок, що можливо складають серію, встановити збіжність підходів до них злочинця; місць можливого ведення спостереження за об’єктом посягання; шляхи відходу злочинця з місця крадіжки; зміст дій крадія у житлі тощо. По-третє, моделі та алгоритми функціонування бази даних способу вчинення злочину, слідів рук, взуття, злому повинні дозволяти проводити перевірку по картотеках обласного та державного рівнів в автоматизованому режимі.

Це, в свою чергу, потребує вирішення наступних завдань:

· розробки методики постановки на облік, тобто підсистеми введення первинної інформації та доставки обробленого запиту кінцевому споживачеві інформації;

· розробки первинних документів обліку кримінальних справ;

· розробки комплексної технології формування автоматизованих криміналістичних електронних баз даних, що об’єднують, окрім традиційних текстових документів та дактиломасивів, ще й сліди взуття, рукавичок, знарядь злому, транспортних засобів та ін., які складають слідовий комплекс крадіжок з проникненням у житло.

Постановка на облік передбачає вирішення ряду підзавдань: збір, конвертація в електронну форму, формалізація, структурування, розмежування доступу, забезпечення конфіденційності, пошук, передача, обмін, синхронізація, вивчення й аналіз. При цьому потрібно застосовувати усі види інформації, представлені як у традиційних формах – текстовій (рукописна та друкована), графічній (схеми та малюнки), фотографічній, звуковій, так і в цифрових форматах – мультимедія (комбінована) тощо. Основою для цього можуть бути сучасні універсальні інформаційні технології, що можуть принципово змінити рівень роботи з обліками – від окремого до комплексного використання усіх типів інформації, надаючи йому аналітичного характеру. Такими технологіями є: цифровий звукозапис, цифрова фото- і відеозйомка, технологія сканування та розпізнавання (OSR), технологія рукописного комп’ютерного введення та розпізнавання тексту (graffiti, handwriting), технологія розпізнавання образів (ТРО, OSR), електронна багатошарова картографічна технологія (ГІС), технологія цифрового щільникового радіозв’язку, особливо з пакетною передачею даних (GSM, GPRS), технологія супутникового орієнтування та визначення параметрів руху (GPSAGPS).

Можливість автоматизації картотек слідів взуття, знарядь злому, транспортних засобів забезпечують такі системи як: «КРІМНЕТ», «МСР-ОБЛІК», «Портрет», «Папілон-7».

Комунікаційні можливості модемного, мобільного, стаціонарного зв’язку з комп’ютерним комплексом, оснащеним модулями розширення – цифровою, фотокамерою, геопозиційним приймачем (GPS), сканером, елементами універсальної мобільної системи зв’язку – UMTS, бездротовим інфрачервоним і радіоканалом обміну (IrDA, Bluetooth), засобами мережевого підключення (локальною, Internet, WiFi), за рахунок фізичної мобільності, інформаційної оперативності, миттєвого включення й вимкнення, підвищеної механічної надійності, надійної енергозалежної області збереження даних (flashcard), дозволяють отримувати результати перевірок вже через 10-20 хвилин після передачі зображення.

Створення бази даних для автоматизованої системи потребує формування опису об’єкта, яке пов’язане з виділенням його стійких ознак (якостей), в об’ємі, достатньому для ідентифікації. Ця проблема пов’язана з проблемою формування та вибору найбільш інформативних ознак, отже реєстрації повинні підлягати лише високоінформативні сліди. Методика формалізації опису матеріальних об’єктів складається з наступних етапів: 1) визначення типу об’єкту, що описується, сукупності якостей, що відображають певну інтегративну якість; 2) виявлення ознак та створення їх класифікації, коли найбільш загальна ознака деталізується кількома більш специфічними, при необхідності, результатами вимірювань; 3) кореляційній аналіз отриманої системи ознак з метою мінімізації кількості її елементів; 4) кодування системи ознак системою знаків [3, с. 16-20].

Розроблений електронний архів повинен складатися із структурно-програмного модуля, наприклад, «АРМ аналітика», який призначений для автоматизації виявлення та діагностики серійних крадіжок з проникненням у житло, всебічного виявлення існуючих між ними зв’язків за допомогою експертних технологій.

Для створення інформаційно-аналітичного первісного обліку кримінальних справ по крадіжках з проникненням у житло, необхідно здійснити низку методичних заходів:

1. Розробити форму документу криміналістичного обліку.

Первинним документом введення інформації в систему повинна стати інформаційно-пошукова картка (ІПК) на нерозкритий злочин, що відображає об’єктивну інформацію про матеріальні сліди та речові докази, вилучені при огляді місця події, зафіксовану в текстовій, графічній, фотографічній, мультимедія формі.

ІПК повинна включати кілька частин:

Перша частина складається в текстовій формі на основі криміналістичної характеристики крадіжки у вигляді матриці з підсистемами: місце, спосіб вчинення злочину, предмет злочинного посягання та відповідними числовими позначеннями для кодування (додаток 6).

Друга частина складається в графічній формі та повинна містити інформацію про сліди й об’єкти: механізм утворення слідів; їх кількість, вигляд, розмір і форма, тип папілярного візерунку та його особливості; особливості малюнка підошви взуття, транспортного засобу; дані вимірювань доріжки слідів (її напрям, довжина, орієнтація щодо місця події).

Третя частина складається у фотографічній чи мультимедія формі: оглядові, вузлові та детальні знімки просторових вузлів взаємодії злочинця з обстановкою крадіжки: місць проникнення на об’єкт, слідові комплекси.

Якщо злочин, що обліковується є розкритим, в ІПК вказуються відомості про характер дій злочинця при вчиненні злочину, найбільш відвідувані ним області України тощо. Ці дані мають значення в розслідуванні серійних крадіжок з проникненням у житло, скоєних на території інших адміністративних суб’єктів України.

2. Розробити та затвердити на рівні ДНДЕКЦ єдині словники-класифікатори (тезауруси) всіх реквізитів, які використовуються у комп’ютерних інформаційних підсистемах. Кожному вихідному реквізиту надати свій номер-шифр, за яким він буде при потребі використовуватись у кожній підсистемі.

3. Розробити загальні та індивідуальні ознаки інформативних слідів взуття, рукавичок, злому, транспортних засобів та ін.

4. Розробити систему автоматизованого пошуку за графічним зображенням взуття, рукавичок, злому, транспортних засобів.

5. Систематизувати картотеки за видами, способами, часом та іншими особливостями злочинів. Наприклад, крадіжки з проникненням у житло.

6. Передбачити підготовку та випуск загальної збірки всіх чинних нормативних актів, що регламентують криміналістичну облікову діяльність експертної служби МВС України. Окрім цих нормативних актів, в збірку слід включити: зразок інформаційно-пошукової карти; перелік обов’язкових реквізитів для її заповнення.

В якості варіантів базового програмного продукту для створення первісного обліку кримінальних справ по крадіжках із проникненням у житло, або взаємодії оперативних обліків за способом вчинення злочину з криміналістичними обліками можливе використання комплексних рішень, реалізованих на основі інформаційно-аналітичної системи (ІАС) «Z-Files» та інформаційно-пошукової системи (ІПС) «Невод».

ІАС «Z-Files» та ІПС «Невод» здатні реалізувати прикладні завдання, в тому числі аналізу сукупності доказів, зібраних у процесі розслідування кримінальної справи. Основними одиницями інформації у ІАС «Z-Files» та ІПС «Невод» є об’єкти: кримінальна справа, стаття кодексу (картка відношень, що регулюються чи LawCard), адреса, документ (картка події), фото (графічний об’єкт). Для цих об’єктів треба відібрати найбільш інформативні ознаки, за будь-якою з яки користувач може у подальшому швидко знайти у «Z-Files» необхідну інформацію. Універсальність цієї моделі дозволяє не розбивати, загальний банк даних на підсистеми, а забезпечити автоматичне об’єднання у єдиному банку даних різнорідних відомостей по одних інформаційним об’єктам (способу, часу, предмету, слідам). При цьому ІПС «Невод» дозволяє організовувати у єдиному електронному банку різнорідні банки даних та здійснювати пошук у кількох банках одночасно.

Дані системи призначені для роботи на ІВМ-сумісних персональних комп’ютерах та побудовані за технологією «клієнт-сервер». У якості системи управління базами даних використовується СУБД MSSQL 2000. Вимоги до програмного забезпечення: сервер: MS WindowsNT/2000 ServerSP2, MSSQLServer 2000. Робоча станція MSWindows 98/NT/2000.

Окрім вдосконалення науково-методичного аспекту функціонування обліку кримінальних справ, для необхідного рівня аналітичної роботи має бути забезпечена й організаційна підтримка, яка полягає в інтеграції всіх елементів моделі використання спеціальних криміналістичних знань в розслідуванні крадіжок з проникненням у житло, а саме:

1. На співробітників підрозділів НДЕКЦ з ЕКЗР ОВС, що беруть участь у провадженні слідчих дій як спеціалісти-криміналісти покласти обов’язок складання первинного документу криміналістичного обліку (ІПК-«Злочин») кримінальних справ.

2. Для ведення первинного обліку кримінальних справ у структурі НДЕКЦ ГУМВС, УМВС, УМВСТ виділити пошуково-аналітичні підрозділи. Ця пропозиція знайшла підтримку й у практичних працівників. За створення у складі експертної служби даних підрозділів висловилися 78,1% слідчих та 96,1% експертів-криміналістів.

Методика постановки на облік кримінальних справ має виглядати:

1. Заповнення ІПК-«Злочин» здійснюється спеціалістом-криміналістом та повинно починатися з моменту проведення першочергових слідчих дій. Інформація щодо ознак злочину заповнюється в текстовій формі з відповідними кодовими позначеннями. Зображення сліду пальця руки, взуття, злому тощо сканується оптико-електронними засобами. Місця розташування слідових комплексів фіксується в графічній та фотографічній формі, на їх основі виготовляються схеми з зображеннями відповідних «вузлів». Отримані зображення слідів та місць їх розташування форматуються в комп’ютері (ноутбук), в якому файл розмірами 1,2-1,5 Мбт, стискується до об’єму 0,5 Мбт. Зображення оформлюється у вигляді повідомлення по мобільному зв’язку. Повідомлення надходить на сервер реєстрації, де проходить технічну перевірку. Отримані сліди та інша інформація, записана на компактний носій оператором обліково-реєстраційного підрозділу переноситься в облік кримінальних справ. Після цього здійснюється перевірка за базами даних обліку за нерозкритими та розкритими злочинами.

2. ІПК направляється до облікового підрозділу НДЕКЦ при УМВС не пізніш 15 діб після порушення кримінальної справи.

3. ІПК слід складати в двох екземплярах: оригінал надається в обліковий підрозділ, а копія залишається при кримінальній справі.

У процесі аналізу інформації стосовно крадіжок з проникненням у житло, вирішуються наступні завдання:

· створення логічної схеми, що пов’язує окремі інформаційні блоки;

· прогнозування діяльності злочинних груп;

· обґрунтування потреби в додатковій інформації;

· визначення пріоритетних напрямків пошуку нової інформації.

Подальша організаційна підтримка функціонування первинного обліку кримінальних справ у підрозділах експертної служби МВС України повинна бути націлена на вирішення наступних завдань:

1. Аналіз інформації в рамках визначеної процедури з використанням типових методик, із долученням фахівців з провадження судових експертиз та використанням експертних технологій для ідентифікаційного пошуку шуканих об’єктів, визначення тотожності в деталях способу вчинення злочинів та інших елементів криміналістичної структури зареєстрованих подібних злочинів та вирішення інших завдань, результат яких має бути зорієнтований на вирішення наступних цілей розслідування злочинів:

· отримання доказів вчинення злочинів одними й тими ж особами навіть за умови дефіциту інформації про них;

· отримання відомостей про причетних до цих злочинів осіб, що можуть бути використані в їх розшуку та ідентифікації;

· дослідження окремих елементів, деталей вчиненого злочину, встановлення подібності ознак способів вчинення декількох злочинів;

· забезпечення повноти та всебічності дослідження версій про вчинення ними окремих злочинів, що складають серію, чи їх сукупності, а також кримінальне переслідування підозрюваних та обвинувачених з відповідних кримінальних справ;

· виключення з кола підозрюваних, обвинувачених у вчиненні серії злочинів, або окремих з них непричетних до них осіб.

2. Організація використання результатів аналізу інформації в практичній діяльності правоохоронних органів та функціонуванні інтегративної моделі використання спеціальних криміналістичних знань.

Отже, використання криміналістичної характеристики крадіжок з проникненням у житло для проведення моніторингу нерозкритих злочинів, з використанням спеціальних криміналістичних знань полягає в наступному.

1. Визначення шляхом класифікації та порівняння елементів криміналістичної характеристики злочинів групи злочинів, ймовірно вчинених однією особою (особами).

2. Проведення ідентифікації об’єктів злочинів за допомогою доказів, що містяться в кримінальних справах з використанням експертних технологій. При цьому потрібно тримати в полі зору такий аспект, як необхідність виявлення в процесі розслідування відомої серії крадіжок інших аналогічних злочинів, що можуть бути вчинені обвинуваченим (підозрюваним), та прийняття заходів з перевірки даної версії. Тому, в разі встановлення позитивної ідентифікації сліду злочину необхідно прийняти заходів для перевірки всіх слідів, що складають слідовий комплекс крадіжки. Виявлення всієї сукупності взаємопов’язаних обставин конкретного злочину та встановлення їх належності до інших злочинів має сприяти встановленню істини по розслідуваним злочинам та виявлення інших злочинів, вчинених конкретної особою (особами), а також слугувати важливим доказом встановлення ознак неодноразовості, систематичності чи рецидивністі вчинення злочинних посягань.

Викладені науково-методичні та організаційні засади оптимізації використання спеціальних криміналістичних знань в обліковій діяльності підрозділів експертної служби МВС України відображають лише перспективну теоретичну концепцію (як проект) створення первісного обліку кримінальних справ та взаємодії оперативних та криміналістичних обліків, який має стати потужним засобом пошуково-аналітичної діяльності з розслідування та попередження крадіжок з проникненням у житло. Переконані, що такий підхід надає системного вигляду запропонованої інтегративної моделі використання спеціальних криміналістичних знань, як засобу оптимізації ТКЗ розслідування злочинів. До цього лишилося додати ще одну ланку – законодавчо та відомче врегулювати використання спеціальних криміналістичних знань в обліковій діяльності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Турчин Д.А. Полевая криминалистика и её практическое применение: Научно-практическое пособие/ Д.А. Турчин, И.С. Чижиков / Под ред. проф. Е.П. Ищенко . – М.: Издательство«Юрлитинформ», 2006. – 144 с.

2. Турчин Д.А. Теоретические основы учения о следах в криминалистике / Дмитрий Афанасьевич Турчин. – Владивосток: Изд-во Дальневосточного ун-та, 1983. – 187 с.

3. Украинцев Б.С. Проблема активности отображения/ Б.С. Украинцев // Вопросы философии. – 1972. – № 11. – С. 78-90.

4. Усманов Р.А. Информационные основы предварительного расследования / Рамиль Асхатович Усманов / Под ред. д.ю.н. А.А. Белякова. – М.: Издательство «Юрлитинформ», 2006. – 208 с.

5. Философия для аспирантов: Учебное пособие / [Кохановский В.П., Золотухина Е.В., Лешкевич Т.Г., Фатхи Т.Б.]. – [2-е изд.]. – Ростов н/Д: «Феникс», 2003. – 448 с. (Серия «Высшее образование».).

6. Философия Канта и современность / [Т.И. Ойзерман, В.Ф. Асмус, А.А. Пионтковский, П.П. Гайденко, В.С. Швырев и др.] / Под общ. ред. Т.И. Ойзермана. – М., «Мысль», 1974. – 469 с.

7. Хорунжий С.Н. Совершение преступления группой как фактор, определяющий особенности следовой информации / С.Н. Хорунжий // Юридические записки: Криминалистические средства и методы исследования преступлений / Под ред. О.Я. Баева. – Воронеж: Издательство Воронежского государственного университета, 1999. – Вып. 10. – С. 143-151.

8. Хрусталёв В. Какой быть классификации криминалистических экспертиз? / Виталий Хрусталев // Уголовное право. – 2002. – № 4. – С. 75-78.

9. Хрусталёв В.Н. Участие специалиста-криминалиста в следственных действиях / В.Н. Хрусталёв, Р.Ю. Трубицын. – СПб.: Питер, 2003. – 208 с.

10. Центров Е. Тактические особенности допроса при участии защитника/ Евгений Центров // Законность. – 2004. – № 3. – С. 27-29.

11. Циркаль В.В. Тактика производства следственных действий с участием специалистов: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза» / В.В. Циркаль. – К., 1984. – 25 с.

12. Шаров В.И.Методологический аспект внедрения информационных технологий в деятельность по раскрытию и расследованию преступлений / В.И. Шаров // Вісник ЛДУВС: Науково-теоретичний журнал. Спец. Вип. у 4 ч. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2007. – Ч. 3. – С. 16-20.

13. Шаталов А.С. Криминалистические алгоритмы и программы. Теория. Проблемы. Прикладные аспекты. (Научное издание) / Александр Семенович Шаталов. – М.: Лига Разум, 2000. – 252 с.

14. Швидкий О.Г. Планування та організація початкових слідчих дій при розслідуванні квартирних крадіжок: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / О.Г. Швидкий. - Х., 2000. - 18с.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий

Все материалы в разделе "Государство и право"