регистрация / вход

Що таке підприємництво

Реферат на тему: Що таке підприємництво? Згідно зі ст.1 Закону України "Про підприємництво" від 07.02.1991 р. (зі змінами і доповненнями),

Реферат на тему:

Що таке підприємництво?


Згідно зі ст.1 Закону України "Про підприємництво" від 07.02.1991 р. (зі змінами і доповненнями), підприємництво – це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Підприємництво здійснюється на основі таких принципів:

· вільний вибір видів діяльності;

· залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян;

· самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів вироблюваної продукції, встановлення цін відповідно до законодавства;

· вільний найм працівників;

· залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством;

· вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством;

· самостійне здійснення підприємцем – юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Підприємці мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству.

Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, визначених законами України, на вибір підприємця.

Хто може бути підприємцем?

Суб’єктами підприємницької діяльності (підприємцями) можуть бути:

· громадяни України, інших держав, особи без громадянства, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності (дієздатними вважають осіб піс­ля досягнення повноліття – 18 років);

· юридичні особи всіх форм власності, встановлених Законом України "Про власність";

· об’єднання юридичних осіб, що здійснюють діяльність в Україні на умовах угоди про розподіл продукції.

Закон "Про підприємництво"передбачає також певні обмеження в здійсненні підприємницької діяльності. Так, заборонено займатися підприємництвом:

· військовослужбовцям, службовим особам органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного арбітражу, державного нотаріату, а також органів державної влади і управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств;

· особам, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, до закінчення терміну, встановленого вироком суду;

· особам, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини. Вони не можуть також виступати співзасновниками підприємницької організації, займати керівні посади і посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю.

Які існують обмеження підприємницької діяльності?

У законі "Про підприємництво" наведено декілька випадків обмеження підприємницької діяльності:

· в деяких видах діяльності, перелік яких встановлюється Верховною Радою України, підприємництво не застосовується у зв’язку з підвищеними вимогами до безпеки робіт та необхідністю централізації функцій управління;

· діяльність, пов’язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, здійснюється відповідно до Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" (в основному – підприємствами державної та комунальної форми власності за наявності у них відповідної ліцензії).

· діяльність, пов’язана з виготовленням і реалізацією військової зброї та боєприпасів до неї, видобуванням бурштину, охороною окремих особливо важливих об’єктів права державної власності, проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз та розробленням, випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, може здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями, а проведення ломбардних операцій – також і повними товариствами;

· діяльність, пов’язана з технічним обслуговуванням та експлуатацією первинних мереж (крім місцевих мереж) та супутникових систем телефонного зв’язку в мережах зв’язку загального користування (крім тих, які мають наземну станцію спряження на території України та створюються або розгортаються за допомогою національних ракет-носіїв або національних космічних апаратів), виплатою та доставкою пенсій, грошової допомоги малозабезпеченим громадянам, здійснюється виключно державними підприємствами і об’єднаннями зв’язку;

· діяльність, пов’язана з виробництвом бензинів моторних сумішевих (А-76Ек, А-80Ек, А-92Ек, АІ-93Ек, А-95Ек, А-98Ек) з вмістом не менш як 5 % високооктанових кисневмісних добавок – абсолютованого технічного спирту та етил-трет-бутилового ефіру, здійснюється нафтопереробними підприємствами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

· діяльність, пов’язана з виробництвом зазначених високооктанових кисневмісних добавок, здійснюється державними спиртовими заводами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Як розпочати підприємницьку діяльність?

Щоби розпочати підприємницьку діяльність, необхідно здійснити ряд послідовних кроків. Якщо ви оберете підприємницьку діяльність зі створенням юридичної особи, ці кроки повинні бути такими:

· рішення про створення нового підприємства: вибір видів підприємницької діяльності, пошук партнерів, підготовка бізнес-плану.

· збори засновників: вибір організаційно-правової форми підприємства; вибори або призначення керівника новоствореного підприємства;

· підготовка установчих документів;

· підготовча організаційна робота: отримання додаткової інформації та бланків документів в реєстраційному відділі органу місцевої влади; за необхідності – підготовка додаткових документів (документів про реєстрацію юридичних осіб-засновників, договору про оренду); нотаріальне засвідчення підписів керівників фірми, копій реєстраційних посвідчень засновників та договору оренди; сплата державного мита; за необхідності – звернення до банку;

· вибір форми оподаткування;

· державна реєстрація підприємницької діяльності;

· подальша легалізація підприємницької діяльності;

· ліцензування, патентування (за необхідності).

Якщо ви оберете підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, доріжка необхідних кроків буде дещо простіша і складатиметься з таких етапів:

· рішення про започаткування підприємницької діяльності: вибір видів підприємницької діяльності, підготовка короткого бізнес-плану;

· підготовча робота: отримання додаткової інформації та бланків документів в реєстраційному відділі органу місцевої влади; сплата державного мита і т. ін.;

· вибір форми оподаткування;

· державна реєстрація підприємницької діяльності;

· подальша легалізація підприємницької діяльності;

· ліцензування, патентування (за необхідності).

Якій формі підприємництва віддати перевагу?

Підприємництво та підприємства існують у різних організаційних та організаційно-правових формах.

Поняття "організаційна форма" відображає окремі форми об’єднання людей для здійснення їх спільної діяльності у межах певної структури. Такими організаційними формами називають одноосібне господарство, партнерство і корпорацію .

Одноосібне господарство — така форма організації підприємства і підприємництва, коли вся власність належить одній особі, яка одноосібне управляє виробництвом і власністю, привласнює весь прибуток і несе особисту відповідальність за всі зобов’язання підприємства.

Перевагами одноосібного господарства є:

· відносна простота заснування, незначні витрати на організацію виробництва;

· повна самостійність, свобода і оперативність підприємницьких дій;

· привласнення всього прибутку та можливість вільно розпоряджатися ним (крім сплати частини податків);

· наявність на цій основі високоефективних стимулів до праці;

· досить простий механізм оподаткування;

· забезпечення конфіденційності діяльності, збереження комерційної таємниці.

Водночас одноосібному господарству властиві певні недоліки :

· мають місце труднощі із залученням великих капіталів, а власних фінансових ресурсів одноосібного підприємця здебільшого не вистачає для розвитку свого діла;

· значно більші можливості збанкрутувати;

· відсутність спеціалізованого менеджменту, що негативно позначається на ефективності підприємницької діяльності, адже одноосібний власник сам виконує всі управлінські функції;

· більша тривалість робочого дня, вища інтенсивність праці та гірша техніка безпеки;

· відповідальність власника підприємства за зобов’язання не лише активами підприємства, а й своїм особистим майном.

Ця форма організації підприємств та підприємництва є найбільш адекватною для малих підприємств.

Більше розвиненою організаційною формою підприємств та підприємницької діяльності є партнерство.

Партнерство — форма організації підприємства, за якої дві або більше осіб об’єднують своє майно, стають співвласниками створеного підприємства, спільно управляють виробництвом і власністю, розподіляють прибуток і несуть спільну відповідальність за свої зобов’язання.

Окремими особами у партнерстві можуть виступати й юридичні особи, що як співвласники діють на основі укладеного договору, який регулює всі права та обов’язки партнерів.

Залежно від обсягу відповідальності розрізняють:

· партнерства з обмеженою відповідальністю – їх учасники відповідають за зобов’язання партнерства у межах внесених ними вкладів, що передбачає відповідний механізм розподілу прибутків тощо;

· звичайні партнерства – їх учасники несуть повну відповідальність за зобов’язання підприємства – як розмірами свого внеску, так і особистим майном.

Як і одноосібні господарства, партнерства мають певні позитивні сторони та недоліки. До позитивних сторін належать:

· більші можливості розширення виробництва (внаслідок злиття капіталів декількох осіб);

· кращий доступ до кредитних ресурсів (банки більше довіряють партнерствам, ніж одноосібним господарствам);

· вдосконалення процесу управління виробництвом і власністю (внаслідок спеціалізації учасників на виконанні окремих управлінських функцій);

· можливість збереження простого та пільгового механізму оподаткування.

Негативними сторонами діяльності партнерських підприємств є:

· ускладнення процесу вироблення і прийняття управлінських рішень (внаслідок необхідності узгодження його між учасниками);

· необхідність відповідальності окремих осіб за неправильні рішення, від яких партнерство не застраховане;

· внаслідок заборони учасникам товариств з обмеженою відповідальністю продажу їх вкладів (паїв) на відкритому ринку в разі виходу одного з них з партнерства інші учасники або треті особи зобов’язані викупити його частку.

Партнерства найбільш поширені у сфері малого і середнього бізнесу, а також при наданні послуг.

Корпорація – найдосконаліша форма організації підприємств, що існує переважно у вигляді відкритого акціонерного товариства, засновники якого формують акціонерний капітал шляхом об’єднання власних ресурсів через механізм випуску і продажу цінних паперів (передусім акцій), а співвласники несуть обмежену відповідальність.

Згідно з чинним законодавством корпорація — це договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.

Основними позитивними сторонами корпорацій є:

· можливість збільшити джерела фінансування для розширення виробництва (за рахунок продажу цінних паперів), а отже отримати більший прибуток, частина якого (нерозподілений прибуток) йде на розширення обсягів виробництва;

· кращий (порівняно з партнерствами) доступ до кредитів банків;

· внаслідок наведених переваг – отримання можливості впроваджувати у виробництво передові досягнення науки і техніки, що зумовлює зростання продуктивності праці й зниження собівартості товарів і послуг;

· обмежена відповідальність акціонерів за зобов’язання корпорації, а отже відсутність відповідальності власним майном;

· залучення до управління виробництвом професійних управляючих (менеджерів), що сприяє вдосконаленню процесу вироблення управлінських рішень;

· здійснення внутрікорпораційного планування на поточний та віддалений період (5—10 років), комплексне вивчення ринку, формування потреб споживачів тощо і, завдяки цьому, отримання переваги над конкурентами.

Основними недоліками корпорацій є:

· значне знецінення акцій корпорацій під час погіршення економічної кон’юнктури, внаслідок чого дрібні акціонери можуть втратити їх;

· недосконалий механізм оподаткування в окремих країнах (так, в Україні оподатковуються і прибуток корпорацій, і доходи на акції, що особливо несправедливо для дрібних акціонерів);

· перетворення дрібних акціонерів, внаслідок їх великої чисельності, на формальних власників, неспроможних впливати на вибір керівництва, розподіл прибутків і прийняття управлінських рішень у більшості крупних корпорацій на основі кількості акцій;

· внаслідок зосередження контрольного пакета акцій у руках небагатьох акціонерів встановлення їх контролю над заощадженнями більшості дрібних акціонерів.

Корпорації є найадекватнішою формою організації крупних та середніх підприємств.

Таким чином, кожна з організаційних форм підприємницької діяльності має як відповідні фінансово-економічні переваги і соціальну привабливість, так і певні недоліки і проблеми. Її вибір залежить від багатьох чинників: обсягу відповідальності, механізму оподаткування, потреби у фінансових коштах, управлінських здібностей підприємця, передбачуваної тривалості існування фірми, можливості зміни власника тощо.

Партнерські товариства і корпорації обов’язково створюються як юридичні особи, а підприємницьку діяльність в формі одноосібного господарства можуть здійснювати і юридичні, і фізичні особи. Тому треба оцінити переваги і недоліки підприємництва зі створенням і без створення юридичної особи.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий