Ефективність судово-правової реформи пов"язана з перебудовою системи органів попереднього розслідування. У цьому аспекті проблемним є питання про систему органів дізнання. Зокрема, остаточно слід визначитися з Національним бюро розслідування як органами попереднього розслідування, утвореним Указом Президента в квітні цього року, підрозділами податкової поліції як органами попереднього слідства, а можливо, доцільно повернутися до грунтовних досліджень стосовно ідеї про створення єдиного слідчого комітету, яка була проголошена в Концепції судово-правової реформи 1992 р.
У межах реформи слід дати відповідь і на таке запитання: як бути з муніципальною міліцією, створення якої передбачено законом України від 21 травня 1997 р. "Про місцеве самоврядування в Україні" (ст. 38)?
4. Реформування місцевого самоврядування.
Однією з складових частин державно-правової реформи в Україні має стати реформування місцевого самоврядування або, як інколи його називають муніципальна реформа. Ситуація, що склалася сьогодні у Київській міській раді, а вона не є поодинокою, ще раз загострює проблему реформування самоврядування. Реформування у цьому напрямку є досить важливим, враховуючи хоча б те, що відповідно до ст. 5 Конституції України органи місцевого самоврядування є однією з основних форм здійснення безпосередньої влади народу. Тим більше, що Конституція не лише закріпила надзвичайно важливе положення про те, що в "Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування" (ст. 7), а й враховуючи це, в Основному Законі присвячений цілий розділ - ІХ, який має назву "Місцеве самоврядування" (ст. 140-146). Відомо, що основні положення цього розділу дістали свій подальший розвиток у Законі "Про місцеве самоврядування в Україні"
Слід зазначити, що межі, в яких здійснюється самоврядування, надзвичайно широкі. Кожна людина, яка проживає на території нашої держави, повинна найкращим чином відчувати результати самоврядування.
Муніципальна реформа має включити здійснення системи заходів які умовно можна поділити на чотири блоки.
Перший блок заходів має бути спрямований на створення стабільної правової основи місцевого самоврядування. Не торкаючись усіх аспекмів цієї проблеми, зазначимо, що правове забезпечення місцевого самоврядування не завершується прийняттям базового Закону "Про місцеве самоврядування в Україні". Адже його практична реалізація потребує, як відомо, цілого пакета законодавчих актів, у яких мають бути закріплені: засади розмежування повноважень між органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Тут особливо міг би прислужитися Закон "Про місцеві державні адміністрації", прийнятий Верховною Радою України, але досі не підписаний Президентом України. На законодавчому рівні слід визначити порядок формування органів місцевого самоврядування: сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад; особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі; правовий режим майна комунальної власності та порядок формування фінансових ресурсів місцевого самоврядування; гарантії місцевого самоврядування; особливості служби в органах місцевого самоврядування.
Другий блок заходів має бути спрямований на формування матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування. Під цим кутом зору необхідно найблищим часом завершити формування комунальної власноті територіальних громад, провести муніципалізацію земель, забезпечити чітке розмежування доходів і видатків між державними та місцевими бюджетами, а також між районними та обласними бюджетами та бюджетами місцевого самоврядування, розробити механізм фінансування державою витрат органів місцевого самоврядування, яких вони зазнали внаслідок виконання делегованих повноважень виконавчої влади та рішень органів державної влади.
Третій блок заходів муніципальної реформи пов"язаний з наданням інформаційної, науково-методичної та організаційної підтримки місцевому самоврядуванню. У цьому плані також варто подумати і про підготовку типового статуту територіальної громади села, селища, міста, а також району, області.
І нарешті, четвертий, без якого неможливе виконання зазначених заходів. Вони пов"язані зі створенням системи підготовки та перепідготовки кадрів для органів місцевого самоврядування. Важливим у цьому напрямі, безумовно, є функціонування Української академії державного управління та її регіональних центрів. Проте на сьогоднішній день цого недостатньо. Необхідно здійснити підготовку і випуск навчально-методичної літератури та програм, визначити базові навчальні заклади або створити факультети підготовки спеціалістів для органів місцевого самоврядування за державним замовленням.
Реалізація передбачених заходів щодо державної підтримки місцевого самоврядування потребує створення спеціального координаційного органу з питань місцевого самоврядування, який утворювався б на паритетних засада Верховною Радою України та Президентом України і був їм підзвітний.
Здійснення державно-правової реформи - важливий етап по шляху побудови в Україні демократичної і правової держави.
Висновки
Процес формування правової системи України, який розпочався з акту прийняття декларації про державний суверенітет 1990 р., а тепер перейшов у свою другу фазу - етап конституційної реформи. Якщо на першому етапі розвиток правової системи відзначався екстенсивним характером - відбувалося значне, яле не завжди впорядковане накопичення нових правових актів, то на сучасному етапі формування національної правової системи відзначається загальною спрямованістю такого розвитку на реалізацію норм Конституції через розроблення механізму їх впровадження та юридично-правову деталізацію.
В даній курсовій роботі, тема якої "Розбудова правової держави України", ми дали характеристику сучасного етапу формування правової системи України, нйабільшим досягненням якого є прийняття Конституції - Основного Закону, що дає змогу закласти основи демократичного конституційного ладу і визначити концептуальні засади державного будівництва; забезпечити конституційні права і свободи громадян; формувати правову державу та громадянське суспільство.
Давши оцінку сучасному етапу формування правової системи України, висвітливши її позитивні і негативні риси, у другій частині курсової роботи ми вказуємо на ряд основних напрямків, які в подальшому певною мірою прискорити процес розбулови правової держави України. Всі ці напрямки носять характер радикальних державно-правових реформ, до яких можна віднести:
1. Парламентська реформа.
2. Адміністративна реформа.
3. Судово-правова реформа.
4. Реформа місцевого самоврядування.
Чинниками успішності загальної конституційно-правової реформи в Україні виступають: комплексність та системність змін у правовому просторі (через прийняття Концепції судово-правової реформи, програм довгострокової та короткострокової дільності Верховної Ради); необхідні організаційні передумови (створення розгалуженої та ефективно діючої системи юридичних наукових і навчальних закладів, підготовка необхідної кількості відповідних фахівців); певний стан суспільної свідомості - високий авторитет закону, наявність зрілої правосвідомості у громадян України.
Список використаних першоджерел.
1. Конституція України.
2. Стрегович В., - Правова система України: загальна характеристика сучасного етапу формування./ Право України, - 1998 р., № 2 - ст. 3 - 6.
3. Опришко В.,- Державно-правова реформа в Україні: основні напрямки. / Право України, - 1998 р., № 1 - ст. 11 - 16.
4. Воронова В., - Яку державу ми будуємо./ (Ідеологія державотворення), Віче, - 1996 р., № 12 - ст. 23 - 34.
5. Ткаченко О., - Правова реформа в Україні та проблеми гармонізації національного законодаства з міжнародним правом. (Виступ на міжнародній конференції "Проблеми гармонізації Українського законодавства з міжнародним правом"), Юридичний вісник України, - № 45 - ст. 1 - 4.
6. Селіванов В. - Правовий прогрес України. Методологічні проблеми дослідження./ Віче, - 1998 р., №1 ст. 40 - 61.
7. Касанівський В. - Дорога у шість років./ (Українська правнича фундація), Урядовий кур"єр, - 1998 р., 26 травня - ст. 8.
8. Рабінович П. - Загальна концепція правової реформи в Україні: до характеристики вихідних засад./ Академія правових наук України, - 1998 р., - № 1 (12) - ст. 15 - 24.
9. Шість років незалежності України: здобутки та перспективи державотворення./ Академія правових наук України, - 1997 р., 14 серпня - ст. 3.
10. Гаєць В. - Державність України на шляху до громадянського суспільства. Формування моделі державності./ Віче, - 1995 р., № 5 - ст. 3 - 16.
11. Погорілко В. - Правова система України - стан та перспективи розвитку./ Віче, - 1993 р., вересень, ст. - 21.