· відомості про наявність у боржника майна, у тому числі грошових сум і дебіторської заборгованості;
· найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника.
До заяви боржника додаються:
· рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду з заявою;
· бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний керівником і бухгалтером підприємства-боржника;
· перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави;
· протокол загальних зборів працівників боржника, на якому обрано представника працівників боржника для участі в арбітражному процесі під час провадження у справі про банкрутство, а в разі неможливості скликання таких зборів - рішення конференції (зборів) представників працівників боржника;
· інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.
Отже, ми можемо зробити висновок, що наведеного в умові задачі переліку документів мало для того, щоб господарський суд почав розгляд справи.
3. Питання, пов’язані з банкрутством регулює низка нормативно-правових актів. Ось основні з них:
· Господарський процесуальний кодекс України
· Арбітражний процесуальний кодекс України
· Закон України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ (в редакції Закону від 30.06.99 р. № 784-ХІV) "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
· Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-IIІ
· Постанова Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1996 року № 1403 "Про Положення про реєстр неплатоспроможних підприємств та організацій"
· Постанова Кабінету Міністрів України від 17 березня 2000 року № 515 "Про затвердження Порядку проведення досудової санації державних підприємств"
· Наказ Міністерства економіки України від 17 січня 2001 року № 10 "Про Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства"
· Наказ Міністерства економіки України від 11 квітня 2001 року № 77 "Про затвердження Положення про порядок формування та ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство"
· Наказ Міністерства економіки України від 25 квітня 2001 року № 87 "Про затвердження Порядку подання пропозицій арбітражному суду щодо кандидатур арбітражних керуючих"
· Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 13 лютого 2002 року № 22/35 "Про затвердження Порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)" Методика складання бізнес-планів, затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 21 квітня 1997 року № 56
· Методика розробки планів реструктуризації державних підприємств та організацій, затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 2 червня 1997 року № 73
· Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій, затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 27 червня 1997 року № 81
· Положення про порядок формування та ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, затверджена наказом Агентства з питань банкрутства від 6 листопада 1999 року № 96
· Порядок проведення органами державної податкової служби прощення (списання) і розстрочення (відстрочення) податкової заборгованості платників податків при укладенні мирової угоди у справі про банкрутство, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 21 листопада 2000 року № 600
· Положення про порядок продажу па аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю, затверджено наказом Фонду державного майна України від 22 вересня 2000 року № 1976
· Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23 серпня 1994 року № 02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову"
В якості висновку резюмуємо основні положення курсової роботи. Так, підприємство створюється для виробництва необхідних суспільству матеріальних благ, для надання різноманітних послуг населенню. Безпосереднім стимулом для організації виробництва, створення підприємства є перспектива отримати прибуток і спожити її для задоволення відповідних потреб. Інакше кажучи, завданням всіх виробничих, науково-дослідних, комерційних підприємств є задоволення суспільних потреб в продукції, роботах, послугах і реалізація на основі отриманого прибутку соціальних і економічних інтересів членів трудового колективу і власника майна підприємства.
До 2004 р. питання функціонування підприємств регулювалося Законом України від 27.03.91 р. № 887-XII «Про підприємства в Україні», який визначав види i організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації та ліквідації, організаційний механізм здійснення ними підприємницької діяльності в умовах переходу до ринкової економіки.
Відповідно до Прикінцевих положень Господарського кодексу, прийнятого 16.01.2003 р., вищезазначений Закон втратив чинність з 01.01.2004 р.
На сьогодні питання щодо видів та організаційних форм підприємств регулюється Господарським та Цивільним кодексами, а саме: главою 7 Господарського кодексу та главами 7, 8 Цивільного кодексу. Правова позиція законодавця щодо визначення поняття «підприємства» за нормами Господарського кодексу майже нічим не відрізняється від позиції, викладеної законодавцями ще в 1991 р.
Майже кожний вид підприємства науковці умовно поділяють на певні підвиди, а саме:
· підприємства, що здійснюють діяльність на основі державної власності:
· підприємства, що здійснюють діяльність на основі комунальної власності:
· підприємства, що здійснюють діяльність на основі колективної власності:
· підприємства, що здійснюють діяльність на основі приватної власності:
· інші види підприємств.
1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р.
2. Базилевич В.Д. Економічна теорія: Політекономія. Київ: Знання-Прес, 2004, 615 с.
3. Варфоломеєва Т.В., Пастухов В.П., Пеньківський В.Ф., Піцан О.М. Правознавство. Київ: Знання-Прес, 2005, 327 с.
4. Ватаманюк З., Панчишин С., Ватаманюк О. Вступ до економічної теорії. Львів: "Новий Світ 2000", 2005, 352 с.
5. Відп. ред. Г.Н. Климко. Основи економічної теорії: політекономічний аспект. Київ: Знання-Прес, 2004, 615 с.
6. Галіахметов І. Концептуальні положення про підприємство в умовах розвитку цивільного права // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - № 9. - С. 32-36.
7. Галіахметов І. Підприємство як майновий комплекс в системі об'єктів цивільних прав //Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень '2004”. - Том 5. Право. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - 76 с. - С. 14-17.
8. Галушко О. Вступ до господарського права., Тернопіль., Нова-прес, 2004р.
9. Дзера О.В., Кузнєцова Н.С., Луць В.В. Зобов`язальне право: теорія і практика. Київ: Юрінком Інтер, 2004, 912 с.
10. Єщенко П.С., Палкін Ю.I. Сучасна економіка. Київ: Вища школа, 2005, 327 с.
11. За ред. В.В. Копєйчикова, А.М. Колодій. Правознавство. Київ: Юрінком Інтер, 2004, 752 с.
12. Котова І. Проблеми запровадження реєстрації прав власності на підприємство як об'єкт нерухомості // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - № 3. - С. 31-33.
13. Павловський М.А. Макроекономіка перехідного періоду: Український контекст. Київ: Техніка, 2005, 336 с.
14. Шевеленко С.Д., Федів І.І. Підприємництво і підприємницька діяльність. Київ: Вища школа, 2004, 224 с.