Органи ООН в системі регулювання світової торгівлі

Органи ООН Згідно зі статутом ООН метою діяльності організації в економічній сфері є здійснення багатостороннього співробітництва в розв'язанні міжнародних проблем економічного характеру. Таке багатостороннє співробітництво реалізується за допомогою таких органів ООН:

Органи ООН

Згідно зі статутом ООН метою діяльності організації в економічній сфері є здійснення багатостороннього співробітництва в розв'язанні міжнародних проблем економічного характеру. Таке багатостороннє співробітництво реалізується за допомогою таких органів ООН:

– Генеральна Асамблея;
– Економічна і Соціальна Рада;
– Секретаріат ООН;
– спеціалізовані установи ООН та міжурядові організації, пов'язані з нею.

У структурі цих органів регулюванням міжнародних економічних, у т. ч. й торговельно–економічних відносин, займаються:

1. Органи Генеральної Асамблеї:
– Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД);
– Програма розвитку ООН (ПРООН);
– Міжурядовий комітет з науки і техніки в цілях розвитку;
– Консультативний комітет з науки і техніки в цілях розвитку;
– Підготовчий комітет повного складу для спеціальних сесій Генеральної Асамблеї, присвячених міжнародному економічному співробітництву;
– Всесвітня продовольча рада;
– Світова продовольча програма;
– Комітет з політики та програм продовольчої допомоги;
– Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ).
2. Органи Економічн ої і Соціальн ої рад и ( ЕКОСОР ):
– Комісія з транснаціональних корпорацій;
– Регіональні комісії ООН.
3. Органи Секретаріату ООН:
– Управління Генерального директора з питань розвитку та міжнародного економічного співробітництва;
– Департамент з міжнародних економічних і соціальних питань;
– Департамент з технічного співробітництва в цілях розвитку;
– Центр ООН з ТНК;
– Міжнародний торговельний центр.

Серед цих органів найбільший вплив на розвиток міжнародної торгівлі мають ЮНКТАД, ЮНСІТРАЛ та Міжнародний торговельний центр.

Конференція ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), Женева (Швейцарія) — створена в 1964 p., як головний орган Генеральної Асамблеї з питань міжнародного економічного співробітництва. Відомо, що Генеральна Угода про тарифи і торгівлю була укладена поза організаційних структур і впливу ООН. Крім того, з моменту заснування ГАТТ працювала головним чином в інтересах промислово розвинутих країн. Тому створення ЮНКТАД вирішувало всі проблеми в цілому: доповнення структури ООН органом, що відповідає за розвиток світової торгівлі, і можливість надання підтримки країнами, що розвиваються, в налагодженні торговельно–економічних відносин з іншими державами. Тому основна мета Конференції — сприяння міжнародній торгівлі, особливо країн, що розвиваються, з метою прискорення їх економічного розвитку. Виконуючи функції міжурядового форуму, ЮНКТАД у той же час займається дослідженнями, розробкою нових концепцій і аналізом торговельної політики, здійснює рішення міжурядових органів, технічне співробітництво (ЮНКТАД є установою—виконавцем ПРООН), обмінюється інформацією і проводить консультації. До складу ЮНКТАД входять 186 держав, серед них і Україна. Штаб-квартира організації знаходиться в Женеві.

Цілі:

• активізація міжурядового співробітництва розвинутих країн і країн, що розвиваються;
• зміцнення співробітництва країн, що розвиваються, між собою;

• координація дій багатосторонніх інститутів в галузі міжнародної торгівлі й розвитку;

• мобілізація людських і матеріальних ресурсів через спільні дії урядів і суспільства;

• активізація співробітництва між державами І приватним секторами.

Цілі ЮНКТАД визначили її функції:
1. Регулювання торговельних та економічних відносин між державами.
2. Розробка заходів з регулювання міжнародної торгівлі си­ровиною.
3. Розробка принципів торговельної політики.
4. Аналіз тенденції світового розвитку й міжнародної торгівлі.
5. Обговорення актуальних проблем міжнародних еко­номічних відносин.
6. Координація діяльності органів і закладів 00Н з питань міжнародної торгівлі й розвитку.
7. Співробітництво з міжнародними організаціями в сфері міжнародної торгівлі (насамперед із СОТ)

Організаційна структура ЮНКТАД:

1. Конференція.
2. Рада з торгівлі та розвитку.
3. Секретаріат.

Конференція — найвищий орган ЮНКТАД. Вона зби­рається на сесії раз на чотири роки на рівні міністрів і визначає го­ловні напрями політики міжнародної торгівлі й розвитку. За всю історію ЮНКТАД (включаючи 2000 р.) відбулося десять сесій Конференції. Рішення Конференції переважно рекомендаційні, вони не обов'язкові до прийняття всіма членами; цим ЮНКТАД суттєво відрізняється від СОТ, де рішення обов'язкові до вико­нання.
Рада з торгівлі та розвитку — виконавчий орган; особ­ливістю є можливість участі в його роботі представників усіх країн-членів, які побажають. Рада проводить щорічні сесії, на яких обговорюються питання глобальної політики, проблеми торгівлі, валютно-фінансових відносин, торговельної політики, економічних реформ. Раді підпорядковані функціональні комісії; Комісія з торгівлі товарами й послугами та з сировини; Комісія з інвес­тицій, технології й фінансів; Комісія з підприємницької діяль­ності. На VIII сесії ЮНКТАД були створені чотири постійних комітети : по сировинних товарах, по зниженню рівня вбогості, по економічному співробітництву між розвиненими країнами й по розвитку секторів послуг (послуги, страхування, морські перевезення), а також спеціальний комітет із преференціями і міжурядова група експертів по обмежувальній діловій практиці. Спеціальні робочі групи займаються питаннями технічного характеру (проведення аналізу, обстежень, підготовка висновків). Комітети й робочі групи представляють доповіді Раді по торгівлі й розвитку. Держави - члени ЮНКТАД мають право брати участь у роботі всіх її органів.

Секретаріат є частиною Секретаріату 00Н; очолюється Генеральним секретарем, який є заступником Генерального сек­ретаря 00Н. До Секретаріату входять дві служби: координації й політики; зовнішніх зносин. Крім того, в своїй роботі Секретаріат спирається па 9 відділів: 1.сировинних товарів;
2.міжнародної торгівлі; 3.сфери послуг; 4.економічного співробітництва між країнами, що розвива­ються; 5.глобальної взаємозалежності; 6.ТНК й інвестицій;
7.науки та техніки; 8.найменш розвинутих країн; 9.послуг у сфері управління.

У спільному із СОТ відомі ЮНКТАД керує Міжнародним торговельним центром. Фінансування ЮНКТАД здійснюється з таких джерел: ко­шти ПРООН, Європейської комісії, Світового банку, окремих країн - донорів. Серед останніх —переважно західноєвропейські країни та Японія.

Форми д іяльніст і:

Діяльність ЮНКТАД виходить з таких принципів: рівно­правність держав в міжнародних торговельних відносинах; недо­пустимість дискримінації й економічного тиску; поширення ре­жиму найбільшого сприяння в міжнародній торгівлі; падання пільг країнам, що розвиваються, па основі «невзаємності»; скасу­вання преференцій, якими користуються розвинені країни на ринках найслабших країн; сприяння розширенню експорту з країн, що розвиваються. Ці й деякі інші принципи задекларовані в документі під назвою «Принципи міжнародних торговельних відносин і торговельної політики».

ЮНКТАД брала активну участь у розробці принципів «Но­вого міжнародного економічного порядку», який був ініційова­ний політиками країн, що розвиваються. В цьому напрямку,-зок­рема, Конференція наполягає на обмеженні практики анти­демпінгових заходів, які широко застосовуються розвинутими країнами проти менш розвинутих (Україна також від цього потер­пає); на відмові від торговельних блокад та ембарго, ЮНКТАД визначає, що різні групи країн мають неоднакові можливості, то­му в міжнародній торгівлі необхідно врахувати проблеми розви­нутих країн.

Оскільки сировина залишається поки що основним екс­портним товаром для найменш розвинутих країн, ЮНКТАД приділяє торгівлі сировиною особливої уваги. Утворено спеціальні дослідні групи з сировинних товарів, укладено відповідні міжнародні угоди, підписані конвенції щодо умов торгівлі сировиною. За ініціативою ЮНКТАД була розроблена й прийнята Інтегрована програма для сировинних товарів (ІПСТ) в 1976 р.; метою програми є стабілізація цін на сировину й сприян­ня найменш розвинутим країнам щодо її промислової обробки. У результаті проведених під егідою ЮНКТАД міжурядових переговорів був укладений ряд міжнародних товарних угод, створені дослідницькі групи по сировинних товарах, у роботі яких беруть участь країни-виробники й країни-споживачі, заснований Загальний фонд для сировинних товарів, підписані конвенції й угоди в різних областях.

В 1992 році держави - члени ЮНКТАД ухвалили рішення щодо нового партнерства з метою розвитку - Картахенска угода. У цій угоді сформульовані політика й визначені міри у взаємозалежних областях фінансів, торгівлі, сировинних товарів, технології й послуг, утримуються рекомендації з рішення як застарілих, так і нових проблем торгівлі й розвитку.

IX сесія ЮНКТАД, напередодні якої відбулася зустріч «Групи 77» на рівні міністрів, який, у свою чергу, передували зустріч міністрів трьох регіональних груп, обговорювали питання стимулювання росту й розвитку в умовах лібералізації й глобалізації світової економіки. Крім того, внаслідок перенесення Програми ООН для транснаціональних корпорацій у Женеву, ЮНКТАД одержала нові повноваження в області досліджень і технічної допомоги, особливо в питаннях бухгалтерського обліку у зв'язку із прямими іноземними інвестиціями й торгівлею.

В розробці міжнародного механізму торговельної політики важливе місце посідають заходи по визначенню преференцій для країн, що розвиваються, з усунення тарифних перепон, з поліпшення структури їх експорту. Особлива увага приділяється найменш розвинутим країнам, що не мають виходу до моря (та­ких багато в Африці), й острівним країнам. Окрім суто торговельних, ЮНКТАД відає й іншими питан­нями міжнародного економічного співробітництва. Це валюта і фінанси; морські перевезення; страхування передачі технологій; міжнародні інвестиції.

Аналітична діяльність ЮНКТАД охоплює такі сфери: тен­денції світової економіки та їх вплив на процес розвитку; макроекономічна політика; конкретні проблеми розвитку; використан­ня успішного досвіду розвитку країнами, що розвиваються, й країнами з перехідною економікою; питання, пов'язані з фінансовими потоками й заборгованостями. За результатами досліджень складається банк інформації, яка надається країнам-членам.

За сучасних умов уряди країн, що розвиваються, звертаються за допомогою до ЮНКТАД з метою вирішення таких проблем:

– необхідність (з точки зору країни) збільшити свої надходження від експорту товарів і послуг, що є головним джерелом фінансування розвитку;
– стабілізація і зміцнення міжнародних ринків сировинних товарів, продаж яких становить майже 80—90 % експортної виручки більшості таких країн; збільшення таких надходжень завдяки ширшій участі країн у переробці, збуті і розподілі сировинних товарів і зменшення залежності країн від експорту сировини;
– розширення експортних можливостей країн завдяки мобілізації внутрішніх і зовнішніх ресурсів, включаючи сприяння процесу розвитку і залучення іноземних капіталовкладень; створення належних умов для проведення відповідної національної політики в сфері торгівлі;
– зменшення тягаря заборгованості;
– надання особливої підтримки і допомоги найменш розвинутим країнам (на сьогодні ця група налічує понад 40 найбідніших і слабкіших країн світу);
– сприяння розширенню торгівлі та економічному співробітництву між країнами, що розвиваються, на доповнення до традиційних економічних зв'язків з розвинутими країнами.

ЮНКТАД має непрості відносини з СОТ; по суті, вони є конкурентами в сфері регулювання світової торгівлі. ЮНКТАД розроблює загальні торговельно-політичні принципи в контексті розвитку, а СОТ відає суто торго­вельними питаннями.

Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) — створена в 1966 р. з метою підвищення впливу ООН на процес зменшення і ліквідації правових перешкод, що заважають розвитку міжнародної торгівлі. Во­на є головним правовим органом ООН у галузі прав міжнародної торгівлі. До завдань, доручених Комісії, входять:

–сприяння узгодженню та уніфікації права міжнародної торгівлі;
– координація роботи міжнародних організацій, сферою діяльності яких є право міжнародної торгівлі;

–сприяння ширшій участі держав в існуючих міжнародних конвенціях і розробка нових міжнародних конвенцій та інших документів щодо права міжнародної торгівлі;

– підготовка кадрів і надання допомоги в сфері права міжнародної торгівлі країнам, що розвиваються.

Функції ЮНСІТРАЛ:

• уніфікація права міжнародної торгівлі;

• координація роботи міжнародних організацій у сфері пра­ва міжнародної торгівлі;
• сприяння широкої участі держав в існуючих міжнародних конвенціях і розробці нових міжнародних конвенцій з права міжнародної торгівлі;
• підготовка кадрів у галузі права міжнародної торгівлі, особливо для країн, що розвиваються.

Структура :

До складу Комісії входять 60 держав-членів , що обираються Генеральною Асамблеєю. Структура членського складу Комісії забезпечує представництво різних географічних регіонів світу і його основних економічних і правових систем. Члени Комісії обираються на шість років, причому термін повноважень половини членів Комісії закінчується через кожні три роки.
Секретаріатом ЮНСІТРАЛ є Сектор права міжнародної торгівлі Управління з правових питань Організації Об'єднаних Націй. Секретаріат знаходиться у Відні. Комісія заснувала шість робочих груп для проведення підготовчої роботи по суті тим, передбачених програмою роботи Комісії. До складу кожної робочої групи входять всі держави - члени Комісії. Кожна робоча група Комісії, як правило, проводить одну або дві сесії в рік в залежності від розглянутої теми; ці сесії також проводяться по черзі в Нью-Йорку та Відні.
6 робочих груп і розглядаються ними в даний час теми є наступними:
-Робоча група I (Проекти в галузі інфраструктури, які фінансуються з приватних джерел); - Робоча група II (Міжнародний арбітраж та погоджувальна процедура) нещодавно завершила Типовий закон ЮНСІТРАЛ про міжнародну комерційної погоджувальній процедурі (2002 рік); - Робоча група III (Транспортне право) в даний час знаходиться в процесі підготовки проекту документа про міжнародне перевезення вантажів; Робоча група IV (Електронна торгівля);
-Робоча група V (Законодавство про неспроможність); -Робоча група VI (забезпечувальні інтереси).

Форми діяльності:

Діяльність ЮНСІТРАЛ знаходить головне вираження в розробці й прийнятті конвенцій — документів, у яких містяться узгоджені норми, принципи й стандарти в галузі міжнародного торговельного права. ЮНСІТРАЛ розробляє сучасні, справедливі і узгоджені правила для комерційних угод. До їхнього числа відносяться наступні: 1)Всесвітньо визнані конвенції, типові закони та правила; 2)Правові та законодавчі керівництва та рекомендації, що мають велике практичне значення; 3)Оновлювана інформація про практиці і законодавчих актах, що вводять в дію одноманітні норми комерційного права; 4)Технічна допомога в здійсненні проектів правової реформи; 5)Регіональні та національні семінари з питань однакового комерційного права.

Найвідоміші конвенції:

• Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів (1974 р.);

• Конвенція ООН про морське перевезення вантажів (« Гам­бурзькі правила», 1978 р.);

• Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-прода­жу товарів (Віденська конвенція, 1980 р.);

• Конвенція ООН про міжнародні перевідні векселі й міжнародні прості векселі (1988 р.)

• Конвенція ООН про відповідальність операторів транспортних терміналів у міжнародній торгівлі (1992 p.).

Найбільш змістовною була Віденська конвенція про догово­ри міжнародної купівлі-продажу товарів . Вона встано­вила єдині норми регулювання купівлі-продажу, що багато де в чому усунуло розходження в національних законодавствах.

Крім того, Комісією розроблено Типовий закон ЮНСІТРАЛ про міжнародний торговельний арбітраж (1988 p.), Типовий закон ЮНСІТРАЛ про міжнародні кредитні перекази, Правовий порадник ЮНІСТРАЛ зі складання міжнародних контрактів на будівництво промислових об'єктів.
Комісія виконує свою роботу на щорічних сесіях, які проводяться по черзі через рік в Центральних установах Організації Об'єднаних Націй в Нью-Йорку та у Віденському міжнародному центрі у Відні. Комісія надає допомогу країнам, що розглядає питання про прийняття текстів правових актів. Секретаріат ЮНСІТРАЛ готовий надати технічну і консультативну допомогу державам, які можуть розглядати питання про прийняття одного з правових текстів, підготовлених Комісією. Комісія сприяє в підготовці фахівців в галузі права міжнародної торгівлі в наступних формах: національні та регіональні семінари з права міжнародної торгівлі; стажування.

Міжнародний торговельний центр був створений в 1964 році Генеральною угодою з тарифів і торгівлі (ГАТТ), що у підсумку Уругвайського раунду було перетворено у Всесвітню торговельну організацію (ВТО). Виконуючи доручення ПРООН, Центр безпосередньо відповідає за здійснення фінансованих ПРООН проектів у країнах, що розвиваються, пов'язаних зі сприянням розвитку торгівлі. За своїм правовом статусом МТЦ є спільним допоміжним органом ВТО й ООН, що діє через ЮНКТАД. Як такий він являє собою напівавтономну організацію в рамках системи ООН. Членами є держави - члени ВТО і ЮНКТАД. Головна мета МТЦ — усунути дублювання й паралелізм у діяльності СОТ і ЮНКТАД по сприянню розвиткові торгівлі в країнах, що розвиваються.

Функції :

-Розвиток структури заохочення торгівлі й стимулювання експорту в державному й приватних секторах.

-Забезпечення інформації про ринкові можливості для традиційних і нетрадиційних експортних товарів.

-Удосконалення імпортних операцій з метою оптимального використання дефіцитних ресурсів іноземної валюти шляхом використання ефективних методів керування в області імпорту.

-Навчання державних службовців, представників ділових кіл і викладачів технології експортно-імпортних операцій, зміцнення навчальних закладів, проведення досліджень і вдосконалення учбово-методичних матеріалів з питань зовнішньої торгівлі.

Структура

1. Загальна рада ВТО, Рада по торгівлі й розвитку ЮНКТАД.

2. Об'єднана консультативна група ЮНКТАД/ВТО по справах МТЦ/ОКГ.

3. Наради заступника генерального секретаря ЮНКТАД, заступника генерального директора ВТО й директора-виконавця МТЦ.

4. Секретаріат.

Загальна рада ВТО визначає основні керівні принципи для діяльності МТЦ в області технічного співробітництва. Об'єднана консультативна група ЮНКТАД/ВТО по справах МТЦ/ОКГ проводить один раз у рік свої сесії, на яких присутні представники держав - членів ВТО і ЮНКТАД, а також спостерігачі від інших міжнародних організацій. Група представляє рекомендації з майбутніх програм роботи МТЦ Загальній раді й Раді по торгівлі й розвитку ЮНКТАД, розглядає пропозиції Центру по його середньостроковому плану, що забезпечує загальні рамки для діяльності МГЦ на шестирічний період і становить частину загального Середньострокового плану ООН. Заступник генерального секретаря ЮНКТАД, заступник генерального директора ВТО й директор-виконавець МТЦ регулярно розглядають питання, що стосуються політики й програм Міжнародного торгового центра. Секретаріат , очолюваний директором-виконавцем, відповідає за загальне керівництво діяльністю МТЦ. Крім штатних співробітників, що служать у штаб-квартирі, щорічно понад 600 чоловік призначаються на посади консультантів по здійсненню проектів у країнах, що розвиваються. МТЦ не має у своєму розпорядженні своїх регіональних або державних відділень на місцях. Однак кожний уряд, з яким він здійснює співробітництво як у розвинених, так і в країнах, що розвиваються, призначає офіційну посадову особу по зв'язках із МТЦ із числа працівників апарату державного керування.

Джерела фінансування : регулярний бюджет МТЦ, що включає покриття видатків на діяльність штаб-квартири, таку як здійснення загальних досліджень і розробок з питань заохочення торгівлі й розширення експорту, а також загальних адміністративних видатків, утворюється за рахунок рівних внесків ООН і ВТО. Діяльність МТЦ по технічному співробітництву із країнами, що розвиваються, і країнами з перехідною економікою фінансується за рахунок внесків ПРООН, міжнародних організацій і добровільних внесків. Робочі програми фінансуються Глобальним трастовим фондом (1995 р.), витрата якого регулярно перевіряється консультативним комітетом, що звітує перед Об'єднаною консультативною групою по справах МТЦ.

Форми д іяльн ості:

1. Розвиток ринку продуктів.

2. Розвиток послуг, пов'язаних з торгівлею.

3. Торговельна інформація.

4. Підготовка кадрів.

5. Міжнародне керування в сфері попиту та пропозиції.

6. Визначення потреби й планування заходів, спрямованих на стимулювання торгівлі.

Ці напрями діяльності МТЦ були визначені резолюцією ЕКОСОР у 1973р.
Розвиток ринку продуктів передбачається здійснити за ра­хунок підвищення якості товарів, підтримки експорту (особливо приватного сектору), його диверсифікації. Надання послуг по техніці торгівлі також спрямоване, насамперед, на приватний сектор. Значна увага приділяється утворенню національної системи інформації по товарах, послугах, ринках і торговельній діяльності підприємств та організацій; кожна країна повинна мати таку сис­тему. Для успішного прориву на міжнародні ринки країна, що розвивається, має потребу в кадрах фахівців. Для цього МТЦ сприяє їх підготовці в національних навчальних закладах (надан­ня стипендій тощо), організує практичне навчання на торговель­них підприємствах. МТЦ розроблює і втілює національні й регіональні програ­ми розвитку торгівлі, надає консультації з розробки національної зовнішньоторговельної політики. Особлива увага в діяльності МТЦ приділяється найменш розвиненим країнам. В 1995 р. була прийнята програма технічної допомоги під назвою «Технічне співробітництво для Африки в рамках багатосторонньої торговельної системи на базі Уруг­вайського раунду». Вона спрямована на посилення конкурентос­проможності найменш розвинених африканських країн.

Проекти в області технічного співробітництва здійснюються на прохання відповідних урядів у всіх частинах світу, що розвивається, на національному, регіональному й міжрегіональному рівнях. Послуги, що надаються МТЦ, доступні для всіх країн, що розвиваються. Вони включають публікації про сприяння торгівлі, розширенні експорту, міжнародному маркетингу, імпортних операціях, підготовці фахівців із зовнішньої торгівлі, послуги в області торговельної інформації й статистики. МТЦ координує свою діяльність із рядом міжнародних організацій, особливо з тими, які входять у систему ООН. Одним з основних напрямів діяльності Центру є надання торговельної інформації. Служба інформації надає консультації з питань створення, функціонування та вдосконалення роботи регіональних і субрегіональних служб торговельної інформації, що охоплюють усі аспекти торговельної інформації та використовують технологію електронної обробки даних. Друкуються довідники та бібліографії, огляди ринку, товарні довідники монографії, навчальні матеріали тощо. Статистична інформація Центру розміщується на CD–ROM і в Internet.

В 1991 році Об'єднана консультативна група затвердила наступні глобальні пріоритети, охарактеризовані як питання універсального значення, які повинні враховуватися у всій діяльності МТЦ: 1) сприяння торгівлі з метою скорочення вбогості, включаючи стимулювання експорту продукції сільських районів; 2) найменш розвинені країни; 3) торговельне й економічне співробітництво « Південь-Південь» між країнами, що розвиваються; 4) участь жінок у розвитку торгівлі; 5) розвиток підприємництва в області експорту; 6) облік екологічних факторів у процесі розвитку експорту; 7) розвиток людських ресурсів.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ