регистрация / вход

Тендерна система України

Міністерство освіти і науки України Донецька державна академія управління Кафедра правознавства Дипломна робота з дисципліни: «Господарське право України»

Міністерство освіти і науки України

Донецька державна академія управління

Кафедра правознавства

Дипломна робота

з дисципліни: «Господарське право України»

на тему: «Тендерна система України»

виконала: студентка 5 курсу

групи П-03-1

перевірила: к.ю.н., доцент

Мізіліна Л.Ю

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЕЛЕМЕНТИ ПРОВЕДЕННЯ ЗАКУПІВЕЛЬ

1.1.Історія розвитку закупівель

1.2.Законодавче забезпечення державних закупівель та проведення торгів

1.3. Принципи та задачі державних закупівель

РОЗДІЛ II. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАКУПІВЕЛЬ

2.1 Організація діяльності тендерного комітету та практика проведенняпроцедур закупівель за державні кошти України

2.2 Дослідження розробки, структури, порядку надання тендерноїдокументації на КП «Донецькміськводоканал»

2.3 Умови укладання договорів при закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти на КП «Донецькміськводоканал»

РОЗДІЛ III ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ТОРГІВ ТА УДОСКАНАЛЕННЯ ПРОЦЕСІВ ЗАКУПІВЛІ ТОВАРІВ, РОБІТ І ПОСЛУГ ЗА ДЕРЖАВНІ КОШТИ

3.1 Контроль та відповідальність за порушення норм яких повинні дотримуватись суб’єкти при здійсненні закупівель за державні кошти

3.2.Аналіз кризи державних закупівель в Україні та шляхи її подолання

3.3 Порівняльний аналіз положень Закону України «Про закупівлю

товарів, робіт і послуг за державні кошти» та Тимчасового положення про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

В умовах ринкової економіки велике значення має ефективне використання ресурсів, які знаходяться в розпорядженні держави або великих підприємств. Тому виникає питання, яким саме чином може здійснюватись така діяльність. Найбільш сприятливими здаються умови для створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також запобігання проявам корупції у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання.

Але діюче законодавство не чітко визначає деякі моменти державних закупівель і часто виникають проблеми, пов’язані з виконанням процедури закупівлі.

Таким чином, обрана тема дипломної роботи є своєчасною, актуальною та необхідною на даному етапі розвитку законодавства України. Актуальність обраної теми полягає в тому, що сучасний стан закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти перебуває в скрутному становищі та потребує законодавчого врегулювання.

Проблеми, які постають при розгляді даної теми, багато в чому залежать від професіоналізму законодавців та юристів-практиків, які безпосередньо приймають участь у здійсненні закупівлі.

Найважливішім, виглядає спроможність використовувати правові методи та механізми для захисту інтересів держави та підприємства, отримувати більший прибуток шляхом здійснення державних закупівель. Для цього автором зроблено аналіз існуючих проблем у законодавстві про проведення торгів та запропоновано деякі шляхи їх подолання.

Метою роботи є:

- проведення теоретичного дослідження правового регулювання закупівель в Україні;

- здійсненні загального огляду розвитку актуальних проблем регулювання державних закупівель;

- обґрунтування загального підходу та розробка конкретних рекомендацій по вдосконаленню правового регулювання торгів;

- підготовка основних напрямків державної політики щодо здійснення закупівель

Для досягнення цієї мети автором поставлені та вирішені наступні задачі: проаналізувати економічно-правову сутність закупівель, провести дослідження надання тендерної документації, зазначити умови укладання договорів при закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, дослідити правову діяльність Комунального Підприємства «Донецькміськводоканал» при здійсненні процедури закупівель .

Предметом дослідження даної роботи є правове регулювання організації проведення закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти.

Для повного дослідження автором були використані наступні методи наукового пізнання: історичний, формально-логічний, порівняльно-правовий, аналітико-синтетичний, статистичний, індукції, дедукції.

Комплексне використання вказаних методів дозволило автору розв’язати теоретичні завдання та запропонувати шляхи вдосконалення системи правового регулювання орендних відносин.

Теоретичну основу дослідження склали праці вітчизняних та зарубіжних вчених – юристів та економістів, а саме: Підопригора О.А., Голобородько К.Н., Політучий С.Я, Рудьонок Е., Усенко Я.Б. Бібіков А.І., Щербина В.С., Знаменський Г.Л., Мамутов В.К. та ін.

Емпіричну основу дослідження склали практика застосування законодавства про закупівлю КП «Донецькміськводоканал», судова та інша господарсько-правова практика.

Виходячи зі вищевказаного та виділяючи проблеми доцільним є побудувати роботу наступним чином: Перший розділ присвячується теоретичним проблемам. А саме визначенню історії розвитку закупівель, законодавчого забезпечення державних закупівель та проведення торгів, а також основні принципи та задачі державних закупівель. У першому розділу вказується загальні питання державних закупівель.

Другий розділ присвячений практичним проблемам застосування нормативної бази. Проблеми, які розглянуті є основними практичними питаннями з якими зіштовхуються замовник й постачальник, а саме, організація діяльності тендерного комітету та практика проведення процедур закупівель за державні кошти України, порядок надання тендерної документації та умови укладання договорів при закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти. На практиці виникає найбільш питань саме ці проблеми, тому доцільним є їх висвітлення.

Третій розділ характеризує проблеми законодавчого регулювання державних закупівель. У цьому розділі виявляються прогалини та недосконалість організації роботи, законодавства та запропоновані методи їх подолання.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дипломної роботи можуть бути використані в навчальному процесі при викладанні дисципліни «Господарське право України», «Господарсько-процесуальне право України», а також для спецкурсу «Державні закупівлі України»


РОЗДІЛ I . ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЕЛЕМЕНТИ ПРОВЕДЕННЯ ЗАКУПІВЕЛЬ

1.1 Історія розвитку закупівель

Перехід від вольового до економічного підходу у відносинах між державою і виробниками (постачальниками) матеріальних ресурсів почався в XVII столітті, коли вперше з'явилася згадка про участь держави в ринкових відносинах як їх суб'єкта.

Історично перші згадки про заходи в Росії, які з певними обмовками можна розглядати як публічні торги, відносяться до періоду царювання Олексія Михайловича. Зберігся царський Указ, датований 7 липня 1654 р., про підрядну ціну на доставку до Смоленську борошна і сухарів.

Активізація економічних відносин в Росії за часів Петра I викликала зростання кількості публічних торгів. Перш за все, цьому сприяла військова активність царя.

Вже перші конкурси, організовані у той час, мали специфічні риси, характерні і для сучасних торгів. Перш за все, йдеться про відвертість і гласність відбору при проведенні торгів.

У 1714 р. спеціальним сенатським рішенням обумовлювалося публічне повідомлення результатів не тільки найважливіших, але і різних дрібних торгів. Необхідно було вказувати, хто на що н підрядився, за якими цінами. Ці відомості також подавалися в Канцелярію Сенату.

Була офіційно введена посада гоф-маклера (розпорядника, організатора торгів), без якого проведення конкурсу заборонялося. Звичайно ними були грамотні купці, що спеціалізуються на державних підрядах, які знали тонкість процесу і способи отримання вигідного результату.

Схема роботи з підрядниками була така: писалися квитки з вказівкою підряду, час (термін), з якого починали прийматися заявки і місце, куди повинні прибути претенденти підряду. Квитки відправлялися поліцмейстеру, який повинен був вивішувати їх в найвидніших місцях. Зразу ж йшла розсилка в магістрати (адміністрації) інших міст. Про матеріали, поставка яких повинна була відбутися влітку, повідомляти вказувалося в листопаді, зимових же - не пізніше за липень.

Підряд віддавався тому, хто запропонував найнижчу ціну за умови, що підрядчик був надійний. Якщо підрядчик виявлявся необов'язковим або недостатньо спроможним, підряд віддавався "вірній" людині, хай навіть і дорожче, але чиї поручительство і стан справ відповідали вимогам.

Наступний документ - Регул провіантського правління - був затверджений при Єлизаветі Петрівні в 1758 р., і він торкався поставок продовольства (переважно хліби).

Особлива увага в цьому документі надавалася закупівлям саме у виробників, минувши купців. Шляхті (дрібномаєтним дворянам) і селянам надавалася перевага при отриманні замовлення на поставку. Цим переслідувалася мета прибрати купця-посередника, заощадити казенні гроші і надати засоби саме на розвиток виробництва продукції. Рекомендувалося також уникати підрядів, а закупівлі проводити за твердими державними цінами у землевласників.

Олександр I, вступивши на престол, почав реформування системи державного управління. Перегляд існуючого законодавства торкнувся і регламентуючих документів з "публічного продажу казенних поставок і підрядів". За першу чверть XIX століття було видано 107 урядових актів, регламентуючих або коректуючи проведення торгів, їх забезпечення і подальше виконання замовлень. З них тільки правил по різних номінаціях держзамовлення опубліковано 15, причому 7 були затверджені за перші п'ять років правління Олександра I.

У 1802 р. був виданий "Статут про провіант для продовольства військ", де були і нові правила для висновку підрядів. Особлива увага відводилася довідковим цінам, і описувався механізм збору інформації для їх числення. Довідкова ціна була відправною крапкою в організації торгів, і всі рішення ухвалювалися, орієнтуючись на неї.

У тому ж році вийшли і правила соляної поставки, в яких вперше була приведена статистика і аналітика торгів. Також вперше був проведений розрахунок економії скарбниці від організації заходів щодо конкурсного розміщення замовлень.

У XIX столітті соціальні і правові відносини в суспільстві все більш ускладнюються. Розвиток техніки, поява нових установ, збільшення асортименту необхідних скарбниці речей, активне міське і дорожнє будівництво привели до розширення поля взаємовигідних контактів держави і приватного підприємництва. Все це вимагало удосконалення російського законодавства.

У 1830 р. був прийнятий так званий "Лист для торгу", яке зафіксувало основні правила проведення торгів для державного замовлення практично до кінця століття. Одночасно узагальнювалися матеріали по кримінальній відповідальності порушників підрядного законодавства.

У 1860 р. публікується Високий Указ про те, щоб казенні замовлення і покупки за межею обмежувалися найменуваннями, які одержати від російських фабрикантів було неможливо. Через шість років інший указ "наказує", щоб всі урядові замовлення виконувалися усередині держави, не дивлячись на труднощі, що виникають спочатку.

Приватний бізнес був вельми зацікавлений мати партнером казенні структури, які, у свою чергу, з метою економії засобів і підвищення якості своїх замовлень, надавали фірмам можливість позмагатися між собою за державне визнання. Найвідоміші виробники одержували звання "постачальників Двору Його Імператорської Величності", саме пройшовши ієрархічні ступені торгів і конкурсів.

У 1900 р. було опубліковане "Положення про підряди і поставки", яке діяло до жовтня 1917 р. Положення передбачало проведення торгів трьох типів: ізустні торги, торги за допомогою запечатаних оголошень і змішані. Ізустні торги фактично були аукціоном. Для вдосконалення процесу конкурсного відбору в Росії було запропоновано ввести англійську систему пошуку можливих учасників торгів. З цією метою кожне відомство вело списки підприємств, визнаних відповідними скарбниці контрагентами по своїй надійності і солідності.

Після революції потрібно було відновити конкурсну практику і створити відповідні структури. Таким органом стала робітничо-селянська Інспекція, яка вже мала на той час досвід роботи, крім іншого.

Узагальнивши цей досвід, інспекція розробила Положення про поставки і підряди, яке було затверджене 30 листопаду 1921 р., і інструкцію до нього, прийняту всіма господарськими наркоматами.

У Збірках Законів 1924-1926 рр. зустрічаються тільки акти з поточних питань, схожі на розпорядження початку століття - про ухвалення або неприйняття у вигляді застави тих або інших цінних паперів банків або, як вони стали називатися, Державних трудових ощадних кас.

У 1927-1928 рр. інтерес до торгів знову зростає, і зв'язано це, перш за все, з виданням нового Положення про державні підряди і поставки, затвердженого 11 травня 1927 р. В порівнянні з попередньою директивою в ньому були розширені і змінені деякі статті, інші ж з'явилися знову.

Основною темою торгів стали ремонтно-будівельні роботи і будівництво. Поставки замінювалися державним розподілом, і кількість конкурсів по них різко скоротилася. За формою проведення звичними стали змішані торги, зрідка організовувалися усні. Оголошення з регіонів практично не поступали, в основному поміщалася інформація московських підприємств і установ.

Конкурсні закупівлі повернулися в Росії на державний рівень тільки через 70 років.

У Україні історично система торгів розвивалася відповідно до стану розвитку торгівлі в державах, до яких в той або інший період належали певні регіони нашої держави. З моменту отримання Україною незалежності процес формування законодавства про державні закупівлі придбав самостійність і динамічність.

Поняття "державні замовлення" - прообраз сучасного поняття "державні закупівлі" - було вперше застосовано Держпланом СРСР при розробці проекту народногосподарського плану на 1988 рік. Головною причиною введення цієї економічної категорії було те, що вже з середини

80-х років Держплан СРСР в масштабах всього народногосподарського комплексу не міг повністю збалансувати планові завдання по виробництву продукції з наявними матеріальними ресурсами.

Така ідеологія щодо державного замовлення існувала до 1993 року, включаючи перші роки незалежності України.

Починаючи з 1993 року, коли система централізованого планування виробництва і розподілу матеріально-технічних ресурсів поступово втрачала свою дієздатність і адекватність економічної ситуації, трансформувалися і функції державного замовлення, все більш втрачаючи властивості абсолютного державного регулятора у виробництві продукції і послуг і перетворюючись на спосіб забезпечення потреб в матеріальних ресурсах, продукції, роботах і послугах споживачів, які містяться за рахунок державного бюджету.

Це знайшло своє відображення в щорічних указах Президента України до 1996 року про державний контракт і державне замовлення. Крім того, було прийнято Ухвалу Кабінету Міністрів України від 21.10.93 року № 871 "Про затвердження Положення про порядок організації і проведення міжнародних торгів (тендерів) в Україні"[1], яке дало початок проведенню міжнародних торгів і упорядкувало проведення на конкурсних основах закупівель товарів (робіт, послуг) виключно іноземного походження для задоволення державних потреб України.

Під час дії згаданої Ухвали (21.10.93 - 28.06.97) Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України зареєстровано 66 міжнародних тендерів.

Об'єктивні зміни в принципових підходах до формування і розміщення державних замовлень були зафіксовані в Законі України від 22.12.95 року №493/95-ВР "Про поставки продукції для державних потреб"[2], а також у відповідній Ухвалі Кабінету Міністрів України з 29.02.96 року №266 "Про Порядок формування і розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням"[3].

Окрім цього, в окремому порядку, певним Законом України "Про державне оборонне замовлення" від 03.03.1999 року №464 [4], формується державне оборонне замовлення для забезпечення потреб Озброєних Сил України і інших військових формувань в озброєнні і військовій техніці, речовому і медичному майні, продовольстві, паливно-мастильних матеріалах, виконанні науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт.

В рамках реалізації заходів щодо удосконалення системи державних закупівель в Україні і з метою наближення діючих процедур розміщення державних замовлень до передбачених вимогами системи Світової організації торгівлі в 1997-1998 роках були прийняті ухвали Кабінету Міністрів України від 28.06.97 року №694 "Про організацію і проведення торгів (тендерів) у сфері державних закупівель товарів (робіт, послуг)", від 24.09.97 року №1058 "Про створення єдиної системи закупівель товарів (робіт, послуг) за рахунок засобів державного бюджету і іноземних кредитів, які притягуються під гарантії Кабінету Міністрів України" і з 01.09.98 року №1369 "Про проведення торгів (тендерів) в будівництві".

У 2000-2003 роках здійснювався послідовний розвиток національної системи державних закупівель, зокрема шляхом реалізації Плану заходів Кабінету Міністрів України по розвитку системи державних закупівель в Україні і Програми інтеграції України в ЄС, з урахуванням послання Президента України Верховній Раді України "Концептуальні основи стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002-2011 роки. Європейський вибір"[5], в якому вдосконалення системи державних замовлень і закупівель визначене як один з основних механізмів модернізації промисловості.

1.2 Законодавче забезпечення державних закупівель та проведення торгів

На сьогодні питання закупівлі товарів, робіт, послуг за кошти як державного, так і місцевого бюджетів врегульовані нормами загального та спеціального законодавства, зокрема Господарського кодексу України та Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22 лютого 2000 р [6].

У цілому існуюче правове поле у сфері державних закупівель спрямоване на створення конкурентного середовища з метою оптимізації та раціоналізації використання бюджетних коштів, зокрема фінансових ресурсів територіальної громади міста.

Процес закупівлі - це тривалий процес, який починається з визначенням потреби до постачання товарів, виконання робіт і надання послуг. Цей процес також потребує витрат часу і грошей для проведення торгів (тендера).

В понятті Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» торги (тендер) – здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (тендера) згідно з процедурами (крім процедури закупівлі у одного учасника), встановленими цим Законом.

Придбання товарів або послуг на основі належної комерційної практики згідно з Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» (м.Київ, від 22.02.2000 № 1490-Ш) [6] зі змінами внесеними відповідно до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» [6] передбачає здійснення певних кроків – насамперед це організаційна робота замовника.

Замовник (розпорядник державних коштів) визначає відповідальних за цю роботу, формує наказом по організації тендерний комітет, затверджує його склад та розробляє Положення про головні функції тендерного комітету щодо організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти. До тендерного комітету мають входити представники замовника, а у разі потреби, залежно від очікуваної вартості закупівлі, також представники міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Права та обов’язки замовника та учасників торгів (тендера) регламентуються чинним законодавством України у сфері державних закупівель, а також договорами, підписаними в результаті проведення торгів (тендера) між замовником та постачальником (виконавцем) товарів, робіт та послуг за державні кошти.

В даному розділі і далі поняття товару, роботи, послуги визначені відповідно до Закону , а саме:

«товари» - продукція будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому, газоподібному стані, виключаючи електроенергію, а також послуги, пов’язані з поставкою товарів, якщо їх вартість не перевищує вартості самих товарів;

«роботи» - будь-яка діяльність, пов’язана з проектуванням, будівництвом нових, розширенням, реконструкцією, капітальним ремонтом та реставрацією об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, технічним переозброєнням діючих підприємств, а також супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- та супутникова фотозйомка та інші, якщо вартість виконання цих послуг не перевищує вартості самих робіт;

«послуги» - будь – яка закупівля, крім товарів та робіт, включаючи підготовку спеціалістів, забезпечення транспортом і зв’язком, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування;

«частина предмета закупівлі (лот)» - визначена замовником (за обсягом, номенклатурою чи місцем поставки товару (виконання робіт, надання послуг) частина товарів, робіт і послуг, на яку, в межах єдиної процедури закупівлі, учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції. Кількість тендерних пропозицій на кожну окрему частину предмета закупівлі не може бути меншою ніж три;

«державні кошти» - кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національного банку України, державні цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, кошти загальнообов’язкове державного соціального страхування, кошти страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», гуманітарна допомога в грошовій формі, Аграрного фонду, Державного та місцевих фондів енергозбереження, кошти установ чи організацій, створених в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, кошти підприємства;

«учасник процедури закупівлі (далі – учасник)» - фізична чи юридична особа (резидент або нерезидент), що підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та подає чи подала тендерну пропозицію.

1.3.Принципи та задачі державних закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти України

Термін «державна закупівля» використовується коли йдеться про закупівлю у державному секторі. Для забезпечення в межах законодавства належної закупівельної практики закупівля має відбуватися з урахуванням основних принципів:

- прозорість;

- недискримінаційний характер (об’єктивність).

Зазначені принципи обумовлюють здійснення закупівлі на основі ділового підходу, що передбачає:

- сприйняття кожної закупівлі як ділової операції, з урахуванням обставин, що можуть викликати економічну зацікавленість упродовж довго- і короткострокового періодів;

- спроби скористатися перевагами і сприяння існуючій конкуренції або її створенні;

- належне планування закупівлі, включаючи аналіз потреб;

- розробка графіка закупівлі, для досягнення найкращих можливих умов;

- визначення необхідної якості предмета закупівлі або результату.

- довіра (Величезне значення має створення посадовими особами, відповідальними за державну закупівлю, і підтримка ними довіри до своєї здатності і бажання розсудливо витрачати державні кошти. Гроші платників податків мають використовуватися так, аби кожна витрачена гривня була підзвітною і населення вірило, що матиме найбільшу економічну вигоду).

Державна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником (розпорядником державних коштів) товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти (далі – Закон) [6].

Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 5 тисячам євро, а робіт – 20 тисячам євро.

Особливості відносин, що виникають у зв’язку з закупівлею товарів, робіт і послуг, що здійснюються в межах державного оборонного замовлення, а також з закупівлею інших спеціально визначених Кабінетом Міністрів України (специфічних) товарів (робіт і послуг), визначаються окремими актами законодавства України.

Дія Закону не поширюється на випадки , якщо предметом закупівлі є:

- водо-,тепло- та енергопостачання;

- водовідведення та обслуговування каналізаційних систем;

- поштові послуги;

- послуги електрозв’язку (за винятком мобільного);

- телекомунікаційні послуги щодо ретрансляції радіо- та телесигналів;

- послуги щодо перевезення залізничним транспортом;

- професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації робітних кадрів у державних професійно-технічних навчальних закладах.(Стаття 2).

Висновки, щодо розділу I

Одним із перших нормативних документів в Україні, що врегульовував процес здійснення державних закупівель, була Постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1993 року № 871, якою визначався Порядок організації та проведення міжнародних торгів (тендерів) в Україні для іноземних, а також українських підприємств, установ і організацій на конкурсних засадах, що гарантувало замовникам виконання у межах погодженої вартості необхідних поставок закупівель по імпорту товарів, обсягів робіт і послуг, оптимальний вибір інвестиційних проектів у різних галузях економіки, а також досягнення мінімального рівня контрактових цін і вибір найсприятливіших умов реалізації контракту.

Але під час дії зазначеної постанови склалася парадоксальна ситуація щодо задоволення державних потреб: стосовно іноземного постачальника держава дотримувалася загальноприйнятої у міжнародній торгівлі практики розміщення державних контрактів винятково на конкурсних засадах, а всередині країни державні контракти розміщувалися на директивних засадах, що суперечило ринковому механізму.

На зміну зазначеному порядку організації та проведення торгів Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 1997 року № 694 «Про організацію та проведення міжнародних торгів (тендерів) у сфері державних закупівель товарів (робіт, послуг) іноземного походження» було введено новий порядок, який лише змінив організацію та проведення торгів. Застосування його було обов'язковим для підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності при закупівлях товарів (робіт, послуг), які здійснювалися за рахунок коштів державного бюджету або іноземних кредитів, що залучалися під гарантії Кабінету Міністрів України, якщо вартість таких закупівель дорівнювала або перевищувала 10 тис. гривень. Правила здійснення державних закупівель, визначені згаданими постановами, не відповідали міжнародним вимогам, тому об’єктивно виникла потреба в закріпленні регулювання державних закупівель на законодавчому рівні.

Усі вищезазначені елементи державних закупівель знайшли відображення у Законі України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22 лютого 2000 р. № 1490-ІІІ, який став важливим кроком у частині законодавчого забезпечення системи державних закупівель та у розбудові цивілізованої ринкової економіки на шляху приведення внутрішнього законодавства України з питань державних закупівель у відповідність до норм і правил міжнародної торгівлі.

Проте варто зазначити, що в Україні не було цілісної системи державних закупівель, яка б відповідала вимогам Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та забезпечувала досягнення оптимального і раціонального використання державних коштів. Мали місце численні порушення на усіх рівнях управління державними закупівлями, починаючи з нормативно-правового забезпечення та закінчуючи організацією системи внутрішнього контролю у цій сфері діяльності. Тому посилення парламентського контролю – вимушений крок, спричинений незадовільним станом системи державних закупівель в Україні, процвітанням корупції та зловживання службовим становищем при використанні бюджетних коштів.

Вищенаведеним Законом запроваджено:

1. механізм міжвідомчої координації, у зв'язку з чим введено нові поняття "генеральний замовник" та "закупівля на засадах міжвідомчої координації". Закупівля на засадах міжвідомчої координації передбачає можливість проведення процедур закупівель тендерним комітетом розпорядника державних коштів вищого рівня (генеральним замовником) для укладання договорів розпорядниками нижчого рівня;

2. редукціон (нова процедура закупівлі);

3. засади громадського контролю;

4. нові критерії оцінки тендерних пропозицій

Державний нагляд, контроль та координацію у сфері закупівель закріплено за Верховною Радою України; Кабінетом Міністрів України; спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг; Рахунковою палатою; Державною контрольно-ревізійною службою України; Державним казначейством України; Міністерством аграрної політики України; спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики відповідно до Закону України "Про державну статистику"; правоохоронними органами в межах компетенції, визначеної Конституцією України та законами України.

Нині в Україні відбувається активне формування системи державних закупівель. І хоча цей процес істотним чином і впливає на механізми і методику реалізації своїх прав учасниками процедур закупівель за державні кошти, певні проблеми у цій сфері все ж залишаються, що, в свою чергу, призводить до виникнення судових спорів із цих питань.


РОЗДІЛ II ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАКУПІВЕЛЬ

2.1 Організація діяльності тендерного комітету та практика проведення процедур закупівель за державні кошти України

В даному розділі розглядаються питання, пов’язані із проведенням тендерів та формуванням тендерних комітетів під час проведення торгів(тендерів) за державні кошти.

Діяльність роботи тендерного комітету регламентується внутрішнім наказом організації-замовника щодо створення тендерного комітету та затвердження Положення про головні функції тендерного комітету щодо здійснення закупівель за державні кошти.

Рекомендовано місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування створити постійно діючи тендерні комітети для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг у межах бюджету району міста, району області та бюджету міста (районний тендерний комітет, міський тендерний комітет, положення про які затверджується відповідною радою. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів обласного бюджету створити єдиний тендерний комітет, до складу якого можуть входити тендерні комісії із закупівель товарів, робіт і послуг для потреб соціальної сфери, освіти, будівництва, промисловості, транспорту тощо на основі відповідних управлінь обласної (міської) державної адміністрації. Повноваження єдиного тендерного комітету та тендерних комісій визначаються окремим рішенням голови державної обласної адміністрації та затверджуються обласною радою.

У разі створення єдиних тендерних комітетів, їх діяльність направлена на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг на засадах міжвідомчої координації. Тендерний комітет створюється в організаціях – головних розпорядниках державних коштів, організаціях-розпорядниках коштів нижчого рівня, в організаціях-одержувачах коштів. Залежно від рівня організації - розпорядника державних коштів (замовника), кількості запланованих процедур закупівель може бути створено: постійний тендерний комітет, якщо протягом року очікується здійснення більше двох закупівель за рахунок державних коштів;тимчасовий тендерний комітет, якщо протягом року очікується проведення не більше однієї закупівлі за рахунок державних коштів і надалі проведення закупівель не заплановано.

На рівні організації – головного розпорядника державних коштів за потреби може бути створено більше ніж один тендерний комітет для організації і проведення процедур закупівель визначених окремих категорій предметів закупівлі.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”[6] – “замовник”- розпорядник державних коштів, який здійснює закупівлю в порядку, визначеному цим Законом, при цьому замовником вважається суб’єкт тендерний комітет якого проводить процедуру закупівлі та який одночасно укладає з переможцем договір про закупівлю, крім випадків здійснення закупівлі товарів на засадах міжвідомчої координації.

“Розпорядник державних коштів” – органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією України, та законодавством, а також підприємства, установи чи організації, створені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов’язань та здійснення платежів;

“Підприємства”- державні, казенні, комунальні підприємства та господарські товариства, в яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірні підприємства, а також підприємства, господарскі товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державним, казенним, комунальним підприємствам та господарським товариствам, в яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків (далі-підприємства)”.

Отже, якщо організація має юридичних статус підприємства, є одержувачем державних коштів ( уповноважена на отримання державних коштів, взяття за ними зобов’язань та здійснення платежів), то така організація (підприємство) може виступати замовником і здійснювати закупівлю у порядку, встановленому Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг та державні кошти” [6] за умгови створення у цьому підприємстві-одержувача коштів тендерного комітету, який є колегіальним органом- відповідальним за організацію і проведення процедур державних закупівель.

Підприємство може бути замовником, що здійснює закупівлі відповідно до процедур державних закупівель та укладає за їх результатами договір, за умови дотримання таких вимог:

· Наявність власних коштів для здійснення закупівель товарів, робіт, коштів, з урахуванням особливостей визначених Законом України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”[6];

· Наявність у такого підприємства повноважень на отримання державних коштів, взяття за ними зобов’язань та здійснення платежів, тобто визначення підприємства одержувачем коштів згідно з бюджетним законодавством;

· Наявність у такого підприємства створеного тендерного комітету.

В іншому разі, замовником, що здійснює закупівлі за державні кошти та укладає договір за їх результатами торгів (тендера), є розпорядник вищого рівня.

Слід також відмітити, якщо у підприємства-одержувача коштів не створено тендерний комітет, процедура закупівлі проводиться головним розпорядником державних коштів та укладається тристоронній договір про закупівлю, де “замовником” є розпорядник державних коштів вищого рівня, що діє в інтересах “платника” – підприємства-ожержувача коштів, та “виконавець-постачальник” – переможець торгів (рекомендаційна норма).

Тендерний комітет створюється керівництвом організації – замовника для організації та проведення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти на засадах колегіальності в прийнятті рішень, відсутності конфлікту інтересів членів тендерного комітету та їх неупередженості.

Підприємства здійснюють закупівлю товарів, робіт і послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів на загальних засадах у порядку, визначеному Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» [6] (далі Закон ).

Склад тендерного комітету підприємства призначається керівником органу державної влади, що здійснює функції з управління майном підприємства чи через який (керівники якого) спрямовується (координується) діяльність центрального органу виконавчої влади, що здійснює ці функції.

Тендерний комітет у своїй діяльності керується чинним законодавством, Положенням, внутрішніми нормативними документами замовника та рішеннями, які приймаються самим тендерним комітетом.

Склад тендерного комітету, положення про тендерний комітет затверджуються рішенням у вигляді відповідного розпорядчого акта.

Членами тендерного комітету можуть бути як представники організації-замовника в кількості не менш 5 осіб, так і в разі потреби відповідних органів державної влади, інших зацікавлених організацій, зокрема особи, що працюють на громадських засадах ( за їх згодою). Склад тендерного комітету повинен формуватися з урахуванням частини другої статті 12 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»[6].

Членами тендерного комітету рекомендується призначати посадових осіб з економічного, юридичного, фінансового підрозділів, а також підрозділу, що займається питаннями матеріально-технічного та інформаційного забезпечення організації-замовника. Зміни до складу тендерного комітету вносяться за поданням голови тендерного комітету та оформляються наказом керівника організації-замовника.

Для розв’язання конкретних питань, якщо виникає така потреба, зокрема в разі проведення торгів на закупівлю товарів, робіт чи послуг, що мають складний або спеціалізований характер, до роботи тендерного комітету можуть залучатися відповідно до законодавства незалежні кваліфіковані (технічни) експерти та консультанти, крім тих, що є заінтересованими особами стосовно виконавців цієї процедури закупівлі з урахуванням вимог частини другої статті 12 Закону.

Керівництво роботою тендерного комітету здійснює його голова, який призначається рішенням у вигляді відповідного розпорядчого акта та є посадовою особою, що має право на підписання договорів про закупівлю.

За рішенням голови тендерного комітету можуть створюватись окремі робочі групи для вирішення конкретних питань, що виникають у процесі проведення процедур закупівлі, залучатись у ролі консультантів чи експертів спеціалісти структурних підрозділів замовника.

Тендерний комітет відповідає за організацію процедур закупівлі на всіх етапах їх проведення. У процесі роботи він забезпечує реалізацію таких функцій:

- Планування закупівель;

- Вибір процедури закупівлі,

- Розміщення оголошення;

- Підготовка та розсилання тендерної документації;

- Надання роз’яснень щодо змісту тендерної документації;

- Проведення процедури попередньої кваліфікації;

- Ведення звітності.

Тендерний комітет зобов’язаний: організувати проведення процедур закупівлі;забезпечити рівні умови для всіх постачальників;зберігати конфіденційність інформації;с воєчасно готувати письмові роз’яснення;своєчасно оформляти відповідну звітність.

Голова тендерного комітету:

- Планує проведення засідань тендерного комітету;

- Вирішує питання стосовно забезпечення діяльності тендерного комітету;

- Призначає заступника голови та секретаря тендерного комітету;

- Приймає рішення щодо створення комісій та робочих груп тендерного комітету;

- Вносить на розгляд керівника пропозиції щодо змін у складі тендерного комітету;

- Пропонує порядок денний тендерного комітету.

Секретар тендерного комітету:

- Веде та оформляє протоколи засідань тендерного комітету;

- Забезпечує оперативне інформування членів тендерного комітету стосовно організаційних питань його діяльності;

- За дорученням голови тендерного комітету виконує іншу організаційну роботу

Рішення з питань, що розглядаються на засіданнях тендерного комітету, приймаються простою більшістю голосів у присутності не менш двох третин членів тендерного комітету. У разі рівного розподілу голосів голос голови комітету є вирішальним.

Рішення комітету оформляється протоколом, який підписується усіма членами тендерного комітету, що брали участь у голосуванні.

Таблиця 2.1 Структура тендерного комітету

2.2 Планування закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти

Роботу тендерного комітету потрібно проводити за планом, де визначаються потреби у здійсненні закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти розпорядниками державних коштів, а також вказуються відповідальні за їх виконання члени тендерного комітету.

Стадіями державних закупівель є:

1. Затвердження кошторису (програми, плану використання державних коштів);

2. Затвердження річного плану закупівель;

3. Обрання і проведення процедур закупівель на підставі затвердженого кошторису (програми, плану використання державних коштів0 та річного плану державних закупівель);

4. Визначення переможця процедури закупівлі;

5. Укладання договорів про закупівлю;

6. Складання звіту про результати здійснення процедури закупівлі;

7. Виконання договорів про закупівлю;

8. Контроль за виконанням договорів про закупівлю.

Під час складання плану закупівель визначаються найменування предметів закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, очікувана вартість предметів закупівлі, відповідно до затверджених кошторисних призначень, окремі частини предметів закупівлі, процедура закупівлі, дата початку проведення закупівлі.

На підприємства не поширюються норми цього Закону щодо затвердження та оприлюднення річного плану закупівель (стаття 2 закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти») [6].

Для підприємств складання річного плану закупівель є рекомендаційною нормою (Додаток А), але, у разі складання попереднього чи тимчасового плану закупівель – дасть можливість замовнику спрогнозувати необхідну кількість товарів, робіт і послуг для потреб підприємства через проведення тендерів.

Одночасно з підготовкою плану роботи тендерного комітету можливим є розробка графіка проведення конкретних торгів, на основі якого визначаеться загальна тривалість кожного етапу проведення процедури закупівлі та послідовність дій тендерного комітету. Графіком можуть затверджуватись етапи та терміни для проведення процедури закупівлі, а саме: подання оголошення про торги, термін для розроботки тендерної документації, передача тендерної документації учасникам торгів, отримання тендерних пропозицій та їх розкриття, термін для оцінки тендерних пропозицій, укладання договору з переможцем торгів, повідомлення учасникам торгів про результати тендеру, подання оголошення про результати торгів. Під час складання графіку проведення торгів насамперед слід урахувати тривалість окремих етапів процедури закупівлі в залежності від складності предмета закупівлі, а потім загальний термін проведення торгів.

План роботи тендерного комітету на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти розглядається та схвалюється тендерним комітетом та затверджується головою тендерного комітету.

Річний план закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти складається розпорядниками державних коштів протягом одного місяця після затвердження кошторису витрат та протягом 15 календарних днів розміщується в інформаційній системі в мережі Інтернет та на власному ВЕБ-сайті замовника.

Розпорядники державних коштів розробляються план закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти згідно із розпорядження Антимонопольного комітету України від 20.06.2006 №218-р «Про затвердження форм річного плану закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти»[8].

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» розпорядження Антимонопольного комітету України від 20.06.2006 №218-р «Про затвердження форм річного плану закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти»[6] основними процедурами здійснення державних закупівель є відкриті торги із зменшенням ціни та редукціони. Тобто, замовник забов’язанний здійснювати закупівлю, враховуючи необхідність раціонального і економного витрачання державних коштів, забезпечення максимальної конкуренції та прозорості під час здійснення закупівель.

Відповідальність за застосування визначених Законом процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти несе замовник.

З метою більш чіткого визначення предмета закупівлі у контексті забезпечення належного виконання частини першої статті 2 Закону, у якій встановлені нижні вартісні межі застосування процедур державних закупівель та вказаної статті 14 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» розпорядження Антимонопольного комітету України від 20.06.2006 №218-р «Про затвердження форм річного плану закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти»[6] замовнику необхідно розробити Порядок визначення предмета закупівлі за державні кошти.

Згідно з цим Порядком замовник визначає предмет закупівлі за державні кошти відповідно до абзацу восьмого частини першої статті 1 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» розпорядження Антимонопольного комітету України від 20.06.2006 №218-р «Про затвердження форм річного плану закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти»[6] з урахуванням Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000 [7], затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 №174, на підставі загальної кошторисної вартості робіт за весь період їх виконання (за об’єктом, за будівлею, за видами робіт).

У разі якщо, кожний об’єкт робіт (проектування по кожному об’єкту) має окреме кошторисне призначення та проектно-кошторисну документацію, або на кожному з них виконуються роботи різного виду, то проведення закупівель таких робіт окремо по об’єктах за умови застосування тендерних процедур для забезпечення раціонального використання бюджетних коштів (якщо вартість закупівлі не перевищує 50 тис.гривень, для підприємств-400 тис. гривень)- не вважається поділом закупівлі робіт та не є порушенням Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти» [6].

У разі, якщо предметом закупівлі є послуги з поточного ремонту, замовник має право при визначенні предмета закупівлі враховувати особливості нарахування вартості поточного ремонту за об’єктом згідно з Правилами визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000[7].

Визначення предмета закупівлі товарів і послуг (далі-продукція) за державні кошти здійснюється замовником відповідно до абзаців 7,9, частини першої статті 1 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти»[6], у межах бюджетного призначення на відповідний рік у такому порядку:

предмет закупівлі продукції, який не підлягає поділу на частини, визначається за показником п’ятого знака класифікатора. При цьому замовник може зазначити окремі частини предмета закупівлі продукції за показниками шостого і дев’ятого знака класифікатора.

Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» [6] застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує суму 20 тисяч гривень, для робіт - 50 тисяч гривень.

Закупівля підприємствами товарів, робіт і послуг за рахунок інших державних коштів здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1. Підприємства для закупівлі товарів, робіт і послуг застосовують цей Закон у разі , якщо вартість предмета закупівлі для товару(товарів), послуги (послуг) становить або перевищує 50 тисяч гривень, а для робіт – 400 тисяч гривень.

2. Підприємства можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг, пов’язанних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, наслідків аварій на виробництві, транспорті та об’єктах атомної енергетики без застосування процедур закупівлі, передбаченних цим Законом, у порядку, визначеному Міжвідомчою комісією з питань державних закупівель;

3. Підприємства мають право у порядку, визначеному статтею 14 цього Закону, отримати відповідний висновок на перелік продукції (товарів, робіт, послуг) на рік або на інший період, закупівлю якої планується здійснити шляхом застосування процедури закупівлі, передбаченої статтею 33 цього Закон;

4. Підприємства у разі закупівлі для виробничих потреб сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, а також послуг, які відповідно до технологічного процесу надаються в рамках виробничої чи науково-технічної кооперації, за наявності відповідних підстав, мають право у порядку, визначеному статтею 14 цього Закону, отримати відповідний висновок щодо можливості застосування процедури закупівлі, передбаченої статтею 33 цього Закону;

5. Особливості здійснення закупівлі сировини, матеріалів, комплектуючих виробів з метою виробництва і розробки підприємствами товарів промислового призначення та товарів народного споживання відповідно до конструкторсько-технологічногої документації можуть визначатися Міжвідомчою комісією з питань державних закупівель за наявності відповідних позитивних висновків органу державної влади, що здійснює функції з управління майном підприємства чи через який (керівника якого) спрямовується(координується) діяльність центрального органу виконавчої влади, що здійснює ці функції, та відповідно до розділу II-1 Закону України «Про закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти» [6]

У разі, якщо предметом закупівлі є продукція харчової промисловості, лікарські засоби і вироби медичного призначення, пальне, послуги з ремонту, а також сировина, матеріали, комплектуючі вироби, необхідні підприємствам для виробництва товарів, замовник на період проведення процедури закупівлі має право для поточних потреб здійснити закупівлю необхідного предмета закупівлі без застосування процедур закупівлі, передбачених цим Законом, на суму коштів, яка не перевищує 10 відсотків загальної очікуваної вартості предмета закупівлі , про що протягом 3 робочих днів повідомляє Антимонопольний комітет України, Міжвідомчу комісію з питань державних закупівель та Тендерну палату України. Положення, передбаченні абзацом першим цієї частини, не застосовуються при проведенні замовником наступної процедури закупівлі щодо такого самого предмета закупівлі.

Дія цього Закону не поширюється на закупівлі товарів і послуг, які здійснюються підприємствами оборонно-промислового комплексу.

Для цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:

· централізоване водопостачання та водовідведення;

· централізоване постачання теплової енергії;

· поштові послуги, а також поштові марки та марковані конверти;

· товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється замовниками, розташованими за межами України;

· телекомунікаційні послуги, в тому числі щодо трансляції радіо- та телесигналів ( за винятком послуг мобільного зв’язку та Інтернет-послуг);

· користування залізничними коліями;

· товари, роботи чи послуги, які у зв’язку з їх спеціальним призначенням становлять державну таємницю;

· послуги з транспортування нафти і нафтопродуктів трубопроводами;

· послуги з транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподілу;

· послуги з транспортування інших речовин трубопровідним транспортом;

· електрична енергія, її передача та розподіл;

· послуги з управління повітряним рухом;

· послуги з обслуговування та аварійного ремонту транспортних засобів, що надаються за межами України;

· послуги з авіаперевезення офіційних державних, парламентських, урядових, дипломатичних делегацій;

· дорогоцінні метали та каміння, закупівля яких регулюється відповідними законами України;

· продукція харчової промисловості, кормові культури, пальне та послуги для безпосереднього здійснення виїзних гастрольних засобів творчих колективів та виконавців, які проводяться за рішенням центрального органу виконавчої влади, що здійснює державну політику у сфері культури, виключно на період проведення цих гастролей;

· послуги з продовження строку оренди засобів зв’язку;

· послуги банків з приймання комунальних платежів та обслуговування поточних рахунків;

· послуги, закупівля яких проводиться державними банками при здійсненні ними банківських операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»[10];

· послуги з оформлення вантажних митних декларацій, які надаються Державною митною службою України;

· послуги з видачі сертифікатів про походження товарів;

· ядерне паливо, неопромінені паливні елементи (твели) для ядерних реакторів;

· послуги, закупівля яких здійснюється з метою забезпечення виконання державного бюджету в частині здійснення державних запозичень, обслуговування і погашення державного боргу;

· товари і послуги, безпосередньо пов’язані з розробленням дизайну, виготовленням захищеного паперу, банкнот і монет;

· природний газ, який використовується газотранспортними підприємствами для забезпечення технологічних та інших виробничих потреб цим підприємств;

· товари, роботи і послуги, що закуповуються безпосередньо для планового ремонту ядерних реакторів у порядку, визначеному Міжвідомчою комісією з питань державних закупівель.

Процедури здійснення державних закупівель

Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» [6] (із змінами внесеними відповідними законами) визначає шість різних процедур закупівлі, умови їх застосування, порогові показники вартості закупівлі та вимоги до публікації оголошень.

Закупівля може здійснюватися шляхом таких процедур:

- відкритих торгів із зменшенням ціни;

- торгів з обмеженою участю;

- двоступеневих торгів;

- запиту цінових пропозицій (котирувань);

- закупівлі в одного постачальника (виконавця);

- редукціон

Процедура відкритих торгів

1. Умови застосування процедури відкритих торгів

Процедуру відкритих торгів, як правило, слід розглядати першою – вона пропонує однакові можливості для усіх постачальників. Ця процедура має використовуватися для закупівель, що характеризується чітко визначеними однозначними специфікаціями і простою оцінкою. Стандартні товари і загальновідомі послуги є прикладом звичайного застосування процедури відкритих торгів. Процедура відкритих торгів передбачає таке висування вимог, коли додаткова інформація щодо підготовки пропозиції учаснику торгів не потрібна.

Процедура відкритих торгів - це прозора процедура, що дозволяє брати участь у торгах будь-якому постачальнику. Використовуючи процедуру відкритих торгів, розпорядник державних коштів показує заохочення конкуренції.

Замовник може здійснювати закупівлю шляхом застосування процедури відкритих торгів за умови, якщо очікувана вартість закупівлі товарів чи послуг дорівнює або більше суми 20 тисяч гривень, для робіт дорівнює або більше суми 50 тисяч гривень.

Підприємства можуть здійснювати закупівлю шляхом застосування процедури відкритих торгів, за умови, якщо вартість їх закупівлі товарів чи послуг дорівнює або більше суми 50 тисяч гривень, для робіт – дорівнює або більше суми 400 тисяч гривень.

Публічне запрошення до участі в торгах для вибору виконавця (постачальника, підрядника) без обмеження.

Після опублікування у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та інформаційному бюлетені, що видає тендерна палата України, а також в інформаційних системах у мережі Інтернет тендерні пропозиції мають право надавати всі заінтересовані виконавці (постачальники).

Строк для подання тендерних пропозицій має становити 30 календарних днів від дати опублікування оголошення про проведення торгів. В окремих випадках цей строк може бути скорочено до 15 календарних днів.

Для підприємств при застосуванні процедури відкритих торгів – строк для подання тендерних пропозицій може становити не менш ніж 10 календарних днів з дати опублікування оголошення про заплановану закупівлю.

Торги вважаються такими, що відбулися, коли подано три тендерні пропозиції.

Оцінка учасників (кваліфікація) та їх пропозиції і акцепт тендерної пропозиції здійснюється без проведення переговорів.

Стадії оцінки, порівняння та визначення найкращої тендерної пропозиції:

- подання тендерних пропозицій учасників торгів для проведення процедури відкритих торгів;

- вивчення кваліфікаційних документів учасників торгів на відповідність вимогам зазначеним у тендерній документації;

- вивчення специфікації та технічних параметрів предмета закупівлі;

- перевірка на відповідність вимогам зазначеним у тендерній документації, у тому числі договірних;

- оцінка пропозицій щодо визначення найкращої тендерної пропозиції;

- акцепт тендерної пропозиції, яка визначена найкращою.

Протягом 5-ти календарних днів з дня акцепту тендерних пропозицій замовник надсилає переможцю торгів повідомлення про акцепт тендерної пропозиції, а також надсилає всім учасникам процедур відкритих торгів письмове повідомлення про результати торгів із зазначенням назви та місцезнаходження учасника-переможця, тендерна пропозиція якого визнана найкращою за результатами оцінки.

З учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації у строк не раніше ніж через 5 (п’ять ) робочих днів з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам процедури відкритих торгів, але не пізніше ніж через 21 робочих день з дня акцепту тендерної пропозиції.

У разі, відмови переможця торгів підписати договір про закупівлю, замовник повторно визначає найкращу тендерну пропозицію з тих, строк дії яких не минув.

При здійсненні закупівлі товарів і послуг, очікувана вартість закупівлі яких дорівнює або перевищує суму 20 тис. гривень (для робіт – 50 тис.гривень) для здійснення оплати за договором на закупівлю розпорядникам державних коштів, необхідно надавати в органи Державного казначейства звіт про результати торгів за процедурою відкритих торгів, який затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 № 219-р «Про затвердження форм звітів про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та Інструкцій щодо їх заповнення»[11].

Підприємствам для здійснення оплати за договором на закупівлю товарів, послуг більше 50 тис.грвень, робіт – 400 тис.гривень, необхідно надавати в банк звіт про результати відкритих торгів, який затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 № 219-р [11].

Після укладання договору замовник надсилає протягом 10-ти календарних днів оголошення про результати відкритих торгів для публікації у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, а також в інформаційних системах у мережі Інтернет, форма якого визначена розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 № 219-р ««Про затвердження форм звітів про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та Інструкцій щодо їх заповнення» [11].

При застосуванні процедури відкритих торгів замовник зберігає такі звітні документи, а саме:

- протокол тендерного комітету щодо прийнятті рішення про застосування процедури відкритих торгів та термінів подання тендерних пропозицій;

- копію оголошення про здійснення процедури закупівлі;

- тендерну документацію;

- реєстр видачі тендерної документації;

- реєстр отриманих тендерних пропозицій;

- протокол засідання тендерного комітету щодо розкриття тендерних пропозицій;

- протокол засідання тендерного комітету щодо оцінки та акцепту тендерних пропозицій (визначення найкращої тендерної пропозиції);

- копія листа повідомлення учасникам торгів про результати процедури закупівлі (назва, адреса учасника-переможця0;

- договір;

- звіт про результати здійснення процедури відкритих торгів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

- копію оголошення про результати проведеної процедури закупівлі ( у тому числі через інформаційну систему в мережі Інтернет);

- тендерні пропозиції всіх учасників, які подали пропозиції.

Процедура торгів з обмеженою участю.

Процедура торгів з обмеженою участю - це прийнятна процедура у випадках, коли предмет закупівлі користується особливим попитом, а виконання вимагає виняткової якості устаткування або професійно-технічних можливостей з боку виконавців (підрядників). Цю процедуру найкраще застосувати тоді, коли специфікації, незважаючи на їх складність, можна зрозумілими, тоді як оцінка залишатиметься складною і забиратиме багато часу.

Ця процедура дозволяє спочатку оцінити можливості виконавців (постачальників) і після цього запросити, у письмовій формі, відібраних кандидатів. Вона часто є зручною для закупівлі тих послуг, що потребують попереднього досвіду замовника в умовах ускладненого процесу оцінки.

Замовник може здійснювати закупівлю товарів, послуг шляхом застосування процедури торгів з обмеженою участю, за умови, якщо вартість їх закупівлі дорівнює або більше суми 20 тис.гривень. Для робіт процедура торгів з обмеженою участю застосовується, за умови, якщо вартість їх закупівлі дорівнює або перевищує суму 50 тис.гривень.

Підприємства можуть здійснювати закупівлю шляхом застосування процедури торгів з обмеженою участю за умови, якщо вартість їх закупівлі товарів чи послуг дорівнює або більше суми 50 тисяч гривень, для робіт – дорівнює або більше суми 400 тисяч.

При застосуванні процедури торгів з обмеженою участю для закупівлі товарів, послуг, робіт від 500 тис.гривень потрібно погодження уповноваженого органу.

Після проведення попередньої кваліфікації учасників при проведенні торгів з обмеженою участю для закупівлі товарів, послуг, робіт від 500 тис. гривень не потрібно погодження уповноваженого органу.

Замовник надсилає запрошення до участі в торгах (оголошення публікувати не обов’язково) для вибору виконавця(підрядника, постачальника) з або без попереднього визначення його професійної і технічної компетентності. Строк для подання тендерних пропозицій має становити 30 календарних днів від дати відправлення запрошення до процедури торгів з обмеженою участю. В окремих випадках цей строк може бути скорочено до 10 календарних днів.

Для підприємств процедура торгів з обмеженою участю - строк для подання тендерних пропозицій може становити не менш ніж 7 календарних днів з дати відправлення запрошення до участі в них.

Під час проведення торгів з обмеженою участю може здійснюватися у два етапи, при цьому, на першому етапі відбувається відбір прийнятих виконавців(постачальників), а на другому – запрошення відібраних виконавців (постачальників).

Процедура торгів з обмеженою участю може здійснюватися у два етапи, при цьому, на першому етапі відбувається вибір прийнятих виконавців (постачальників), а на другому – запрошення відібраних виконавців( постачальників).

У разі проведення замовником попередньої кваліфікації учасників (постачальників) при проведенні торгів з обмеженою участю через публікацію оголошення про попередню кваліфікацію, необхідно опублікувати оголошення у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та інформаційному бюлетені, що видає тендерна палата України, а також в інформаційних системах у мережі Інтернет, форма якого затверджена розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 № 217-р «Про затвердження форм оголошень про проведення процедур закупівель та Інструкцій щодо їх заповнення» [12].

Строк для подання кваліфікаційних пропозицій має становити 15 календарних днів від дати публікації оголошення при проведення торгів з об- меженною участю.

Заявки мають містити будь-які кваліфікаційні документи, яких вимагає замовник. Після відбору кваліфікованих постачальників замовник (розпорядник державних коштів) надсилає запрошення до участі в торгах відібраним кандидатам та застосовує процедуру торгів з обмеженою участю.

Замовник здійснює відбір учасників для подальшої участі у процедурі торгів з обмеженою участю виключно на підставі їх відповідності умовам, зазначеним у кваліфікаційній документації, протягом 14 календарних днів з дати розкриття кваліфікаційних пропозицій.

Замовник протягом 5-ти календарних днів після завершення попередньої кваліфікації учасників повідомляє кожного учасника, що брав у ній участь, про результати її здійснення.

Ця процедура може також використовуватися без попередньої кваліфікації учасників.

Торги вважаються такими, що відбулися, коли подано три тендерні пропозиції.

Оцінка тендерних пропозицій і акцепт тендерної пропозиції здійснюється без проведення переговорів.

Стадії оцінки, порівняння та визначення найкращої тендерної пропозиції:

У разі проведення попередньої кваліфікації учасників торгів:

- вивчення кваліфікаційних документів учасників торгів на відповідність вимогам зазначеним у тендерній документації;

- відхилення тендерних пропозицій тих учасників, які не відповідають кваліфікаційним вимогам;

- повідомлення учасникам, які пройшли попередню кваліфікацію та яким дозволяється подати тендерні пропозиції із зазначенням ціни.

Проведення процедури торгів з обмеженою участю:

- подання тендерних пропозицій учасників торгів для проведення процедури торгів з обмеженою участю;

- вивчення специфікації та технічних параметрів предмета закупівлі;

- перевірка на відповідність вимогам зазначеним у тендерній документації, у тому числі договірних;

- оцінка пропозицій щодо визначення найкращої тендерної пропозиції;

- акцепт тендерної пропозиції, яка визначена найкращою.

Протягом п’яти календарних днів з дня акцепту тендерних пропозицій замовник надсилає переможцю торгів повідомлення про результати торгів із зазначенням назви та місцезнаходження учасника-переможця, тендерна пропозиція якого визнана найкращою за результатами оцінки.

З учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації у строк не раніше ніж через 5 (п’яти) робочих днів з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам процедури відкритих торгів, але не пізніше ніж через 21 робочих днів з дня акцепту.

При здійсненні закупівлі товарів і послуг, очікувана вартість закупівлі яких дорівнює або перевищує суму 20 тис.гривень (для робіт – 50 тис.гривень) для здійснення оплати за договором на закупівлю розпорядникам державних коштів, необхідно надавати в органи державного казначейства звіт про результати торгів за процедурою торгів з обмеженою участю, який затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 № 219-р «Про затвердження форм звітів про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та Інструкцій щодо їх заповнення» [11].

Підприємствам для здійснення оплати за договором на закупівлю товарів, послуг більше 50 тис. гривень, робіт – 400 тис. гривень, необхідно надавати в банк звіт про результати торгів з обмеженою участю, який затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 №219-р[11].

Після укладення договору замовник надсилає протягом 10-ти календарних днів оголошення про результати торгів з обмеженою участю для публікації у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, а також в інформаційних системах у мережі Інтернет, форма якого визначена розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 № 217-р «Про затвердження форм оголошень про проведення торгів та Інструкцій щодо їх заповнення».(Рис.2.1).

При застосуванні процедури торгів з обмеженою участю замовник зберігає такі звітні документи, а саме:

- протокол тендерного комітету щодо прийнятті рішення про застосування процедури торгів з обмеженою участю та термінів подання тендерних пропозицій;

- копію оголошення про проведення попередньої кваліфікації учасників торгів ( у разі її застосування);

- тендерну документацію;

- реєстр видачі тендерної документації;

- реєстр отриманих тендерних пропозицій;

- протокол засідання тендерного комітету щодо проведення попередньої кваліфікації учасників торгів (у разі її застосування);

- протокол засідання тендерного комітету щодо розкриття тендерних пропозицій;

- протокол засідання тендерного комітету щодо оцінки та акцепту тендерних пропозицій (визначення найкращої тендерної пропозиції);

- копію листа повідомлення учасникам торгів про результати процедури закупівлі ( назва, адреса учасника-переможця);

- договір;

- звіт про результати здійснення процедури з обмеженою участю торгів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

- копію оголошення про результати проведеної процедури закупівлі (у тому числі через інформаційну систему в мережі Інтернет);

- тендерні пропозиції всіх учасників, які подали пропозиції.

Процедура двоступеневих торгів

Умови застосування процедури двоступеневих торгів.

Двоступеневі торги можна застосовувати тоді, коли важко сформулювати однозначні тендерні специфікації. Замовник (розпорядник державних коштів) вважає необхідним можливість обговорення з постачальниками, наприклад, технічних рішень. Після таких обговорень й оцінки можливостей різних виконавців (постачальників) замовник формулює остаточну тендерну документацію і запрошує відібраних постачальників подавати свої пропозиції.

Ця процедура може використовуватися для закупівлі наукових досліджень, експериментів, проектів або інших спеціальних послуг.

Двоступеневі торги можуть також використовуватися, коли в умовах процедури відкритих торгів всі пропозиції були відхилені через невідповідність сформульованим вимогам, або коли було виявлено, що була змова постачальників. У таких випадках вимоги не повинні суттєво змінюватись упродовж двоступеневих торгів.

Ці торги можна також застосовувати для закупівлі нових будівельних робіт, що повторюють подібні будівельні роботи, придбані на основі процедури відкритих торгів або торгів з обмеженою участю, за умови посилання замовника в оголошенні щодо першої закупівлі робіт на можливість застосування двоступеневих торгів для закупівлі нових подібних робіт.

Замовник може здійснювати закупівлю шляхом застосування процедури двоступеневих торгів за умови, якщо очікувана вартість закупівлі товарів чи послуг дорівнює або більше суми 20 тисяч гривень, для робіт – дорівнює або більше суми 50 тисяч гривень.

Підприємства можуть здійснювати закупівлю шляхом застосування процедури двоступеневих торгів за умови, якщо вартість їх закупівлі товарів чи послуг дорівнює або більше суми 50 тисяч гривень, для робіт – дорівнює або більше суми 400 тисяч гривень.

Процедура двоступеневих торгів здійснюється у два етапи:

на першому етапі всім виконавцям пропонується подавати попередні тендерні пропозиції, без зазначення ціни. Тендерна документація при цьому повинна лише передбачати пропозиції щодо технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі, умови поставки, підтвердження професійною та технічної компетентності виконавців та їх відповідності кваліфікаційним вимогам.

Строк подання виконавцями попередніх пропозицій встановлюється замовником, але не може бути меншим ніж 21 календарних день з дня опублікування оголошення про здійснення процедури двоступеневих торгів.

Замовник проводить переговори з будь-ким із учасників або із усіма учасниками процедури двоступеневих торгів (збори з учасниками, виїзд з учасниками на будівельний майданчик, обговорення проектних рішень, технічних завдань). Після отримання попередніх пропозицій замовник має право внести зміни до тендерної документації щодо технічних вимог та вимог до якості предмета закупівлі чи запропонувати нові характеристики та критерії оцінки пропозицій відповідно до цього Закону. Про зміну умов тендерної документації замовник інформує всіх виконавців під час надання їм запрошень до участі у другому етапі торгів:

на другому етапі замовник пропонує виконавцям, попередні тендерні пропозиції яких не було відхилено на першому етапі, надати остаточні тендерні пропозиції із зазначенням ціни.

Строк подання тендерних пропозицій на другому етапі не повинен перевищувати 10 календарних днів.

Для підприємств процедура двоступеневих торгів – строк подання учасниками тендерних пропозицій на перший етап може становити не менше ніж 10 календарних днів з дати опублікування оголошення про заплановану закупівлю. Строк подання тендерних пропозицій на другому етапі може становити не менш ніж 5 календарних днів з дня повідомлення учасників про результати першого етапу. Замовник (розпорядник державних коштів) публікує оголошення у спеціалізованих засобах масової інформації, інформаційному бюлетені, що видає тендерна палата України, а також в інформаційних системах у мережі Інтернет, запрошуючи зацікавлених виконавців (постачальників) подавати попередні пропозиції без зазначення ціни, форма якого визначена розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 № 217-р „Про затвердження форм оголошень про проведення процедур закупівель та Інструкцій щодо їх заповнення”[12].

Дозволяється проводити обговорення щодо технічних рішень, методів виконання проекту, умов контракту тощо. Після визначення професійної і технічної компетентності постачальників і формулювання заключних документів (специфікацій) замовник (розпорядник державних коштів) надсилає запрошення до участі в торгах постачальникам, кандидатури яких не були відхилені.

Торги вважаються такими, що відбулися, коли подано три тендерні пропозиції.

Оцінка тендерних пропозицій і акцепт тендерної пропозиції здійснюється без будь-яких подальших переговорів.

Протягом 5 календарних днів з дня акцепту тендерних пропозицій замовник надсилає переможцю торгів повідомлення про акцепт тендерної пропозиції, а також надсилає всім учасникам двоступеневих торгів письмове повідомлення про результати торгів із зазначенням назви та місцезнаходження учасника - переможця, тендерна пропозиція якого визнана найкращою за результатами оцінки.

З учасником, тендерну пропозиції якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації у строк не раніше ніж через 5 (п’яти) робочих днів з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам двоступеневих торгів, але не пізніше ніж через 21 робочих днів з дня акцепту.

У разі, відмови переможця торгів підписати договір про закупівлю, замовник повторно визначає найкращу тендерну пропозицію з тих, строк дії яких не минув. При здійсненні закупівлі товарів і послуг, очікувана вартість закупівлі яких дорівнює або перевищує суму 20 тис.гривень (для робіт – 50 тис.гривень) для здійснення оплаті за договором на закупівлю розпорядникам державних коштів, необхідно надавати в органи Державного казначейства звіт про результати торгів за процедурою двоступеневих торгів, який затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 № 219-р «Про затвердження форм звітів про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та за Інструкцій щодо їх заповнення» [11].

Підприємствам для здійснення оплати за договором на закупівлю товарів, послуг більше 50 тис.гривень, робіт - 400 тис.гривень, необхідно надавати в банк звіт про результати двоступеневих торгів, який затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 №217-р «Про затвердження форм оголошень про проведення процедур закупівель та Інструкцій щодо їх заповнення» [12].

При застосуванні процедури двоступеневих торгів замовник зберігає такі звітні документи, а саме:

- протокол тендерного комітету щодо прийняття рішення про застосування процедури двоступеневих торгів та термінів подання тендерних пропозицій;

- копію оголошення про здійснення процедури закупівлі;

- тендерну документацію;

- реєстр видачі тендерної документації;

- реєстр отриманих тендерних пропозицій;

- протоколи засідання тендерного комітету щодо розкриття тендерних пропозицій (першого та другого етапів);

- протокол засідання тендерного комітету щодо оцінки та акцепту тендерних пропозицій (визначення найкращої тендерної пропозиції) (першого етапу – кваліфікація та другого етапу – визначення переможця);

- копію листа повідомлення учасникам торгів про результати процедури закупівлі (назва, адреса учасника-переможця);

- договір;

- звіт про результати здійснення процедури двоступеневих торгів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

- копію оголошення про результати проведеної процедури закупівлі (у тому числі через інформаційну систему в мережі Інтернет);

- тендерні пропозиції всіх учасників, які подали пропозиції.

Процедура запиту цінових котирувань

Процедура запиту цінових котирувань може використовуватися щодо закупівлі товарів, послуг і робіт для яких є постійно діючий ринок і для закупівлі вже готових для вжитку товарів чи послуг, які не виробляються спеціально, чи за окремими специфікаціями.

Оголошення про застосування процедури запиту цінових котирувань замовник публікує обов’язково та розміщує його в інформаційній системі у мережі Інтернет.

Замовник може здійснювати закупівлі шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) за умови, якщо очікувана вартість закупівлі товарів чи послуг дорівнює або більше суми 20 тисяч гривень та не перевищує суми 50 тисяч гривень, для робіт - дорівнює або більше суми 50 тисяч гривень та не перевищує суми 200 тисяч гривень.

Підприємства можуть здійснювати закупівлю шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) за умови, якщо вартість їх закупівлі товарів чи послуг дорівнює або більше суми 400 тисяч гривень та не перевищує суми 500 тисяч гривень.

Отже, якщо очікувана вартість предмета закупівлі товарів і послуг нижча 20 тис.гривень, для робіт – 50 тис.гривень розпорядник державних коштів самостійно, виходячи з конкретної ситуації, приймає рішення про здійснення тієї чи іншої закупівлі без застосування норм закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за держані кошти»[6]. Підприємства можуть не застосовувати процедури здійснення закупівель у разі, якщо вартість предмета закупівлі товарів і послуг нижче 50 тисяч гривень, для робіт – нижче 400 тисяч гривень.

Під час застосування процедури запиту цінованих пропозицій (котирувань) при здійсненні закупівлі замовник публікує оголошення та одночасно надсилає запит щодо цінових пропозицій не менш ніж трьом учасникам та розміщує його в інформаційних системах у мережі Інтернет. При цьому замовник може для вивчення ринку пропозиції, що є предметом закупівлі, користуватись публікаціями у спеціалізованих виданнях, прайсами фірм тощо.

Під час проведення процедури запиту цінових пропозицій(котирувань) цінові пропозиції мають право надавати всі заінтересовані учасники.

У запиті повинно бути зазначено:

- найменування та юридична адреса замовника;

- вид, кількість та місце поставки товарів або вид і місце надання послуг;

- строк поставки товарів або надання послуг;

- місце і строк подання цінових пропозицій;

- місце і дата розкриття цінових пропозицій;

- строк дії тендерної пропозиції;

- істотні умови договору.

У запиті повинно бути повідомлено про те, чи включаються в ціну витрати на транспортування, страхування, сплати мита, податків та інших зборів і обов’язкових платежів.

Строк подання учасниками цінових пропозицій встановлюється замовником, але не може бути меншим ніж 5 робочих днів з дня опублікування оголошення відповідно до Закону.

Під час розкриття цінових пропозицій замовником оголошуються найменування, адреса кожного учасника та ціна кожної цінової пропозиції.

Однак, рішення щодо визначення переможця процедур закупівлі має прийматись винятково на підставі тендерної пропозиції потенційного учасника, направленої на адресу замовника та завіреної печаткою, у вигляді листів завірених печатками учасника торгів, прайсів завірених печатками учасника торгів, рахунків-фактур.

Пропозиції розкриваються у визначений замовником час. До розкриття тендерних пропозицій запрошуються всі учасники, що подали свої пропозиції. Під час розкриття тендерних пропозицій, копія якого надається всім учасників торгів на їх запит.

Після акцепту тендерних пропозицій за процедурою запит цінових котирувань, рекомендується замовнику поінформувати протягом 5 календарних днів переможця торгів про акцепт тендерної пропозиції, а також надіслати всім учасникам процедури закупівлі письмове повідомлення про результати із зазначенням назви та місцезнаходження учасника-переможця процедури запиту цінових котирувань.

Торги вважаються такими, що відбулися, коли подано три тендерні пропозиції.

Оцінка пропозицій і акцепт тендерної пропозиції здійснюється без проведення переговорів.

Стадії оцінки, порівняння та визначення найкращої тендерної пропозиції:

Після застосування процедури замовник укладає договір про закупівлі з тим учасником-переможцем, який подав пропозицію з найнижчою ціною, що задовольняє замовника.

Замовник, у строк не раніше ніж через 3 робочі дні з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам торгів про результати здійснення процедур закупівлі і не пізніше 14 робочих днів з дня визначення переможця, укладає договір про закупівлю з тим учасником-переможцем, який подав пропозицію з найнижчою ціною, що задовольняє замовника.

Оголошення про результати застосування процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) замовник публікує обов’язково у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України і розміщує його в інформаційних системах у мережі Інтернет.

У разі закупівлі товарів, послуг, очікувана вартість закупівлі яких дорівнює або перевищує суму 20 тис.гривень (для робіт – 50 тис.гривень) для здійснення оплати за договором на закупівлю розпорядникам державних коштів, необхідно надавати в органи Державного казначейства звіт про результати торгі за процедурою запиту цінових пропозицій (котирувань), який затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 № 219-р „Про затвердження форм звітів про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та Інструкцій щодо їх заповнення.” [11]

Підприємствам для здійснення оплати за договором на закупівлю товарів, послуг більше 50 тис.гривень, робіт – 400 тис.гривень, необхідно надавати в банк звіт про результати торгів за процедурою запиту цінових пропозицій (котирувань), який затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 №219-р.[11]

При цьому, процедуру закупівлі слід визначати відповідно до річної потреби товарів, робіт і послуг, що планується придбати за державні кошти в межах кошторису бюджетної установи чи фінансового плану підприємства.

При застосуванні процедури відкритих торгів замовник зберігає такі звітні документи, а саме:

- протокол тендерного комітету щодо прийнятті рішення про застосування процедури запиту цінових котирувань та термінів подання тендерних пропозицій:

- копію оголошення про здійснення процедури закупівлі та копію запрошення учасникам з усіма умовами щодо подання тендерних пропозицій;

- реєстр отриманих тендерних пропозицій;

- протокол засідання тендерного комітету щодо розкриття тендерних пропозицій;

- протокол засідання тендерного комітету щодо оцінки та акцепту тендерних пропозицій (визначення найкращої тендерн6ої пропозиції);

- копію листа повідомлення учасникам торгів про результати процедури закупівлі (назви, адреса учасника-переможця);

- договір;

- звіт про результати здійснення процедури запиту цінових котирувань щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

- копію оголошення про результати проведеної процедури закупівлі (у тому числі через інформаційну систему в мережі Інтернет);

- тендерні пропозиції всіх учасників, які подали пропозиції.

Якщо закупівля окремих товарів здійснюється щомісячно, замовнику необхідно на початку бюджетного року провести в установленому порядку тендер на весь обсяг закупівлі та укласти з переможцем ( чи переможцями) торгів договір, у якому зазначити умови поставки, оплати товару тощо. Наприклад, поставка необхідних товарів визначеним (ми) виконавцям (ями) здійснюється залежно від потреби, а оплата договору про закупівлю – відповідно до надходження бюджетних коштів. Одночасно в договорі можна передбачити коригування цін на товари протягом визначеного періоду (місяці, кварталу) відповідно до зміни ринкової кон’юктури за погодженням сторін.

2.3 Дослідження розробки, структури, порядку надання тендерної документації на КП «Донецькміськводоканал»

Одним з найважливіших аспектів Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» [6] є об’єктивність розгляду, оцінки та визначення найкращої тендерної пропозиції і недискримінація учасників торгів. Підготовка тендерної документації займає центральне місце у забезпеченні цих важливих аспектів. Оскільки можливість спілкування з учасниками торгів дуже обмежена, а переговори взагалі заборонені, якість і повнота тендерної документації стає важливим фактором успішного результату тендерних процедур під час процесу оцінки пропозицій і присудження контрактів. По закінченні кінцевого терміну подання і розкриття пропозицій лишаться дуже мало часу для коригування і поправок. У принципі, після розкриття пропозицій приймаються лише пояснення і виправлення арифметичних помилок. В результаті, оцінка і рішення про акцепт тендерної пропозиції (присудження договору) практично базується на сукупній інформації, що міститься лише у тендерній документації.

Якість отриманих пропозицій значно мірою залежить від якості тендерних документів і особливо технічних специфікацій, а також технічних завдань.

Тендерна документація містить усю інформацію, необхідну для забезпечення бази, на основі якої потенційний постачальник може оцінити витрати і підготувати повну пропозицію.

Тендерна документація має величезне значення, оскільки визначають саме те, що необхідно. Для забезпечення об’єктивності і прозорості пропозиції повинні оцінюватись лише на основі критеріїв і специфікацій, сформульованих у тендерній документації. Усі зусилля, витрачені на підготовку тендерної документації, компенсуються упродовж процесу оцінки і акцепту тендерної пропозиції.

Керівні принципі, що лежать в основі структури тендерних документів, замовник (розпорядник державних коштів) відповідає за:

- підготовку ретельно складеної повної тендерної документації – з технічної і комерційної точок зору, включаючи умови договору – загальні і спеціальні, що забезпечує максимальну конкуренцію і дає можливість приймати рішення про акцепт тендерної пропозиції (присудження договору) без попереднього обговорення та без переговорів з учасниками торгів;

- дотримання усіх юридичних формальностей, пов’язаних з тендерними процедурами; оголошення торгів, подання і розкриття пропозицій, висування критеріїв щодо відповідності учасників встановленим кваліфікаційним вимогам і акцепт тендерної пропозиції (присудження договорів), а також реєстрацію процесу;

- дотримання технічних, комерційних, вимог екологічної безпеки та інших вимог, що звичайно збалансовують і оптимально відображують характер і обсяги контракту.

Характер інформації, що міститься у тендерній документації, залежить від обсягів і складності передбачуваного договору. Документація повинна бути добре сформульована і, заради зрозумілості, різні частини тендерної документації необхідно відокремлювати і завжди компонувати у незмінному порядку.

Використання стандартних документів допомагає виконавцю (постачальнику), оскільки він може використовувати час торгів на підготовку тендерної пропозиції, а не спробі зрозуміти зміст тендерної документації.Це також заощаджує час і зменшує до мінімуму ризик упущень та інших помилок.

Точні закінчені формати або моделі структури і змісту тендерної документації, які повністю охоплюють усі типові ситуації, пов’язані із закуплею, відсутні. Індивідуальне створення тендерної документації відображає значною мірою характер і рівень складності закупівлі, тоді як тендерна документація повинна завжди містити низку важливих обов’язкових деталей з посиланням на Закон.

Наступна інформація, що базується на Законі України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”[6] і перевіреному міжнародному досвіді, може стати гарним орієнтиром для учасників торгів у їх роботі на підготовці тендерної пропозиції.

Як правило, тендерна документація повинна містити наступні складові:

- запрошення до участі у торгах, включаючи інструкції\інформацію для учасників торгів;

Через запрошення до участі у торгах замовник (розпорядник державних коштів) оприлюднює закупівлю. Залежно від обраної процедури, це відбувається у формі оголошення у “Віснику державних закупівель” або листа-запрошення.

Інструкції звичайно охоплюють адміністративні умови і процедури закупівлі-вони встановлюють правила проведення торгів.

- вимоги до виконавців (постачальників) - підтвердження відповідності виконавців встановленим кваліфікаційним вимогам;

Необхідно сформулювати вимоги щодо професійної і технічної компетентності постачальника, а також його фінансового стану, включаючи підтвердження виконання ним цих вимог.

- специфікації – це опис необхідних товарів або послуг;

- основні умови договору/додаткові умови договору;

Усі основні умови договору і комерційні умови повинні міститися у тендерній документації, бажано у (проекті) договору/договору про закупівлю.

- додатки.

Вимоги до тендерної документації повинні бути однаковими для всіх претендентів – учасників тендеру, однозначними в трактуванні та містити всю потрібну інформацію.

Обсяг і склад тендерної документації, порядок її розроблення визначаються замовником залежно від вартості та особливостей предмета закупівлі.

Замовник надсилає виконавцю тендерну документацію протягом 3-х календарних днів з дня отримання від виконавця запиту про надання необхідних документів.

У разі проведення торгів з обмеженою участю на закупівлю товарів і послуг тендерна документація надсилається одночасно із запрошенням до участі в торгах.

За надання тендерної документації замовник має право вимагати плату, яка не повинна перевищувати суму, необхідну для покриття витрат на підготовку такої документації та її розсилання.

У разі проведення торгів на закупівлю робіт тендерна документація надсилається після попередньої оплати виконавцем витрат на її підготовку.

У разі здійснення процедури попередньої кваліфікації тендерна документація надсилається всім виконавцям,що за її результатами пройшли відбір.

Наприклад,запитання:

За надання тендерної документації замовник має право вимагати плату? Яким чином визначається дана сума? Чи можна вимагати від виконавців попередньої оплати за тендерну документацію у разі закупівель товарів та послуг?

Замовник повинен скласти відповідний кошторис витрат на підготовку тендерної документації, її розмноження та розсилання, у відповідності з яким встановлюються розмір плати, яка вимагається від виконавців.

У випадку проведення торгів на закупівлю робіт згідно з частиною першою статті 20 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”[6] тендерна документація надсилається післяпопередньої оплати виконавцем витрат на її підготовку. Існування зазначеної норми саме для випадку закупівлі робіт обумовлено том, що тендерна документація у цьому випадку, як правило, включає значну за обсягом та вартістю технічну та проектну документацію, що у свою чергу призводить до зростання як вартості власне самої тендерної документації, так і підготовки кожного додаткового її проекту.

Саме тому для гарантованого відшкодування витрат на підготовку тендерної документації замовником відповідно до вищезазначеної статті Закону встановлюється вимога щодо попередньої оплати.

Порядок розрахунків за отримання виконавцями тендерної документації, а також в інших випадках, у тому числі і висунення вимоги щодо здійснення передоплати за її отримання, встановлюється замовником самостійно, виходячи з вартості тендерної документації.

Виконавець має право не пізніше ніж за 7 (сім) календарних днів до закінчення строку подання тендерних пропозицій звернутися до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації. Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів повинен дати відповідь на запит виконавця.

Не пізніше ніж за 3 (три) робочих дні до закінчення строку подання тендерних пропозицій замовник має право з власної ініціативи чи за результатами запитів виконавців внести зміни до тендерної документації та повідомити про зазначені зміни письмово всіх виконавців, яким замовник надав тендерну документацію. Якщо замовник проводить збори з метою роз’яснення будь-яких запитів щодо тендерної документації, він повинен вести протокол цих зборів з викладенням у ньому всіх роз’яснень щодо запитів і надіслати його всім виконавцям, яким було надано тендерну документацію, незалежно від їх присутності на зборах.

У разі несвоєчасного подання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації, її змін або якщо внесені до тендерної документації зміни є суттєвими, замовник повинен продовжити строк подання тендерних пропозицій. Рішення про продовження строку подання тендерних пропозицій приймається замовником з урахуванням того, що такий строк повинен бути достатнім для врахування виконавцями зазначених змін, доповнень або роз’яснень та своєчасно подання тендерних пропозицій, але не більшим ніж 3 (три) робочих дні.

Тендерне забезпечення

У деяких випадках важливо забезпечити виконання забов’язань постачальником у формі забезпечення тендерної пропозиції та/або забезпечення виконання угоди про закупівлю.

Вимоги щодо цих гарантій повинні висуватися не постійно, а лише у деяких випадках, коли закупівельна організація вважає, що це необхідно. Але при цьому у тендерній документації необхідно обов’язково зазначити буде вимагатися тендерне забезпечення чи ні і в якому розмірі вона визначається.

Метою тендерного забезпечення є гарантування покупцеві прийнятого захисту від несерйозних тендерних пропозицій. Забезпечення не повинно бути завищеним, аби не знеохотити постачальників від подання пропозицій.

Вимога щодо надання тендерного забезпечення є обов’язковою, якщо загальність вартість предмета закупівлі перевищує суму 100 тисяч гривень для товарів і послуг та 500 тисяч гривень для робіт.

Згідно з вимогою тендерних документів учасник торгів вносить тендерне забезпечення, розмір якого не перевищує 1% обчисленої вартості робіт і 5 % вартості закупівлі товарів і послуг.

Замовник (розпорядник державних коштів) визначає вимоги щодо надання тендерного забезпечення у тендерних документах: суму, форму та умови, згідно з якими тендерне забезпечення не перевертається постачальнику.

Тендерне забезпечення не повертається замовником у разі:

- відкликання або зміни тендерної пропозиції виконавцем після закінчення строку її подання;

- не підписання виконавцем, що став переможцем торгів, договору про закупівлю;

Замовник не може претендувати на тендерне забезпечення і повинен повернути відповідну суму виконавцю протягом 10 календарних днів з дня настання підстави для повернення тендерного забезпечення у разі:

- закінчення строку дії забезпечення тендерної пропозиції, зазначеного у тендерній документації;

- укладення договору про закупівлю з виконавцем, що став переможцем торгів;

- відкликання тендерної пропозиції до закінчення строку її подання, якщо це передбачено у тендерній документації;

- закінчення процедур закупівлі без укладення договору про закупівлю з жодним із виконавців, що подали тендерні пропозиції.

Порядок подання, отримання і розкриття тендерних пропозицій

При застосуванні офіційних процедур закупівлі, тендерна пропозиція подається у письмовій формі за підписом уповноваженої посадової особи у запечатаному конверті. В інших випадках вона може також прийматися у формі факсу, електронної пошти згідно з формою, зазначеною у документах.

Тендерні пропозиції подаються «фізично» за місцем призначення, часом і в строки, зазначені у запрошенні до участі в торгах.

Рекомендована наступна процедура подання тендерних пропозицій:

- учасник торгів запечатує в окремий конверт оригінал і кожну копію тендерної пропозиції, ретельно маркуючи їх написами ОРИГГІНАЛ і КОПІЯ . Після цього конверти вкладаються у зовнішній конверт;

- внутрішні і зовнішні конверти адресуються замовнику (закупівельній організації) з посиланням на закупівлю, зазначену у тендерному документі, і маркуються: НЕ ВІДКРИВАТИ ДО ПОЧАТКУ ТОРГІВ;

- інструкції для учасників торгів інформують виконавців про ризик неправильного розміщення або завчасно розпечатування неправильно запечатаних і промаркованих тендерних пропозицій, що виходить за межі відповідальності і контролю покупця;

- не внутрішньому конверті також вказується найменування й адреса учасника торгів для можливого повернення йому нерозпечатаного конверта у разі отримання тендерних пропозицій після закінчення строку їх подання;

- тендерна пропозиція підписується уповноваженою особою згідно з інструкціями, викладеними у тендерних документах.

У разі застосування процедури, наприклад, запиту цінових пропозицій (котирувань), інші форми подання тендерних пропозицій можуть бути прийнятними, допоки діють основні вимоги щодо об’єктності і прозорості. Однак, замовникам (розпорядниками державних коштів) рекомендовано застосувати для неофіційних методів ті самі процедури, що й для офіційних.

Отримавши тендерні пропозиції, уповноважена особа маркує кожний конверт, проставляючи на ньому дату і час отримання, занотовує порядок отримання тендерних пропозицій і підтверджує отримання підписом.

Учасник торгів може відкликати, внести зміни або змінити тендерну пропозицію у будь-який час до закінчення встановленого строку подання тендерних пропозицій.

Тендерні пропозиції зберігаються таким чином, щоб не оприлюднити найменування виконавців. Тендерні пропозицій передаються у відповідний Тендерний комітет до закінчення кінцевого терміну публічного розкриття тендерних пропозицій.

Тендерні пропозиції, отримані після закінчення строку їх подання, відхиляються і повертаються участнику торгів у нерозпечатаному вигляді.

Розкриття тендерних пропозицій відбувається у день, час та у місці, зазначених у тендерній документації та оголошення щодо здійснення закупівлі.

Оскільки розкриття тендерних пропозицій займається Тендерний комітет, цей документ (протокол розкриття тендерних пропозицій) не зупиняється на деталях вищевказаної процедури, подаючи лише стислий виклад подій.

На розкритті тендерних пропозицій можуть бути присутні щонайменше 3 (три) особи із членів тендерного комітету.

До участі у процедурі розкриття тендерних пропозицій замовником повинні бути допущені всі виконавці, що подали тендерні пропозиції, або їх уповноважені представники.

Замовник має право звернутися до виконавців за роз’ясненням змісту їх тендерних пропозицій з метою полегшення їх розгляду, оцінки та порівняння.

Замовник не повинен ініціювати будь-які переговори з виконавцем щодо внесення змін до змісту поданої тендерної пропозиції, включаючи зміни її ціни та коригування тендерної пропозиції.

Під час розкриття тендерних пропозицій можливе виправлення арифметичних помилок, виявлених у поданій тендерній пропозиції, за умови отримання письмової згоди виконавця на таке виправлення.

У разі, коли отримано принаймні 3 (три) тендерні пропозиції тендерний комітет розкриває тендерні пропозиції та інформує присутніх про їх зміст.

Під час процедури розкриття тендерних пропозицій головуючий зборів оголошує найменування, адресу виконавця і ціну тендерної пропозиції. Тендерні пропозиції, що не відповідають офіційним вимогам тендерних документів щодо повноти, відхиляються, але під час розкриття тендерних пропозицій. Тендерні пропозиції, подані по закінченні строку їх подання, повертаються учасникам у нерозпечатаному вигляді.

Секретар тендерного комітету заносить усі відповідні дані у протоколи щодо процедури розкриття і, після підписання контрактів, надсилає усім учасникам торгів, на їх запит. Дані протоколів також заноситься у звіт про результати здійснення процедури закупівлі.

Що стосується методики оцінки тендерних пропозицій можна рекомендувати два підходи до бальної оцінки пропозицій.

У першому випадку встановлюється максимальна сума балів для пропозицій (наприклад 1000), максимально можлива кількість балів по кожному із показників (критеріїв), що оцінюються та порядок визначення кількості балів по кожному показнику для відповідної пропозиції.

Сума балів по пропозиції, що оцінюється, може розраховуватись по формулі:

Б=∑ Б j = ∑б j j <=1000, при К j <=1


Де: Бj – максимально можлива кількість балів по і-му показнику (критерію), що затверджується тендерним комітетом на стадії, яка передує оцінці пропозиції;

Кj – коефіцієнт відхилення і-го показника по даній пропозиції від найкращого (найгіршого) показника інших пропозицій;

При розстановці коефіцієнтів ваги рекомендується враховувати вимоги, що сума коефіцієнтів по всім показникам повинна дорівнювати 1.

Наведемо приклад розстановки тендерним комітетом максимальних балів та коефіцієнтів ваги, наведені в Таблиці 2.2. При цьому список наведених критеріїв може бути значно змінений або доповнений. Для кожної пропозиції може застосовуватись свою система критеріїв. Коефіцієнт ваги Bj (дольової участі) обчислюємо діленням поточного балу на максимальне число балів.

Таблиця 2.2 - Розстановки тендерним комітетом максимальних балів та коефіцієнтів ваги

Найменування показника б j Б j
1 Ціна предмета торгів 700 0,70
2 Терміни виконання робіт 80 0,08
3 Якість реалізації проектних рішень 70 0,07
4 Якість об’єктівінфраструктури 30 0,03
5 Комплектність проектної документації 10 0,01
6 Досвід проектування та будівництва 20 0,02
7 Якість обладнання, що поставляється 15 0,015
8 Дотримання заходів безпеки 10 0,01
9 Рівень організації управління 15 0,015
10 Рівень кваліфікації персоналу 10 0,01
11 Технічний рівень 15 0,015
12 Залучення місцевих трудових ресурсів 10 0,01
13

Використання місцевих матеріалів

Всього

15

1000

0,015

1

Розглянемо також приклад бальної оцінки пропозицій претендентів, поданих на торги по розміщенню замовлень на виконання комплексу будівельних робіт. Такий розрахунок наведений в Таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Приклад розрахунку бальної оцінки

Найменування

Показника

Мах.

Бал

Одиниця

Виміру

Значення показників по окремих пропозиціях
А. Запропонована ціна предмета торгів

Тис.

Грн.

№1

1200

№2

1380

№3

1150

№4

1010

Коефіцієнти Бал 1,19 1,37 1,14 1,00
Розрахунок балів 700 588 511 614 700
Б .Досвід спорудження аналогічних об’єктів Об’єкти 4 5 10 2
Коефіцієнти Бал 0,4 0,5 1,0 0,2
Розрахунок балів 100 Бал 40 50 100 20
B .Альтернатива запропонована за термінами Днів -10 -5 -30 ----
Коефіцієнти Бал 0,33 0,17 1,0 0
Розрахунок балів 100 Бал 33 17 100 0
Г .Використання місцевих матеріалів Вага 0,4 0,5 0,3 0,2
Коефіцієнти Бал 0,8 1,0 0,6 0,4
Розрахунок балів 25 Бал 20 25 15 10
Д. Залучення місцевих трудових ресурсів Чол.-міс. 50 30 100 60
Коефіцієнти Бал 0,5 0,3 1,0 0,6
Розрахунок балів 75 Бал 37,5 22,5 75 45
Сумарна бальна оцінка 1000 Бал 718,5 625,5

904

Перемо - жець

775

У другому випадку кожний показник оцінюється по десятибальній шкалі в залежності від відповідальності пропозиції вимогам тендерної документації (наприклад: 8-10 балів – краще, ніж вимоги тендерної документації; 6-7 балів – відповідність вимогам тендерна ; 3-5 балів – не повністю відповідає вимогам тендера; 1-2 бали – повністю не відповідає вимогам тендера), а потім проводиться коефіцієнтів вагомості кожного з показників, що розглядається (Таблиця 2.4).

У цьому випадку сума балів (j=1:m) по пропозиції, що оцінюється може розрахуватись по формулі:

Б= å Bj j

де: Bj коефіціент ваги j-го показника (критерію);

Б j кількість балів, що призначаються даній пропозицій по j-му показнику (критерію) по десятибальній шкалі;

m - кількість показників, що розглядаються.

При розстановці коефіціентів ваги рекомендується враховувати вимоги, що сума коефіціентів по всім показникам повинна дорівнювати 1.

Таблиця 2.4.- Приклад розрахунку бальної оцінки за десятибальною системою.

Критерії

Пропозиція 1

Б1

Пропозиція 2

Б2

Пропозиція 3

Б3

Bj , %
А.Запропонована ціна предмета торгів (тис.грн) 1380 1200 1150
5 7 9 70
Розрахунок балів 350 490 630
Б.Гарантійні зобов’язання
Розрахунок балів 160 140 120
В.Терміни поставки 6 9 7 10
Розрахунок балів 60 90 70
Сумарна бальна оцінка 570 720 820 Переможець 100

Звіт про результати проведення торгів є важливим елементом контролю за дотримання замовниками вимог діючого законодавства при проведення державних закупівель.

Закон України «Про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти»[6] встановлює певні вимоги до його складання і зберігання звітних документів щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Відповідно до чинного законодавства у сфері державних закупівель замовник зобов’язаний вести мінімальну реєстрацію усіх етапів процесу закупівлі і складати звітні документи, які зберігатимуться упродовж трьох років. Звітні документи, при необхідності, подаються на вимогу уповноваженого органу.

Звітність щодо здійснення державних закупівель можна розділити на три блоки звітності:

- звітність роботи тендерного комітету (протоколи рішень тендерного комітету);

- звіт про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти;

- державна статистична звітність №1 - торги (тендери) «Звіт про проведення торгів (тендерів) на закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти» (Додаток Б).

Ведення достатньо деталізованого запису етапів проведення процедур закупівлі необхідне, розпоряднику державних коштів, уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань координації державних закупівель товарів, робіт і послуг, контрольно- ревізійним органам, у разі їх звернення щодо надання необхідних звітних документів по проведеному тендеру. Отже, кожному розпоряднику державних коштів важливо приділяти належну увагу питанню правильного ведення звітності щодо процедур закупівель у повній відповідності до Закону. Особливе значення мають наступні мінімальні вимоги щодо підготовки звітних документів про закупівлі, яких необхідно дотримуватись:

- Протокол засідання тендерного комітету щодо організації проведення процедури закупівлі на закупівлі (Додаток В);

- Протокол засідання тендерного комітету щодо затвердження тендерної документації на закупівлю (Додаток Г);

- Оголошення про проведення відкритих та двоступеневих торгів на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, оголошення про проведення попередньої кваліфікації, форми яких, затверджені відповідно до розпорядження Антимонопольного комітету від 20.06.2006 №217-р «Про затвердження форм оголошень про проведення процедур закупівель та Інструкції щодо їх заповнення» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 01.08.2006 за № 901\12775, 902\12776, 903\12777) [12];

- Протокол засідання тендерного комітету щодо організації проведення процедури закупівлі на закупівлі (Додаток Г);

- Протокол засідання тендерного комітету щодо затвердження тендерної документації на закупівлю ;

- Реєстр видачі тендерної документації на закупівлю (Додаток Д);

- Реєстр отримання тендерних пропозицій на закупівлю (Додаток Ж);

- Протокол розкриття тендерних пропозицій, у тому числі цінових пропозицій (Додаток З);

- Протокол проведення попередньої кваліфікації (Додаток П);

- Протокол засідання тендерного комітету щодо порівняння, оцінки тендерних пропозицій та вибору переможця на закупівлю (Додаток Л);

- Перелік відхилених тендерних пропозицій (Додаток М);

- Повідомлення про акцепт тендерної пропозиції (Додаток Н);

- Звіт про результати здійснення процедур відкритих торгів, двоступеневих торгів, торгів з обмеженою участю, процедури запиту цінових котирувань, у одного виконавця щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти відповідно до розпорядження Антимонопольного комітету від 20.06.2006 № 219-р «Про затвердження форм Звітів про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та Інструкцій щодо їх заповнення» [11].

Замовник (розпорядник державних коштів) зберігає і веде записи і документи, пов’язані з будь-якою закупівлею, досяжною для нагляду з боку компетентних уповноважених органів згідно зі строками, встановленими архівами для офіційної документації установ.

2.3 Умови укладання договорів при закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти на КП «Донецькміськводоканал»

Умови договору про закупівлю товарів, робіт чи послуг слід формувати ще на етапі створення тендерної документації. Адже, відповідно до ст.21 Закону України « Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» [6]основні умови договору, які обов’язково будуть включені до договору, чи проект договору є складовою частиною тендерної документації. Враховуючи той факт, що договір про закупівлю укладається з учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано (переможцем торгів) відповідно до вимог тендерної документації, краще включати до тендерної документації саме проект договору про закупівлю, що забезпечить Замовнику товарів, робіт або послуг певну безпеку у відносинах, які виникнуть в подальшому між ним та учасником-виконавцем.

Подаючи тендерну пропозицію, учасник «автоматично» погоджується з умовами договору, встановленими у тендерній документації і в подальшому не зможе «диктувати» свої умови. Якщо тендерна пропозиція учасника закупівлі змінює встановлені Замовником умови договору, вона повинна бути відхилена як така, що не відповідає умовам тендерної документації. Якщо ж пропозиція щодо змін умов договору надходить на етапі підписання Договору, то умови договору, які закладені в тендерній документації, можливо змінити лише за згодою Замовника, і ці зміни повинні стосуватися основних (істотних) умов договору, особливо таких, які включені до переліку критеріїв оцінки. В іншому разі дії учасника-переможця можна розцінювати як відмову від підписання договору.

Керуючись термінами, що вживаються в Законі України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» [6], договір про закупівлю – письмова угода між Замовником та учасником-переможцем процедури закупівлі, яка передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товар за відповідну плату.

Договір про закупівлю повинен укладений не пізніше ніж через 21 робочий день з дня акцепту ( з дня прийняття рішення Замовником щодо переможця торгів) та за умови реалізації дій та дотримання строків, встановлених ст.29 вказаного Закону. Договір про закупівлю набирає чинності з дня його підписання замовником та учасником, визначеним переможцем процедури закупівлі. Сторони мають право домовитися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення. У цьому випадку договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Щодо форми договору, то , як було зазначено раніше договір про закупівлю укладається виключно в письмовій формі (Додаток К). Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягненуто згоди. В процесі проведення процедури закупівлі Учасник може звернутися до Замовника за роз’ясненням, уточненням тендерної документації, у тому числі, і умов договору. Саме істотні умови договору повинні бути закладені до основних умов, які обов’язково будуть включені до договору про закупівлю чи до проекту договору в тендерній документації. Слід звернути увагу на порядок укладення договорів, передбачений ст.ст. 641, 642, 643 Цивільного кодексу України, ст.181 Господарського кодексу України. У разі використання такого порядку укладення договорів необхідно пам’ятати про вимоги до строку укладення договору про закупівлю, передбаченого ст.29 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» (21 робочий день з моменту акцепту), і відповідно у пропозиції укласти договір вказувати строк для відповіді. Відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції.

При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до якості. Предмет договору про закупівлю повинен відповідати предмету закупівлі, вказаному в тендерній документації.

Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Встановлюючи ціну договору, сторони повинні вказати її складові (порядок формування).

Податок на додану вартість не є складовою договірної ціни і додається до ціни товарів, робіт і послуг( ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Зміна ціни після укладнення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Тобто, при припущенні можливості зміни ціни договору на етапі його виконання, сторонам необхідно визначити підстави та порядок зміни ціни.

Господарське зобов’язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором, або місцем, яке визначено змістом зобов’язання.

У разі якщо місце виконання зобовязаня не визначено, зобов’язання повинно юути виконано:

- за зобов’язаннями, змістом яких є передача прав на будівлю, іншого нерухомого майна – за місцезнаходженням будівлі чи іншого нерухомого майна;

- за грошовими зобов’язаннями – за місцем розташування управленої сторони на момент виникнення зобов’язання, або за новим місцем її розташуванням за умови, що управлена сторона своєчасно повідомила про нього зобов’язану сторону;

- за іншими зобов’язаннями – за місцезнаходженням постійно діючого органу управління ( місцем проживанням) зобов’язаної сторони, якщо інше не передбачено законом.

З метою забезпечення виконання зобов’язань сторонами встановлюється відповідальність за порушення зобов’язань, а саме: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції - це санкції у вигляді грошової суми (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Якщо інше не передбачено законом або договором, штрафні санкції за порушення зобов’язань у сфері закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти застосовуються у таких розмірах:

- за порушення умов зобов’язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- За порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов’язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони.

За порушення господарських зобов’язань до суб’єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосуватися оперативно-господарські санкції – заходи оперативного впливу на правопорушення з метою припинення або попередження повторення порушень зобов’язання, що використовується самими сторонами зобов’язання в односторонньому порядку.

Сторони можуть передбачити використання таких видів оперативно-господарських санкцій:

- одностороння відмова від виконання свого зобов’язання управленою стороною із звільненням її від відповідальності за це – у разі порушення зобов’язання другою стороною;

- відмова від сплати за зобов’язанням, яке виконано належним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;

- відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;

- відмова управленої сторони зобов’язання від прийняття подальшого виконання зобов’язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов’язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо);

- встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов’язань стороною, яка порушила зобов’язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо;

- відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов’язання.

Що стосується зміни та розірвання договору, то сторонам слід керуватися ст.188, ч.7.ст.193, ст..206 Господарського кодексу та порядком, встановленим для укладення договорів, встановленим цивільним кодексом України.

Висновки, щодо розділу II

Таким чином, проаналізувавши порядок проведення та особливості закупівель за державні кошти треба визначити.

Для організації та проведення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти керівництвом замовника створюється тендерний комітет. Склад тендерного комітету і положення про тендерний комітет затверджується рішенням замовника. Кількість членів тендерного комітету повинна бути не менше 5 осіб. Члени тендерного комітету, в обов’язковому порядку протягом шести місяців з моменту вступу до тендерного комітету повинні отримати свідоцтва відповідного зразка про проходження навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедури закупівлі. Повторне підвищення кваліфікації здійснюється не рідше одного разу на кожні два роки.

До роботи тендерних комітетів на договірних засадах можуть залучатися різні спеціалісти, експерти, консультанти, однак вони не несуть відповідальність за рішення, дії чи бездіяльність тендерного комітету. Рішення тендерного комітету оформляється відповідним протоколом.

На початку року тендерний комітет замовника складає річний план закупівлі, визначає етапи та строки здійснення процедури торгів та відповідальних осіб за їх проведення.

Процедура торгів не може здійснюватись до публікації оголошення про неї у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації та в інформаційному бюлетені Тендерної палати України (крім випадків застосування замовником процедур торгів з обмеженою участю, запиту цінових пропозицій (котирувань) та закупівлі в одного учасника). Важливим етапом підготовки до проведення закупівлі є вибір найбільш прийнятної процедури торгів. Законодавством визначено, що закупівля може здійснюватись шляхом проведення відкритих торгів, торгів з обмеженою участю, двоступеневих торгів, запиту цінових пропозицій (котирувань), закупівлі в одного учасника.

Слід звернути увагу, що з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" від 15 грудня 2005 року № 3205-IV введено нову процедуру здійснення закупівлі – торги із зменшенням ціни (редукціон).Зазначена процедура застосовується у випадках, коли предметом закупівлі є товари, чи послуги, для яких існує постійно-діючий ринок і які виробляються або виконуються не за окремо розробленими специфікаціями, за умови, якщо очікувана вартість закупівлі таких товарів перевищує 100 тисяч гривень.

На сьогодні значно збільшився обсяг проведення відкритих торгів. Зазначена процедура є найбільш простою та відповідає головному принципу державних закупівель - прозорості і відкритості державних закупівель. Участь у відкритих торгах мають право брати всі учасники, запрошені замовником шляхом публікації оголошення в інформаційних системах мережі Інтернет, в інформаційному бюлетені Тендерної палати України та в спеціалізованому друкованому виданні.

Що стосується процедури двоступеневих торгів, то вона застосовується в тих випадках, коли замовник не може визначитись з переліком необхідних товарів чи робіт, вибрати вид потрібних послуг, або, якщо з метою ефективного здійснення закупівлі необхідно провести попередні переговори з учасниками. Крім того, двоступеневі торги застосовуються під час здійснення закупівлі наукових досліджень, експериментів, розробок, надання консультаційних та інших спеціальних видів послуг. Процедура запиту цінових пропозицій (котирувань) застосовується до закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 100 тисяч гривень.

Раніше до участі у процедурі запиту цінових пропозицій (котирувань) запрошувалось не менше ніж 5 учасників.

На сьогодні їх кількість зменшена від п`яти до трьох. Крім того, запрошення до участі замовник може надсилати, як письмово, так і шляхом опублікування оголошення в інформаційних системах мережі Інтернет.

Строк подання тендерних пропозицій визначається замовником.

Результат проведення будь-якої процедури торгів, в першу чергу, залежить від якості та повноти оформлення тендерної документації, оскільки оцінка, порівняння та акцептування тендерної пропозиції залежить від сукупності інформації, що міститься в тендерній документації.

Оскільки тендерні пропозиції учасників торгів оцінюється відповідно до критеріїв, специфікації та технічного завдання, визначених тендерною документацією вони повинні бути чіткими, повними за змістом та зрозумілими. Пропозиція, яка за критеріями оцінки визнана найкращою, акцептується. Протягом п`яти календарних днів з дня акцепту замовник надсилає учаснику – переможцю торгів повідомлення про результат проведеної процедури. З учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник не раніше ніж через п`ять робочих днів з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам торгів про їх результати, але не пізніше ніж через 21 робочий укладає договір про закупівлю. Після цього, протягом 10 календарних днів з дня укладання договору про закупівлю, замовник опубліковує оголошення про результати торгів (відкритих торгів, двоступеневих торгів, торгів з обмеженою участю) в інформаційних системах мережі Інтернет, в Інформаційному бюлетені Тендерної палати України, а також у спеціалізованому друкованому виданні.

Таким чином, існуюче правове поле у сфері державних закупівель спрямоване на створення конкурентного середовища з метою оптимізації та раціоналізації використання бюджетних коштів. Але останнім часом було виявлене зловживання та прояви корупції у сфері державних закупівель


РОЗДІЛ III . ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ТОРГІВ ТА УДОСКАНАЛЕННЯ ПРОЦЕСІВ ЗАКУПІВЛІ ТОВАРІВ, РОБІТ І ПОСЛУГ ЗА ДЕРЖАВНІ КОШТИ

3.1 Контроль та відповідальність за порушення норм яких повинні дотримуватись суб’єкти при здійсненні закупівель за державні кошти

Метою здійснення контролю є встановлення відповідності проведених закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти чинному законодавству України. Основними завданнями контролю є перевірка додержання вимог актів законодавства, виявлення порушень та усунення недоліків у сфері закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Існують три різновиди контролю:

- Бюджетний, при якому перевіряються всі центральні органи виконавчої влади (міністерства, установи, підприємства);

- Тематичний (плановий контроль), при якому здійснюються перевірка організацій охорони здоров’я, транспорту тощо;

- Скарговий (поточний), який відповіщається за повідомленнями учасників процедур закупівель (комерційних структур, підприємств, фізичних осіб).

Проведення перевірок щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері державних закупівель координується, Антимонопольним комітетом України як спеціально уповноваженим органом з питань координації державних закупівель, а також контролюється Державною контрольно-ревізійною службою України та його регіональними органами, Генеральною прокуратурою України, Управлінням по боротьбі з економічною злочинністю, Державним казначейством України та Рахунковою палатою України. Для проведення перевірок (ревізій) контролюючі органи для організації своєї роботи керуються такими нормативно-правовими актами України, як:

- Законом України «Про боротьбу з корупцією» від 05.10.95 № 356/95 ВР.

Статтею 5 зазначеного Закону встановлено: спеціальні обмеження щодо державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямовані на попередження корупції.

- Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.92 № 2135-12

Статтею 8 зазначеного Закону встановлено: права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність. Оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності надається право витребувати, збирати і вивчати документи та дані, що характеризують діяльність, підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів;

- Законом України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30.06.93 №3341-XII.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено: права підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, Служби безпеки України та їх співробітників, на письмову вимогу керівників відповідних спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю одержувати від банків, а також кредитних, митних, фінансових та інших установ, підприємств, організацій 9незалежно від форм власності) інформацію і документи про операції, рахунки, вклади, внутрішні та зовнішньоекономічні угоди фізичних і юридичних осіб. Документи та інформація повинні бути подані негайно, а якщо це неможливо - не пізніше як протягом 10 діб;

- Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 № 80731-Х

Статтею 164-14, якого встановлено, що порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти є здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти без застосування визначених законом процедур; застосування процедур закупівлі з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, в тому числі оформлення тендерної документації з порушенням законодавства про здійснення торгів; укладення з учасником, що став переможцем торгів, договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти за цінами і обсягами, які не відповідають вимогам тендерної документації; не оприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти відповідно до вимог законодавства;недотримання умов захисту вітчизняного ринку та ін.

Незважаючи на те, що процес державних закупівель контролюється Державною контрольно-ревізійною службою України та іншими контролюючими органами, перевірки щодо застосування законодавства про державні закупівлі також проводяться Антимонопольним комітетом України.

Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 20.06.2006 № 214-р затверджене Положення про порядок проведення перевірок щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері державних закупівель.

Положення визначає Порядок проведення перевірок, контролю за дотриманням розпорядниками державних коштів і чинного законодавства України щодо закупівель товарів, робіт і послуг за деравні кошти, а також усунення виявлених недоліків.

Контроль, передбачений цим розпорядженням, здійснюється щодо закупівель товарів, робіт і послуг розпорядниками державних коштів, вартість яких дорівнює або перевищує суму 20 тис.гривень, для робіт – 50 тис.гривень (підприємств для товарів і послуг – 50 тис. гривень, для робіт – 400 тис.гривень). Органи державної контрольно-ревізійної служби при проведенні перевірок та ревізій використовують у роботі перелік питань та документів, на підставі яких здійснюється контроль за дотриманням вимог чинного законодавства України щодо проведення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Контроль, передбачений цим Порядком, здійснюється шляхом опрацювання документів і матеріалів щодо проведення процедур державних закупівель, наданих замовниками на вимогу Антимонопольного комітету України, та підготовки відповідного висновку із зазначенням у ньому зауважень і пропозицій стосовно усунення виявлених недоліків.

Підстави для проведення позапланової перевірки незалежно від форми її здійснення є:

- Надходження звернення (запиту) від народних депутатів України, комітетів Верховної Ради України, тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України щодо проведення перевірки;

- Доручення або рішення Кабінету Міністрів України щодо проведення перевірки;

- Надходження від правоохоронних органів звернень, що містять відомості, які вказують на допущені розпорядником державних коштів порушення вимог законодавства у сфері державних закупівель.

Скарги про допущені розпорядником державних коштів порушення під час проведення державних закупівель не є підставами для проведення позапланових перевірок і підлягають розгляду і реагуванню згідно з установленим порядком розгляд скарг відповідно до статей 36-371 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».

Не підлягають перевірці факти та обставини, щодо яких вже існують чинні рішення, прийняті в межах своєї компетенції іншими контролюючими органами, Міжвідомчою комісією з питань державних закупівель, або судом.

Перевірка призупиняється на час розгляду судом питань, пов’язаних з предметом перевірки.

З метою координації діяльності та забезпечення проведення перевірки одночасно за всіма стадіями державних закупівель, а також проведення перевірки з питань, віднесених до компетенції інших контролюючих органів, вони повідомляються про проведення перевірок.

У разі виявлення порушень законодавства України при проведенні закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, результати перевірки, здійсненої відповідно до порядку, оформлюються у вигляді висновку, що надається керівнику організації – замовника щодо якої вона проводилася та можуть подаватися правоохоронним органам.

3.2. Аналіз кризи державних закупівель в Україні та шляхи її подолання

Ситуація, яка відбувається останні роки на ринку державних закупівель, є абсурдною з точки зору здорового економічного глузду і становить пряму загрозу національній безпеці України.

Недоліки положень Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» вже досить вичерпно аналізувались і у пресі, і при підготовці рішень державної влади.

У преамбулі Закону про закупівлі визначено: «Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також запобігання проявам корупції в цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти і досягнення оптимального і раціонального їх використовування».

У статті 21 Закону про закупівлі вказані принципи, на яких базується проведення державних закупівель, а саме: «Державні закупівлі здійснюються на основі таких принципів: максимальна економія і ефективність; добросовісна конкуренція серед учасників...».

Звідси можна зробити висновок, що задачею Закону про закупівлі є:

— максимальна економія державних коштів замовниками торгів;

— ефективне використовування державних коштів замовниками торгів;

— створення добросовісної конкуренції серед учасників торгів.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 1 грудня 2006 року в Закон про закупівлі був внесений ряд змін, зокрема, додана стаття 161 «Реєстр учасників процедур закупівель».

На підставі вищезазначеної статті Міжвідомча комісія із питань державних закупівель почала вести Реєстр учасників процедур закупівель. Причому слід звернути увагу на те, що, по-перше, згідно частини 2 статті 19 Конституції України, «органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією і законами України»; по-друге, згідно частини 3 статті 161 Закону про закупівлі, «порядок ведення і функціонування реєстру учасників процедур закупівель визначається рішенням Комісії», це рішення не ухвалене Комісією дотепер; по-третє, за внесення суб'єкта господарювання в реєстр учасників процедур і за перебування в цьому реєстрі потрібно платити «кругленькі» суми коштів.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти» були внесені зміни в статтю 28 Закону про закупівлі, згідно якої, для того, щоб торги відбулися, потрібно, щоб до оцінки було допущено не менше трьох тендерних пропозицій.

Для участі в торгах кожен учасник повинен сплатити:

1) тендерну документацію (оплачується на рахунок замовника торгів або його консультанта, приблизна вартість 1—2,5 % від очікуваної вартості предмету закупівлі залежить від предмету закупівлі);

2) участь в Реєстрі учасників процедур закупівель.

Вартість послуг з 1 серпня 2007 року по отриманню і доставці документів


Вид каталога/послуги Обов'язкові платежі * Комісія за отримання документів
Тематичний каталог учасників процедур закупівель (відкриті торги, двоступеневі торги, редукціон) 12 375 грн 900 грн
Тематичний каталог учасників процедур закупівель (запит цінових пропозицій (котирувань)) 3 000 грн 700 грн
Тематичний каталог учасників процедур закупівель (закупівля у одного учасника) 12 375 грн 900 грн
Тематичний каталог учасників процедур закупівель (торги з обмеженою участю) 12 375 грн 900 грн
Тематичний каталог учасників-переможців процедур закупівель 550 грн
Тематичний каталог учасників-переможців процедур закупівель (закупівля у одного учасника) 550 грн
Отримання виписки з каталога 500 грн 550 грн
Отримання других документів за домовленістю
* Сума обов'язкових платежів може змінюватися і включає з 1 серпня 2007 року реєстрацію в каталозі, абонплату за 1 рік, підписку на журнал (використана інформація з сайту: http://www.ua-tenders.com/rubrics/catalogue/ ).

На підставах, визначених статтею 28 Закону про закупівлі, торги відміняють або визнають за тих, що не відбудуться. У такому разі засоби, сплачені учасниками торгів за участь в торгах, не повертаються і не перераховуються на повторні торги. Пакет документів потрібно оформляти повторно. Учасники витрачають час на повторну підготовку до торгів.

Для того, щоб торги відбулися з першої спроби, учасники між собою домовляються. Згідно такої домовленості, між трьома учасниками торгів, які потрібні для кожного тендеру, відбувається розподіл замовників. Територія адміністративно-територіальної одиниці (область або район), іноді інша територія або навіть ціла держава ділиться умовно між учасниками торгів. За кожним учасником закріплюється перелік замовників, на торгах у якого переможе певний учасник.

Тому в переважній більшості випадків на торги подається три тендерні пропозиції від учасників, які заздалегідь домовилися. Згідно такої домовленості, комерційні пропозиції визначені так, щоб на торгах переміг «потрібний» учасник. Звичайно, при таких обставинах не може йти мова про яку-небудь конкуренцію, зниження цін і т.п.

Потрібно підкреслити ще одну негативну рису торгів. Всі супутні витрати, такі як оплата тендерної документації, реєстру і виписки з нього, кожен учасник включає у вартість предмету закупівлі. Тому замовники в результаті купують предмет закупівлі за завищеними цінами.

У такій схемі містяться дії, передбачені статтями 5 і 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 року.

Стаття 5 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначає: «Узгодженими діями є висновок суб'єктами господарювання угод в будь-якій формі, ухвалення об'єднаннями рішень в будь-якій формі, а також будь-яка інша узгоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання». Як вже наголошувалося, такі угоди полягають. Форма і порядок виконання регулюється самими сторонами угоди. Згідно «діловій практиці», такі угоди переважно полягають в усній формі.

Стаття 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначає: «Антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які привели або можуть привести до недопущення, усунення або обмеження конкуренції.

Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, признаються узгоджені дії, які торкаються:

«...4) спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів...».

Отже, як випливає з вищенаведеного, така схема порушує як мінімум дві статті Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Відповідно до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» від 26 листопаду 1993 року Антимонопольний комітет України (АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, мета діяльності якого — захист конкуренції. Згідно статті 31 Законупро закупівлі, «реалізацію основної мети Закону щодо створення конкурентного середовища у сфері закупівель забезпечує АМКУ».

Для виконання функцій, покладених на кожного замовника, потрібен предмет закупівлі (товар, роботи, послуги), визначений в торгах. На початку року замовники користуються залишками, можливістю пролонгації договору згідно частини 2 статті 34 і статті 2 Закону про закупівлі, але за цей час вони повинні закінчити проведення торгів і підписати новий договір.

Якщо замовники напишуть заяви до компетентних органів про завищення цін, про відсутність конкурентного середовища між учасниками торгів, то це може викликати наслідки, передбачені статтею 28 Закону про закупівлі, і затягне процес проведення торгів. А у випадку якщо замовник залишиться без товару, роботи або послуги, яку він повинен був закупити, то він виявиться перед загрозою невиконання покладених на нього функцій, за що понесе відповідальність.

Тому замовник закриває очі на процедуру торгів, в якій де-юре все законно, а де-факто незаконно.

З вищевикладеного можна зробити висновок, що Закон про закупівлі не виконує покладених на нього задач. Мета, поставлена перед Законом, не досягається.

Якщо Закон про закупівлі не регулює належним чином відносини, що виникають при здійсненні державних закупівель, то, можливо, його слід відмінити. А замовників торгів зобов'язати діяти в даній сфері в загальному порядку на підставі Господарського і Цивільного кодексів і іншого чинного законодавства України.

У Верховній Раді України зареєстровано приблизно два десятки законопроектів, що змінюють Закон про закупівлі або взагалі пропонують нові тексти Закону.

Найближчими діями по розвитку системи державних закупівель повинні бути наступні:

1.Подальша оптимізація нормативно-правової бази щодо державних закупівель і державного замовлення;

07.02.2008 роки був внесений проект Закону України № 1476-д Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошті".

Проектом передбачене спрощення механізму проведення процедур державних закупівель, збільшення цінових меж предмету закупівлі (при яких необхідно проводити тендери), упровадження безкоштовної публікації і оприлюднення оголошень про проведення торгів, зменшення мінімальної кількості учасників торгів, а також виключення норми щодо зупинки здійснення платежів органами держказначейства у разі судового оскарження.

На сьогоднішній день замість втратившого чинність Закона України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22.02.2000 року №1490-Ш існує Тимчасове положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.

1. Забезпечення контролю за дотриманням конкурентних принципів здійснення державних закупівель згідно вимогам чинного законодавства (збільшення кількості перевірок розпорядників державних коштів);

2. Підвищення загального професіонально-кваліфікаційного рівня державних службовців, зокрема тих, діяльність яких пов'язана з проведенням державних закупівель

У 2002 році міністерством спільно з шведським агентством SIDA організовано і проведено 5 міжрегіональних семінарів ( у Тернополі, Черкасах, АР Крим і Києві), в яких взяли участь близько 120 учасників; з вересня 2002 року встановлені постійно діючі учбові курси з питань державних закупівель на базі державних учбових закладів);

3. Поглиблення міжнародної співпраці з питань державних закупівель

В кінці 2002 року почалася реалізація загального проекту з Світовим банком, який передбачає надання технічної і фінансової допомоги Україні в розвитку окремих елементів системи держзакупівель, зокрема, удосконалення законодавства, навчання фахівців, розвиток інформаційних технологій і т.п.;

4. Розвиток інформаційних технологій у сфері державних закупівель

Ситуацію можна змінити на краще за умові скорішого створення державного веб-порталу з питань закупівель, а до його створення уявляється доцільним передбачити у законодавстві України у сфері закупівель можливість оприлюднення органами місцевого самоврядування відповідної інформації на власних веб-сайтах, що дозволити місцевим радам мінімізувати нецільові витрати та спрямувати кошті на закупівлю необхідних для жителів товарів, робіт, послуг.

5. Упровадження методично-раз’яснювальних матеріалів на основі вивчення і узагальнення судової практики, пов'язаної з розглядом питань відносно державних закупівель;

6. Розробка механізму і упровадження аудиту державних закупівель як способу попередження порушень замовниками законодавства по державних закупівлях

7. Розробка списку кваліфікованих постачальників.

Ведення державними замовниками, що регулярно здійснюють закупівлі, списку кваліфікованих постачальників є корисною за умови, що включення в такі списки не має іншого призначення, як тільки позбавити постачальника від необхідності багатократного проходження попередньої кваліфікації. Проте наявність списку кваліфікованих учасників не повинна звільняти державного замовника від обов'язку проводити відкритий конкурс з допущенням до участі в ньому не тільки осіб, що мають статус кваліфікованого постачальника, але і будь-яких інших осіб, що відповідають аналогічним кваліфікованим вимогам.

8. В цілях розширення конкуренції при проведенні торгів на поставку товарів, виконання робіт і для підвищення зацікавленості постачальників в участі тендерів, потрібно встановити як заохочення звання «Постачальник продукції для державних потреб».

3.3.Порівняльний аналіз положень Закону України « Про закупівлі товарів, робіт і послуг за державні гроші» і Тимчасового положення про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні гроші

Як відомо, процедура вступу України у ВТО супроводжується адаптацією вітчизняного законодавства до умов, що висуваються даною міжнародною організацією. Так, 20 березня 2008 року парламентарії прийняли Закон «Про визнання тим, що втратив силу Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», який відмінив діючий до цього Закон про державні закупівлі. За це рішення проголосували 440 депутатів з 446. Відповідно до Закону уряд повинен був прийняти тимчасове положення про держзакупівлі на основі положень Закону про державні закупівлі в редакції, що діяла за станом на 17 листопаду 2004 року, за винятком тієї статі, яка суперечить вимогам Всесвітньої торгової організації.

Відповідно до даної вимоги Кабінет Міністрів України 28 березня 2008 року прийняв ухвалу «Про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти» № 274, яким було затверджене Тимчасове положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.

За великим рахунком, закріплені Тимчасовим положенням правила, регулюючі держзакупівлі, ідентичні правилам, що містилися у відміненому Законі. Проте не можна не відзначити ті новини або зміни, які в кількісному відношенні хоча і незначні, проте в якісному дають підстави говорити про появу практично нових правил, регулюючих держзакупівлі.

Перш за все варто відзначити, що, відповідно до Тимчасового положення, оголошення про заплановану закупівлю або про проведення попередньої кваліфікації учасників розміщуються у відповідних міжнародних виданнях або міжнародній мережі електронного зв'язку у разі, коли очікувана вартість предмету закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів — 200 тис. євро; для послуг — 300 тис. євро; для робіт — 500 тис. євро.

Для порівняння: у відміненому законі для робіт був встановлений поріг в 4 млн. євро.

На відміну від відміненого закону Тимчасове положення застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) складає не менше ніж 100 тис. гривень, а робіт — 300 тис. гривень. Тоді як раніше ці цифри складали 20 і 50 тисяч гривень відповідно.

Також варто відзначити, що дія цього Тимчасового положення не розповсюджується на закупівлю товарів, робіт і послуг, які у зв'язку з їх спеціальним призначенням представляють державну таємницю, і закупівлю товарів і послуг, здійснюваних підприємствами оборонно-промислового комплексу, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України. При цьому у відміненому законі дія не розповсюджувалася лише на закупівлю товарів і послуг, які здійснюються підприємствами оборонно-промислового комплексу.

Значно розширився перелік випадків (залежно від предмету закупівлі), на які не розповсюджується дія цього Тимчасового положення. Так, в Тимчасовому положенні в перелік таких предметів включені:

—бланки цінних паперів і документи строгої звітності;

—державні нагороди України;

—документи про утворення державного зразка;

—наймання (оренда) нерухомого майна;

—придбання нерухомого майна;

—протезно-ортопедичні вироби;

—ортопедичне взуття;

—технічні засоби реабілітації інвалідів, послуги з їх ремонту і вироби

комплектацій до них;

—протезно-ортопедичні послуги і послуги з реабілітації, лікування і оздоровлення інвалідів;

—витвори образотворчого мистецтва: живопис, графіка, скульптура, а також витвори декоративно-прикладного і народного мистецтва для поповнення Державного музейного фонду;

—книги, періодичні видання і інші документи, зафіксовані на папері, магнітному, кіно- і фотоплівці, оптичних дисках або інших носіях інформації для поповнення бібліотечних фондів;

—товари і послуги для створення нових постановок (концертів), виготовлення початкових фільмових матеріалів, аудіовізуальних творів;

—товари і послуги, які закупляються для безпосереднього проведення виїзних гастрольних заходів творчих колективів і виконавців, і інші.

Пункт 13 Тимчасового положення передбачає, що оголошення про заплановану закупівлю або про проведення попередньої кваліфікації публікується безоплатно в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель», який видається уповноваженим органом і безкоштовно розміщується на веб-порталі з питань державних закупівель, створеному уповноваженим органом. Новиною є те, що не тільки публікація оголошень на веб-порталі уповноваженого органу, але і доступ до цього порталу буде безкоштовним, що сприятиме прозорості і підзвітності. Крім того, відміна платних послуг скоротить витрати замовників і учасників процедур, які тільки за обнародування оголошення в тематичному каталозі платили 13 тис. гривень.

Без зміни залишилося положення про те, шляхом проведення яких процедур може здійснюватися державні закупівлі. Так, залишилися такі процедури, як: відкриті торги; торги з обмеженою участю; двохетапні торги; запит цінових пропозицій (котирувань); редукціон; закупівля у одного учасника. Основною процедурою здійснення закупівель є відкриті торги.

При цьому позитивним можна рахувати зміну мінімальної кількості учасників під час проведення торгів з обмеженою участю. Так, пунктом 34 Тимчасового положення передбачається, що «під час проведення торгів з обмеженою участю замовник запрошує до участі в процедурі закупівлі учасників, кількість яких могла б забезпечити вибір найзручнішої пропозиції і конкуренцію, але не менше двох». В той же час пунктом 4 статті 18 відміненого Закону встановлювалося, що «під час проведення торгів з обмеженою участю замовник запрошує до участі в процедурі закупівлі учасників, інформація про яких включена в каталог, кількість яких могла б забезпечити вибір найзручнішої пропозиції і конкуренцію, але не менше трьох».

Скорочення кількості учасників до двох дозволить підвищити ефективність проведення тендерів, оскільки часто трьох учасників було знайти важко. Також Тимчасовим положенням встановлюється і мінімальна кількість поданих на торги пропозицій — не менше два, і необов'язковість внесення тендерного і договірного забезпечення.

Далі зміни торкнулися і переліку тієї інформації, яку замовник може вимагати від учасника і яка підтверджує відповідність учасника кваліфікаційним вимогам. Крім відповідного дозволу або ліцензії на виконання певних робіт або надання послуг, здійснення певного виду господарської діяльності; наявності засобів, устаткування і працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання і досвід; сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); здійснення учасником підприємницької діяльності відповідно до положень його статуту, включена ще інформація щодо відсутності підстав для відмови в торгах, передбачених цим Тимчасовим положенням, і виконання аналогічних договорів. А інформація про відсутність рішення про визнання учасника в установленому порядку банкротом або порушенні проти нього справи про банкрутство, закріплена у відміненому Законі, виключена.

Узгодження процедури закупівлі у одного учасника або розгляд скарг тепер проводитиме не міжвідомча комісія із питань держзакупівель при Рахунковій палаті, а нова колегіальна рада при Мінекономіки. Таким чином, міністерство поверне собі функції уповноваженого органу з питань держзакупівель, які з 2005 року виконував Антимонопольний комітет. При уповноваженому органі буде утворена консультативно-методологічна рада, яка розглядатиме питання скарг, узгодження на проведення торгів з обмеженою участю і закупівлі у одного учасника, розробляти методику калькуляції цін і аналіз цін на товари, роботи і послуги у сфері державних закупівель.

Також в Тимчасовому положенні передбачений і ряд норм, метою яких є запобігання корупції і посилення контролю за процедурами закупівель.

Важливим є пункт 93 Тимчасового положення, який визначає повноваження органів, що здійснюють державний нагляд і контроль у сфері державних закупівель, зокрема, КРУ, госказначейства, Держкомстату, Антимонопольного комітету і правоохоронних органів. Визнано також обов'язковим проведення перевірок з питань державних закупівель під час контрольних заходів, які проводять КРУ і інші контрольні органи. Крім того, передбачається, що умови договору не повинні змінюватися після його підписання, окрім окремих випадків, порядок визначення яких встановить уповноважений орган за узгодженням з Мінфіном.

На закінчення відзначимо, що 16 квітня 2008 року на своєму засіданні КМУ прийняв проект нового закону про держзакупівлі, який більшою мірою дублює норми Тимчасового положення.

Висновки, щодо розділу III

Таким чином,проаналізувавши відповідальність за порушення законодавства при здійсненні торгів та удосконалення процессів закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти треба зазначити, що позитивний розвиток основних елементів системи державних закупівель, практика функціонування системи державних закупівель свідчить про існування фактів порушень замовниками встановлених законодавством процедур закупівель. Аналіз законодавчої бази і стани розвитку окремих елементів системи державних закупівель і державного замовлення свідчить про необхідність виконання ряду заходів як правового, так і організаційного характеру.

Проблеми, що вимагають рішення у сфері державних закупівель вимагають невідкладного рішення. Перш за все це:

- недосконалість законодавства, регулюючого питання формування державного замовлення на поставки продукції для державних потреб і захисту вітчизняних виробників при здійсненні державних закупівель;

- недостатній рівень погашення заборгованості за виконані в попередні роки державні замовлення;

- неналежне дотримання розпорядниками всіх рівнів вимог законодавства щодо здійснення державних закупівель;

Звідси витікає цілий ряд порушень у сфері держзакупівель, серед яких найпоширенішими є:

- дроблення предмету закупівель з метою уникнення процедури відкритих торгів;

- складання тендерної документації з порушеннями законодавства;

- ненадання або невчасне надання повідомлень про результати торгів в бюлетень "Вісник державніх закупівель";

- повільне упровадження механізму міжвідомчої координації державних закупівель ;

- відсутність узагальненої судової практики по розгляду в судах цивільно-господарських питань по організації і проведенню процедур державних закупівель і укладенню договорів по їх результатах;

- тяганина з упровадженням інформаційних технологій в сферу державних закупівель, зокрема, засобів програмного забезпечення і інтернет-ресурсів для автоматизації проведення державних закупівель, зокрема комп'ютеризації процедур закупівель.

Найближчі кроки для удосконалення системи державних закупівель є Забезпечення контролю за дотриманням конкурентних принципів здійснення державних закупівель згідно вимогам чинного законодавства, підвищення загального професіонально-кваліфікаційного рівня державних службовців, зокрема тих, діяльність яких пов'язана з проведенням державних закупівель, поглиблення міжнародної співпраці з питань державних закупівель, розвиток інформаційних технологій у сфері державних закупівель, упровадження методично-раз’яснювальних матеріалів на основі вивчення і узагальнення судової практики, пов'язаної з розглядом питань відносно державних закупівель, розробка механізму і упровадження аудиту державних закупівель як способу попередження порушень замовниками законодавства по державних закупівлях, розробка списку кваліфікованих постачальників, в цілях розширення конкуренції при проведенні торгів на поставку товарів, виконання робіт і для підвищення зацікавленості постачальників в участі тендерів, потрібно встановити як заохочення звання «Постачальник продукції для державних потреб».


ВИСНОВКИ

Необхідність вдосконалення законодавства в сфері державних закупівель давно усвідомлюється фахівцями і учасниками процесу закупівель. Невідкладною задачею тут є усунення численних суперечностей між нормами різних актів, регулюючих державні закупівлі. Проте радикальне поліпшення положення в цій області неможливе без зведення воєдино розрізнених нині норм, регулюючих окремі аспекти відносин, які виникають в процесі державних закупівель, в цілях забезпечення їх узгодженості і несуперечності.

Така систематизація повинна бути зроблена як відносно групи нормативних актів, регулюючих різні процедури розміщення державного контракту, так і групи нормативних актів, в основному присвячених регулюванню відносин, що виникають в процесі виконання державного контракту.

Необхідно дати чітке законодавче визначення поняття закупівель для державних потреб, щоб недвозначно позначити межі застосування передбачених законом процедур. Представляється, що у визначення закупівель для державних потреб повинні входити дві істотні ознаки:

по-перше, ці закупівлі повинні здійснюватися бюджетними установами (зокрема – органами державної влади);

по-друге, ці закупівлі повинні здійснюватися за рахунок засобів бюджету і позабюджетних фондів.

Необхідна відміна діючих жорстких обмежень на залучення іноземних постачальників до поставок продукції для державних потреб. Обмеження на участь іноземних постачальників в конкурсі можуть допускатися лише у випадках, передбачених українським законодавством.

В цілях заохочення конкуренція і зниження ступеня монополізаціїокремих ринків слід передбачити можливість участі в конкурсах груп постачальників, об'єднаних договором про спільну діяльність або договором про створення фінансово-промислової групи. При цьому для зниження ризиків державного замовника слід передбачити солідарну відповідальність учасників такої групи за дії всіх становлячих її осіб. В цілях проходження попереднього кваліфікаційного відбору повинні братися до уваги відповідні показники всіх складових групу осіб: наприклад, фінансові або трудові ресурси повинні підсумовуватися, а дискваліфікаційні показники однієї з вхідних в групу осіб повинні вважатися підставою для дискваліфікації всієї групи в цілому.

Необхідно істотно деталізувати регулювання конкурсних процедур.

В цілях розширення конкуренції при проведенні конкурсів на поставку товарів, виконання робіт, надання послуг для державних (муніципальних) потреб можна запропонувати наступні заходи:

1. Упровадження на законодавчому рівні обов'язкової електронної публікації запрошень до участі в конкурсах і заохочення такої практики на офіційному сайті.

2. Підвищення зацікавленості постачальників в участі в конкурсах шляхом встановлення звання «Постачальник продукції для державних (муніципальних) потреб».

Таке звання може привласнюватися виконавцям, що регулярно беруть участь в поставках для державних потреб за умови добросовісного виконання ними своїх договірних зобов'язань. Це звання може використовуватися постачальниками в рекламних цілях, а також давати перевагу претенденту, що володіє вказаним званням, перед іншими претендентами при участі в конкурсі за інших рівних умов.

Необхідно уточнити процедури зіставлення і оцінки конкурсних заявок і перелік критеріїв визначення переможця конкурсу. При цьому слід враховувати, що немає необхідності в застосуванні складної (тобто що враховує декілька критеріїв) системи оцінки конкурсних заявок при закупівлях стандартизованих товарів, для яких є ринок, що склався. Тим часом застосування складної системи оцінки істотно знижує прозорість відбору переможця. Тому в законі доцільно дати перелік випадків, коли відбір переможця здійснюється тільки за ціною.

У тих же випадках, коли визначення переможця конкурсу допускається виробляти по декількох критеріях, необхідно вимагати включення в конкурсну документацію переліку вживаних критеріїв з вказівкою їх відносної значущості і методики порівняльної оцінки, оскільки різні критерії мають неоднакову питому вагу при оцінці заявок.

Крім того, в цілях забезпечення прозорості процесу оцінки і зіставлення конкурсних заявок представляється доцільним наділити представників претендентів правом бути присутнім при цьому.

У законодавстві необхідно встановити підстави і порядок визнання конкурсу тим, що не відбудеться. Крім такої традиційної підстави, як участь в конкурсі менше двох постачальників, слід передбачити можливість визнання конкурсу тим, що не відбудеться у випадку, якщо всі постачальники, що беруть участь в конкурсі, запропонували невигідні для замовника умови. Це особливо актуально в галузях з обмеженою конкуренцією, де учасники конкурсу шляхом змови можуть пропонувати необґрунтовані завищені ціни.

На нашу думку, доцільно закріпити в законі перелік підстав для визнання результатів конкурсу недійсними. Такими підставами повинні бути допущені в процесі конкурсу порушення, які вплинули або могли вплинути на його результати. При цьому для полегшення судового розгляду представляється бажаним використати деякі доказові презумпції, тобто встановити в законі перелік порушень з боку державного (муніципального) замовника або сформованої їм конкурсної комісії, які є безумовними підставами для визнання результатів конкурсу недійсними незалежно від того, чи доведе зацікавлену особу, що такі порушення вплинули на результати конкурсу. До числа таких підстав слід, зокрема, віднести: порушення заборони на участь у складі конкурсної комісії осіб, зацікавлених в результатах конкурсу; надання окремим претендентам переваг при ознайомленні з конкурсною документацією; використовування сукупності критеріїв для оцінки конкурсних заявок без публікації у складі конкурсної документації методики їх порівняння і оцінки; необгрунтоване усунення окремих претендентів від участі в конкурсі і ін. Необхідно також передбачити можливість визнання недійсним державного (муніципального) контракту, укладеного за наслідками інших процедур, у випадку, якщо дані способи розміщення контракту були застосовані за відсутності для цього встановлених законом підстав.

Щоб уникнути штучного обмеження конкуренції шляхом використовування закритого конкурсу необхідно встановити, що єдиною підставою для його проведення є поставки товарів (робіт, послуг) для потреб оборони і безпеки держави в частині, що становить державну таємницю, відповідно до українського законодавства.

Необхідно встановити в законі вичерпний перелік підстав, коли державний контракт може полягати шляхом закупівель у єдиного джерела, виходячи з передумови, що при значній ціні контракту і відсутності прямих перешкод до проведення конкурсу виключення з конкурсного порядку допускатися не повинні.

В той же час до складання такого переліку слід підходити дуже уважно, враховуючи, що пропуски в ньому можуть заблокувати закупівлі деяких видів товарів, робіт і послуг, які не можна придбати іншими способами. Це торкається, наприклад: продукції природних монополій, а також локальних природних монополій; культурних цінностей; виняткових прав або товарів, відносно яких єдиний постачальник володіє винятковими правами, за відсутності рівноцінної заміни. До інших можливих підстав закупівель у єдиного джерела можна віднести наявність термінової потреби, обумовленої надзвичайними обставинами; необхідність забезпечення технічної сумісності з раніше закупленими товарами, роботами або послугами. В цілях боротьби з правопорушеннями у області державних закупівель треба необхідним встановити адміністративну і кримінальну відповідальність посадовців державного (муніципального) замовника, членів конкурсної комісії або посадовців органів, що здійснюють координацію процедур розміщення державних (муніципальних) контрактів і контроль їх проведення, за порушення законодавства, що регламентує процедури розміщення державних (муніципальних) контрактів.

Таким чином, наявні у законодавстві України істотні суперечності та прогалини в сфері державних закупівель обумовлюють актуальність та своєчасність розробки та прийняття нового Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ухвала Кабінета Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок організації і проведення міжнародних торгів (тендерів) в Україні" від 21.10.93 року № 871 // Зібрання постанов Уряду України. – 1994. - N3. - Ст. 59

2. Закон України «Про поставки продукції для державних потреб» від 22.12.95 року №493/95-ВР// Відомості Верховної Ради України.- 1996.- -N 3 - (16.01.96) - Ст. 9

3. Ухвала Кабінету Міністрів України «Про Порядок формування і розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням» з 29.02.96 року №266 // Зібрання постанов Уряду України. - 1996. - N 8 - Ст. 239

4. Законом України "Про державне оборонне замовлення" від 03.03.1999 року №464 // Урядовий кур'єр. – 1999. - N 65 - Ст.66

5. Програми інтеграції України в ЄС, з урахуванням послання Президента України Верховній Раді України «Концептуальні основи стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002-2011 роки»

// Урядовий кур'єр. - 2002. – 11. - N 211. - Ст.58

6. Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22.02.2000 р. № 1490 – III \\ Відомості Верховної Ради України. - 2000. - N20 (19.05.2000). - Ст. 148

7. НаказДержбуду України Правила визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000 //Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2003. - № 12 – Ст.256

8. Розпорядження Антимонопольного комітету України «Про затвердження форм річного плану закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 20.06.2006 №218-р // Офіційний вісник України. - 2006. - N 32 (23.08.2006). - ст. 2363

9. Основи Державного классіфікатора продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого наказом Державного комітету України стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.1997 № 822 // Бізнес - Бухгалтерія. Право. Податки. Консультації. Збірник систематизованого законодавства. - 2003. - . - № 4 – Ст.4

10. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 02.06.2005 року 2631-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - N5-6 (09.02.2001) - ст. 30

11. Розпорядженням Антимонопольного комітету «Про затвердження форм звітів про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та Інструкцій щодо їх заповнення» від 26.06.2006 № 219-р // Офіційний вісник України. - 2006. - N 32 (23.08.2006) - ст. 2364

12. Розпорядженням Антимонопольного комітету «Про затвердження форм оголошень про проведення процедур закупівель та Інструкцій щодо їх заповнення» від 26.06.2006 № 217-р // Офіційний вісник України. - 2006. - N 32 (23.08.2006). - ст. 2362

13. Конституція України від 28.06.1996 року // Відомості Верховної Ради України, 1996. – № 30. – Ст. 141.

14. Закон України. «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 р // Урядовий кур'єр. — 2002. - 27 березня

15. Закон України «Про захист економічної конкуренції» вiд 11.01.2001 № 2210-III // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2001. - N 12. - ст.64

16. Господарський процесуальний кодекс України // ВВРУ. - 2001. - № 36.-Ст.188

17. Цивільний кодекс України: Коментар. Видання друге із змінами за станом на 15 січня 2004 р.//Х.: - ТОВ „Одісей”, - 2004.- С.856

18. Збірник нормативно-правових актів та методичних рекомендацій з питань державних закупівель //В.М. Колотій та ін. (підгот.) Науково-дослідний економічний інститут. – К. 2001. – С. 208.

19. Цивільне право України: Підручник у двох книгах. Книга 2. За редакцією О.В. Дзери та Н.С.Кузнєцової. - Київ: Юрінком Інтер, 2002. –С.640

20. Александров В.Т. , Ворона А.І., Германчук П.К., Назарчук О.І., Петренко П.Г. Планування, облік, звітність, контроль у бюджетних установах, державні замовлення та державні закупівлі. - К. - 2004. - С.89

21. Апопій І. Нові аспекти укладання договору поставки продукції для державних потреб // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - №2.-С.18

22. Золотухин А. Что нужно знать уважаемому предпринимателю, решившему поторговать с государством // Бизнес. - 2001. - № 16 (431).

23. Максименко З.В., Ткаченко Н.Б. Державні закупівлі в Україні: економічні аспекти та збірка нормативних актів. Навч. Посібн.- К. - 2004.-С.56

24. Шевченко Л. И. Регулирование отношений поставки: теория и практика.-СПб.,2002.-С.221

25. Юрій Сколотяний. Газета «Дзеркало тижня». - №21. - 1 квітня 2006 р

26. Вайпан В.А. Практика применения законодательства о размещении заказов для государственных и муниципальных нужд ( с учетом Федерального закона от 20 апреля 2007г. № 53 –ФЗ) //Право и экономика.–2007.-№5.-С.4-11.

27. Манько Н. Закованные в тендер // Голос Украины. – 2007. - 27 марта (№53). – С.18

28. Скрипник В. Десять гривен за минуту телефонного разговора // Голос Украины. – 2007. – 7 июня (№98). – С.6.

29. Цебак И.И. Госзакупки: де-юре и де-факто...// Юридическая практика № 10 (532). – 4 марта 2008 года. – С.11

30. Барихин А.Б. Большой юридический энциклопедический словарь. – М.: Книжный мир, 2004. – С.1457.

31. Пилипенко О.Л., Щербина В.С. Господарське право: курс лекцій. Навчальний посібник. – К.: Вентурі, 1991. – 140 с.

32. Круглова Н.Ю. Хозяйственное право Украины: Учебное пособие. – М.: Издательство РДЛ, 2000. – 580 с.

33. Щербина В.С. Господарське право України: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 754 с.

34. Хозяйственное право / Под ред. В.К. Мамутова. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 804 с.

35. Господарське право: Практикум / В.С.Щербина, Г.В. Пронська, О.М. Вінник та інші. / За заг. ред. В.С. Щербіни. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 289 с.

36. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / Г.Л. Знаменський, В.С. Щербина та ін., За ред. В.К. Мамутова. – К., 2004. – 750 с.

37. Корытцев М.Механизм формирования регионального заказа: теория и практика // Информационно-аналитический бюллетень «Конкурсные торги». - 2002. - № 3.

38. Решение Межведомственная комиссия по вопросам государственных закупок "О рассмотрении жалобы о проведении процедуры закупки за государственные средства рыбы свежемороженой" від03.13.2008 р. №142/03-ск // Інформаційний бюлетень Тендерної палати України. - 2008. - № 12

39. Юрій ГАНУЩАК. Система державних закупівель: як має бути: «Дзеркало тижня» - № 30 (659) 18 — 24 серпня 2007р.

40. Закон України «Про боротьбу з корупцією» від 05.10.95 № 356/95 ВР//Відомості Верховної Ради України. - 1995. - N 34 - ст. 266

41. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.92 №2135-12 // Відомості Верховної Ради України. –1992.- N22 (02.06.92).-ст.303

42. Законом України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30.06.93 №3341-XII//Відомості Верховної Ради України. – 1993. - N35 (31.08.93). - ст. 358

43. Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 2001.01.11 №562//Відомості Верховної Ради України - 2001. - N 1(23.03.2001). - ст. 64

44. Закону України «Про Антимонопольний комітет України» від 26 листопаду 1993 року №2837 //Відомості Верховної Ради України.- 1993.-№50(14.12.93)-ст.472

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий