Завершальне місце в трьохчленній класифікації займає безпосередній об'єкт ухилення від сплати обов'язкових внесків державі. Під безпосереднім об'єктом звичайно розуміють "ті конкретні суспільні відносини, які поставлені законодавцем під охорону певного кримінального закону і яким заподіюється шкода злочином, що є ознаками даного складу"[22].
Виходячи з наведеного можна сказати, що безпосереднім об'єктом ухилення від сплати обов'язкових внесків державі є певна частина фінансових відносин. Для більш точного визначення безпосереднього об'єкта потрібно проаналізувати структурні елементи відносин, які порушуються ухиленням від сплати обов'язкових внесків державі, тобто їх предмет, учасників (суб'єктів) та зміст[23].
Предметом суспільних відносин завжди виступає те соціальне благо, цінність, з приводу якого виникають суспільні відносини. Таким предметом можуть виступати як матеріальні предмети, так і інші цінності, зокрема інтереси. Інтереси держави в податкових відносинах полягають у своєчасному і повному одержанні фіскальних сум, які використовуються для виконання завдань і функцій держави з метою задоволення матеріальних і духовних потреб суспільства. Порушення цих інтересів посягає на основи існування і функціонування держави. Таким чином, інтереси держави у своєчасному і повному одержанні сум обов'язкових внесків для витрат на виконання господарсько-політичних завдань виступають предметом податкових відносин.
Обов'язковим структурним елементом суспільних відносин є їх учасники, або суб'єкти. "Податкові відносини - це відносини, які виникають при сплаті податків підприємствами, громадянами, де сторони приймають участь як носії прав і обов'язків, встановлених законом"[24]. Встановлення суб'єктного складу охоронюваних суспільних відносин є важливим, зокрема, для визначення суб'єкта злочинного посягання. Розглядувані суспільні відносини складаються між двома категоріями учасників: з однієї сторони таким учасником виступає держава. Причому, коли мова йде про податки, збори (обов'язкові платежі), які спрямовуються до державного бюджету чи державних спеціальних фондів республіканського рівня, то в даному випадку суб'єктом виступає держава в цілому, якщо ж розглядати відповідні платежі, які спрямовуються до місцевих бюджетів, то суб'єктом виступатиме відповідна адміністративно-територіальна одиниця. Інтереси ж суб'єктів будь-якого рівня представляють органи держави, уповноважені контролювати надходження податкових сум і одержувати відповідні документи.
Другою стороною відносин виступає платник обов'язкових внесків, яким може бути фізична чи юридична особа. Головною ознакою цього учасника відносин є те, що він - отримувач доходу (прибутку), власник майна і цей доход (прибуток) отримується, а майно знаходиться на території даної держави і оподатковується згідно з її законами. В зв'язку з чим у нього виникає специфічний обов'язок -сплачувати обов'язкові внески у встановленому законодавством розмірі і строки.
Нарешті, останнім структурним елементом суспільних відносин виступає їх зміст, тобто взаємні права та обов'язки сторін. З боку платника існує обов'язок сплатити належні з нього суми своєчасно і в повному обсязі. Права платника податку (на відстрочку платежу; на розстрочку платежу; на податковий кредит; на повернення переплачених податкових сум; оскарження дій податкових інспекторів) встановлюються державою, а не угодою сторін. Обов'язки ж, які покладені на державу як учасника відповідних правовідносин (наприклад, обов'язок усунення подвійного оподаткування) задекларовані нею ж. Причому держава поки що не завжди дотримується взятих на себе і закріплених обов'язків (порушується правило про заборону зміни податкових законів в сторону погіршення становиша платників протягом бюджетного року; підвищення ставок податків і введення нормативних актів "заднім числом"). Причому, минає це для вказаного суб'єкта аналізованих правовідносин абсолютно безкарно. Отже податкові відносини в Україні не тільки -відносини нерівності і субординації, але й відносини прямого диктату, підкорення одного суб'єкта іншому.
Для розуміння взаємозв'язку і взаємодії охарактеризованих вище елементів суспільних відносин важливе значення має визначення механізму заподіяння шкоди об'єкту цього злочину.
Несплачуючи належні з нього обов'язкові внески - "податки, збори, інші обов"язкові платежі", суб'єкт не виконує свій правовий обов'язок, який виникає на підставі норм податкового законодавства. Не виконуючи вказаного обов'язку суб'єкт тим самим розриває соціальний зв'язок, який виступає змістом відповідних суспільних відносин. Тим самим заподіює шкоду майновим інтересам держави. В такий спосіб руйнується правове податкове відношення, яке й виступає безпосереднім об'єктом аналізованого злочину.
Таким чином, безпосереднім об'єктом ухилення від сплати обов'язкових внесків державі виступають відносини з приводу сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) державі зобов'язаними суб'єктами.
Названі відносини виступають основним безпосереднім об'єктом ухилення від сплати обов'язкових внесків державі. Поряд з основним безпосереднім об'єктом в теорії кримінального права виділяють і додатковий об'єкт. Встановлення додаткового безпосереднього об'єкта дозволяє уточнити характер суспільно-небезпечного посягання. Внаслідок ухилення від сплати обов'язкових внесків державі, не лише держава недоотримує належних їй коштів: але й відбувається протиправне збагачення платника податків за рахунок, так званої "злочинної економії". Тому можна констатувати, що внаслідок ухилення від сплати обов'язкових внесків державі порушуються відносини з приводу розподілу матеріальних благ в суспільстві. Такі відносини порушуються завжди при вчиненні будь-якого розглядуваного посягання, тому виступають в якості обов'язкового додаткового об'єкта. Відносини, які складають додатковий безпосередній об'єкт за своїми структурними елементами частково співпадають з тими, які виступають в .якості основного безпосереднього об'єкта.
Підводячи підсумки дослідження об'єкта ухилення від сплати обов'язкових внесків державі можна констатувати, що родовий об'єкт ухилення від сплати обов'язкових внесків державі становлять відносини в сфері фінансів, безпосередній об'єкт цього злочину є складним. Поряд з відносинами в сфері оподаткування порушуються відносини по розподілу матеріальних благ в суспільстві.
2.2 ПРЕДМЕТ УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ОБОВ'ЯЗКОВИХ ВНЕСКІВ ДЕРЖАВІ
Для встановлення предмета ухилення від сплати обов'язкових внесків державі, перш за все, потрібно звернутися до диспозицій статей Особливої частини, якими передбачена відповідальність за це посягання.
Ст.ст. 87 та 165 КК України взагалі не містять будь-яких вказівок щодо предмета посягання.
Предметом злочину, відповідальність за який настає за ст. 1482 КК в редакції Закону України від 5 лютого 1997р., виступають несплачені грошові суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які повинні сплачуватися підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності. Формулювання, яке міститься в нині чинній ст. 1482 КК видається далеко не бездоганним.
По-перше, визначення предмета дається через вказівку на ознаки не лише цього складу злочину, а й на інші ознаки - суспільно-небезпечні наслідки і суб'єкта посягання. Повне визначення предмета злочину, передбаченого ст. 1482 КК виглядає так: "податки, збори (обов'язкові платежі) до бюджету чи державних цільових фондів, які сплачуються підприємством, установою, організацією незалежно від форм власності, або фізичною особою".
По-друге, воно надто громіздке за формою.
По-третє, законодавець використовує в ньому не властивий для Особливої частини кримінального права термін "фізична особа", який до того ж не має чіткого змісту, в теорії кримінального права використовується лише для вказівки на загальну ознаку суб'єкта злочину. В такому ж загальновизнаному в кримінальному праві значенні - поняття фізичної особи включає в себе й поняття посадової особи підприємства, установи, організації. При цьому вказівка на суб'єкт цього злочину, а тим самим і предмет посягання стає надто розпливчатою. Доводиться лише здогадуватися, чи "фізична особа" - це платник податків з особистих доходів (прибуткового податку з громадян), чи фізична особа - це працівник суб'єкта оподаткування - підприємства, установи, організації який не є посадовою особою.
По-четверте, якщо взяти до уваги, перше з названих припущень, невиправданим є встановлення в межах однієї норми відповідальності за ухилення від обидвох вказаних вище видів обов'язкових платежів - які сплачуються юридичними особами і громадянами. Суспільна небезпека злочинної несплати податків, зборів (обов'язкових платежів) юридичними особами і громадянами є неоднаковою. Ця обставина зумовлює необхідність встановлення різних критеріїв кримінальної відповідальності в залежності від виду суб'єкта. Тому необхідною є диференціація відповідальності за аналізований злочин в залежності від суб'єкта, що, зокрема, дозволить точніше вказати в законі й на предмет відповідних посягань[25].