Смекни!
smekni.com

Банківське право України (Карманов) (стр. 23 из 88)

ПІДСУМОК

У цій главі нами розглянуто правове положення Національ­ного банку та комерційних банків України. Стабільне, належ­ним чином організоване правове положення банківської систе­ми сприятливо впливає на економічне положення в країні. Ре­формування банківської системи України, яке продовжується в наш час, — процес складний і тривалий. Знання кожним пра­цівником банку та банківської установи банківського права до­поможе йому правильно організувати працю, взаємовідносини з клієнтами банку, а також, можливо, вплине на швидке рефор­мування банківської системи.

Глава 4 ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

Після вивчення цієї глави Ви зрозумієте:

1. Правову основу створення комерційних банків.

2. Як зареєструвати комерційний банк.

3. Порядок відкриття банками філій та представництв.

4. В яких випадках проводиться реорганізація та ліквідація банків.

Комерційний банк — це організація, що є юридичною осо­бою, яка з метою отримання прибутку залучає на умовах повер­нення грошові кошти та інші цінності юридичних та фізичних осіб і розміщує їх від свого імені на умовах повернення, плат­ності та терміновості, а також виконує розрахункові та інші банківські операції.

Основне призначення комерційного банку — здійснювати посередництво в переміщенні грошових коштів від кредиторів до позичальників.

Однак у ринкових умовах цілком закономірним процесом є не лише функціонування комерційних банків, але й їх банкрут­ство.

У цій главі Ви дізнаєтесь про порядок створення, реоргані­зації та ліквідації комерційних банків.

§ 1. Правова основа створення комерційних банків

Порядок створення комерційних банків регламентується бан­ківським законодавством, законодавчими актами, що визначають організаційно-правові форми підприємств, загальними положен­нями про підприємницьку діяльність та іншими нормативними актами. Зокрема, комерційні банки створюються відповідно до законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про гос­подарські товариства», «Про Національний банк України».

21 липня 1998 року Правлінням Національного банку Украї­ни затверджено Положення «Про порядок створення і реєстра­цію комерційних банків». У відповідності з цим Положенням, в Україні комерційні банки різних видів і форм власності створю­ються у вигляді акціонерних товариств або товариств з обмеже­ною відповідальністю. Для наочності відобразимо це у вигляді схеми (рис. 17).


Рис 17

Для акціонерних товариств характерно, що власником капі­талу виступає саме товариство, тобто банк У банків, функціо­нуючих як акціонерні товариства, статутний капітал поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, що поши­рюються серед юридичних осіб та громадян Акціонери відпо­відають за зобов'язаннями товариства тільки в межах акцій, що їм належать У випадках, передбачених статутом, акціонери, які не повністю сплатили акції, несуть відповідальність за зобов'я­заннями товариства також у межах несплаченої суми Банк не відповідає за зобов'язаннями своїх акціонерів

Відповідно до ст 25 Закону України «Про господарські то­вариства», акціонерні банки можуть бути створені як закриті та відкриті акціонерні товариства

Акціонерні банки, створені як закриті акціонерні товариства,

— це товариства, акції яких розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, передаватися та продаватися на біржі

Акціонерні банки, створені як відкриті акціонерні товариства,

— це товариства, акції яких можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах

Відповідно до ст 25 Закону України «Про господарські то­вариства», акціонерний банк, створений як закрите акціонерне товариство, може бути реорганізовано у відкритий шляхом реє­страції його акцій v порядку, передбаченому законодавством про цінні папери і фондову біржу і внесення змін до статуту банку

При створенні акціонерних банків акції можуть бути роз­повсюджені шляхом відкритої підписки на них (у відкритих ак­ціонерних товариствах) або розподілу всіх акцій між засновни­ками (у закритих акціонерних товариствах)

Як було відмічено вище, комерційні банки можуть бути ство­рені у вигляді товариств з обмеженою відповідальністю

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається това­риство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами Учасники банку несуть відповідальність в межах їх внесків У випадках, передба­чених установчими документами, учасники, які не повністю зро­били внески, відповідають за зобов'язаннями товариства також у межах невнесеної частки вкладу Учаснику банку, який по­вністю вніс вклад, видається свідоцтво товариства

Учасник банку може за згодою решти учасників уступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього ж банку, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам Учасники банку користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відсту­пив, пропорційно їх часткам у статутному фонді банку або в іншому погодженому між ними розмірі Передача частки (її ча­стини) третім особам можлива тільки після повного внесення вкладу учасником, який й відступає

При передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали учаснику, який відступив її повністю або частково Частка учас­ника товариства банку після повного внесення ним вкладу може бути придбана самим банком. У цьому разі він зобов'язаний передати й іншим учасникам або третім особам у строк, що не перевищує одного року Протягом цього періоду розподіл при­бутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі провадяться без урахування частки, придбаної банком

Засновниками, акціонерами (учасниками) комерційного бан­ку можуть бути українські та іноземні юридичні і фізичні особи, за винятком політичних і профспілкових організацій, спілок і партій, громадських фондів, рад усіх рівнів, їх виконавчих органів Засновниками, акціонерами (учасниками) комерційних банків, а також засновниками засновників, акціонерів (учасників) ко­мерційних банків не можуть бути юридичні особи, щодо яких неможливо встановити їх власників та джерела коштів, за раху­нок яких такі юридичні особи здійснюють внески або сплачу­ють акції комерційних банків

Згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність», мінімальний розмір статутного капіталу банку встановлюється у сумі, еквівалентній 1 млн. ЄВРО за офіційним курсом грошової одиниці України, визначеним Національним банком України на день підписання установчого договору про створення банку. Заявлений та фактично сплачений розмір статутного капіталу новостворюваного банку на дату його реєстрації повинен бути не меншим, ніж розмір, встановлений для діючих банків Поста­новою Верховної Ради України від 01.02.96 р. № 25/96-ВР «Про введення в дію Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Мінімальний розмір статутного капіталу банку за участю іно­земних юридичних та фізичних осіб, частка яких становить до 50% відсотків статутного капіталу банку, повинен бути не мен­шим від суми, еквівалентної 5 млн. ЄВРО за офіційним курсом грошової одиниці України, визначеним Національним банком України на день підписання установчого договору. Мінімаль­ний розмір статутного капіталу для банків за участю іноземних юридичних та фізичних осіб, частка яких становить 50 і більше відсотків статутного капіталу банку, повинен бути не меншим від суми, еквівалентної 10 млн. ЄВРО за офіційним курсом гро­шової одиниці України, визначеним Національним банком Ук­раїни на день підписання установчого договору.

Якщо у формуванні статутного капіталу банку беруть участь підприємства з іноземними інвестиціями (спільні підприємства), частка іноземних юридичних та/або фізичних осіб у статутному капіталі перевищує 50% і за умови, що частка таких підприємств у статутному капіталі банку становить 10 і більше відсотків, то мінімальний розмір статутного капіталу такого банку повинен бути не меншим від суми, еквівалентної 3 млн. ЄВРО за офіцій­ним курсом грошової одиниці України, визначеним Національ­ним банком України на день підписання установчого договору.

Статутний капітал комерційного банку формується тільки за рахунок власних коштів засновників, акціонерів (учасників) у грошовій формі. Забороняється використовувати для формуван­ня статутного капіталу комерційного банку бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит. Перерозподіл власного капіталу з метою збільшення статутного капіталу допускається тільки шля­хом виплати дивідендів акціонерам (учасникам) банку. Щоб не допустити штучного збільшення статутного капіталу, банкам забороняються зустрічні інвестиції в статутні капітали один од­ного. Частка будь-кого із засновників, акціонерів (учасників) не повинна перевищувати 35% статутного капіталу комерційного банку. Один акціонер (учасник) банку або його довірена особа може прямо або непрямо володіти (управляти) акціями (частка­ми) в цьому банку в межах 35% статутного капіталу банку. Об­меження щодо непрямої участі в статутному капіталі банку не поширюється на іноземного акціонера (учасника). Непрямою вважається участь акціонера (учасника) в статутному капіталі банку, якщо:

цей акціонер (учасник) має частку в статутному капіталі іншо­го акціонера (учасника) цього ж банку і ця частка становить 10 % і більше;

він володіє 10 і більше відсотками голосів під час прийняття рішень або має змогу на підставі договору чи іншим чином впли­вати на прийняття рішень цим акціонером (учасником).