регистрация / вход

Проблема проведення експертизи у справах про адміністративні правопорушення

Міністерство освіти і науки України Донецький Національний університет Економіко-правовий факультет Індивідуальна робота з адміністративного права

Міністерство освіти і науки України

Донецький Національний університет

Економіко-правовий факультет

Індивідуальна робота з адміністративного права

Виконала

Студентка

2 курсу

Групи 0601 Г

Гусєва Марія

Донецьк 2011дення експертизи у справах про адміністративні правопорушення.

Останнім часом відзначається зростання ролі експерта у проваджені по справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, при вирішенні питання про адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство можливе, а часом і необхідне залучення експерта для вирішення питання про осудність порушника, залучення як експертів фахівців зоологів або орнітологів доцільно при розгляді справ про умисне знищення тварин, занесених до Червоної книги. Необхідна участь як експертів фахівців у галузі метрології, товарознавства та технології провадження у справах про адміністративні проступки в галузі стандартизації, якості продукції, метрології, торгівлі тощо.

У найбільш загальному значенні експертиза – це дослідження і вирішення за допомогою спеціалістів будь-яких питань, що вимагають знань у науці, техніці, мистецтві й професійної майстерності.

Оскільки в КУпАП законодавець детально не врегулював статус експерта, то в науковій літературі його права та обов’язки при проведенні та оприлюдненні експертиз у справах про адміністративні правопорушення висвітленні на доктринальному рівні. При цьому джерельні прогалини усуваються за допомогою аналогії кримінального закону. Таким чином, проблема проведення експертизи у справах про адміністративні правопорушення потребує подальших досліджень.

Нормативними актами, що врегульовують питання призначення експертиз, є, крім ЗУ від 25 лютого 1994р. №4038-XII «Про судову експертизу», низка актів підзаконного характеру: Наказ Міністра юстиції України від 9 червня 2008р. №1163/5 «Про кваліфікаційні класи судових експертів»; Наказ Міністра юстиції України «Про затвердження Положення про Державний реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян № від 15 квітня 1997р. №149/7; Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів» від 9 серпня 2005р. №86/5; Наказ Міністерства юстиції України від 24 грудня 2003р. №170/5 «Про затвердження інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах»; Наказ Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998р. №53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень».

Серед доказів у справах про адміністративні правопорушення, посідають висновки експерта. Але, незважаючи на велике значення цього джерело доказування, окремі питання проведення експертизи недостатньо врегульовані чинним законодавством. У зв’язку з наявністю недоліків у адміністративному законодавстві України експерти змушені керуватися положеннями, які закріплені в КПК України, за аналогією закону.

Слід зазначити, що з усіх видів криміналістичних експертиз в адміністративному процесі може виникнути необхідність у проведенні балістичної, трасологічної експертиз та експертизи документів. Отже, за аналогією можна припустити, що при проведенні вказаних видів експертиз можна використовувати положення Закону України «Про судову експертизу». До того ж, якщо справа знаходиться у провадженні суду, то зазначені вище положення щодо врегулювання проведення експертиз в адміністративному процесі поширюються і на ці випадки. Але яким чином повинен врегульовуватися порядок здійснення експертиз в адміністративному праві, якщо за своїми формальними ознаками вони не відповідають вищевказаним вимогам, або якщо справа знаходиться у провадженні суду, але попередній збір матеріалів здійснює інший орган? Проведення експертиз у такому випадку не підпадає під дію закону ЗУ «Про судову експертизу», що,безумовно, негативно впливає на якість її проведення, а також безпідставно обтяжує суд(суддів) необхідністю призначення додаткових заходів щодо її проведення.

Необхідно врегулювати зазначену невідповідність шляхом внесення доповнення до ст..1 ЗУ від 25 лютого 1994р. №4038-XII «Про судову експертизу» та викласти її у редакції «Судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства, справ про адміністративні правопорушення».

1.Відповідно до навчальних матеріалів(підручників):

- Різновидом даних, що одержуються від людей у формі слів, цифр, графіків та інших прийнятих у суспільстві способів інформаційного впливу, є висновки експертів, думки спеціалістів. Рішення про провадження експертизи приймається суб'єктом, що вирішує адміністративну справу. Проте питання призначення і проведення експертизи законом не регламентуються. Тому на практиці рішення про провадження експертизи оформляється у вигляді направлень, клопотань тощо. Висновки експертів, свідоцтва спеціалістів широко використовуються, наприклад, для визначення стану сп'яніння, належності речовини до наркотичних речовин, розміру шкоди, встановлення вартості товарів та їх якості, характеру забруднень природного середовища.

- З приводу поняття судової експертизи, закріпленого в Законі України “Про судову експертизу” слід відзначити, що воно є недосконалим, оскільки не відображає повністю сутність судової експертизи як способу отримання доказів по справі.

Слово “експертиза” походить від латинського “expertus” та від французького “expertise”, що означає: 1) досвідчений; 2) випробуваний. Отже, можна сказати, що будь-яка експертиза, у першу чергу, є застосуванням спеціальних знань і саме таких, котрі пройшли апробацію досвідом.

Стосовно означення поняття судової експертизи у правовій науці, як ми зазначали вище, також немає єдиної думки.

Природно, що процесуальна теорія, спираючись на закон і судову практику, насамперед намагається означити саме поняття судової експертизи як інституту юридичного, але водночас і такого, який спирається на необмежені можливості інших наук.

Взагалі, під експертизою розуміється дослідження експертом якихось справ, питань, що потребують спеціальних знань, наприклад, медична експертиза, бухгалтерська експертиза, судова експертиза.

О.Ф. Клейнман визначає експертизу як “процес, спосіб сприйняття, дослідження і перевірки доказів, необхідний судові в тих випадках, коли у суду відсутні спеціальні знання, без яких конкретні факти і докази не можуть бути правильно досліджені, сприйняті, перевірені й оцінені судом ”. Оскільки дослідження доказів провадиться судом, то експерт, на думку вченого, є якби помічником суду, коли для цього потрібні спеціальні знання, бо самостійно такі докази судом перевірені, сприйняті та досліджені бути не можуть. А висновок експерта є “особливим доказом”, тому що в ньому міститься додатковий до інших доказів засіб переконати суд в існуванні певного факту.

Як бачимо, О.Ф. Клейнман розуміє під експертизою спосіб сприйняття, дослідження та перевірки доказів.

А.В. Дулов визначає експертизу як “процесуальну діяльність фахівців різних галузей знань по дослідженню конкретних обставин, матеріалів, об’єктів кримінальної справи, що відносяться до їх спеціальних пізнань, з метою встановлення нових фактів, що розширюють можливості слідства і суду при встановленні істини у справі ”. При цьому він підкреслює, що судова експертиза є “різновидом наукової діяльності, і ціль її – встановлення об’єктивної істини ”.

Висновок: в науковій літературі різні вчені дають різні визначення цього важливого поняття «судова експертиза».

2. Зарубіжне законодавство:

РФ

Судебная экспертиза - это независимое и объективное исследование, основанное на достоверных и научно-обоснованных методиках, производимое назначенными для этого специалистамиэкспертами, которое производится на основании соответствующего постановления суда (по гражданскому, арбитражному или уголовному делу), а также следователя, прокурора, дознавателя или уполномоченного лица, производящего расследование по делу об административном правонарушении.

Эксперт - это лицо, обладающее специальными познаниями в тех или иных областях науки, техники или искусства, которое привлечено судом или соответствующими органами для проведения экспертизы.

Процессуально-правовой статус эксперта в арбитражном процессе определяется соответствующими арбитражно-процессуальными нормами (в частности и прежде всего нормами ст. 55 АПК РФ).

3. Судова практика:

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

N 8 від 30.05.97 м.Київ

Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N 15 від 25.05.98 )

Обговоривши практику призначення судових експертиз і використання їх висновків у кримінальному та цивільному судочинстві, Пленум Верховного Суду України зазначає, що судова експертиза як один із засобів доказування сприяє всебічному, повному й об’єктивному дослідженню обставин справ, постановленню законних і обгрунтованих судових рішень.

Суди в основному додержують вимог закону щодо призначення експертиз та використання їх висновків.

Разом з тим є окремі випадки розгляду справ без проведення експертиз, коли їх призначення є обов’язковим за законом або за обставинами справи. Іноді всупереч закону суди розглядають висновки експертів як джерела доказів, що мають перевагу над іншими доказами, без належної їх перевірки й оцінки або переоцінюють доказове значення ймовірних висновків. Не завжди в ухвалах чи постановах суду чітко формулюються питання, що виносяться на вирішення експертів, а також мотивується необхідність призначення додаткової або повторної експертизи.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий