порядок компенсації збитків іноземним інвесторам;
умови експропріації;
умови переказу доходів від іноземних інвестицій та інших платежів;
• порядок вирішення спорів між договірною стороною та інвестором іншої договірної сторони та між самими договірними сторонами;
• застосування інших правил і зобов'язань та ін.
На теперішній час Україною укладено 40 міжнародних угод про заохочення і взаємний захист інвестицій, а також 38 угод з питань уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та запобігання ухиленням від сплати податків.
Із вищазазначених угод з питань заохочення і взаємного захисту інвестицій:
1. Набули чинності угоди, які підписані з Великобританією, Данією, Польщею, Францією, Чехією, Канадою, В'єтнамом, Китаєм, Фінляндією, Монголією, Естонією, ФРН, Грецією, Литвою, США, Угорщиною, Нідерландами, Швейцарією, Швецією, Аргентиною, Бельгійсько-люксембурзьким економічним союзом, Чилі, Індонезією, Іраном, Австрією.
2. Ратифіковані Україною, але не набули чинності угоди, підписані з Ізраїлем, Болгарією, Вірменією, Казахстаном, Словакією, Грузією, Молдовою, Італією, Кубою, Республікою Білорусь.
3. Підписані і не ратифіковані Україною угоди із Єгиптом, Киргизстаном, Узбекистаном, Республікою Корея, Хорватією.
Серед угод з питань уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та запобігання ухиленням від сплати податків, що укладені Україною:
1. Набули чинності угоди із Великобританією, Республікою Білорусь, Польщею, Російською Федерацією, Угорщиною, Іраном, Туреччиною, Литвою, Францією, Македонією, Чехією.
2. Ратифіковані Україною, але не набули чинності угоди, підписані із США, Узбекистаном, Фінляндією, ФРН, Швецією, Молдовою, Нідерландами, Болгарією, Китаєм, Латвією, В'єтнамом, Вірменією, Індонезією, Бельгією, Данією, Естощєю, Казахстаном, Канадою, Норвегією, Румунією, Словакією.
3. Підписані і не ратифіковані Україною угоди з Хорватією, Египтом, Австрією, Італією, Люксембургом, Грузією.
Крім зазначеного, Україна є стороною ряду багатосторонніх угод з питань інвестиційної діяльності, що укладені членами Співдружності Незалежних Держав. Зокрема, це Угода про співробітництво в області інвестиційної діяльності, що підписана 24 грудня 1993 р., та Конвенція про захист прав інвестора від 28 березня 1997 р. в розвиток указаної Угоди від 24 грудня 1993 p.
Важливим висновком, що стосується підвищення ефективності використання такого засобу правового регулювання іноземного інвестування, як міжнародні договори (угоди) про заохочення і взаємний захист інвестицій, є те, що в Україні необхідно гармонійно поєднувати положення національного законодавства з положеннями таких угод, щоб створити єдине політико-правове середовище для діяльності іноземних інвесторів в Україні. Необхідне чітке визначення і систематизація пріоритетних напрямків в укладенні міжнародних угод про заохочення і взаємний захист інвестицій. При укладенні таких угод потрібно також дотримуватися принципів додержання національних інтересів та економічної безпеки України.
Нижче наводиться текст типової міжнародної угоди України про заохочення і взаємний захист інвестицій.
УГОДА
між Урядом України та Урядом ________
про заохочення і взаємний захист інвестицій
Уряд України та Уряд ___________ (які надалі іменуються «Договірні Сторони»),
бажаючи посилити економічне співробітництво для взаємної вигоди обох Держав,
маючи намір створити та підтримувати чесні і сприятливі умови для інвестицій інвесторів однієї Держави на території іншої Держави,
визнаючи, що залучення і взаємний захист інвестицій, згідно цієї Угоди, будуть стимулювати ділову ініціативу у цій сфері,
домовились про наступне:
Стаття 1. Визначення термінів
Для цілей цієї Угоди:
1. Термін «інвестиція» означає всі види фінансових, матеріальних коштів та інших майнових і інтелектуальних цінностей, інвестованих у зв'язку з економічною діяльністю інвестором однієї Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони, відповідно до законодавства та правил останньої, включатиме, зокрема, але не виключно:
а) рухоме і нерухоме майно, а також будь-які інші права, такі як заставні, права на утримання майна за борги, забезпечення по позиці, інші права;
б) акції, облігації, інші цінні папери, паї, а також інші форми участі у підприємствах;
в) грошові вимоги або вимоги стосовно будь-якого виконання зобов'язань, що мають економічну цінність і пов'язані з інвестицією;
г) права інтелектуальної власності, включаючи авторські права, патенти, промислові зразки, технологічні процеси, ноу-хау, комерційні таємниці та goodwill (goodwill- «вартість фірми» - репутація та ділові зв'язки фірми, нематеріальні елементи фірми, включаючи найменування фірми, товарні знаки, клієнтуру (прим. автора);
д) будь-які права на здійснення господарської діяльності, що надаються законодавством або контрактом чи ліцензією відповідно до законодавства, включаючи права на розвідку, видобування, розвиток та експлуатацію природних ресурсів (концесії).
Будь-яка зміна форми, в якій здійснюється інвестиція, не впливатиме на Ті характер як інвестиції.
2. Термін «інвестор» означає будь-яку фізичну або юридичну особу, яка здійснює інвестування на території іншої Договірної Сторони:
а) термін «фізична особа» означає будь-яку фізичну особу, яка має громадянство однієї із Договірних Сторін відповідно до її законодавства;
б) термін «юридична особа» означає у відношенні до кожної Договірної Сторони будь-яке підприємство, установу, організацію, створені відповідно до законодавства кожної із Договірних Сторін і які мають право здійснювати інвестиції на території іншої Договірної Сторони.
3. Термін «доходи» означає грошові суми, одержані внаслідок інвестиції і включає, зокрема, але не виключно, прибутки, відсотки, приріст капіталу, акції, дивіденди, авторські гонорари або винагороди.
4. Термін «територія» означає відносно кожної Договірної Сторони територію, що знаходиться під її суверенітетом, включаючи територію суші, внутрішні води та континентальний шельф, над якими ця Договірна Сторона, відповідно до міжнародного права, суверенітет, суверенні права або юрисдикцію.
Стаття 2. Застосування цієї Угоди
Умови цієї Угоди застосовуватимуться до всіх інвестицій, здійснених інвесторами однієї Договірної Сторони як до, так і після набуття чинності цією Угодою.
Стаття 3. Заохочення та захист інвестицій
1. Кожна Договірна Сторона заохочуватиме та створюватиме сприятливі умови для інвесторів іншої Договірної Сторони для здійснення інвестицій на своїй території та допускатиме такі інвестиції відповідно до її законодавства та правил.
2. Інвестиції інвесторів кожної із Договірних Сторін користуватимуться справедливим і рівним ставленням та повним захистом і безпекою на території іншої Договірної Сторони.
Стаття 4. Національний режим та режим найбільшого сприяння
1. Кожна Договірна Сторона на своїй території надаватиме інвестиціям інвесторів іншої Договірної Сторони режим, який є справедливим та рівним, та не менш сприятливим ніж той, який вона надає інвестиціям своїх власних інвесторів або інвестиціям інвесторів будь-якої третьої Держави, якщо це буде більш вигідним відповідно до законодавства Договірної Сторони, на території якої здійснюються інвестиції.
2. Кожна Договірна Сторона надаватиме на своїй території інвесторам іншої Договірної Сторони по відношенню до володіння, управління, використання, отримання прибутків та розпорядження своїми інвестиціями режим, що є справедливим і рівним та не менш сприятливим, ніж той, який вона надає своїм власним інвесторам або інвесторам будь-якої третьої Держави.
3. Положення пунктів 1 і 2 цієї статті не тлумачитимуться з метою зобов'язати одну Договірну Сторону поширювати на інвесторів іншої Договірної Сторони вигоду від будь - якого режиму, привілеї та пільги, які можуть поширюватися останньою Договірною Стороною, виходячи із її участі в:
а) будь-яких існуючих або майбутніх митних союзах, зонах вільної торгівлі, монетарних союзах або подібних міжнародних угодах, що ведуть до таких союзів, які впливають на режим інвестиційного співробітництва, або інших формах регіонального співробітництва, учасником яких будь-яка Договірна Сторона є або може стати;
б) будь-яких міжнародних угодах або домовленостях, які стосуються повністю або в основному оподаткування.
С т а т т я 5. Компенсація збитків
1. Коли інвестиції інвесторів будь-якої Договірної Сторони зазнають збитків через війну, збройний конфлікт, національний надзвичайний стан, переворот, повстання, заколот або інші подібні події на території іншої Договірної Сторони, їм надаватиметься останньою Договірною Стороною режим по відношенню до відшкодування, відновлення, компенсації або інших розрахунків з приводу понесення вищезгаданих збитків, не менш сприятливий, ніж той, який остання Договірна Сторона надає своїм власним інвесторам або інвесторам будь-якої третьої Держави.
2. Не перешкоджаючи умовам пункту 1 цієї статті, інвесторам однієї Договірної Сторони, які під час будь-яких подій, згаданих у цьому пункті, зазнають збитків на території іншої Договірної Сторони, які виникають внаслідок:
а) реквізиції їх власності її силами або владами;
б) руйнування їх власності її силами або владами, яке не було викликане воєнними діями, або не вимагалось необхідною ситуацією,— буде надано швидку, адекватну і ефективну компенсацію за збитки, яких вони зазнали під час періоду реквізиції або як результат руйнування власності. Платежі, що виникають, будуть вільно переводитись у вільноконвертованій валюті без затримки.