регистрация / вход

Правий статус та повноваження Вищої ради юстиції

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВОЛИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім.ЛЕСІ УКРАЇНКИ ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ Р е ф е р а т з курсу Основи конституційного права України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВОЛИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім.ЛЕСІ УКРАЇНКИ

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Р е ф е р а т

з курсу

Основи конституційного права України

на тему

“Правовий статус та повноваження Вищої ради юстиції.”

Виконав: студент 21 групи

Мигляс Оксана Василівна

Луцьк 2000

ПЛАН

Вступ

1. Формування нового інституту в системі правосуддя – Вищої ради юстиції.

2. Статус Вищої ради юстиції.

3. Особливості формування складу ради.

4. Основні повноваження спеціального конституційного органу.

Висновок.

Література.


ВСТУП.

В зв’язку з прийняттям Основного Закону України – Конституції України в якій стаття 6 визначає, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Принцип поділу влад зумовлений недопущенням узурпації влади однією з гілок.

У незалежному судо­чинстві суддям відводиться особлива роль, адже, на відміну від інших видів дер­жавної влади, судова влада надається судді особисто. У зв'язку з цим, до наявних проблем добору та форму­вання суддівських кадрів потрібні прогресивні підхо­ди. Судова влада зможе на­лежним чином виконувати свої функції, якщо посади суддів поступово обіймати­муть правознавці нової гене­рації, з високою професій­ною підготовкою та відпові­дними моральними якостя­ми. Для цього Конституція України та Закон України «Про Вищу раду юстиції» заклали правові основи, нові підходи до формування суд­дівського корпусу.

В Основному Законі України закладені конституційні основи створення і діяльності нового інституту в системі правосуддя, який раніше був невідомий вітчизняній практиці судоустрою, - Вищої ради юстиції.

Метою даної роботи було охарактеризувати правовий статус та повноваження Вищої ради юстиції, дослідити доцільність роботи даного органу, висвітлити ряд проблематичних питань, які стосуються цього спеціального інституту.


Україна до такого інституту йшла тернистим шляхом .

Формування першої в історії України Вищої ради юстиції розпочалося у вересні 1996р. на III позачерговому з’їзді суддів України.

До першого складу Вищої ради юстиції ввійшли заслужені, авторитетні та поважні люди нашого суспільства: О.Борисенко, В.Бутенко, Т.Варфоломєєва, В.Євдокимов, Л.Ізовітова, С.Кивалов, В.Медведчук, О.Нечипоренко, В.Нор, Ю.Полтавець, В.Тацій, О.Христенко, В.Шишкін та В.Шуба.

За посадою до складу Вищої ради юстиції ввійшли В.Бойко – голова Верховного суду, С.Станік – міністр юстиції, М.Потебенько – Генеральний прокурор.

Свою діяльність Вища рада юстиції розпочала 31 березня 1998р. Подібний до Вищої ради юстиції України орган є в багатьох країнах Європи. Аналоги цієї інституції існують в Італії, Іспанії, Франції (Вища рада магістратури) та інших країнах. Українська модель цього органу за своїми повноваженнями, організацією та структурою є оригінальною. Вища рада юстиції є колегіальним, тобто в яких право прийняття рішень від імені органу мають певні колективи, які очолюються керівником органу; незалежним органом, тобто таким, який здійснює свою діяльність незалежно інших органів. Рада є юридичною особою, видатки на її утримання визначаються окремо у Державному бюджеті України. Головним її завданням є формування високопрофесіонального суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі. Також цей орган відповідальний за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

Загальні положення про Вищу раду юстиції, порядок її утворення, організація роботи, вирішення питань, що належать до її компетенції, організаційне та інформаційне забезпечення її діяльності викладені в Законі України “Про Вищу раду юстиції” від 15 січня 1998р., а також в Конституції України та в регламенті Вищої ради юстиції. Який затверджується на її засіданні.

До її відання належить внесення подання про призначення суддів на посади чи їх звільнення з посад; прийняття рішень стосовно порушення суддями та прокурорами вимог щодо несумісності; здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних і місцевих судів, а також прокурорів.

Діяльність Вищої ради юстиції покликана, з одного боку, не допустити проявів корпоративності у формуванні суддівського корпусу, а з іншого – забезпечити гарантію незалежності суддів у здійсненні правосуддя від можливого тиску з боку представників виконавчої та законодавчої гілок державної влади шляхом використання процесу призначення суддів. Тому склад Вищої ради юстиції формується таким чином, щоб жодна з гілок влади не мала вирішального голосу під час прийняття рішень щодо кандидата на посаду судді чи притягнення його до відповідальності. Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з’їзд адвокатів України, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, всеукраїнська конференція працівників прокуратури – двох членів Вищої ради юстиції. До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

Особливістю структури Вищої ради юстиції – створення секцій з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад і дисциплінарна секція для здійснення дисциплінарного провадження, розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності. Діяльність секцій є тільки попередньою. Вони готують матеріали. Всі рішення приймаються тільки на пленарному засіданні Вищої ради юстиції.

На Вищу раду юстиції покладено конституційний обов’язок щодо формування суддівського корпусу в державі. Але рада покликана не тільки забезпечити добір кандидатів на посади суддів на якісному рівні, а й бути, відповідно до своєї компетенції, гарантом незалежності суддів при здійсненні правосуддя. Для забезпечення форму­вання високопрофесійного корпусу суддів Вища рада юстиції безпосередньо роз­глядає кожну рекомендова­ну кандидатуру на посаду судді. Ретельно вивчаються подані документи та дослід­жується рівень підготовки кандидатів. Нині є реальна можливість об'єктивно і на фаховому рівні оцінювати підготовку кандидатів на по­саду судді, оскільки Вища рада юстиції повністю уком­плектована (20 членів) і в своєму складі має не тільки висококваліфікованих фахівців майже з усіх галу­зей права, а й людей авто­ритетних, з великим життє­вим досвідом.

Вища рада юстиції завершує процедуру відбору кандидатів на судові посади після розгляду їх кваліфікаційними комісіями суддів. Саме за її рішенням вносять подання Президентові України про перше призначення громадян України на посади суддів. Тому виконання нею завдань значною мірою залежить від діяльності згаданих комісій суддів, які зобов’язані попередньо визначити придатність кандидатів до судової роботи – приймати в них кваліфікаційні екзамени, давати висновки про підготовленість їх до судової роботи, враховуючи і їхній рівень спеціальних знань, і особисті та моральні якості.

Прикро відзначати, що в багатьох випадках кваліфікаційні комісії суддів поверхово вивчають професійні та особисті якості претендентів. За два з половиною роки діяльності Вищої ради юстиції розглянуто 455 рекомендацій кваліфікаційних комісій суддів про призначення громадян України на посади суддів вперше. Відповідно до частини 3 статті 29 Закону України «Про Вищу раду юстиції» кожна кандидатура на посаду судді розглядається персонально. Розглянувши рекомендації кваліфікаційних комісій суддів, Вища рада юстиції погодилась щодо 371 кандидатури. Вісімдесяти чотирьом кандидатам відмовлено,— переважній більшості з підстав низького рівня професійних знань, необхідних для роботи на посаді судді, що дорівнює 18 відсоткам від загальної кількості кандидатів. Це красномовний показник, який свідчить, що кваліфікаційні комісії іноді формально проводять кваліфікаційні іспити й роблять висновки про підготовленість кандидата до судової роботи. Співбесіди з цими кандидатами на засіданнях секції та Вищої ради юстиції виявили їхню низьку правову підготовку: незнання нової Конституції України, конституційних принципів правосуддя, гарантій забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Вони не знали більшості положень Цивільно-процесуального та Кримінально-процесуального права, не виявили належних знань матеріального права.

Тож Вища рада юстиції змушена після кваліфікаційних комісій ретельно перевіряти професійні якості кандидатів, відсіювати осіб з низьким рівнем знань. Це обов'язок кожного члена Вищої ради юстиції, який перед вступом на цю посаду склав на засіданні Верховної Ради України присягу такого змісту: «Присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів».

Напрямки роботи і повноваження Вищої ради юстиції визначають три лінії: розгляд кваліфікаційних питань, розгляд дисциплінарних питань і розгляд апеляцій. В статті3 Закону “Про Вищу раду юстиції” чітко вказані основні повноваження ради:

1) вносить подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;

2) розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

3) здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів; 4) розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Для забезпечення виконання своїх повноважень Вища рада юстиції наділяється відповідними правами. Вона може витребувати та одержувати необхідну, документи, матеріали від суддів, підприємств, установ, організацій, громадян та їх об’єднань. Рада вправі також витребувати із будь-якого суду загальної юрисдикції кримінальну, цивільну та арбітражну справу. Судові справи, розгляд яких не закінчено, члену Вищої ради юстиції надається безпосередньо в суді. За невиконання чи несвоєчасне виконання актів Вищої ради юстиції, ухилення від подання або порушення строків подання Вищій раді юстиції витребуваних документів та матеріалів посадові особи несуть відповідальність згідно із законом.

Як конституційний орган, покликаний вирішувати питання, пов’язані з формуванням висококваліфікаційного суддівського корпусу та звільнення його від осіб, які скомпрометували себе на судовій роботі. Вища рада юстиції має діяти незалежно від будь-яких органів державної влади, місцевого самоврядування та посадових осіб. Вплив на членів ради забороняється. Рада повина боротися за очищення суддівського корпусу від скомпрометованих осіб і захищати суддів від тиску на них.

Також Вища рада юстиції розглядає питання про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності їх посад із заняттям діяльністю, забороненою Конституцією України та законами України. Вища рада юстиції може прийняти рішення про визнання заняття суддею або прокурором іншою діяльністю, не сумісною з подальшим перебуванням на посаді судді або прокурора, і запропонувати йому у встановлений Вищою радою юстиції строк визначитися з питанням про продовження роботи на посаді судді або прокурора чи заняття іншою діяльністю з повідомленням Вищої ради юстиції; про визнання порушення суддею або прокурором вимог щодо несумісності їх посади із заняттям іншою діяльністю і надіслати подання відповідним органам про звільнення їх з посади.

Вся діяльністьВищої ради юстиції спрямована на утвердження на суддівських лавах чесності і порядності. Тільки безкомпромісне реагування на кожний випадок порушеннями суддями своїх обов’язків сприятиме підвищенню рівня првосуддя в державі, дотарманню прав громадян у судочинстві.

Вища рада юстиції може притягнути до дисциплінарної відповідальності Голову, заступників Голови та суддів Верховного Суду України, Голову і заступників Голови та суддів вищих спеціалізованих судів з підстав, передбачених у пункті 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України та Законом України "Про статус суддів". Вища рада юстиції може накласти на цих суддів такі стягнення: догану;пониження кваліфікаційного класу.Вища рада юстиції може прийняти рішення про невідповідність судді займаній посаді та надіслати це рішення до органу, який призначив чи обрав суддю.

Істотним недоліком Закону України “про Вищу раду юстиції” є те, що ним всупереч Основному Закону до повноважень ради не включено розгляд та внесення подань до Верховної Ради України про обрання суддів безстроково. У такий спосіб Вища рада юстиції усунена від формування постійного складу високопрофесійного корпусу суддів. Адже перше призначення судді терміном на п’ять років – це фактично випробувальний строк. Потім суддя рекомендується на посаду довічно, і тут помилки при доборі суддів мають бути зведені до мінімуму. Таке обмеження повноважень ради пов’язано з тим, що у статтях 85, 126, 128 і 131 Конституції України по-різному визначено терміни щодо формування суддівського корпусу – “обрання”, “призначення”, “перше призначення”. Це є підгрунтям різного розуміння обсягу повноважень Вищої ради юстиції. В коментарі до Конституції України, підготовленому Інститутом законодавства Верховної Ради україни, у тлумаченні конституційних повноважень Вищої ради юстиції стверджується, що за її рішенням вноситься подання Президентові України про перше призначення суддів і подання до Верховної Ради України про обрання суддів безстроково. Тому виникла необхідність в офіційному тлумаченні цієї норми. З таким проханням рада вже звернулася до Конституційного суду України.

Чинним законодавством не врегульовано порядок призначення суддів на посади голів апеляційних, місцевих та спеціалізованих судів, їх заступників. Цей принцип чітко сформульований в пункті 1 частині 1 статті 131 Конституції України, в якому зазначено, що Вища рада юстиції вносить подання про призначення суддів на посади. Враховуючи, що Конституція не визначає перелік конкретних посад, це положення, безумовно, охоплює всі ті посади, які визначені законодавством України, тобто призначення та обрання на посаду судді та призначення судді на адміністративну посаду (голова суду, заступник голови суду). Потрібно і надалі у закон вносити змвни і доповнення, направлені на вдосконалення правового врегулювання діяльності Вищої ради юстиції.

Сучасний розвиток українського суспільства потребує не ізольованості, а відкритості. Тому Вища рада юстиції встановлює міжнародні зв’ки з метою використання теоретичних та практичних здобутків інших країн світу та формування високопрофесійного суддівського корпусу.

Отже, опираючись на досвід чотирьохрічного часу роботи ради, можна стверджувати, що Вища рада юстиції є важливою і необхідною ланкою механізму демократичного суспільства забезпечення відбору кандидатів на посади суддів на якісно новому рівні. Утой же час це інструмент руйнування елементів корпоративності при вирішенні питань формування суддівського корпусу.

Вища рада юстиції на сучасному етапі робить впевнені кроки свого становлення. Япереконана, що наполеглевою працею вона зебезпечить формування такого суддівського корпусу, який необхідний для здійснення правосуддя в демократичній, правовій державі.


Список використаної літератури:

1.Конституція України від 28 червня 1996р.:К.,: Просвіта, 1996.

2.Закон України “Про Вищу раду юстиції” від 15 січня 1998року.

3. Закон України “Про статус суддів” від 15 грудня 1992року.

4.Закон України “Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію та дисциплінарну відповідальність суддів судів України” від 2 лютого 1994року.

5.Годованець В.Ф. Конституційне право України. Конспект лекцій: Київ, 2000.

6.Авер’янов В.Б. Коментар до Конституції України: Київ, 1998.

7.Копейчиков В.В. Основи конституційного права України: Київ, Юрінком Інтер, 1999.

8.Погрілка В.Ф. Конституційне право України: Київ,1999.

9.Шаповалов Г. Конституційне право зарубіжних країн.

10.Буренко В. “Вища рада юстиції – не судовий орган України”//Урядовий кур’єр. – 1999. – 12 травня.

11.Євдокимов В. “Кому довірити суддівську мантію”//Голос України. – 1999. - №14.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий