Смекни!
smekni.com

У наш час юристу як ніколи потрібно мати силу (стр. 210 из 286)

Кримінальні справи, обвинувальні висновки за якими складені з неприпустимою натуралізацією опису злочинних дій, що виключає можливості їхнього публічного оголошення, слід повертати прокурору для складання нового обвинувального висновку. Суд не може дозволити собі оголошення таких документів або окремих їхніх фрагментів, у яких містяться нецензурні терміни.

Суддя зобов'язаний роз'яснити право та надати можливість прокуророві, підсудному, його захисникові, потерпілому, цивільному позивачеві і їх представникам, коли вони про це заявлять письмове чи усне клопотання, можливість ознайомитися з матеріалами справи, а цивільному відповідачеві і його представникові — з матеріалами, що стосуються цивільного позову, незалежного від кате-

Гтаття 2S4 76£

рорії справи та від того, чи знайомились названі особи зі справою на попередньому слідстві.

для ознайомлення в приміщенні суду, під контролем секретаря судового засідання надаються всі матеріали справи, крім матеріалів Про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Ознайомлення зі справою не слід обме-ясувати в часі, крім випадків навмисного затягування цієї процедури.

Згідно зі ст. 256 КПК України справа повинна бути призначена до розгляду в суді не пізніше десяти діб, а у випадках складності справи — не пізніше двадцяти діб з дня попереднього її розгляду суддею.

Справа має бути призначена до розгляду в якомога короткий строк, протягом якого можливо забезпечити належний судовий розгляд. Це правило є умовою забезпечення права на доступ до правосуддя, а для обвинуваченого — нагодою негайно постати перед судом і саме перед судом мати змогу захищати свої права і законні інтереси. Виконання цих вимог на користь правосуддя, а їх невиконання — істотне порушення кримінально-процесуального закону з усіма характерними для цього правовими наслідками.

Див. також коментар до ст. 28, 29, 122, 125, 126 КПК України.

Стаття 254. Вручення підсудному копії обвинувального

висновку і повідомлення про день розгляду

справи в суді

Копія обвинувального висновку і повістка про виклик до суду вручаються підсудному під розписку не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді. У копіях обвинувального висновку та додатках до нього, що вручаються підсудному, з метою забезпечення безпеки осіб, які підлягають виклику в судове засідання, їх адреси не зазначаються.

Якщо зазначені в цій статті документи складено мовою, якою не володіє підсудний, вони вручаються підсудному перекладеними на його рідну мову або іншу мову, якою він володіє.

Всі інші особи повідомляються про день розгляду справи в суді в той же строк.

Свідки, експерти, перекладачі викликаються до суду повісткою. Особи, щодо яких були застосовані заходи безпеки, викликаються в судове засідання виключно через орган, який здійснює ці заходи.

Якщо підсудний неповнолітній, то копія обвинувального висновку вручається йому і його законному представникові.

(Стаття 254 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 6834-10 від 16.04.84, Законом № 1381-ХІУвід 13.01.2000)

Виходячи з вимог даної правової норми, судовий розгляд у справі може початися лише за умови, що копія обвинувального висновку була вручена обвинуваченому не пізніш як за три доби до дня розгляду справи. Таке правило дозволяє обвинуваченому і його захиснику повніше реалізувати право на захист: вивчити обвинувальний висновок, ознайомитися з обвинуваченням і змістом доказів обвинувачення, оцінити зібрані докази і визначитися з можливостями суду в більш глибокому і всебічному їхньому дослідженні, виявленні доказів, які виправдовують обвинуваченого.

762

Стаття 255

Стаття 255, Забезпечення права на ознайомлення з

матеріалами справи

Після призначення справи до судового розгляду суддя повинен забезпечити прокуророві, підсудному, його захисникові, потерпілому, цивільному позивачеві і їх представникам, коли вони про це заявлять клопотання, можливість ознайомитися з матеріалами справи, а цивільному відповідачеві і його представникові — з матеріалами. Що стосуються цивільного позову. Зазначені особи мають право робити з матеріалів необхідні виписки.

Матеріали про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не пред'являються.

(Стаття 255 із змінами, внесеними згідно з Законом N> 138I-XIV від 13.01.2000. №2533-111 від 21.06.2001)

Суддя зобов'язаний роз'яснити право та надати можливість прокуророві, підсудному, його захисникові, потерпілому, цивільному позивачеві і їх представникам, коли вони про це заявлять письмове чи усне клопотання, можливість ознайомитися з матеріалами справи, а цивільному відповідачеві і його представникові — з матеріалами, що стосуються цивільного позову, незалежного від категорії справи та від того, чи знайомились названі особи зі справою на попередньому слідстві.

Для ознайомлення в приміщенні суду, під контролем секретаря судового засідання надаються всі матеріали справи, окрім матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Ознайомлення зі справою не слід обмежувати в часі, окрім випадків навмисного затягування цієї процедури.

Ненадання можливості для ознайомлення зі справою будь-якому з названих учасників процесу є суттєвим порушенням процесуального закону.

Стаття 256. Строки призначення справи до розгляду в суді Справа повинна бути призначена до розгляду в суді не пізніше десяти діб, а у випадках складності справи — не пізніше двадцяти діб з дня попереднього її розгляду.

(Стаття 256 зі змінами внесеними Законом України №2533-111 від 21.06.2001)

Справа має бути призначена до розгляду в якомога короткий строк, протягом якого можливо забезпечити належний судовий розгляд. Це правило є умовою забезпечення права на доступ до правосуддя, а для обвинуваченого — нагодою негайно постати перед судом і саме перед судом мати змогу захищати свої права і законні інтереси. Виконання цих вимог на користь правосуддю, а їх невиконання — порушення кримінально-процесуального закону.

Глава 24 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ

Стаття 257. Безпосередність, усність судового розгляду

Суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи.

Судове засідання по кожній справі відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку.

(Стаття 257 із змінами, внесеними згідно з Законом N> 3129-12 від 22.04.93)

Судовий розгляд — центральна стадія кримінального процесу, в ході якої здійснюється правосуддя — кримінальна справа після повного і всебічного розгляду за участю сторін вирішується по суті винесенням вироку чи іншого справедливого і законного рішення.

Сутність судового розгляду — здійснення правосуддя. Згідно зі ст. 124 Конституції України правосуддя в державі здійснюється виключно судом. Ст. 62 Конституції України визначає, що особа вважається невинуватою і не може бути піддана покаранню, доки її вина не доведена в передбаченому законом порядку і не встановлена обвинувальним вироком суду.

Визнання особи винною у вчиненні злочину та її покарання з застосуванням кримінального закону можливі тільки за вироком суду на основі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінальної справи в умовах, які виключають вплив на суддів, у гласному судовому розгляді.

Надання суду права визнавати громадян винними у вчиненні злочинів, а також піддавати їх кримінальному покаранню перетворює судовий розгляд на центральну стадію кримінального процесу1. Саме в цій стадії остаточно вирішується завдання забезпечення правильного застосування закону для того, щоб кожний, хто вчинив злочин, був підданий справедливому покаранню та жоден невинний не був притягнутий до кримінальної відповідальності та засуджений.

Див.: Загорский Г. И. Судебное разбирательство по уголовному делу.— М., 1985— С. 6.

764

Стаття 257

Забезпечення правильного застосування закону неможливе без вирішення завдання встановлення об'єктивної істини у справі, без розв'язання всього комплексу завдань, які стоять перед кримінальним процесом, а саме: повне розкриття злочину, викриття винного, всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи, захист прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб, забезпечення відшкодування шкоди, виявлення й усунення причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів.

Про обсяр роботи, яка виконується судом, говорять такі факти. Згідно з даними Верховного Суду України в 2000 році судами України розглянуто майже 240 тисяч кримінальних справ. Із них понад 20 тисяч повернуто на додаткове розслідування1.

На сьогодні в Україні, як зазначає Пленум Верховного Суду України, рівень застосування позбавлення волі є найвищим серед країн Європи. Якщо в 1990 році було позбавлено волі близько 35 тисяч осіб, то в 2000 р. майже 83 тисячі, при цьому понад 48 тисяч, або 58,7% від загальної кількості,— строком від одного до трьох років, і понад 12 тисяч (14,6%) — лише до одного року2. Можна допустити, що останні 12 тисяч — це злочини невеликої тяжкості, а більшість із засуджених могли б бути виправданими без позбавлення волі.

Характерними є такі дані. Протягом дванадцяти років (1986 — 1997 pp.) в Україні всього було зареєстровано 5 млн 850 тисяч 103 злочини, засуджено до різних видів покарання 2 млн 51 тис. 689 осіб. При цьому в середньому за рік до позбавлення волі засуджувалось 486 тисяч осіб (35% від усіх покарань)3. Такі масштаби кримінальних репресій не можуть сприйматись позитивно.

Якщо на 100 000 населення кількість ув'язнених осіб становить: в Словенії — 40, в Італії — 50, в Норвегії та Фінляндії — 55, в Данії — 65, в Франції — 90, в Німеччині — 96, то в Україні — 415, що трошки менше, ніж в одній із найкримінальніших країн (у США -645)4.