Давно вже назріла необхідність декриміналізації деяких діянь, віднесених до числа злочинів, встановлення за такі діяння адміністративної відповідальності. Відомо, що нерідко особа, засуджуючись до позбавлення волі за малозначний злочин, піддається впливу кримінального середовища і її авторитетів та виходячи на волю стає якщо не на шлях скоєння нових злочинів, то на шлях сприяння іншим злочинцям. Правоохоронні органи тим самим "необачно сприяють підготовці потенційних кадрів для організованої злочинності".
1 Про стан здійснення правосуддя судами загальної юрисдикції в 2000 році
та заходи щодо його вдосконалення з метою реалізації положень Конституції
України // Вісник Верховного Суду України.— 2001.— №1.— С. 3 — 7.
2 Там само.— С. 6.
3 Див.'. Лунев В. В. Преступность 20 века. Мировой криминологический
анализ.— М., 1997.— С. 441—442; Дрьомін В. Інститут пробації в
зарубіжному законодавстві // Вісник прокуратури.— 2001.— №3.—
С. 97-98.
Див.: Список світової тюремної популяції / Дослідницькі результати Міністерства внутрішніх справ Великої Британії.— Лондон, 1999.— №88.
765
Стаття 257
Зменшення кількості кримінальних справ зменшить умови для розвитку криміногенних факторів, знизить навантаження на суди, дасть їм змогу зосередити зусилля на роботі з більш ефективного розгляду справ про тяжкі злочини.
Спроба вирішити цю проблему в деякій мірі зроблена при прийнятті нового Кримінального кодексу України. Але при цьому вбачається нерішучість і непослідовність. Наприклад, значно пом'якшивши кримінальну відповідальність за розкрадання в особливо великому розмірі та хаОарництво, скасувавши кримінальну відповідальність за наклеп, а часом раніше за мужолозтво, законодавець встановлює кримінальну відповідальність за проституцію!?
Особисто я прибічник більш рішучих і радикальних кроків у бік декриміналізації щодо малозначних злочинних діянь та збереження сурової відповідальності за тяжкі злочини. Потребує вдосконалення також організація роботи судів та сама процедура судового розгляду кримінальних справ.
Судовий розгляд, будучи спрямованим на вирішення всіх завдань кримінального процесу, здійснюється публічно, гласно в умовах безобмежувальної дії всіх принципів та гарантій правосуддя.
Суд не залежить від висновків органів розслідування та прокурора, не обмежений у діях зі встановлення істини зібраними на попередньому слідстві доказами, а має право і повинен самостійно всебічно досліджувати всі обставини справи. Він зобов'язаний вжити всіх заходів для виявлення як викривальних, так і виправдо-вувальних обвинуваченого, а також як пом'якшуючих, так і обтяжуючих його відповідальність обставин. При цьому суд має бути незалежним та підкорятись тільки закону.
Всебічному й об єктивному дослідженню всіх обставин справи сприяє дія в судовому розгляді таких принципів кримінального процесу, як безпосередність дослідження доказіз, усність процесу та змагальність сторін, оптимальна система правовідносин учасників процесу, рівноправність учасників процесу в дослідженні доказів, максимальне зосередження гарантій правосуддя саме в стадії судового розгляду.
Принципи судового розгляду, В стадії судового розгляду діє і має бути реалізована вся система принципів кримінального процесу. Водночас у цій стадії знаходять прояв і нові, характерні саме для судового процесу принципи, а саме: безпосередність і усність процесу, таємниця наради суддів, а також у повному обсязі реалізується принцип змагальності сторін.
Безпосередність судового розгляду виявляється в тому, що судді, які розглядають справу й ухвалюють вирок, повинні особисто і безпосередньо в судовому засіданні досліджувати всі докази в справі і на підставі цього дослідження зробити висновок про достовірність доказів, доведеність вчиненого злочину і винності або невинуватості підсудного.
Матеріали попереднього розслідування не можуть бути покладені в основу вироку, якщо вони не перевірені судом у судовому засіданні. Суд що розглядає кримінальну справу, не має права доручити іншому суду провести будь-які судово-слідчі дії. Безпосередність судового розгляду зобов'язує суд обґрунтовувати вирок,
766
Стаття 258
аргументувати прийняте рішення тільки тими доказами, які були розглянуті і досліджені в ході судового слідства.
Принцип усності полягає в тому, що всі докази, які суд мас намір покласти в основу вироку, повинні бути сприйняті судом в усній формі. Суд вислуховує показання підсудних, потерпілих, свідків, експертів, промови і репліки учасників судових дебатів. У випадках, передбачених законом, показання, дані обвинуваченим, свідками і потерпілими на попередньому слідстві і дізнанні, повинні бути оголошені в судовому засіданні. Повинні бути оголошені висновок експерта та інші документи.
Змагальність здійснюється стосовно дослідження обставин справи сторонами обвинувачення — державний обвинувач (прокурор), потерпілий і цивільний позивач та їх представники, та захисту — підсудний, захисник підсудного, законний представник неповнолітнього підсудного, цивільний відповідач і його представник.
Обвинувач, підсудний, захисник, потерпілий, а також цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники в судовому розгляді користуються рівними правами щодо подання доказів, участі в дослідженні доказів і подання клопотань.
Принцип тасмниці нараду суддів вимагає, щоб вирок суду виносився в кімнаті для нарад без розголосу обставин голосування і постановления рішень з будь-яких питань. Ніхто не має права навідуватись в кімнату для нарад при винесенні вироку. Забороняється розголошувати будь-які обставини винесення вироку чи позиції і думки суддів при його винесенні.
Див. також коментар до ст. 20 і 22 КПК України.
Стаття 258. Незмінність складу суду при розгляді справи Кожна справа повинна бути розглянута в одному й тому ж складі суддів. Якщо хто-небуд> із суддів позбавлений можливості продовжувати брати участь у засіданні, він повинен бути замінений іншим суддею, і розгляд справи розпочинається з початку, за винятком випадків, передбачених статтею 259 цього Кодексу.
Якщо із складу суду вибуває головуючий, розгляд справи відкладається.
Судовий розгляд складається з декількох етапів:
— підготовча частина судового розгляду;
— судове слідство;
— судові дебати;
— останнє слово підсудного;
— постановления і проголошення вироку та звернення його до виконання.
У кожному з етапів судового розгляду вирішуються в доцільній послідовності певні завдання в рамках загальних завдань, які стоять перед усією стадією.
При цьому кожна справа повинна бути розглянута в одному й тому ж складі суддів. В разі короткочасного захворювання чи появи інших швидкоплинних обставин судове засідання може бути призупинене і розпочате знову з тим само складом суду. Якщо хто-не-будь із суддів позбавлений можливості продовжувати брати участь
767
Стаття 259
у засіданні, він повинен бути замінений іншим суддею, і розгляд справи розпочинається з початку, за винятком випадків, пов'язаних з присутністю в залі суду заласних народних засідателів і реальної можливості заміни вибуваючого засідателя (ст. 259 КПК України).
Стаття 259. Запасний народний засідатель
У справі, для розгляду якої необхідно значний час, може бути викликаний запасний народний засідатель. Запасний народний засідатель перебуває в залі судового засідання з початку розгляду справи і в разі вибуття народного засідателя із складу суду заміняє його.
Коли запасний засідатель при цьому не вимагає відновлення судових дій з початку, розгляд справи продовжується.
Розпочинаючи судовий розгляд справи, головуючий має оголосити прізвище запасного народного засідателя для того, щоб учасники процесу мали змогу своєчасно викласти й аргументувати заяву про його відвід, а тим самим забезпечити послідовність процесу і беззаперечне введення його до складу суду і залучення до подальшого розгляду справи без повернення до початкових дій у разі, коли хтось із засідателів вибуває.
Запасний народний засідатель має бути ознайомлений з матеріалами справи і перебувати весь час роботи суду в залі судового засідання, сприймаючи всю процедуру і всі обставини справи.
Факт вибуття і заміни народного засідателя слід відобразити в протоколі судового засідання.
Стаття 260. Головуючий у судовому засіданні
Головуючий у судовому засіданні керує судовим засіданням, спрямовуючи судове слідство на забезпечення здійснення сторонами своїх прав, усуває з судового слідства все те, що не стосується розглядуваної справи, і забезпечує належний виховний рівень судового процесу.
Коли хто-небудь з учасників судового розгляду заперечує проти дій головуючого, які обмежують або порушують їх права, це заперечення заноситься до протоколу.
(Стаття 260 зі змінами внесеними Законом України №2533-111 від 21.06.2001)
Склад суду. Кримінальні справи в суді першої інстанції розглядаються судом у складі трьох суддів або суддею одноосібно. Зокрема, кримінальні справи про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більш як десять років, розглядаються в суді першої інстанції колегіально в складі трьох осіб, якшо підсудний заявив клопотання про такий розгляд (ч. 2 ст. 17 КПК).
Судовий розгляд кримінальних справ про злочини, за які передбачається можливість призначення покарання у вигляді довічного ув'язнення, в суді першої інстанції провадиться судом у складі двох суддів і трьох народних засідателів.
Головуючий у судовому засіданні — суддя, який головує при колегіальному розгляді справи або розглядає справу одноособово.
76A Статіпя2в і
Він має рівні права з іншими суддями, але наділений організаційно розпорядчими повноваженнями і керує судовим розглядом справи В силу ст. 260 КПК України він має спрямовувати судове слідство на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи і встановлення істини, усуває з судового слідства все те, що не стосується розглядуваної справи, і забезпечує належний виховний рівень судового процесу.