Смекни!
smekni.com

У наш час юристу як ніколи потрібно мати силу (стр. 221 из 286)

Переконавшись, що пред'явлене особі обвинувачення потрібно змінити, прокурор виносить постанову, в якій формулює нове обвинувачення та викладає мотиви прийнятого рішення. Прокурор оголошує постанову і вручає п копії підсудному, його захиснику і законному представнику, потерпілому, позивачу, відповідачу і їх представникам. Постанова долучається до справи.

Якщо в постанові прокурора ставиться питання про застосування кримінального закону, який передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, чи про зменшення обсягу обвинувачення, суд роз'яснює потерпілому та його представникові їхнє право підтримувати обвинувачення у пред'явленому раніше обсязі.

Якщо потерпілий та його представник відмовились підтримувати обвинувачення у пред'явленому раніше обсязі, а також у всіх інших випадках суд роз'яснює підсудному, що той буде захищатись в судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд справи не менше ніж на три доби для надання підсудному, його захиснику і законному представнику можливості підготуватись до захисту проти нового обвинувачення.

За клопотанням підсудного цей строк може бути скорочений. Після закінчення цього строку розгляд справи продовжується.

(Стаття в редакції Закону України №2533-111 від 21.063001}

Зміна обвинувачення в суді можлива як на менш тяжке, так і на більш тяжке.

Зміна обвинувачення на більш тяжке — це така зміна, якою погіршується становище підсудного: застосування іншої норми кримінального закону, яка передбачає більш тяжке покарання; доповнення обвинувачення новими епізодами злочинів, що збільшує фактичний обсяг обвинувачення, чи змінює юридичну оцінку дій обвинуваченого.

Змінити обвинувачення в суді закон надає право обвинувачу — прокуророві, який підтримує обвинувачення. При зміні обвинувачення прокурор виносить постанову, в якій формулює нове обвинувачення та викладає мотиви прийнятого рішення. Постанова оголошується в суді, а прокурор вручає її копії підсудному, його захиснику і законному представнику, потерпілому, позивачу, відповідачу і їх представникам. Постанова долучається до справи.

Після виконання цих дій суд відкладає розгляд справи не менше ніж на три доби для надання підсудному, його захиснику і законному представнику можливості підготуватись до захисту проти нового обвинувачення1.

1 Це положення включено до КПК України в 2001 році. Наукова пропозиція й обґрунтування необхідності такого рішення подані автором у праці: Герпшшкик В. М. Уголовный процесе.— Харьков: Арсис, 1997.— С. 129; Герлішшшк В. М. Кримінально-процесуальне право України— К.: Юрінком Інтер, 1999.— С 49-50.

801

800

Стаття 278

Стаття 278. Вирішення питання про притягнення до

кримінальної відповідальності іншої особи

Суд, встановивши під час судового слідства, що злочин

вчинила будь-яка з осіб, не притягнутих до кримінальної

відповідальності, за клопотанням прокурора, потерпілого

або його представника виносить мотивовану ухвалу, а

суддя — постанову, якими про вчинення цього злочину

повідомляє прокурора або направляє все провадження в

справі для проведення попереднього слідства чи дізнання.

(Стаття в редакції Закону України №2533111 від 21.06.2001)

Стаття 279. Вирішення питання про притягнення до відповідальності за завідомо неправдиві показання, неправильний переклад і неправдивий висновок

Одночасно з постановлениям вироку суд своєю ухвалою, а суддя постановою вправі поставити перед прокурором питання про притягнення до відповідальнос " свідка, потерпілого, експерта або перекладача за завідо,\ неправдиві показання, висновок чи неправильний переклад.

(Стаття в редакції Закону України Ns 2533-UI від 21.06.2001)

Порушення кримінальної справи щодо свідка, потерпілого аЄ експерта, які дали свідомо неправдиві показання чи висновок може мати місце прокурором лише по закінченні судового розгля справи, тому що в процесі судового слідства дається лише поперед ня оцінка достовірності кожного доказу. Було б передчасно роби вивід про свідому неправильність показання свідка або потерпілог висновку експерта до моменту постанови вироку в справі. Більше того, і в ході судового слідства робити такі висновки недоречно, і саме оголошення ухвали суду про порушення кримінальної спра щодо свідка, потерпілого або експерта в ході судового розгл могло б зробити несприятливий вплив на свідків, потерпілих й експертів, які не дали ще показань або висновків. Тому закон доречно надав право порушення справи в названих випадках прокуророві після закінчення основного судового розгляду.

Якщо в ході слідства або судового розгляду буде виявлений факт неправильного перекладу, перекладач усувається від участі в справі відповідно до ст. 62 і п. 4 ст. 54 КПК України. При сумніві у виводах експерта суд може призначити повторну або додаткову експертизу. Це право дозволяє об'єктивно досліджувати всі обставини справи. Порушення ж справи за свідомо неправильний переклад і помилковий висновок може мати місце тільки після постанови вироку.

Стаття 280. Відкладення і зупинення розгляду справи

Коли справа не може бути розглянута в даному судовому засіданні в зв'язку з неявкою кого-небудь з викликаних осіб або в зв'язку з необхідністю витребувати нові докази, суд відкладає розгляд справи і вживає необхідних заходів для виклику осіб, що не з'явилися в судове засідання, або для витребування нових доказів.

Стаття 281

Коли підсудний ухилився від суду або коли він захворів на психічну або іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає розгляд справи, суд зупиняє провадження в справі щодо цього підсудного до його розшуку або видужання і продовжує розгляд справи щодо інших підсудних, якщо в справі притягнуто до відповідальності декількох осіб. Розшук підсудного, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду чи постановою судді.

Коли необхідно відкласти розгляд справи, суд зобов'язаний до закриття судового засідання вислухати всі клопотання учасників судового розгляду і розв'язати їх.

(Стаття 280 із змінами, внесеними згідно з Законом № 2464-12 від 17.06.92)

Стаття 281. Направлення справи на додаткове розслідування

Повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності попереднього слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Якщо виникне питання про повернення справи на додаткове розслідування, суд, вислухавши думку прокурора та інших учасників судового розгляду, вирішує це питання мотивованою ухвалою, а суддя — постановою в на-радчій кімнаті.

Після додаткового розслідування справа направляється до суду в загальному порядку.

На ухвалу, постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщо справа розглядається міжобласним чи по першій інстанції апеляційним судом — касаційні подання чи скарги до касаційного суду.

(Стаття в редакції Закону України №2533-Швід 21.06.2001)

Кримінальна справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з огляду на неповноту чи неправильність попереднього слідства, в тому числі і у разі суттєвого порушення вимог кримінально-процесуального закону органами дізнання та попереднього слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні.

Не слід зловживати інститутом повернення справи на додаткове розслідування за умов, коли суд може сам з'ясувати певні обставини.

Згідно зі ст. 281 КПК повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності попереднього слідства можливе лише тоді, коли ця неповнота або неправильність, не може бути усунута в судовому засіданні.

Судова статистика свідчить про такі факти. В 1999 році судами було розглянуто 220 998 кримінальних справ, із них 214 444 справи, по яких проваджувалось досудове розслідування. Всього засуджено 227 213 осіб (до позбавлення волі 83 399 — 37,5%), виправдано — 294 особи. Повернуто судами на додаткове розслідування 25 799 справ — 9,5 %.

Тільки слідчими підрозділами МВС України в 2000 році до судів направлено 185 391 кримінальну справу. Для проведення додатко-

26 Тертишник

802

Стаття 281

Стаття 231

803

БОГО розслідування було повернуто 13 106 кримінальних справ, що на 302, або 2,3% менше, ніж у 1999 році. Відсотковий показник становить відповідно 7,07% справ повернутих для додаткового розслідування у 2000 році і 7,46% — у 1999 році. Проти 1998 року цей показник становив 8,23%. Судами для проведення додаткового слідства повернуто у звітному періоді 5478 кримінальних справ проти 5846 — у 1999 році (менше на 368 справ, або на 6,3%).

Вивчення даних про подальший рух у 2000 році кримінальних справ, повернутих для проведення додаткового розслідування, показало, що більшість із них після доопрацювання повторно направлялись до суду. Так, слідчими МВС України із загальної кількості кримінальних справ, направлених слідчим для організації додаткового розслідування, до суду з обвинувальними висновками направлено 9718 справ, або 74,1% від загальної кількості. Не важко помітити, що як кількість справ, що повертається на додаткове розслідування, залишається досить великою, так і велика кількість із них повертається до суду за тими само обвинуваченнями.

Це вимагає детального дослідження ефективності діючого процесуального інституту і зокрема підстав повернення справ на додаткове розслідування.

Підставами для повернення справ на додаткове розслідування є:

— неповнота досудового слідства;

— неправильність попереднього слідства, в тому числі істотні порушення кримінально-процесуального закону.

Умовою повернення справи на додаткове розслідування є неможливість усунення названих недоліків у судовому засіданні.