Смекни!
smekni.com

У наш час юристу як ніколи потрібно мати силу (стр. 228 из 286)

Згідно зі ст. 385 КК України відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків у суді або під час провадження досудового слідства, розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України чи дізнання — караються штрафом від п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. Не підлягає кримінальній відповідальності особа за відмову давати показання під час провадження дізнання, досудового слідства або в суді щодо себе, а також членів її сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Якщо свідок не володіє мовою, якою ведеться судочинство, йому має бути надане право та можливість користуватися послугами перекладача.

Закон забороняє домагатися від свідка показань шляхом насильства, погроз або інших незаконних заходів. Будь-яке фізичне насильство неприпустиме. Психологічний вплив, так звані "комбінації"- припустимі, якщо вони не пов'язані із повідомленням свідку заздалегідь неправдивих відомостей та не пригнічують вільного волевиявлення, залишають можливість вільного вибору лінії поведінки. Неприпустимі будь-які погрози, а також інші незаконні дії (шантаж, підкуп, обіцянка вигоди тощо).

Свідок допитується у відсутності інших свідків. Суд вживає заходів до того, щоб свідки викликані в одній справі, не могли спілкуватися між собою до закінчення допиту.

Перед допитом суд встановлює особу свідка, повідомляє, в якій справі він викликаний, роз'яснює права й обов'язки свідка, попереджає про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань за ст. 385 КПК України і за давання завідомо неправдивих показань за ст. 384 КПК України, окремо роз'яснює свідкові його право відмовитись від давання показань стосовно самого себе, членів своєї сім'ї і своїх близьких родичів, з'ясовує його стосунки з обвинуваченим та потерпілим і пропонує розповісти все, що йому відомо про обставини, у зв'язку з якими його викликали на допит.

ггпаття 304 825

Після вільної розповіді про те, що і з яких джерел йому відомо 0 ТІ чи інші обставини, які належать до предмета доказування і мають значення для справи, свідкові з дозволу суду задають запитання учасники судового процесу, а також судді. Запитання слідчого повинні бути чіткими, лаконічними, сформульовані таким чином, щоб свідок не зміг із самого запитання одержати інформацію для своєї відповіді.

Запитання можуть бути таких видів:

— запитання, направлені на отримання додаткової інформації про обставини, яким свідок не надав значення, про які забув розповісти або не хотів про них говорити;

— запитання, які спрямовані на уточнення, деталізацію окремих фактів, викладених свідком не конкретно, у загальній формі;

запитання, які викликають у свідка асоціації і допомагають йому згадати окремі факти, відновити в пам'яті забуті події. В цьому разі свідку, який забув певний факт, ставляться запитання про інші факти, пов'язані з даним фактом: передували йому, мали бути разом, одночасно з ним, наступили після цього. Не слід ставити запитання, які підказують. Не можна, наприклад, запитувати: "Людина, яку ви бачили, була в сірому плащі?". Для з'ясування подібного питання слід спитати: "Чи не пам'ятаєте ви кольору плаща цієї людини?". При стверджувальній відповіді запитати: "Якого кольору був плащ на людині, яку ви бачили?";

контрольні запитання — це запитання для перевірки правильності інформації, що повідомляється свідком. У цьому випадку суд запитує про джерела, з яких він одержав відомості, про час і обставини, за яких свідок сприймав певну подію, хто-може підтвердити його показання.

Забороняються довгі виснажливі допити. До таких можна віднести допити однієї і тієї само особи тривалістю понад 4 години без перерви або допит протягом доби тривалістю понад 8 годин.

Показання свідка повинні бути зафіксовані за допомогою технічних засобів документування та записані в протоколі судового засідання по можливості дослівно із збереженням особливостей мови свідка.

Див. також коментар до ст. 49, 68 — 71, 267 КПК України.

Стаття 304. Додатковий і повторний допит свідка

Кожний учасник судового розгляду має право задавати свідкові додаткові запитання для з'ясування або доповнення відповідей, даних на запитання інших осіб.

Кожного свідка можна додатково допитати або пере-допитати в присутності інших уже допитаних свідків або на очній ставці.

Стаття 305. Право свідка використовувати нотатки

Свідок, даючи показання, може мати при собі нотатки в тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших даних, які важко тримати в пам'яті.

Свідкові дозволяється зачитувати документи, які стосуються даного ним показання. Ці документи належить пред'явити суду і учасникам судового розгляду на їх вимогу; за ухвалою суду вони можуть бути приєднані до справи.

г

826 Стаття 306

Стаття 306. Оголошення показань свідка

Суд з власної ініціативи або за клопотанням прокурора чи інших учасників судового розгляду може оголосити показання свідка, дані під час дізнання, попереднього слідства або на суді, у випадках:

1) наявності істотних суперечностей між показаннями, які свідок дав на суді і під час попереднього слідства або дізнання;

2) неявки в судове засідання свідка, явка якого з тих або інших причин неможлива;

3) коли справа розглядається у відсутності свідка в по

рядку, передбаченому частиною другою статті 292 цього

Кодексу.

У судовому засіданні може бути також оголошено показання свідка, допитаного судом відповідно до статті 292-1 цього Кодексу.

(Стаття 306 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 8627-10 від 20.03.85, Законом № 1381-ХІУвід 13.01.2000)

Стаття 307. Допит неповнолітнього свідка

Допит неповнолітнього свідка віком до чотирнадцяти років, а за розсудом суду — до шістнадцяти років провадиться в суді за правилами, зазначеними в статті 168 цього Кодексу.

По закінченні допиту неповнолітній свідок видаляється із залу суду, крім випадків, коли суд з власно! ініціативи або за клопотанням прокурора чи інших учасників судового розгляду визнає присутність цього свідка в залі суду необхідною.

У виняткових випадках, коли цього вимагають інтереси справи або безпека свідка, допит неповнолітнього свідка за ухвалою суду може бути проведений у відсутності підсудного.

Після повернення підсудного до залу суд зобов'язаний ознайомити його з показаннями свідка і надати його можливість задавати запитання свідкові, а* також дати пояснення з приводу показань свідка.

(Стаття 307 із змінами, внесеними згідно з Законом № I381-XIV від 13.01.2000)

Стаття 308. Допит потерпілого

Потерпілий допитується за правилами допиту свідків. Допит потерпілого провадиться перед допитом свідків.

У кримінальному процесі на потерпілого покладається обов'язок дати правдиві показання та відповісти на поставлені запитання.

Потерпілий несе відповідальність за давання явно неправдивих показань за ст. 384 КПК України.

Закон не передбачає відповідальності потерпілого за відмову від давання показань. Краще дати можливість потерпілому відмовитися від давання показань, ніж примушувати його давати їх під "погрозою" притягнення до відповідальності. Інколи, не бажаючи розголошувати деякі інтимні питання, потерпілий іде в цій ситуації на давання неправильних показань, що не на користь слідству.

827

Стаття308_

Перед судовим допитом потерпілого головуючий встановлює його особу, роз'яснює йому обов'язок повідомити все, що відомо по справі, попереджує про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за давання завідомо неправдивих показань.

Допит потерпілого здійснюється з додержанням правил допиту свідка. При допиті потерпілого необхідно приділити особливу увагу з'ясуванню: деталей, які можуть бути зіставлені з іншими зібраними доказами; конкретних дій кожного обвинуваченого; власних дій потерпілого; передуючих взаємостосунків з обвинуваченим; причин суперечностей між показаннями потерпілого з цих питань та показаннями, поясненнями, заявами інших осіб, чи немає погроз на його адресу з боку обвинувачених або інших осіб.

При оцінці показань потерпілого як доказів слід враховувати як їх високу інформативність та значимість для встановлення істини у справі, так і те, що потерпілий є одним з учасників процесу, який має та відстоює під час здійснення судочинства свої інтереси. Він одночасно може бути цивільним позивачем та мати безпосередню зацікавленість в обставинах справи, які вказують на розмір шкоди тощо. Слідчий зобов'язаний максимально забезпечити захист прав потерпілого, всебічно перевіривши його показання та оцінивши їх у сукупності з усіма іншими доказами у справі.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 8 від 22.12.78 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами України норм кримінально-процесуального законодавства, якими передбачені права потерпілих від злочинів" (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 6 від 29.06.84, № 3 від 04.06.93, № 12 від 03.12.97) зазначає:

"У силу ст. 63 КПК України особа, яка допитана або підлягає допиту як свідок, не може бути представником потерпілого по справі. Суд зобов'язаний в такому випадку роз'яснити потерпілому право мати представника з числа інших осіб, зазначених у ст. 52 КПК України, а неповнолітньому або недієздатному потерпілому забезпечити участь у справі представника.

Відповідно до ст. 308 КПК України, потерпілий у судовому засіданні допитується за правилами допиту свідка. Тому на підставі ст. 307 КПК України, потерпілі віком до 14 років, а за розсудом суду — віком до 16 років допитуються в присутності педагога, а за необхідності — лікаря, батьків або інших законних представників.