Смекни!
smekni.com

Договір майнового найму (стр. 7 из 16)

Разом з тим, треба мати на увазі, що до недоліків майна, за які несе відповідальність наймодавець, відносяться не всі не обумовленні ним негативні явища даного майна, а лише ті з них, в силу яких вони не відповідають умовам договору і своєму призначенню.. Так не вважається недоліком взятого на прокат майна те що воно не нове, якщо це майно справне і договір не містить умови про надання наймачу у користування нової речі.

У випадку надання наймодавцем у користування майна з недоліками наймач має право заявити до нього одну з наступних вимог:

- вимагати виправлення недоліків у майні;

- поставити питання про зменшення найомної плати, якщо через недоліки майна суттєво зменшилась можливість користування ним, передбачена договором;

- вимагати, якщо це можливо, заміни несправної речі справною (наприклад, в договрі побутового прокату);

- вимагати розірвання договору і відшкодування збитків, заподіяних порушенням зобов'язань наймодавця, якщо майно через недоліки є непридатним для користування.

Судова практика допускає одну форму відповідальності наймодавця - відшкодування витрат наймача, понесених ним у зв'язку з виправленням недоліків. Діючий Цивільний кодекс не дає права застосовувати таку форму відповідальності наймодавця.

Коли наймодавець не надає у користування наймачеві зданого в найм майна, наймач вправі витребувати від нього це майно і вимагати вішкодування збитків, завданих затримкою виконання або з свого боку відмовитись від договору і стягнути збитки., завдані його невиконанням.* Право вибору заявлення однієї з двох вимог; передбачених вище, належить наймачу. Такі ж наслідки наступають і тоді, коли наймодавець не виконав зобов'язання по наданню майна наймачу в результаті того, що він уклав декілька договорів найму на одне і теж майно.**

У Цивільному кодексі немає прямої відповіді на питання кому наймодавець зобов'язаний передати здану у найм річ у тому випадку, коли він відповідно до цієї речі заключив договір найму з декількома наймачами.

Вирішення цього питання слід ставити у залежність від того з ким раніше був укладений договір найму. Якщо не можливо встановити, хто з наймачів першим уклав договір, тоді, напевно, слід виходити з того, хто з наймачів першим заявив позов. Але це правило слід застосовувати тоді, коли річ вже передана одному з наймачів. У такому випадку інші наймачі можуть відмовитись від договору і вимагати від наймодавця відшкодування заподіяних збитків.

Наймодавець зобов'язаний провадити за свій рахунок капітальний ремонт зданого в найм майна, якщо інше не передбачено законом або договором.

Невиконання цього обов'язку наймодавцем дає наймачеві право або зробити капітальний ремонт, що передбачений договором чи викликається невідкладною необхідністю і стягнути з наймодавця вартість ремонту чи зарахувати її в рахунок найомної плати; або розірвати договір і стягнути збитки, завдані його невиконанням.**

Слід сказати, що вказані правила відносно проведення капітального ремонту

___________________

Цивільний Кодекс України. Глава 25. Ст.263

Довгерд А.С. Справочник индивидуальной трудовой и кооперативной деятельности,-К.;Вища школа, І990.,с.!83


зданого в найм майна носять диспозитивний характер і можуть застосовуватися тільки у випадках, коли у спеціальному законі або договорі не визначено на яку сторону покладено зобов'язання проведення капітального ремонту.

У звязку з розподіленням між наймачем і наймодавцем зобовязання на проведення капітального і поточного ремонту, при застосуванні цих правил виникає необхідність розмежування цих двох видів ремонту. Цивільний кодекс не дає визначення капітального і поточного ремонту.

Капітальним буде вважатися такий ремонт, який викликаний суттєвим пошкодженням, псуттям або зносом основних складових частин, вузлів чи агрегатів майна. Поточним вважається такий ремонт, необхідність проведення якого виникає через звичайне користування майном, не пов"язане з суттєвим пошкодженням і псуттям його основних частин, вузлів чи агрегатів.***

При відмові наймодавця від проведення капітального ремонту майна, закон, з метою захисту інтересів наймача, надає йому право самому проводити капітальний

ремонт найнятого майна і стягнути з наймодавця вартість ремонту чи зарахувати її у рахунок найомної плати. Однак, слід мати на увазі, що наймач має право
проводити не всякий капітальний ремонт, а лише той, який передбачений договором чи викликаний невідкладною необхідністю. Під ремонтом, викликаним невідкладною необхідністю, слід розуміти такий ремонт, без проведення якого не можливе подальше використання найманого майна за йогопризначенням (наприклад, необхідність заміни зірваного бурею даху з будівлі, зданої в оренду).

Перш ніж приступити до проведення капітального ремонту майна, наймач зобов' заний попередити про це наймодавця.

При розгляді спору відносно проведення капітального ремонту обов'язок доказування невідкладної необхідності проведення капітального ремонту, як і його вартості, лежить на наймачеві.

Обов'язок сторін по проведенню капітального ремонту зданого в найм майна звичайно визначається нормативними актами, які регулюють окремі види

____________

КуликЯЛ. ОсновьІ советского гражданского права. Учеб. пособие -М.,Вища школа. 1986.,с.324

Цивільний Кодек України. Глава 25. Ст.264

Красавчиков О.А. Советское гражданское право. ,-М Вища школа., 1985. С.255


майнового найму.

Згідно діючих правил побутового прокату, капітальний і поточний ремонт зданого на прокат майна зобов'язаний проводити за свій рахунок наймодавець. Наймач зобов'язаний відшкодувати вартість ремонту і транспортування предмету

прокату тільки у тому випадку, коли його пошкодження є наслідком порушення

наймачем правил експлуатації і зберігання найнятого майна. Наймач не має права проводити будь-який ремонт і розбір предмету прокату.

У випадку виходу з ладу предмету побутового прокату ательє (пункт) зобов'язане в 3-денний термін, з дня повідомлення про це наймачем, усунути пошкодження на місці чи взагалі замінити предмет, який вийшов з ладу іншим справним предметом аналогічного типу (вартості) без додаткової оплати витрат, повпязаних з цією заміною.

Наймач зобов"язаний:

1) своєчасно вносити плату за користування майном.*

Розмір плати за користування майном, яке здається в найм організаціями, як правило, не передбачається у нормативних актах і не може змінюватись за погодженням сторін. У відносинах між громадянами розмір найомної плати встановлюється за погодженням сторін. Однак, оскільки особиста власність громадян в суспільстві носить виключно споживчий характер і не може використовуватися

Для одержання нетрудових доходів, наймодавець не може вимагати від наймача високої найомної плати, яка б стала для нього нетрудовим доходом.

При визначенні розміру найомної плати слід враховувати те що нормативним актами для окремих категорій наймачів можуть бути встановлені пільги у вигляді скидок або повного звільнення від внесення найомної плати.

Закон не встановлює форм найомної плати. Вона, як правило, вноситься наймачем у вигляді періодичних грошових платежів. Але це не означає, що сторони у договорі не можуть встановити інші форми плати за користування майном, наприклад, у вигляді надання наймачем наймодавцю певних послуг (проведення капітального ремонту майна). Однак така послуга повинна відповіда-

______________

Цивільний Кодек України. Глава 25. Ст.265


ти вимогам закону і статуту юридичної особи, яка бере участь у договорі. Наприклад, не може бути визнана законною така форма розрахунку, як нарахування громадянину трудоднів за оренду нежилого приміщення; дому.

Строки внесення найомної плати визначаються договором або нормативними актами. Якщо такі строки не встановлені договором і не передбачені законом, то найомна плата повинна вноситись у відповідності з тими строками, якими визначаються тривалість користування майном. Наприклад, при щомісячній здачі майна в оренду найомна плата повинна вноситись щомісяця.

Як правило, найомна плата повинна вноситись за минулий період користування майном. Вимагати найомної плати наперед наймодавець може лише у тих випадках, коли це прямо передбачено договором або відповідними Правилами.

Своєрідний порядок зняття плати, встановлений за прокат предметів культурно-побутового призначення і господарського вжитку. При укладенні договору прокату на строк до ЗО днів наймач зобов"язаний внести зразу всю повну вартість найма. За прокат предметів, виданих на більш тривалий строк, плата вноситься щомісячно - за перший місяць при видачі предмету прокату, а за наступні місяці - на протязі 5 днів з дня настання наступного місяця користування предметом прокату. Тривалість договору побутового прокату впливає і на розмір найомної плати. Так, при заключенні договору прокату на строк більше шести місяців, наймачу, починаючи з 1-го місяця, надається знижка у розмірі 10 відсотків прейскурантних тарифів. При довготерміновому прокаті радіотелевізійних апаратів місячний тариф на прокат, починаючи з сьомого місяця через кожні 24 дні місяця зменшується на 10 відсотків (відносно першопочаткового тарифу), але не нище мінімальних границь, встановлених прейскурантом.