Цивільне право заг (стр. 140 из 161)

¹ Гаврилов Э. П. Советское авторское право: Основные положения. Тенденции раз
вития. -М: Наука, 1984. -С. 81; Иоффе О, С, Основы авторского права. -М.: Знание,
1969.-С. 15-16.

² Чернышева С. А. Правоотношения в сфере художественного творчества. - М.: На
ука, 1979.-С. 76.

³ АктимоновБ. С, ФлейшицК.А. Авторское право. -МлГосюриздат, І957.-С. 80,85.

⁴ Дозорцев В. А. Авторские дела в суде: Научно-практический комментарий. - М.:
ВААП-Информ, 1985.-С. 14.

414

Розділ VI

психологічних якостей автора. Тому завданням авторського права є охорона індивідуальної, творчо створеної форми вираження ідей, думок образів і понять. Частиною 3 ст. 8 Закону передбачено, що правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.

У процесі творчої діяльності можуть створюватися не тільки абсолютно нові твори, а й творчі переробки вже існуючих. Це можуть бути сценарії, створені на базі літературного твору, або аранжування чи оркестровки музичного твору, тексти перекладів тощо. Якщо новий творчий продукт містить елементи іншого твору, що охороняється, але сам є результатом творчої праці зі створення нової форми, такий об'єкт називається похідним або залежним. Похідні твори охороняються авторським правом як окремі творчі результати, але за умови, що вони були створені без порушення авторського права осіб, чиї твори були використані для творчої переробки, тобто за згодою

останніх.

До об'єктів авторського права належать складені твори - різноманітні збірники, якщо вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням певного матеріалу (збірники творів обробок фольклору, енциклопедії, словники, антології, газети, журнали та інші періодичні видання). При цьому умовою також є дотримання авторських прав на твори, що увійшли до нього як складові частини. Авторські права упорядника поширюються на новий складений твір в цілому та не охоплюють самі твори, дані чи інформацію, що увійшли до нього. Тому автори творів, включених до нього, мають право використовувати свої твори незалежно від складеного твору якщо інше не передбачено авторським договором з упорядником збірника. Зокрема, вони вправі надавати дозвіл на підбір та розташування їх творів іншим упорядникам.

До складених творів належать компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності. Згідно зі ст. 433 ЦК творча компіляція даних охороняється як така, тому ця охорона не поширюється на матеріал, що є складовим компіляції. Останній може бути самостійним об'єктом авторського права або об'єктом права інтелектуальної власності особи, яка створила чи придбала певну інформацію. Авторське право на бази даних не повинно зачіпати прав інших осіб на матеріал цієї бази. Тому створення і подальше її використання має відбуватися тільки за згодою правовласників матеріалу, що компілюється з певною метою.

Авторське право охороняє не тільки твір в цілому, а й будь-яку його
частину, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й ори
гінальну назву твору.. .

Не визнаються об'єктами авторського права, згідно зі ст. 434 ЦК та

415

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ_______________________

ст. 10 Закону: а) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації; б) т?ори народної творчості (фольклор) - приказки, частівки, танці, художні промисли, народні костюми, тощо; в) видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади; г) державні символи України, державні нагороди, символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань, символіка територіальних громад, симвоДИ та знаки підприємств, установ та організацій, але після їх офіційного затвердження (флаги, герби, гімни, ордена); д) грошові знаки! ^е) розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіоперед⁴» телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відіЮ^в1Д^ають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-genens (своєрідне право, право особливого роду).

Суб'єкти авторського права, Відповідно до ст. 7 Закону суб єк-тами авторського права є автори творів, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права. Автором є фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір, тобто безпосередній створювач твору (ст. 1 Закону). .

При створенні твору спільною творчою працею кількох осіб, первинні авторські права виникають у них одночасно^! вони визнаються згідно зі ст.43б ЦК та ст-13 Закону співавторами. Авторське право на створений у співавторстві твір належить їм спіл&но. Визначальними ознаками співавторства є, по-перше, сумісна твор^ча праця і творчий внесок кожного з співавторів, Не визнається співавторством допомога технічного організаційного, фінансового характеру, .другою ознакою співавторства є створення єдиного цілісного результату спільної творчої праці. Для нього характерним є те, що виключення окремих частин твору, ще створювалися різними автораміЬ або взагалі неможливе з причин їх тісної взаємопов'язаноеті, або фізично можливе, але тягне за собою неможливість використання твору ^як єдиного цілого, призводе до втрати твором первісного значення. Співавторство може бути двох видів - подільне та неподільне. Неподільне співавторство має місце, коли твір утворює одне нерозривне ціле_; тому що він або спочатку до кінця створювався спільно поєД^нанимйД¹⁵¹™ кількох осіб, або його частини, що були створені різними авторами, не мають самостійного значення. Подільне співаФ°Р^ств0характеризується тим, що твір складається із частин, створених різними авторами» і кожна з них має самостійне значення та м(#^е використовуватися відокремлено від твору в цілому. Співавторам спільно належить право на використання твору в цілому. Тому його використання іншими особами потребує згоди кожного співавтора та кожен з них має право на отримання за це винагороди. Відносини між самими співавторами мають узгоджуватися у договорі між ними. Якщо твір був

416

Розділ VI

1

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

417

створений у неподільному співавторстві, то жоден із співавторів не може без достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на використання або зміну твору. Подільне співавторство дає право кожному співавтору використовувати свою частину на власний розсуд, якщо між собою вони не домовились про заборону таких дій. Авторська винагорода за використання належить їм у рівних частках.