Адвокатура України
Організація сучасної адвокатури України.
Принципи і гарантії адвокатської діяльності. Відповідно до Закону адвокатура України є добровільним професійним суспільним об'єднанням, покликаним сприяти захисту прав, волевиявлень і представляти законні інтереси громадян України, іноземців, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм різну юридичну допомогу.
Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності.
Закон про адвокатуру окремо закріплює норму, яка стосується гарантій адвокатської діяльності. Їй установлено, що професійгі права, честь і гідність адвоката охороняються законом; забороняється яке-небудь втручання в адвокатську діяльність, вимогу від адвоката відомостей, які складають адвокатську таємницю. З цих питань вони не можуть допитуватися як свідки.
Не допускається офіційне негативне реагування з боку органів дізнання, наслідку, суду на правову позицію адвоката в справі.
Кримінальна справа проти адвоката може бути відкрита тільки Генеральним прокурором, його заступниками й обласними прокурорами.
Адвокатом може бути громадянин України, який має вище юридичне утворення, стаж роботи чи юриста помічника адвоката не менш двох років, який здав кваліфікаційні іспити, одержав посвідчення на право займатися адвокатською діяльністю і прийняв Присягу адвоката України. Для визначення рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю, створюються кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури (на обласному рівні). Ці комісії діють у складі двох палат - атестаційної і дисциплінарний.
Атестаційна палата складається з 11 членів. У нее входять чотири адвокати, чотири судді і по одному представнику від Совмина АР Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів і соотв керувань юстиції, а також відділення Союзу адвокатів України.
При Кабміні створюється Вища кваліфікаційна комісія адвокатури. У її склад входять по одному представнику від кожної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, Верховного Суду, Мінюсту, Союзу адвокатів.
Організаційні форми діяльності адвокатури. Особа, кіт одержало свідчення про право займатися адвокатською діяльністю, має право практикувати індивідуально, відкрити своє адвокатське чи бюро поєднуватися з іншими адвокатами в колегії, фірми, контори й інші адвокатські об'єднання, які діють у відповідності із Законом про адвокатуру і своїми статутами.
Діяльність адвокатських об'єднань ґрунтується на принципах добровільності, самоврядування, колегіальності і гласності. Вони реєструються в Мін'юсту, після чого повідомляють місцевим органам влади про свою реєстрацію, а адвокати - про одержання свідчення.
Адвокати України виконують за Законом такі функції: дають консультації і роз'яснення по юр питаннях, усні і письмові довідки відносно зак-ва; складають заяви, скарги й інші документи правового характеру; свідчать копії документів у справах, кіт вони ведуть; осущ представництво в суді, інших гос органах; надають юр допомога підприємствам, установам, організаціям; здійснюють правове забезпечення підприємницької і зовнішньоекономічної діяльності громадян і юр осіб; виконують свої обов'язки, передбачені кримінальним-процесуальним зак-вом, під час дізнання і попереднього наслідку.
Професійні і соц права адвоката, його обов'язку. До проф прав адвоката Закон відносить: представництво, захист прав і законних інтересів громадян і юр осіб по їхньому поручительству у всіх органах, установах, організаціях; збір відомостей про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення. Закон надає право адвокату мати помічника.
У соотв із Законом адвокати користаються правом на відпустку і на усі види допомоги по гос страхуванню. Щодо розміру внесків у нього, то вони сплачуються адвокатом як особою, кіт займається діяльністю, заснованої на особистій власності физ особи і винятково на його праці.
Оплата праці адвоката здійснюються на підставі угоди між громадянином (юр. особою) і адвокатським чи об'єднанням адвокатом. У випадку участі останнього в кримінальній справі по призначенню і при звільненні громадянина від оплати юр допомоги через його малозабезпеченість оплата праці адвоката осущ за рахунок держави.
Якщо договір розривається достроково, оплата праці проводиться за фактично виконану роботу. При неналежному виконанні доручення внесена плата повертається чи громадянину юр особі чи цілком частково, а при виникненні суперечки - за рішенням суду.
Якщо підозрюваний, обвинувачуваний, підсудний визнає свою провину в здійсненні злочину, адвокат, при наявності основ для цього, повинний відстоювати перед судом, слідчим, прокурором його невинність. При цьому він зобов'язаний погодити свою позицію з підзахисним, оскільки колізія між позиціями адвоката і підзахисного явл неприйнятної. Адвокат не може визнати доведеної провину свого підзахисного, якщо останній її заперечує.
Адвокат зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю, предметом і змістом кіт явл обставини, кіт змусили чи громадянина юр особа звернутися до адвоката, а також зміст консультацій, рад, роз'яснень і інших відомостей, отриманих адвокатом під час осущ проф обов'язків.
Дисциплінарна відповідальність адвоката. Дисциплінарне виробництво проти адвокатів осущ дисциплінарною палатою, кіт створюється в кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях у складі 9 членів: п'яти адвокатів, двох суддів, по одному представнику від керування юстиції, Совмина АР Крим, обласний, Київської і Севастопольський місцевих гос адміністрацій, відділення Союзу адвокатів України.
Дисциплінарна палата розглядає скарги громадян, а також окремі постанови судів, постанови, представлення слідчих органів, заяви адвокатських об'єднань, підприємств, установ, організацій на дії адвокатів; вирішує питання про залучення адвоката до дисциплінарної відповідальності і розглядає збуджені з цих питань справи.
До адвоката можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення: попередження, призупинення на термін до одного року дії свідчення про право займатися адвокатською діяльністю, а також його анулювання. Адвокат може бути підданий дисциплінарному стягненню не пізніше одного місяця з дня виявлення провини. Воно не може бути накладене пізніше шести місяців із дня його здійснення.
Через шістьох місяців із дня накладення стягнення дисциплінарна палата може зняти його достроково при бездоганному поводженні адвоката і чесному відношенні до виконання обов'язків.
Адвокат у кримінальному процесі.
Адвокат - захисник підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного. Підозрюваний - це особа, кіт затримали по підозрі в здійсненні прест чи до якого застосовані запобіжні заходи до винесення постанови про залучення його як обвинувачуваного (ч. 1 ст. 43-1 КПК).
Обвинувачуваний - це особа, відносно кіт є досить доказів, кіт указують на здійснення прест, і на цій підставі слідчим винесена постанова про залучення його як обвинувачуваного (ч. 1 ст. 43 КПК). Після передачі в суд обвинувачуваний наз підсудним, а після винесення вироку - засудженим чи виправданої.
Право зазначених осіб на захист включає як право захищатися від чи підозри обвинувачення, так і право на захист своїх особистих і имущ відносин. Функція захисту виникає одночасно з функцією обвинувачення і здійснюється паралельно з нею на всіх етапах руху кримінальної справи, поки існує обвинувачення.
Функцію обвинувачення в крим процесі здійснюють слідчі органи, прокурор, суспільний обвинувач, а також потерпілий, гражд позивач і їхні представники. Це - сторона обвинувачення.
Функцію захисту від підозри й обвинувачення осущ підозрюваний, обвинувачуваний, підсудний і засуджений, їхній захисник, суспільний захисник, а також гражд відповідач і його представник. Це - сторона захисту.
Порушення права на захист завжди означає істотне порушення вимог крим-процесс закону і явл однієї з найбільш розповсюджених основ для скасування чи вироків інших рішень у справі.
Забезпечення права підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного на захист полягає в тому, що закон: наділяє їх як учасників процесу такий совок процесуальних прав, використання кіт дозволяє їм особисто захищатися від чи підозри обвинувачення в здійсненні злочину, відстоювати свої задо інтереси; надає зазначеним особам право скористатися юр допомогою захисника; покладає на особу, кіт проводить дізнання, слідчого, прокурора, суддю і суд обов'язок до першого допиту особи роз'яснити йому право мати захисника і скласти про це протокол, надати можливість захищатися встановленими законом коштами від пред'явленого обвинувачення, забезпечити охорону його особистих і имущ прав (ст. 21 КПК).
Закон визнає участь захисника при проведенні дізнання, попереднього наслідку й у розгляді крім справи в суді першої інстанції обов'язковим, крім випадків добровільного відмовлення особи від захисника (ст. 45 КПК), причому є випадки, коли добровільне відмовлення від захисника не можливий (ч. 3 ст. 46 КПК). Це відбувається в справах: 1) осіб, які чи підозрюються обвинувачуються в здійсненні злочину у віці до 18 років; 2) про злочини осіб, які через своїх физ чи псих. недоліків (німі, глухі, сліпі) не можуть самі реалізувати своє право на захист; 3) осіб, кіт не володіють мовою, на які ведеться судочинство; 4) коли санкція статті, по якій кваліфікується злочин, передбачає страту; 5) при проведенні справи про застосування примусових мір медичного характеру.
Закон передбачає участь захисника в справі за згодою і по призначенню. За загальним правилом захисник допускається до участі в справі з моменту пред'явлення обвинувачення і може, таким чином, брати участь у справі в стадії попереднього розслідування і у всіх судових стадіях крім процесу, включаючи стадію виконання вироку.