регистрация /  вход

Складання процесуальних актів у кримінальних справах (Михайленко) (стр. 1 из 49)

ББК 67.311я73 М69



Рекомендовано Вченою радою інституту адвокатури при Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка (протокол № 1 від 22 січня 1999 р.)

Рецензенти:

ВАРФОЛОМЕЄВА Т.В., доктор юридичних наук, КУЧИНСЬКА О.П., кандидат юридичних наук

Шеф -редактор видавництва Юрінком Інтер

КОВАЛЬСЬКИЙ В.С., кандидат юридичних наук

Михайленко О.Р.

Складання процесуальних актів у кримінальних справах: Навч. посіб. — 2-е вид., допов. — К: Юрінком Інтер, 2000. - 256 с. - Бібліогр.: с. 242-250. І5ВК 966-7302-76-8

У посібнику досліджуються суттєвість, значення та зміст кримінально-процесуальних актів, правовий механізм їх прийняття, система та властивості. Наводяться найбільш типові й водночас складні в оформленні акти (постанови, протоколи, обвинувальні висновки, подання, ухвали, вироки, протести тощо). Аналізуються помилки, що трапляються на практиці у разі підготовки названих документів, даються відповідні рекомендації щодо їх усунення.

Призначений для студентів, викладачів юридичних вузів і факультетів та слухачів і курсантів інших юридичних на­вчальних закладів. Може бути корисним для працівників органів розслідування, прокуратури, суду, адвокатів.

ББК 67.311я73


I5ВN 966-7302-76-8


© Михайленко О.Р., 1996 © Михайленко О.Р., 2000 © Юрінком Інтер, 2000


ПЕРЕДМОВА

Українська держава приділяє велику увагу підготовці висококваліфікованих спеціалістів для державного, госпо­дарського і соціально-культурного будівництва, які мають володіти ґрунтовними теоретичними знаннями і практич­ним досвідом. Розбудова правової держави вимагає від працівників компетентності, високого професіоналізму, постійного поповнення і вдосконалення навичок, умінь, знань.

У роботі органів слідства, дізнання, прокуратури і суду значне місце відводиться складанню протоколів, постанов, підписок, доручень, повідомлень, повісток, описів, обви­нувальних висновків, вироків, подань, протестів, скарг і т. ін. — усього близько 20 видів. При цьому кожний із до­кументів має свою відмінність. Так, К.ПК України1 перед­бачає складання понад 130 різних постанов, 80 ухвал, 40 протоколів і т. п. Вони також відрізняються специфікою, підставами, порядком, строками прийняття і оформлення. Уміння правильно підготувати і своєчасно оформити за­значені документи є запорукою професійної підготовле­ності слідчих, прокурорів, працівників органів дізнання, суддів, свідченням їх досвіду, культури.

Даний посібник підготовлено на основі кримінально-процесуального законодавства України, містить теоретичні і методичні розробки, а також зразки кримінально-проце­суальних документів, які торкаються всіх стадій криміналь­ного судочинства. Мета посібника — подальше підвищен­ня рівня підготовки і перепідготовки спеціалістів, культури і ефективності роботи органів слідства, прокуратури і суду, безумовного забезпечення законності в їхній діяльності.

Посібник є необхідним й для прищеплення слідчому, прокуророві, судді та іншим компетентним особам нави­чок складання процесуальних документів українською мо­вою. Він написаний з врахуванням вимог КПК і КК Украї-

Надалі мається на увазі КПК України, якщо не зазначено інше.

ни і практики їх застосування. Зразки документів дібрано відповідно до стадій кримінального судочинства, в основ­ному по одній фабулі — розкрадання колективного майна, з урахуванням програми і методичних вказівок до спецкур­су "Складання процесуальних документів в кримінальних справах".

В основу більшості наведених зразків процесуальних документів покладено узагальнені матеріали кримінальних справ, вивчених, а також свого часу розслідуваних автором. Прізвища, ініціали, адреси осіб, час, місце описаних подій та інші відомості змінено або закодовано під умовною наз­вою Енськ. Цифрові дані не вказуються, як такі що не є постійними і не мають суттєвого значення для зразків до­кументів. Запропоновані зразки необхідно використовува­ти творчо, з урахуванням даних конкретних кримінальних справ і чинного законодавства, його змін і доповнень.


Посібник витримав чотири видання (1989, 1991, 1992, 1996 рр.) у різних видавництвах. У цьому виданні врахова­но всі зауваження, що були висловлені до попередніх1 , а також побажання практичних працівників та думки нау­ковців і зміни та доповнення до кримінально-процесуаль­ного та іншого відповідного законодавства.

Частина І

ОСНОВНІ ВИХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ СКЛАДАННЯ

Глава 1 СУТЬ І ЗНАЧЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ АКТІВ, ЩО СКЛАДАЮТЬСЯ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ОСНОВНІ НАЧАЛА ПРИЙНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ РІШЕНЬ У науці кримінального процесу більше досліджуються окремі проблеми судових рішень, менше уваги приділяєть­ся рішенням, що приймаються при проведенні поперед­нього (досудового) розслідування. Особливу увагу в розробці загальнотеоретичних проб­лем, прийняття рішень у кримінальному судочинстві при­ділила П. А. Лупинська. (Решения в уголовном судопроиз-водстве, их види, содержание и форми. — М., 1976). Стрижневі положення, які становлять зміст проблеми про­цесуальних рішень слідчого — їх правова природа, класи­фікація, суть, значення, ефективність виконання та ін­ші, — грунтовно досліджені А. Я. Дубінським (Исполнение процесуальних решений следователя. — К., 1984). Акту­альним теоретичним і практичним питанням процесуаль­них актів органів попереднього розслідування присвятила також своє дослідження Н. Г. Муратова (Процессуальнне акти органов предварительного расследования. — Казань, 1989). Прикладну, методичну сторону складання проце­суальних актів на слідстві розроблено С. В. Бородіним, Ю. М. Лівшицем, Ю. В. Манаєвим, в суді — Т. В. Альшев-ським й іншими авторами. У наведених працях значну увагу приділено правовій стороні проблеми прийняття процесуальних рішень, їх на-


КРИМІН АЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ АКТІВ


лежному оформленню, в основному, виходячи з російсько­го законодавства. Це ускладнює використання зразків документів, які в них містяться, рекомендацій щодо їх складання органами розслідування, прокуратури, суду, адвокатури, які здійснюють свою діяльність на основі кримінально-процесуального і кримінального законодав­ства України.

Діяльність людини постійно пов'язана з прийняттям рішень з різних державних, громадських і особистих пи­тань. Вона має багатосторонній, взаємопов'язаний харак­тер і грунтується як на об'єктивних, так і на суб'єктивних началах, які включають соціальні, правові, гносеологічні, інформаційні, логічні, психологічні та інші чинники.

Для прийняття правильних кримінально-процесуаль­них рішень, їх оформлення у вигляді відповідних правових актів істотне значення має психологічна сторона діяльності компетентних органів і службових осіб.

Щодо цього розроблено самостійну психологічну тео­рію рішень — "система, мотивованих тверджень про те, як люди вирішують завдання, що вимагають прийняття рі­шень" (Козелецький Ю. Психологическая теория реше-ний. - М., 1979).

Виконання вимог кримінально-процесуального зако­нодавства обумовлює активне начало у поведінці відповід­них осіб, яке виявляється як у зовнішній стороні діяльнос­ті, так і в розумово-вольовій, психологічній, що має свою специфіку.

Що стосується кримінального процесу, то в цьому пла­ні вихідними є психологія слідчого, особи, яка проводить дізнання, прокурора, судді, інших компетентних осіб, їх вольові й інтелектуальні якості, котрі полягають в умінні пізнати об'єктивні обставини, здатності переносити пси­хічні навантаження, наполегливості, принциповості, силі волі, уважності, активності, стійкості, мужності, непідкуп­ності, справедливості, впевненості, без яких належне вико­нання професійних завдань є неможливим.

При прийнятті рішень об'єктом аналізу є поведінка людей. Такий аналіз, як правило, здійснюється від загаль­ного до часткового. При цьому доводиться долати складні ситуації, усувати перешкоди, що виникають, а це вимагає вольового напруження, активної розумової діяльності.

сійсько ^а П РИИНЯТТЯ рішення може впливати і суспільно-пси-3 разк ^хологічна атмосфера: настійні прохання і навіть вимоги де-Цодо Іяких службових осіб, їх тиск, залякування, навіювання, (> С уд^| обурення, збудженість прохачів, підвищена заінтересова-' основ н 'сть сп Рав °к>, чутки, повідомлення у пресі, по радіо, теле->нодав ^аченню ' будь-які клопотання і т. п.

Важливим вихідним началом у прийнятті компетент-няггял ною ос °б°ю кримінально-процесуальних рішень є також их пи ВН УТ Р'ШНЯ впевненість, яка повинна грунтуватися на все-ха бічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності відповідно до закону (ст. 67 КПК України).

Вільна оцінка доказів за внутрішньою переконаністю тісно пов'язана з вибором рішення відповідно до конкрет­них обставин. Такий вибір не має нічого спільного з так званим "розсудом судді", який може виходити за межі за­кону.

Однією з умов зовнішнього вияву внутрішнього пере­конання є емоційне забарвлення. Без людських емоцій не­можливий пошук істини. Через переконання здійснюється "вихід" знань на практику, зворотний вплив мислення на буття. Водночас не можна підміняти фактичні дані емоція­ми, почуттями, бажаннями. В противному разі неминучи­ми стають помилки, порушення законності. Внутрішня пе­реконаність має бути станом "твердої впевненості у вір­ності своїх висновків, рішучості зафіксувати їх у процесуальних документах, висловити... прилюдно, готов­ність відстоювати їх у відповідних (процесуальних та ін­ших) інстанціях, нести за них відповідальність"1 .

Діяльність, пов'язана з прийняттям рішень, складаєть­ся з певних стадій: загальної підготовки (формування мети, плану), реалізації запланованих дій, психологічної підго­товки для прийняття рішення, закріплення його письмово у вигляді процесуального акта (документа)2 .


Дарим 300 рублей на твой реферат!
Оставьте заявку, и в течение 5 минут на почту вам станут поступать предложения!
Мы дарим вам 300 рублей на первый заказ!